Вибори як інструмент демократії. Типи виборів

ВИБОРИ – це спосіб формування представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом голосування.

– загальнодержавні – вибори до ВР, вибори Президента;

– місцеві – вибори до органів місцевого самоврядування

– чергові вибори (проводяться в період закінчення строку повноважень);

– позачергові (в разі дострокового припинення строку повноважень);

– повторні (у випадках коли вибори визнані недійсними).

Виборче право - це сукупність юридичних норм, регулюючих участь громадян у виборах, організацію і проведення останніх, взаємостосунки між виборцями і виборними органами або посадовцями, а також порядок відгуку вибраних представників, що не виправдали довір'я виборців.

Виборча процедура - це заходи держави щодо організації і проведення виборів.

Виборча процедура включає:

· призначення виборів;

· створення виборчих органів, відповідальних за їх проведення;

· організацію виборчих округів, районів, ділянок;

· певну фінансову підтримку виборів;

· право охорону в ході їх проведення;

· визначення результатів голосування.

Більшість країн сучасного світу проголосила в своїх конституціях або спеціальних виборчих законах право громадян на загальні і рівні вибори при таємному голосуванні.

Загальність виборів припускає право всіх дієздатних громадян, що досягли встановленого законом віку, брати участь у виборах.

Різниця між прямими і непрямими (багатоступеневими) виборами полягає в тому, що в першому випадку виборці безпосередньо голосують за кандидатів на посаду, що заміщається, тоді як в другому - за осіб, яким відводиться роль вибірників.

Специфічною формою виборчої активності громадян є референдум. Референдум - це всенародне голосування, об'єктом якого є яке-небудь важливе державне питання, по якому необхідно з'ясувати думку всього населення країни.
Виборча кампанія - це дії безпосередніх учасників виборів, що змагаються на виборах сторін (партій, різних суспільних організацій, самих кандидатів).
Виборча (передвиборна) кампанія офіційно починається з дня проголошення акту про призначення виборів (звичайно це прерогатива держави) і триває до дати виборів.

Основні елементи виборчої кампанії:

· аналіз політичної кон'юнктури і «виборчого ринку», визначення слабих і сильних місць кандидата і його суперників, вироблення стратегії кампанії;

· складання графіка кампанії;

· підготовка програми (передвиборної платформи);

· створення структури управління кампанією (формування команди кандидата);

· формування бюджету кампанії;

· розробка тактики кампанії, підготовка пропагандистського забезпечення кампанії, визначення методів роботи з виборцями і ЗМІ.

Виборча кампанія завершується підрахунком голосів, визначенням і оголошенням підсумків.

Види виборчих систем.

Виборча система - це сукупність установлених законом правил проведення виборів, здійснення конкретних процедур вибор­чої кампанії, способів визначення результатів голосування.

Основні недоліки мажоритарної системи:

· значна частина виборців країни (іноді до 50%) залишається не представленою в органах влади;

· партія, що отримала на виборах менше голосів, ніж її суперники, може виявитися представленою в парламенті більшістю депутатських місць;

· дві партії, що набрали однакову або близьку кількість голосів, проводять до органів влади неоднакове число кандидатів.

Основні недоліки пропорційної виборчої системи:

· виникають складнощі у формуванні уряду (причини: відсутність домінуючої партії; створення багатопартійних коаліцій, що включають партії з різною метою і задачами, і, як наслідок, нестабільність урядів);

· вельми слабий безпосередній зв'язок між депутатами і виборцями, що голосують не за конкретних кандидатів, а за партії;

· незалежність депутатів від своїх партій (така несвобода парламентаріїв може негативно позначитися на процесі обговорення і ухвалення важливих документів).

Поиск по сайту: