Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Б. Політичний процес: сутність і різновиди



Термін "процес" походить від лат. processus — рух вперед, просування. Отже, політичний процес віддзеркалює динаміку політичного життя й сучасних політичних подій та явищ. Звідси й визначення цього терміна.

Політичний процес — це динаміка подій, явищ і дій, що відбуваються в політичній сфері суспільства в контексті функціонування політичної системи розгляданого суспільства.

Передумовою, соціальною базою політичного процесу є процес соціальний, який являє собою сукупність подій, явищ, дій соціальних спільнот, груп, індивідів, спрямованих на їх відтворення та забезпечення стабільності суспільної системи.

Політичний процес логічно розглядати як соціально-політичні дії, що забезпечують відтворення політичних ресурсів і творення нового в політиці.

Політичний процес охоплює вертикальний та горизонтальний зрізи політичних відносин, є безперервним і різновекторним.

Політичні процеси за характером спрямування можуть бути, зокрема, прогресивні та регресивні.

Якщо йдеться про прогресивний характер політичних процесів, що відбуваються в суспільстві, то можна говорити про "політичний розвиток".

Політичний розвиток — це перехід від певного політичного стану до якіснішого на базі вдосконалення політичних інститутів і підвищення рівня політичної культури суспільства.

Якщо суспільство в політичному плані не розвивається, це призводить до політичної стагнації — застою, відсутності змін, окостенінню організаційних форм, розпаду політичних структур, а внаслідок цього — до краху політичної системи суспільства або ж політичного регресу загалом.

Такі негативні процеси супроводжуються політичною нестабільністю, соціальними конфліктами, кризами тощо.

Сучасні політичні системи, які сформувалися в розвинених країнах світу, характеризуються більшим ступенем сприйняття нових умов, низьким рівнем політичного підкорення та конфліктності внаслідок високої спеціалізації та диференціації функцій політичних інститутів, їх здатності ефективно реагувати на вимоги соціальних груп.

Перехід від традиційної політичної системи до сучасної почали називати "політичний розвиток" і "політична модернізація".

Політичний розвиток визначає прогрес суспільства загалом, а ефективність впливу є результатом якості політичної еліти.

Політична модернізація є процесом зміни системних якостей політичного життя й функцій політичних інститутів з переходом від традиційного суспільства до сучасного.

ступінь модернізованості політичної системи характеризується такими критеріями:

• диференціація політичних ролей — інтереси кожної соціальної групи мають лобіюватися;

• спеціалізація політичних інститутів — лобіюють інтереси своїх груп на основі взаємодії;

• культурна секуляризація — перехід від ірраціональних (емоції, традиції, звички) чинників політичної поведінки до раціональних (право, факти, точна інформація).

В чистому вигляді традиційних і сучасних політичних систем не існує.

 

Білет 12

1.Емпіричний метод дослідження політики і держави вперше застосував Арістотель: Так.

2.Гарантом національного сувернітету є власна національна держава: Так

3.Політичною передумовою формування багатопартійності було утвердження конституційних режимів, представницьких органів влади, утвердження взаємовідносин між громадянами та владними інституціями:Так

4.Політичні партії належать до вторинних суб’єктів політики:Так

5.Злиття партійного та державного апарату у “партію-державу” є ознакою режиму: 3)авторитарного.

6.Скільки років поспіль громадянин України може бути президентом України: 4)10 років.

7.До числа логічних методів дослідження політики відносять: 1)аналіз, 3)дедукція, 4)синтез, 6)індукція.

8.Назвіть рівні політичної діяльності: 1)масової участі, 3)елітарний.

9.Назвіть типи політичної влади за М.Вебером: 2)легальна, 4)традиційна, 5)харизматична.

10.Назвіть структурні елементи політичної системи: 2) політична влада, 4)політичні інститути та процеси, 5)політичні відносини, 6)політико-правові норми, 7)політична культура і ідеологія.

11.Назвіть основні сучасні концепції демократії: 3)партисипаторна, 4)плюралістична, 5)елітарна.

12.Які з наведених характеристик властиві республікам? 1)влада формується через вибори, 2)влада є обмеженою в часі, 5)влада здійснюється за дорученням іншого органу, перед яким вона несе відповідальність.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.