Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Технологія розвитку критичного мислення



Критичне мислення, його значення для особистості.

В останні два десятиріччя стрімко розвиваються інформаційно-комунікаційні технології. Учні вже в початковій школі користуються Інтернет-мережею, у якій закладені унікальні можливості доступу до найрізноманітнішої інформації і контактів із представниками інших культур. В Інтернеті можна знайти велику кількість рефератів з різних питань. Там же школярі можуть знайти зразки виконання домашніх завдань із усіх предметів, всілякі «розв’язники» на CD і в мережевих варіантах. З'являються сайти, які пропонуються готові вирішення тестів. Відпадає потреба думати, напружуватися, адже все можна просто «скачати». Проте необхідно враховувати, що інформаційне середовище створює сприятливі умови для маніпулювання свідомістю користувачів. Не завжди пропонована інформація – достовірна та якісна з наукової точки зору. Вона наносить непоправну шкоду для інтелектуального розвитку людини. Запобігти цим негативним процесам можна тільки розвитком самостійного критичного мислення. Воно ж допоможе не стати жертвою шахраїв, які стають все більш винахідливими.

Серед інших аргументів на користь технології розвитку критичного мислення – соціально-політичні. Тільки критично мисляча особистість здатна брати участь у демократичних перетвореннях суспільства. У свою чергу, демократичний політичний лад створює умови для розвитку такого мислення.

Поняття та ознаки критичного мислення. У літературі можна зустріти велику кількість визначень критичного мислення. Деякі автори ототожнюють його з неформальною логікою, інші – з творчим мисленням, виділяючи при цьому характерні особливості кожного. Проте критичне мислення відрізняється від творчого та інших його видів.

Критичне мислення – це ретельно обдумане, зважене рішення стосовно певної думки. Це інтелектуально організований процес, спрямований на активну діяльність осмислення, застосування, аналізу, узагальнення чи оцінки інформації, отриманої чи утвореної шляхом спостереження, досвіду, рефлексії, розмірковувань чи комунікації як керівництво до дії.

Також критичне мислення трактують як процес, який найчастіше починається з постановки проблеми, продовжується пошуком і осмисленням інформації, закінчується прийняттям рішення щодо розв’язання поставленої проблеми. Воно є порівняльним мисленням. Основою його є не рівень запам’ятовування інформації, а здатність людини її самостійно аналізувати, аргументувати свою думку, переглянути своє бачення проблеми, якщо воно не витримує критики. Воно є протилежністю догматичному мисленню, спонукає людину до осмислювання, зіставлення, оцінювання явища або події.

Це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати міркування, дібрати переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати правильне розв’язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

Помилковим є ототожнення критичного мислення з такими процесами мислення, як запам’ятовування, розуміння і творче, інтуїтивне мислення. При всій важливості розвитку пам’яті запам’ятовування не є мисленням. Розвиток інтелекту в більшій мірі пов’язаний не з експлуатацією пам’яті, а з розвитком самостійного мислення. Що стосується творчого мислення, то для нього не характерні аналітичні, оцінні судження.

Поняття технології розвитку критичного мислення.

Технологія формування критичного мислення – це система діяльності, яка супроводжується педагогічними вимірюваннями, і спрямована на розвиток здатності до самостійного пошуку, вибору та оцінки корисності інформації як для суспільних, так і для особистих потреб та цілей.

Історичні аспекти технології

Передумови технології розвитку критичного мислення необхідно шукати ще в стародавньому світі та в епоху Відродження. Зокрема, основоположник педагогічної науки Я. А. Коменський у творі «Велика дидактика» зазначав, що метод викладання всіх предметів показує, що школи прагнуть до того, щоб навчити дивитись чужими очима, мислити чужим розумом. На його думку, щоб знання були істинними, їх необхідно черпати з неба і землі, з дубів і буків. Отже, Я. А. Коменський пропонував розвивати у школах самостійне мислення.Таку ідею переконливо відстоював у ХІХ ст. американський педагог Джон Дьюї, який написав низку книг з формування рефлекторного мислення. Він вважав, що навчати дітей думати – це чи не найважливіше, чим повинен займатися освітній заклад.

На необхідність критично сприймати інформацію вказувала українська просвітителька Софія Русова. Вона вважала, що критичне мислення допоможе дитині не стати жертвою негативної сугестії (негативного навіювання).

Реалізація технології передбачає інтерактивний режим занять, спільний пошук вирішення проблем, а також «партнерські» відносини між педагогом і тими, хто навчається.

 

 

Основні етапи технології

Технологія розвитку критичного мислення містить три етапи: виклик (актуалізація), осмислення (реалізація) та рефлексія(таблиця 3):

Назва етапу Основні завдання Дії учнів Методи та прийоми
Виклик Актуалізувати знання. Сформувати мотивацію до вирішення проблеми Пригадують відомі факти, систематизують дані, складають список джерел для опрацювання Методи графічного відтворення інформації
Осмислення Набути нові знання для вирішення проблеми Слухають, записують інформацію; переглядають фільми, файли на цифрових носіях, складають таблиці, ведуть щоденники Аналіз інформації.  
Рефлексія Виконати практичні роботи, творчі завдання Порівнюють стару інформацію із новою Встановлення причиново-насдікових зв’язків; дискусії; методи інтерактивних технологій

 

Таблиця 3. Основні етапи технології розвитку критичного мислення.

На першому етапі відбувається пошук суперечливої (неоднозначно сприйнятої) або неповної, що потребує уточнення, інформації. Завдання цього етапу уроку – викликати зацікавлення в учнів, прагнення до пізнавальних дій. Учні мають згадати, що їм вже відомо з проблеми, яка розглядається, скласти список джерел, у яких міститься відома для них інформація, систематизувати її, а також визначити питання, на які вони хочуть отримати відповіді.

На етапі «виклик» школярам можна запропонувати розповідь із навмисно допущеними помилками (прийом «Лови помилку»), вправи «Питання – відповідь», «Вірю – не вірю». Приклади таких вправ поміщені у завданнях до теми. Доцільно скористатися методикою «Допомога», яка передбачає читання тексту із такими помітками на полях:

«+» – я це знаю;

«–» – я цього не знаю;

«?» – хотів би знати більше.

Згодом учні обговорюють прочитаний текст, відповідаючи на запитання:

– Які Ваші знання знайшли підтвердження в тексті?

– Які нові знання Ви отримали?

– Про що Ви б хотіли більше дізнатися?

На другому етапі відбувається поступове просування до нового знання різними шляхами: слухання лекцій, читання текстів, перегляд відеофрагментів, проведення самостійних досліджень, а також актуалізація власного набутого досвіду. Завдання вчителя – зберегти інтерес учнів до теми при роботі з новою інформацією, намагаючись якомога менше втручатися у роботу школярів. Вони можуть працювати як індивідуально, так і в групах.

На етапі рефлексії учні зіставляють нову інформацію з уже відомою раніше, висловлюють власну думку, формують свої переконання. Учитель має повернути школярів до початкових записів, порадити внести зміни. Учнів доцільно залучити до організації «круглих» столів, різних дискусій. Тут можна використати методи інтерактивних технологій «займи позицію», «акваріум» тощо.

Методи формування та розвитку критичного мислення

Метод «Прес»

Цей метод допомагає навчитися знаходити вагомі аргументи і формулювати свою думку відносно суперечливого питання; розбиратися у своїх ідеях, а також формулювати їх у вигляді чіткої та логічної структури. Стратегія може бути використана на будь-якому уроці.

Етапи методу:

1) Учні висловлюють свою думку: «Я вважаю…»

2) Пояснюють причину такої точки зору: «Тому що …»

3) Наводять приклади додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «…Наприклад…».

4) Узагальнюють, формулюють висновки: «Отже…», «Таким чином…»

Зразки інтелектуальних ігор.

Об’єднайте учнів у команди, які набиратимуть до одному балу за кожну правильну відповідь. Якщо команда відповіді не знає, можливість відповісти з’являється у наступної команди. Запитань має бути не менше 30, щоб дати можливість усім відповідь

 

 

1. Питання – відповідь.

  Запитання Відповідь
1. Хто вперше застосував термін «технологія» до освітніх процесів Дж. Саллі
2. Що означає термін «технологія» Вчення про майстерність
3. Які компоненти складають структуру педагогічних технологій Концептуальна основа, змістова та процесуальна частина

2. Вірю – не вірю

  Запитання Відповідь
1. Чи Ви вірите, що термін «технологія виховання» запропонував український педагог А.Макаренко? Так, у творі «Педагогічна поема»
2. Чи Ви вірите, що основними критеріями освітніх технологій є мета-, макро-, мезо- та мікровідповідність Ні, основними критеріями є: науковість, системність, алгоритмічність, діагностичність та інші.
3. Чи Ви вірите, що структуру педагогічних технологій складають концептуальна основа, функціональна та процесуальна частина Ні, у структуру входять: концептуальна основа, змістова та процесуальна частина

 

Запропонована технологія має багато переваг. Вона спонукає до творчості і вчителя, і учнів; навчає розбірливості у взаєминах, рекомендує неоднозначно сприймати дійсність. Проте, як і більшість відомих, технологія має також недоліки. Її упровадження неможливе без високого рівня професійної майстерності вчителя, який може виявитися психологічно не готовим до партнерських стосунків із школярами. Результати технології залежать від добору учнів, від їх наполегливості та бажання здобувати нову інформацію. Оскільки існує обмеженість у джерелах інформації, учням необхідно пропонувати список джерел, які доцільно використати у роботі. Школярам буває важко знайти необхідне в інформаційних потоках.

Проте основним недоліком технології є існування загроз соціального характеру. Особистість із критичним мисленням може не вписатися в реалії сучасного життя. Зазвичай керівники організацій та підприємств віддають перевагу працівникам, які є хорошими виконавцями. Отже водночас із розвитком критичного мислення необхідно навчати школярів толерантності у взаєминах із людьми.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.