Список використаних джерел. Роль мовленнєвої етики у професійній діяльності економістів

Роль мовленнєвої етики у професійній діяльності економістів

УДК 808.5:33-057.4 Ю. В. Коц

У статті досліджено роль мовленнєвої етики у професійній діяльності економістів.

Ключові слова: етикет, мовленнєвий етикет, професійне мовлення економіста, культура спілкування.

В статье рассмотрена роль речевой этики в профессиональной деятельности экономистов.

In article the role of speech ethics in professional work of economists is considered.

Як відомо, суспільство виробляє певні соціальні та мовленнєві норми, які визначаються уявленнями про шаблони поведінки в конкретній ситуації. Для того, щоб суспільство функціонувало як єдине ціле, як складна соціальна система, воно має встановити такі межі поведінки індивідів, у яких вона стає одноманітною, стабільною, такою, що повторюється. Саме такими межами є етикет — система правил зовнішньої культури людини, її поведінки, пристойності, гарного тону тощо. У суспільстві це явище функціонує у двох основних формах поведінки: мовленнєвій і не мовленнєвій, які тісно між собою пов'язані й взаємозалежні. Етикет, як встановлений у суспільстві набір правил, регулює зовнішню поведінку відповідно до соціальних вимог, а мовленнєвий етикет можна визначити, як правила, що регулюють мовленнєву поведінку [4].

Успішна діяльність економіста не визначається лише його здатністю аналізувати та контролювати хід та результати економічної діяльності підприємства або інших установ, де він працює, а й умінням вести ділову комунікацію. Сучасний фахівець економічного профілю витрачає на спілкування в своєму професійному житті близько третини робочого часу, а в окремих випадках і 50–60%, якщо він займає керівну посаду. Загальновідомо, що професійне мовлення сприяє розвитку особистості економіста та її позиціонуванню в умовах розвитку основних напрямків ринкової економіки України [3].

Дослідженням проблем етикету професійного мовлення займалися: О. Гаврилюк, Т. Дорошенко, І. Комарова, Л. Криницька, І. Мачуська, Л. Нечепоренко, В. Пасинок, М. Пентилюк, І. Богданова, В. Зінченко, В. Лавриненко, Н. Левітова. Проблема формування основ професійної комунікації та культури спілкування майбутніх економістів все ще потребує вирішення. Тому метоюстатті є встановлення ролі мовленнєвого етикету у професійній діяльності економістів.

Професійне мовлення економіста – це процес обміну думками в економічній галузі знань, у якому б вигляді він не здійснювався, це функціональна дійсність мови в усіх її матеріальних і ситуативних формах [1].

Можна виділити близько п’яти основних функцій мовленнєвого етикету економістів:

- контактна функція — встановлення, збереження чи закріплення, підтримуваних зв'язків і стосунків, індивідуальних чи соціально-масових;

- функція ввічливості (конотативна) — пов'язана з проявами ввічливого поводження членів колективу один з одним;

- регулятивна функція — теж стосується усіх проявів мовленнєвого етикету, бо вибір певної форми при встановленні контакту регулює характер стосунків адресата й адресанта;

- функція впливу (імперативна, волюнтативна) ── передбачає реакцію співрозмовника — вербальну, жестову, діяльнісну;

- функція звертальна (апелятивна) — тісно пов'язана з імперативною, бо привернути увагу, означає здійснити вплив на співрозмовника [7, с. 226].

Економіст повинен на високому рівні володіти навичками професійної мовленнєвої культури, зокрема:

- вільно користуватися професійною лексикою й термінологією економічного напрямку;

- навичками роботи зі словниками, довідниками;

- уміти сприймати, відтворювати й створювати фахові тексти різних видів і стилів;

- моделювати мовленнєві ситуації, які виникають у професійній діяльності;

- боротися з мовленнєвою неохайністю в спілкуванні, уникати типових порушень літературної мови у мовленнєвих стереотипах фахової галузі.

Існування зазначених функцій культури мовлення й кваліфікаційних вимог до економістів доводить, що мовленнєвий етикет не є якимось випадковим чи несуттєвим явищем, а навпаки являє собою своєрідний механізм, з допомогою якого може відбуватися ефективна комунікація [2].

Підсумовуючи сказане, можна зауважити, що мовленнєвий етикет є однією із важливих сторін людського спілкування, у тому числі й у економічній сфері діяльності. Це складна система мовних знаків, що спирається на моральні правила й вимоги. Культура спілкування — це результат застосування правил конструювання повідомлень, говоріння та слухання, активне використання правил і норм гуманістичної етики, постійне дотримання вимог службового етикету [5]. Проте у професійному мовленні економіста є одна вагома вимога: важливою умовою його професійної придатності є володіння достатнім багажем комунікативних умінь та навичок, основами культури спілкування, які допоможуть знайти вірний підхід та оптимальні способи комунікативної взаємодії з кожним із співрозмовників, налагодивши відповідні стосунки для досягнення високих результатів у певному виді професійної діяльності. Основні знання, які необхідні економісту для успішного ведення професійної діяльності, — це, по-перше, знання законів ринку та економічної теорії, по-друге, — знання механізмів удосконалення процесу економічної діяльності, а, відповідно, по-третє та по-четверте, знання мови професії та механізми міжособистісної комунікативної взаємодії.

Таким чином, можна зазначити, що сучасний економіст не уявляє свою професійну діяльність, яка тісно пов’язана із веденням та участю у ділових переговорах, нарадах, прес-конференціях тощо, без комунікативних знань, а, отже, і без умінь та навичок їх застосування у процесі професійного спілкування.

Список використаних джерел

1. Кравчук О. Культура мовлення – одна з ознак справжнього українця / О. Кравчук, О. Кліщова // Педагогіка і психологія професійної освіти. — Львів, 1998. — №4. — С. 77-86.

2. Сергєєва Л.М. Розвиток комунікативної культури на уроках основ менеджменту у вищому професійному училищі / Л.М. Сергєєва // Професійна освіта: теорія і практика — Харків: ХОУМЦ, 1998. — №1-2 (7-8). — С. 92-100.

3. Романова Е.С. 99 популярных профессий / Е.С. Романова — К.: Психологический анализ и профессиограммы — СПб.: Питер, 2008. — 464 с.

4. Богдан С. К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність / С.К. Богдан — К.: Рідна мова, — Львів,1998. — 475 с.

5. Стельмахович М.Г. Мовний етикет / М.Г. Стельмахович // Культура слова. — К., 1981. — вип. 20. – С. 14-23.

6. Пономарів О.Д. Сучасна українська мова / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко — К.: Либідь, 1997— 488 с.

7. Шевченко Л.Ю. Сучасна українська мова: довідник / Л. Ю. Шевченко, В. В. Різун, Ю. В. Лисенко — К.: Либідь, 1996 — 336 с.

Автор студентка 3-ого курсу

14 групи фінансового

факультету Коц Ю. В.

Науковий керівник доц. Архипенко Л. М.

Завідувач кафедри

українознавства доц. Черемська О. С.

Поиск по сайту: