Методологічна база та функції політології

Білет№1

1. Главою виконавчої влади в президентських республіках є президент - Так

2. Пасивна несвобода особи є ознакою тоталітарного режиму - Ні

3. Для мажоритарної системи характерний поділ країни на багатомандатні виборчі

округи - Ні

4. Виборчий поріг застосовується при мажоритарній виборчій системі - НІ

5. Назвіть типи легітимності (правочинності) влади, сформульовані американським політологом Д. Істоном: 1) персоналістська; 2)ідеологічна; 6)структурна;

6. Які є різновиди політичних режимів? 1)авторитарні; 4)демократичні; 6)тоталітарні;

7. Назвіть мотиваційні моделі політичної соціалізації особистості: 1)модель переконання; 2)модель інтересу; 3)модель підкорення;

8. Назвіть парадигми держави за Х. Карраседо: 2)парадигма правової держави; 3)парадигма справедливої держави; 4)парадигма держави політичного реалізму;

9. Що притаманне рекрутуванню політичних лідерів згідно з системою гільдій (організаційно-консервативною)? 1)закритий характер; 2)обмежений електорат; 5)приховане суперництво; 6)вирішальний критерій – відданість системі;

10. Відкладальне вето – це: 3)відмова глави держави підписати закон і повернення його в парламент із зауваженнями;

11. Контр-еліта – це: 4)будь-яка опозиція правлячій еліті;

12. Політичний режим як спосіб функціонування політичної влади визначається: 1)методами і прийомами здійснення влади;4)принципами взаємодіями між органами влади; 6)можливостями реалізації прав і демократичних свобод у суспільстві;

13. Міжнародні відносини: суть, принципи та суб’єкти.

Міжнародна політика — це комплекс двосторонніх та багатосторонніх політичних, економічних, дипломатичних, військових, культурних, науково-технічних відносин між державами; історично зумовлена форма інтегративних тенденцій, які виникають у процесі розвитку світового співтовариства, а також форми взаємодії між його суб'єктами.

Кожна держава для оптимального здійснення своїх функцій мусить проводити певну політику за межами національних кордонів. Це об’єктивно викликає зв’язки держави, існування, функціонування та розвиток сфери міждержавних відносин.

Головним суб’єктом міжнародних відносин виступає “національна держава”. У міжнародній політиці цим терміном позначають географічно обмежену, законно визнану цілісність, яка керується єдиним урядом і населення якої вважає себе єдиною нацією. Цей напрям діяльності сучасних держав називається зовнішньою політикою.

Зовнішня політика – це комплекс дій держави, спрямований на захист свого національного інтересу та поширення свого впливу на інші суб’єкти міжнародних відносин

Міжнародні взаємодії, які розгортаються у глобальному та регіональному масштабах, становлять основу системи міжнародних відносин. При цьому двосторонні відносини залишаються особливо суттєвими.

Основні принципи міжнародних відносин, які зафіксовані в статуті ООН і інших міжнародних документах.

v Принцип невтручання – ніяка держава не може втручатися у внутрішні і зовнішні справи іншої держави.

v Принцип мирного вирішення міжнародних конфліктів і протиріч.

v Принцип мирного співіснування держав з різним суспільним ладом.

v Принцип рівноправності і самовизначення народів.

v Принцип суверенної рівності держав.

v Принцип повного дотримання прав людини основних свобод.

v Принцип безумовного утримання від пропаганди насилля, терору і війни.

v Принцип добросовісного виконання державами зобов’язань, узятих згідно зі статутом ООН.

Методологічна база та функції політології.

Як окрема наука політологія виникає у 1948 році. Поняття “політологія” походить від грецьких слів: “політика” ─ державна, суспільна діяльність і – “логос” ─ слово, що дозволяє досить широко тлумачити об'єкт науки. Це політика, політичне суспільство, політична сфера суспільного життя. Політологія ─ це наука, яка вивчає політику, закономірності функціонування і розвитку політичної сфери суспільного життя в контексті досягнення і здійснення суб’єктом політичної влади.

Методологія (гр. methodos - спосіб, метод і logos - наука, знання) - це вчення про правила мислення при створенні теорії науки. Вона відповідає на запитання: як пізнавати ?

В сучасних умовах дослідник має можливість обирати будь-який метод чи яку завгодно комбінацію методів для дослідження політичної дійсності. Коротко розглянемо окремі (загальнонаукові) методи – історичний, термінологічний, структурно-функціональний, системний, моделювання.

Історичний метод дає змогу дослідити виникнення, формування і розвиток процесів і явищ у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв’язків, закономірностей притаманних об’єктові дослідження.

Термінологічний принцип передбачає вивчення історії термінів і позначуваних ними понять. Слід базуватися на тлумачних та професійних словниках. Наукове визначення складних явищ і фактів, котрі аналізують, не обмежується формально-логічними вимогами. Нове поняття має бути чітким і однозначним.

Структурно-функціональний метод – це спосіб дослідження, який ставить за мету розділити складний об’єкт на складові частини, вивчити зв’язки між ними і визначити місце і роль усіх складових частин у функціонуванні об’єкта як цілого.

Системний методє надзвичайно абстрактним. Він базується, зокрема, на застосуванні ЕОМ, що дозволяє на рівні сучасних вимог проаналізувати явище світу політики з його внутрішніми і зовнішніми взаємозв’язками та взаємовпливами.

Логічні методи (аналіз, синтез, моделювання, індукція і дедукція)

Бігейвідристські (полягає у вивченні політики через призму поведінки дійових осіб політичного процесу)

Емпіричний (методи здобуття первинної інформації про політичне життя – опитування, тощо)

Лише поєднання різних методів допомагає фахівцям всесторонньо і максимально об’єктивно оцінити практику життя і прийняти оптимальне політичне рішення, співвідносне з призначенням науки.

Функції політології показують, яких саме результатів можна очікувати від цієї галузі знань.

Гносеологічну функцію пов’язують з накопиченням, описом, вивченням фактів політичної дійсності, з аналізом конкретних політичних явищ і процесів, з виявленням найважливіших політичних проблем і протиріч політичного розвитку. На цьому етапі дослідження встановлюють “діагноз” політичній ситуації, політичному явищу в конкретному часовому і просторовому відрізку.

Прогностична функція науки про політику відповідає на запитання: якою буде політична дійсність і коли відбудуться ті чи інші події?

Інструментальна функція повинна відповідати на запитання: які потрібно прийняти рішення, щоб досягти бажаного результату, або що потрібно зробити, щоб бажані результати стали дійсністю ? Результатом цієї функції політичної науки будуть певні рекомендації щодо поведінки груп та індивідів, безпосередньо зайнятих політикою.

Ідеологічна функція відповідає на запитання: до якої мети треба прагнути, яких цінностей слід дотримуватися та в ім’я чого проводити ту чи іншу політику? Цю функцію виконує політична теорія, яка описує, аналізує. Вона розрізняє найважливіші чинники, дійові сили та структури, які визначають політичне життя.

У межах цих функцій здійснюється поступ політологічного знання від накопичення емпіричного матеріалу до його узагальнення в теорію й гіпотезу розвитку.

Білет №2

1. В Україні вибори Президента відбуваються на основі мажоритарної системи абсолютної більшості в першому турі та відносної більшості в другому турі: - Так

2. Перша модель політичної системи була розроблена давньогрецьким мислителем Сократом – Ні

3. Плюральний вотум – це надання окремим категоріям виборців додаткових голосів –Ні

4. Альтернативні партійні системи характерні для недемократичних держав – Ні

5. Назвіть типи міжнародних конфліктів: 2)зіткнення збройних сил; 4)конфлікт малої інтенсивності 5)світова війна

6. До повноважень Конституційного Суду України належать: 2)вирішення питань про відповідність нормативно-правових актів Конституції України; 5)офіційне тлумачення Конституції України та законів України;

7. Назвіть типи політичного лідерства за М. Вебером: 1)традиційне лідерство; 4)раціонально-легальне лідерство; 5)харизматичне лідерство;

8. Що з наведених прикладів є різновидом виборчих систем? 1)пропорційна; 4)мажоритарна; 5)змішана;

9. Що таке імпічмент? 3)процедура усунення президента від влади парламентом; 4)усунення президента від влади судом;

10. Які є різновиди держав за формою державного правління? 2)республіканські; 3)монархічні;

11. Демократичним політичним режимом притаманні наступні ознаки: 2)конкуренція політичних сил при здобутті і здійсненні влади; 3)широке громадянство і активна участь населення у політиці 4)проведення регулярних, чесних конкурентних виборів; 6)визнання суверенності народу, як єдиного джерела влади у суспільстві;

12. Главою виконавчої влади у президентських республіках є: 4)президент;

Поиск по сайту: