| №
| Поняття
|
|
| Вербальний контакт охоплює принципи та механізми взаємодії мовців під час комунікативного акту
|
|
| Комунікативний кодекс (КК) – це певна система критеріїв (стандартів за якими робляться судження, оцінки)та принципів (правил), котрі регулюють мовну поведінку мовців в процесі комунікативного акту
|
|
| Критерій істинності означає, що “картини дійсності”, котрі репрезентуються мовцем, як мінімум не спотворені, тобто у мовця вірне або властиве багатьом уявлення про навколишній світ (дійсність).
|
|
| Критерій щирості означає , що “картини дійсності”, котрі репрезентуються мовцем, насправді відбивають ставлення мовця до дійсності.
|
|
| Провідні принципи КК = принцип ввічливості та принцип кооперації
|
|
| Принцип ввічливості визначається як принцип взаємоприхильності комунікантів під час вербального контакту
|
|
| Принцип кооперації визначається як принцип взаємного оперування інформацією, або принцип циркуляції інформації під час вербального контакту
|
|
| Увічливість - це сукупність соціальних умінь, головна мета котрих є створення умов, за яких комуніканти в межах контакту відчувають доцільність (підтвердження) своїх мовленнєвих дій
|
|
| Увічливість в англомовній культурі пов’язується, головним чином, з поняттям збереження «обличчя» (face) – культурно зумовленого позитивного суспільного іміджа ( public self-image) мовця, котрий не зазнає перешкод у своїх мовленнєвих діях
|
|
| За Ервіном Гофманом, мета комунікантів у вербальному інтеракті – захист свого соціального “обличчя”, іншими словами свого власного публічного іміджу, який комуніканти прагнуть створити в спілкуванні.
|
|
| Згідно з П.Браун та С.Левінсоном, концепт «обличчя» охоплює два основні типи прагнень (face wants), які властиві всім мовцям, і котрі усвідомлюються ними
|
|
| Прагнення «позитивного обличчя» (рositive face-wants), тобто мовець прагне бути позитивно оціненим, бажаним співрозмовником, якому висловлюються повага та зацікавленість під час спілкування
|
|
| Прагнення “негативного обличчя” (negative face-wants), колимовець прагне свободи дій та невтручання в його наміри з боку співрозмовників
|
|
| Комунікативна взаємодія розглядається як кооперативна діяльність, в якій мовці прикладають зусилля для підтримання обличчя одне одного
|
|
| Мовленнєві акти (МА), що загрожують суспільному іміджу комуніканта, називаються актами- загрози обличчю ( рос. ликоповреджающими, англ. face-threatening acts, або скорочено FTAs )
|
|
| Лінгвістична ввічливість, як вважає Фоулі, є пом’якшенням потенційних загроз “обличчю” співрозмовника, вміщених у мовленнєвих актах.
|
|
| Дослідники Рон та Сьюзен Вонг Сколлон пропонують позначати позитивну ввічливість терміном “зацікавленість” ( involvement) та негативну ввічливість – терміном “незалежність” (independence).
|
|
| С.Сколлон та Р.Сколлон вважають, що найбільш важлива ознака “обличчя” – це його парадоксальність, а саме: у будь-якій ситуації спілкування зацікавленість та незалежність слід актуалізувати одночасно, тобто мовець повинен знаходити спосіб вербально виражати зацікавленість у своєму співрозмовнику(-ках) та одночасно гарантувати йому незалежність
|
|
| Джеффрі Ліч сформулював принцип ввічливості як сукупність максим (етичних принципів/правил, які сформульовані в стислій формі)
|
|
| У суперечці народжується істина, але гине симпатія
|
|
| Максима скромності– це максима неприйняттяпохвали мовцем на власну адресу
|
|
| Принцип кооперації (the cooperative principle. СР) Герберта Пола Ґрайсаè :” Твій комунікативний внесок на даному кроці діалогу повинен бути таким, якого вимагає спільно прийнята мета (напрям) цього діалога”
|
|
| Принцип кооперації (the cooperative principle. СР) у формі 4 максим(maxims), котрі визначають внесок учасників комунікативного акту в мовленнєву ситуацію, яка їх об’єднує
|
|
| Кожна максима – це загальноприйнятий етичний принцип/правило відносно очікуваної поведінки комунікантів, котрі повинні забезпечувати точні, стислі, зрозумілі, ввічливі, етичні та підтримуючі внески в комунікацію
|
|
| максима повноти інформації (the maxim of quantity) пов’язана з дозуванням інформації , котра “задіяна” в комунікативному акті, і включає такі постулати (те, що приймається на віру без доведення): а) твоє висловлення повинно вміщувати не менше інформації ніж потрібно; б) твоє висловлення повинно вміщувати не більше інформації ніж потрібно.
|
|
| максима якості інформації (the maxim of quality) за Грайсом: “Намагайся, щоб твоє висловлювання було істинним” може бути розгорнута у вигляді таких постулатів: а) не кажи того, що ти вважаєш неправдивим; і б) не кажи того, для чого в тебе немає достатніх доказів
|
|
| максима релевантності вміщує постулат “не відволікайся від теми“
|
|
| максима манери звернена до способу передачі інформації і пов’язана не з тим, що говориться, а з тим, як це говориться: один постулат “Виражайся ясно”, тобто: уникай незрозумілих виразів, уникай неоднозначності, уникай непотрібного багатослів’я, будь організованим.
|
|
| Порушення максим (floutings) змушують слухачів вдаватися до виведення прихованого значення, тобто конверсаційних імплікатур.
|
|
| Реплікавважається основною формально-структурною одиницею діадичної вербальної взаємодії й визначається як фрагментмовлення/дискурсу одного співрозмовника, відмежованого мовленням іншого/-их мовців.
|
|
| Співрозмовники повинні дотримуватись певних правил передачі комунікативних ролей або взяття реплікового кроку (turn-taking).
|
|
| “золотим” правилом неформальної розмови в англомовній культурі, яким слід керуватися комунікантам, вважається таке: Уникай тривалого мовчання між репліками (gaps) та одночасного говоріння (overlaps) або No gaps, no overlaps.
|
|
| Дві послідовні репліки різних мовців, де перша репліка М1 потребує певної другої репліки М2, називаються суміжною парою (діалогічною єдністю, adjacency pair) або обміном
|
|
| Суміжна пара –це двокомпонентне утворення із двох послідовних реплік М1 і М2, котрі пов’язані змістом – перша частина суміжної пари/ПЧСП зумовлює продукування (частково) передбачуваної другої частини /ДЧСП
|
|
| Суміжні пари створюють механізм послідовного структурування розмови, і його особливості такі: 1) послідовне вживання двох комунікативних дій; 2) комунікативні дії продукуються двома різними мовцями; 3) перша та друга частини суміжної пари секвенціонально організовані, ПЧСП зумовлює наступність ДЧСП, наприклад, нетиповим буде вживання відповіді перед питанням, а не навпаки; 4) частини суміжної пари – категорізовані, будь-якій ПЧСМ відповідає скінчена кількість певних типів ДЧСП, наприклад, запрошення вимагає вживання згоди або відмови, а не привітання
|
|
| У процесі актуалізації суміжної пари функціонує так званий механізм преференції (preference), суть якого полягає в тому, що суміжні пари віддають перевагу структурній узгодженості між своїми (двома) компонентами
|
|
| Механізм преференції виконує важливу інтерпретативну функцію у вербальній інтеракції: бажані мовленнєві дії реалізуються прямими мовленнєвими актами й без затримки, небажані – відтягуються в часі, пояснюються, обгрунтовуються й часто виражаються непрямими мовленнєвими актами.
|
|
| Механізм усунення комунікативних проблем(repair): 4 алгоритми 1) самоініційоване самовиправлення: коли усунення помилки ініціює й здійснює сам адресант 2) самовиправлення М1, ініційоване М2: коли усунення помилки М1 ініціює адресат, а виправлення здійснює автор помилки - М1 3) виправлення, самоініційоване М1, але здійснене М2 4) виправлення М1, ініційоване й здійснене М2
|
Дисципліна: ТМК, 2010-2011 н.р.; викладач – обр.проф. В.Ю.ПАРАЩУК
