Види юридичної відповідальності

Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права:

Конституційна (юридична підстава — Конституція) – настає за порушення норм Конституції України. Маючи високий ступінь нормативної концентрації та ціннісної орієнтації, норми Конституції є нормами прямої дії. Питання про притягнення суб'єкта (фізичної або юридичної особи} до конституційно-правової відповідальності вирішується судом.

Матеріальна (юридична підстава — КЗпПУ) – настає за вчинене майнове правопорушення, шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації робітниками та службовцями при виконанні ними своїх трудових обов'язків. При тягає до відповідальності адміністрація підпри­ємства.

Захід матеріальної відповідальності — грошове стягнення.

Правозастосовний акт — наказ.

Дисциплінарна (юридична підстава — КЗпПУ) – накладається адміністрацією підприємств, установ, організацій (особою, що має розпоряд­чо-дисциплінарну владу над конкретним пра­цівником) внаслідок вчинення дисциплінарних проступків:

1) відповідно до правил внутріш­нього трудового розпорядку;

2) в порядку під­порядкованості;

3) відповідно до дисциплінар­них статутів і положень.

Реалізується виключно в рамках службової під­порядкованості.

Засоби дисциплінарної відповідальності: догана, пониження в посаді, звільнення.

Правозастосовний акт — наказ.

Адміністративна (юридична підстава — КпАПУ)– накладається за адміністративні правопо­рушення органами державного управління (ор­ганами так званої адміністративної юрисдик­ції) до осіб, що не підпорядковані їм по службі.

Заходи адміністративної відповідальності — попередження, штраф, адміністративний арешт, позбавлення спеціальних прав (наприклад, прав водія) і т.ін.

Правозастосовний акт — рішення.

Цивільно-правова (юридична підстава — ЦКУ)– настає з моменту правопорушення, неви­конання договірного зобов'язання майнового характеру у встановлений строк або виконан­ня неналежним чином, заподіяння позадого­вірної шкоди (цивільно-правової проступку) або здоров'ю чи майну особи. Її особливість полягає у добровільному виконанні правопо­рушником відповідальності без застосування примусових заходів. Державний примус ви­користовується у разі виникнення конфлікту між учасниками цивільних правовідносин. Питання про притягнення суб'єкта (фізичної або юридичної особи) до цивільно-правової від­повідальності вирішується судом, арбітражним судом або адміністративними органами дер­жави за заявою учасника правовідносини або потерплого.

Заходи цивільно-правової відповідальності — від­шкодування майнових втрат, скасування не­законних угод, штраф, пеня та інші міри, які полягають у примушуванні особи нести нега­тивні майнові наслідки.

Правозастосовний акт — постанова.

Кримінальна (юридична підстава — ККУ) – настає за вчинення злочинів, вичерпний перелік яких міститься в КК кодексі, тобт о встановлюється лише законом, настає з мо­менту офіційного обвинувачення, реалізуєть­ся виключно в судовому порядку.

Заходи кримінальної відповідальності — жорст­кі заходи кримінального покарання, які впли­вають на особу винного іпозбавлення волі, виправні роботи без позбавлення волі та ін.; застосовуються лише в судовому порядку.

Правозастосовний акт — вирок.

Види юридичної відповідальності залежно від її функцій:

1. Правовідновлююча (цивільно-правова і матеріальна) — при­мус, як правило, не виявляється; має місце добровільне виконан­ня правопорушником відповідальності. Державний примус за­стосовується у разі виникнення конфлікту між учасниками пра­вовідносин;

2. Штрафна (каральна) (кримінально-правова, адміністрати­вно-правова) — примус проявляється:

§ в обмеженні прав особи, яка притягається до відповідальності (позбавлення права обій­мати певні посади, позбавлення права керувати автомобілем, тимчасове призупинення зовнішньоекономічної діяльності тощо);

§ у накладенні додаткових обов'язків обтяжуючого характеру (штраф, встановлення режиму індивідуального ліцензування тощо).

Поиск по сайту: