Повнота, точність, об’єктивність
І вірогідність інформації
Кожному, хто має намір пройти тестування, необхідно запропо-
нувати перед- та післятестове консультування, під час якого нада-
ти інформацію про мету та процедуру тестування, шляхи передачі,
заходи та засоби профілактики ВІЛ-інфекції, можливі результати
тесту, можливості отримання медичної, психологічної та соціаль-
ної допомоги, що існують тощо.
Обсяг та форма представленої інформації мають бути достатніми
для прийняття усвідомленого рішення про доцільність та необхід-
ність тестування.
Пацієнтам як з позитивним, так і з негативним результатом тесту
під час повідомлення про результат тесту в державному або комуналь-
ному закладі охорони здоров’я та післятестового консультування не-
16 Офіційний вісник України. – 2006. – № 43. – Ст. 2914.
24
обхідно надати інформацію про служби медичної, психологічної, со-
ціальної та юридичної допомоги та в разі потреби направити до них.
Законодавчі основи
«економічної» доступності
Конституція України передбачає гарантування у наданні без-
оплатної медичної допомоги (ч. 3 ст. 49). Конституційний Суд
України надав офіційне тлумачення положення ч. 3 ст. 49 у Рі-
шенні від 29.05.2002 р. № 10-рп/2002, яким підтвердив конститу-
ційне право на отримання безоплатної медичної допомоги. Зако-
ном України «Про охорону дитинства» передбачається, що дітям
надається безоплатна медична допомога (ст. 6).
Законодавство не містить норм, які б пов’язували надання ме-
дичних послуг у державних та комунальних медичних закладах з
обов’язком внесення платежів. Проте ст. 18 Основ законодавства
України про охорону здоров’я та ст. 5 Закону України «Про запо-
бігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД)
та соціальний захист населення» передбачають право закладів охо-
рони здоров’я використовувати кошти, добровільно передані гро-
мадянами. З одного боку, ця норма надає можливості залучати до-
даткові кошти для фінансування закладів охорон здоров’я. З іншо-
го боку нею часто вимушено зловживають, враховуючи недостат-
ність бюджетного фінансування, що має наслідком отримування
«примусово-добровільних», «благодійних» пожертв від пацієнтів.
Відповідно до Протоколу ДКТ добровільне тестування повинне
бути безоплатним для всіх пацієнтів.
Згідно з Переліком платних послуг, що можуть надаватися в
державних та комунальних закладах охорони здоров’я, вищих
медичних навчальних закладах та науково-дослідних устано-
вах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від
17.09.96 р. № 1138, до платних послуг, серед іншого, належить і
анонімне обстеження та лікування хворих, заражених хворобами,
що передаються статевим шляхом, а також хворих на алкоголізм і
наркоманію (крім обстежень на ВІЛ та СНІД).
Законодавчі основи заборони дискримінації
Загальна заборона дискримінації закріплена в Конституції
України (ч. 2 ст. 24). Однак конституційний перелік ознак, за яки-
25
ми заборонено дискримінацію, не є вичерпним. Інакше кажучи,
цей перелік може бути розширено. Зокрема, причиною для дис-
кримінації не може бути соціальний стан особи або її вік.
Згідно з Основами законодавства України про охорону здоров’я
«кожний громадянин України має право на охорону здоров’я, що
передбачає: и) правовий захист від будь-яких незаконних форм
дискримінації, пов’язаних із станом здоров’я» (ст. 6).
Відповідно до Протоколу ДКТ добровільне консультування і
тестування повинне бути доступним усім, хто його потребує, без
будь-якої дискримінації.
Питання боротьби із стигматизацією у сфері ВІЛ-інфекції сто-
ять поряд з проблемою захисту від дискримінації. Але україн-
ське законодавство не вживає терміна «стигматизація», і можна
з високою імовірністю припустити, що переважна більшість ме-
дичних працівників не зможуть відокремити дискримінацію від
стигматизації. Це, однак, не виключає необхідності боротьби із
цим явищем. Як свідчить практика, «в медичних установах має
місце стигматизація з боку персоналу через підозри щодо вжи-
вання ін’єкційних наркотиків і через підозри у залученні до
секс-бізнесу»17.
Поиск по сайту:
|