Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Оцінка впливу промисловості на екологічну ситуацію в басейні річки (на прикладі ріки Західний Буг)



Прийнято вважати, що Львівська та Волинська області не відносяться до регіонів з потуж­но розвинутою мережею промислових об'єктів, через що цей вид екологічного ризику у басейні Західного Бугу мінімальний. Щодо Волинської області так воно і є. Проте на території Львівщи­ни, площа якої становить 3,6% загальної площі держави, розміщено 6% найбільших (у минуло­му активних, а нині частково або зовсім недіючих) підприємств-забруднювачів природного се­редовища України. На підприємствах накопичилася наднормативна кількість шкідливих відходів, які рано чи пізно виявляються у поверхневих водах або атмосферному повітрі. Лише спад виробництва в останньому десятиріччі втримав екологічну ситуацію від катастрофічних антропогенних навантажень. Але і до сьогодні залишилися звалища промислових токсичних відходів, які можуть в будь-який момент суттєво змінити екологічну ситуацію в басейні. Одним із найпотужніших джерел забруднення в регіоні є Добротвірська ТЕС, яка пра­цює на вугіллі Львівсько-Волинського вугільного басейну й щорічно викидає в атмосферу по­над 65 тис. тон токсичних речовин, серед яких переважають свинець, кобальт, цинк, хром. За­вод хімічного волокна м. Сокаль також значно забруднює атмосферу — сумарні викиди ток­сичних речовин у повітряний басейн перевищують 10 тис. тон у рік (переважають кобальт, свинець, хром). Значна частина забруднюючих речовин осаджується на місцевості та в решті решт потрапляє до річкової мережі.

Вагому частину скидів здійснюють шахти Львівсько-Волинського вугільного басейну, розташованого в басейні Західного Бугу. Шахти належать до об'єктів підвищеної екологічної небезпеки. Центрами вугледобувної промисловості є міста Нововолинськ і Червоноград. Червоноград з прилеглими населеними пунктами утворює досить потужну гірничопромислову агломерацію площею понад 150 км2. Тут функціонує 12 вугледобувних підприємств, вуглезба­гачувальна фабрика, заводи металоконструкцій, залізобетонних виробів та ін. Із промислових підприємств в атмосферу щорічно надходить близько 4 тис. т різних викидів.

На території басейну діє 11 вугільних шахт, витрата шахтних вод в яких складає майже 40000 м7добу. За рахунок скидання великих об'ємів шахтних вод об'єми скидів тут значно пе­ревищують об'єми забору води з природних водойм. Всі шахтні води, що характеризуються високою мінералізацією (в основному за рахунок хлоридів) та великим вмістом завислих ре­човин, скидаються до природних або штучних приток, що впадають у р. Західний Буг. Скид неочищених шахтних вод при будівництві шахт і недостатня їх очистка при експлуатації зу­мовлюють погіршення якості води. В річках спостерігається збільшення вмісту завислих ре­човин, мінералізації води, погіршення кисневого режиму та ін.

Серйозну загрозу щодо еколого-географічної ситуації в басейні Західного Бугу може зу­мовити будівництво Хотиславського кар'єру будматеріалів, що заплановане білоруською сто­роною у прикордонні із комплексом Шацького поозер'я. Його експлуатація розрахована на 45 років зі щорічним залученням 4-5 га земель. Запланований водовідлив у першому році ек­сплуатації має досягати 10 тис.м3/добу з поступовим збільшенням до 48 тис.м3/добу. Близьке територіальне розміщення й величезна потужність запроектованого кар'єру не можуть не по­значитися на стані природних комплексів усього ландшафту Шацького національного природ­ного парку та суміжних з ним територій. Спостереження і розрахунки вчених показали, що зниження рівня ґрунтових вод лише на 0,1 м зумовить утворення депресійного зниження по­верхні на площі близько 900 км2. Це, в свою чергу, порушить умови питно-господарського во­допостачання 11 населених пунктів, гідрологічного режиму 5 меліоративних систем, у тім числі 4 на території України, скоротиться поверхневий стік річок і підземне живлення озер. Зниження рівня ґрунтових вод негативно позначиться на продуктивності лісових масивів на площі понад 0,6 тис. га. За даними Волинської гідрогеолого-меліоративної партії до зони впливу Хотиславського кар'єру потрапляє вся Гутянська осушувальна система, де рівень ґрун­тових вод може знизитися на 5 м. Заболотівська і частково Турська системи потрапляють у зо­ну зниження ґрунтових вод на 1 м. Розрахунки показали, що зниження рівня ґрунтових вод до 1 м у південному напрямі сягатиме 13 км і зачепить четвертинні та верхньокрейдяні водо­носні горизонти. За умови експлуатації кар'єру прогнозується зниження рівня води в озерах до 1 м та передбачається зменшення стоку води в р. Прип'ять.

9. Оцінка впливу комунального господарства на якість води в басейні річки (на прикладі ріки Західний Буг)

Підприємства житлово-комунального господарства є основними джерелами прямого скидання стічних вод. У басейні Західного Бугу вони становлять 40% усіх точкових джерел скидів з обсягами стічних вод понад 180 млн. м3/рік.

Водовикористання комунальногогосподарства на побутові потреби населення витрачає близько 12% водних ресурсів держави, або 250 л води на одного жителя України на добу.

Міське комунальне господарствохарактеризується надзвичайно високими показниками водовикористання: у таких містах, як Київ, Харків, Запоріжжя, Донецьк, Львів та інші, на од­ного жителя витрачається понад 350 л на добу. Це свідчить про великі непродуктивні витра­ти, що мають місце у системах водопостачання та у міських мережах. Зазначимо при цьому, що лише 30% води питної якості в містах витрачається на приготування їжі та для питних по­треб. Решта води витрачається на прання білизни, підтримання чистоти у приміщенні тощо.

Основними джерелами прямого скидання стічних вод у річки басейна Західного Бугу є 17 підприємств житлово-комунального господарства регіону (38 % всіх точкових джерел за­бруднення). На очисні споруди цих господарств надходять як господарсько-побутові, так і про­мислові стічні води. Найбільш значними з них є водо каналізаційні господарства міст Львова, Червонограду, Нововолинська, Сокаля, Золочева, Володимира-Волинського. Львівський водо­канал скидає 87 % усіх стічних вод, що надходять від водокористувачів басейну Західного Бу­гу. Більша частина очисних споруд регіону працює неефективно та потребує капітального ре­монту. Як наслідок такої ситуації, у поверхневі води надходить велика кількість сполук азотної групи, фосфатів, сульфатів, хлоридів, завислих речовин, металів і речовин токсичної дії.

Розташування м. Львова у басейні Західного Бугу та водовикористання у місті не могло не позначитися на загальних показниках якості води цієї річки. Хоча основним джерелом во­допостачання Львова є підземні води з 191 свердловини, стоки очисних споруд МКП «Львівводоканал», об'єм яких складає 490 тис. м3 очищених стоків за добу, надходять у р. Полтва. Це робить Плотву одним із найбільш забруднених водних об'єктів басейну Західного Бу­гу, що крім локальних, створює і міжнародні ускладнення. Витрати води в місті на одиницю виробленої продукції у 3—4 рази перевищують показники розвинутих країн Європи.

Значною проблемою у Львові є зношеність водопровідної та каналізаційної мереж, що збільшує відсоток нераціонального використання води і тим самим негативно впливає на во­допостачання. Потічки та малі річки, що беруть свій початок у межах території міста забруд­нюються комунально-побутовими та промисловими скидами. Забезпечення міста ка­налізаційною системою складає 94%, що створює додаткові санітарні та екологічні проблеми.

Не менші витрати води сьогодні і усільській місцевості. Раніше жителі сіл використо­вували воду з місцевих джерел, насамперед криниць. В середньому таке водоспоживання не перевищувало 50 л на добу на одного жителя з урахуванням потреб води на особисте госпо­дарство. Будівництво централізованого водопостачання з введенням води у житлові будинки підвищило використання води у сільській місцевості до 180-200 л на добу на одного жителя. При цьому будівництво водогонів у селах і маленьких містечках, як правило, не супроводжу­валося будівництвом організованого водовідведення (каналізації). Більше того, існуючі кри­ниці і джерела, що виконували раніше роль своєрідних дренажів, були зруйновані чи засипані. Замість природної дренажної системи у селах створюються вигрібні фільтруючі ями, септичні колодязі, що, з одного боку, спричиняють забруднення ґрунтових вод, з іншого — є джерелом підвищення їхнього рівня.

У басейні Західного Бугу за умов високого рівня ґрунтових вод при такому водоспожи­ванні і відсутності організованого водовідведення сьогодні повсюдно спостерігається посилен­ня процесів підтоплення, забруднення ґрунтових вод, колодязів і малих річок каналізаційними стоками та дренажами, а також змикання ґрунтових вод з поверхневими стічними. Запобігти цьому можна лише за умови спорудження у селах сучасних каналізаційних комплексів.

10. Оцінка впливу сміттєзвалищ на екологічний стан басейну річки (на прикладі ріки Західний Буг)

Значнимизабруднювачами атмосфери, поверхневих і підземних вод, земель є сміттєзвалища, які на території басейну займають площу 72 га, об'ємом 10,4 млн. м3. Більшість сміттєзвалищ експлуатується з грубим порушенням вимог санітарних правил. Серед особливо небезпечних об'єктів слід виділити Нововолинське, Володимир-Волинське, Локачинське, Шацьке сміттєзвалища. Деякі з них були запроектовані ще у 50-ті роки минулого століття. Встановлено, що у сміттєзвалищах Кам'янки-Бузької, Доб-ротвірська, Ново-Яричівська, Запитівська, Стрепетівська, Нововолинська вже вичерпані про­ектні об'єми. Сміттєзвалища не мають очисних споруд, внаслідок чого дренажні води, що за­бруднені солями амонію, важких металів, органічними і завислими речовинами, без очистки потрапляють до водойм та просочуються в ґрунтові води.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.