Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИ



8.1 Кількість зовнішнього повітря, що надходить, на одну людину для житлових приміщень готелів рекомендується приймати в межах 60 м3/год.

8.2 Житлова частина готелю та основні громадські приміщення повинні мати особливий захист від надходження небажаних запахів від приготування їжі, ремонтних робіт, експлуатації автотранспорту та інших механічних систем тощо.

8.3 Допускається озонування повітря житлових і громадських приміщень і очищення їх від двоокису вуглецю. Допустимі показники за основними хімічними забруднювачами повітря житлових приміщень готелю слід приймати згідно з вимогами ДСП 201.

8.4 Найменшу освітленість приміщень готелів штучним світлом слід приймати відповідно до таблиці 7.

8.5 Житлові приміщення готелів повинні бути захищені від неіонізуючого випромінювання, як від зовнішніх, так і від внутрішніх джерел (медичне, кухонне, технічне обладнання тощо) – відповідно до ДСанПіН 239.

8.6 В приміщеннях, де працює персонал, слід виконувати вимоги ДСанПіН 3.3.6-096 та ГОСТ 12.1.006. У готелях категорій **** і ***** рекомендується в разі потреби знижувати рівень неіонізуючих випромінювань технічними заходами.

8.7 У готелях категорій **** і ***** слід, а в готелях інших категорій рекомендується застосовувати централізовані або покімнатні системи (установки) додаткового очищення води з урахуванням вимог ДержСанПіН 136/1940.

 

Таблиця 7 - Найменша освітленість приміщень готелів штучним світлом

 

 

Приміщення Найменша освітленість, лк, при лампах: Поверхня, до якої відноситься норматив
розжарювання люмінесцентних
1 Житлові приміщення (номери) 0,8 м від підлоги
2 Вестибюль   підлога
3 Загальні вітальні, холи, буфети, бари тощо підлога
4 Бюро обслуговування, адміністративні приміщення, приміщення обслуговування проживаючих 0,8 м від підлоги
5 Основні сходи, загальні коридори, центральна білизняна, майстерні, кімнати чищення і прасування 30(50)1) підлога
6 Загальні санвузли, санвузли в номерах підлога
7.Загальні душові - підлога
8 Приміщення обслуговуючого персоналу 0,8 м від підлоги
9 Складські приміщення - 0,8 м від підлоги
10 Технічні приміщення - підлога
1) Число в дужках стосується майстерень      

8.8 Нормативні індекси ізоляції повітряного шуму і приведеного рівня ударного шуму для житлових, громадських і виробничих приміщень готелів слід приймати згідно з вимогами СНиП II-12.

Слід передбачати особливі заходи щодо захисту номерів і громадських приміщень від шуму з коридорів (шумозахисні двері, ущільнення в притулах, влаштування тамбурів або других дверей у передпокоях тощо) і від шуму та вібрації, що спричиняє механічне обладнання (влаштування амортизаторів, гнучких вставок, підвісок, плаваючих фундаментів тощо) згідно з вимогами ДСН 3.3.6-37, СанПиН 42-120-4948.

8.9 Рівні звукового тиску, еквівалентні та максимальні рівні звуку від зовнішніх та внутрішніх джерел

 

шуму в житлових приміщеннях готелю повинні відповідати СанПиН 3077. Допустимі рівні шуму, що створюються в житлових приміщеннях системами вентиляції та іншим інженерно-технічним обладнанням (ліфти, насоси, електродвигуни, трансформатори тощо), необхідно приймати на 5 дБА нижче (поправка мінус 5 дБА) відповідних гігієнічних нормативів для нічного часу доби.

8.10 Допустимі рівні шуму в житлових приміщеннях від зовнішніх джерел повинні бути відповідно до вимог СанПиН 3077 при дотриманні гігієнічних нормативів повітрообміну згідно зі СНиП 2.04.05.

8.11 В житлових приміщеннях готелів вібрація від зовнішніх та внутрішніх джерел не повинна перевищувати величин, регламентованих СанПиН 1304.

8.12 Рівні напруженості статичного електричного поля на відстані 0,2 м від підлоги та стін не повинні перевищувати 15 кВ/м при відносній вологості повітря в межах 30-60 % згідно з вимогами СанПиН 6027.А.

8.13 Рівні напруженості електричного поля 50 Гц від огороджувальних поверхонь приміщення на відстані 0,2 м не повинні перевищувати 500 В/м згідно з вимогами ДСанПіН 239.

8.14 Рівні магнітного поля 50 Гц від огороджувальних поверхонь приміщення на відстані 0,2 м не повинні перевищувати 0,3 мкТл.

8.15 Гранично-допустимі рівні електромагнітних випромінювань від зовнішніх джерел в житлових приміщеннях готелів не повинні перевищувати наведених у ДСанПіН 239.

8.16 З метою зниження рівнів фонової радіоактивності при будівництві готелів категорій **** і ***** слід обмежувати застосування вивержених порід і матеріалів, що пройшли термічну обробку з урахуваням вимог ДБН В.1.4-1.01.

Питома ефективна активність природних радіонуклідів (ПРН) у будівельних матеріалах і сировині, які використовуються в будівництві готелів, не повинна перевищувати 370 Бк/кг згідно з вимогами ДБН В.1.4-1.01 та ДБН В.1.4-2.01.

8.17 Потужність поглинутої у повітрі дози (ППД) гамма-випромінювання у приміщеннях готелів, які здаються в експлуатацію, не повинна перевищувати 73 пГр/с (ЗОмкР/год), а в тих, що експлуатуються, - 122 пГр/с (50 мкР/год).

8.18 Середньорічна еквівалентна рівноважна активність радону-222 в повітрі приміщень готелів, що проектуються, заново побудовані або реконструйовані, не повинна перевищувати 50 Бк/м3, а в тих, що експлуатуються, - 100 Бк/м3 згідно з вимогами НРБУ.

8.19 Системи вентиляції, кондиціонування та опалення, теплотехнічні характеристики огороджувальних конструкцій повинні бути такими, щоб не допускати зволоження (шляхом конденсації, капілярності, затікання дощових та талих вод тощо) внутрішніх поверхонь і елементів готелів і створення умов для розмноження пліснявих грибів різного виду.

8.20 Будівельні та опоряджувальні матеріали, а також матеріали, що використовуються для виготовлення покрівлі, вбудованих меблів, систем гарячого та холодного водопостачання, вентиляції, повинні мати позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

8.21 Будинки готелів повинні бути обладнані ліфтами згідно з вимогами ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-17, ДСТУ 4269. При обладнанні будівлі ліфтами габарити кабіни хоча б одного з них повинні забезпечувати можливість транспортування людини на ношах.

8.22 Кришки завантажувальних клапанів сміттєпроводів на площадках сходових кліток повинні мати щільне прилягання, бути забезпечені герметизуючими та амортизуючими прокладками.Сміттєпроводи повинні бути обладнані пристроями, що забезпечують можливість 'їх очищення, дезінфекції та дезінсекції.

8.23 У системах кондиціонування повітря готелів рекомендується використовувати біполярні коронні іонізатори з створенням у просторі, що обслуговується, концентрацій легких позитивних і негативних аероіонів 1000-3000 іонів/см3 при дотриманні показника переваги полярності від -0,11 до +0,11 згідно з СанПиН 2152.

8.24 Опорядження приміщень готелів повинно бути стійким до дезінфекції.

8.25 Застосовувані опоряджувальні матеріали, арматура, фурнітура і регулювальні пристрої повинні виключати можливість травматизму.

8.26 Оцінку екологічності проектних рішень будинків готелів слід проводити за вимогами ДБН А.2.2-1 за двома напрямками:

а) екологічність умов проживання і виробничої діяльності персоналу;

б) вплив будинку на навколишнє середовище (пристрої і заходи, що забезпечують зниження шкідливих викидів в атмосферу, наприклад, встановлення фільтрів, очищення каналізаційних стоків від автостоянок, миття автомашин, виробничих процесів харчоблоків).

8.27 При проектуванні елементів конструкцій, їх з'єднань, а також вентиляційних ґрат слід забезпечувати умови щодо захисту приміщень готелів від проникнення паразитуючих тварин і комах.

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

9.1 Проектні рішення готелів повинні забезпечувати пожежну безпеку згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9, ДСТУ Б В.1.1-4 та інших відповідних нормативних документів.

9.2 Мінімальні відстані (протипожежні розриви) між готелем та прилеглими до нього будинками (спорудами) слід приймати згідно з вимогами ДБН 360 та інших відповідних нормативних документів.

9.3 Слід передбачати під'їзд пожежних автомашин до будинків готелів згідно з вимогами ДБН 360, а також до пожежних гідрантів, основних евакуаційних виходів з будинку, входів, що ведуть до ліфтів, які мають режим роботи "Транспортування пожежних підрозділів".

Примітка. Допускається проектувати під'їзди для пожежних автомашин по експлуатованих покрівлях стилобатів, прибудов, підземних автостоянок, розрахованих на відповідні навантаження.

9.4 Ступінь вогнестійкості будинків готелів та допустимі при цьому поверховість та площі протипожежних відсіків слід приймати за таблицею 8.

 

Таблиця 8

Ступінь вогнестійкості Гранична поверховістьі Максимальна площа протипожежного відсіку, м2
I 25 (але не вище 73,5м умовної висоти)
II
III
IV, III
IV, ІІІб
V, IIIa, IVa
V
Примітка 1. Для будинків І, II, III ступенів вогнестійкості, обладнаних автоматичними установками пожежогасіння (спринклерними установками водяного пожежогасіння), площа протипожежного відсіку може бути збільшена не більше ніж удвічі (крім підвальних поверхів). Примітка 2. У підвальній частині будинку готелю (незалежно від поверховості надземної частини) найбільша площа протипожежного відсіку може бути не більше 1000 м2, для підземних автостоянок -згідно з ДБН В.2.3-15.

9.5 Допускається розташовувати готелі (готельні приміщення) у громадських будинках іншого призначення, житлових будинках І, II, III ступенів вогнестійкості. Такі готелі (готельні приміщення) слід виділяти в окремий протипожежний відсік (протипожежними стінами класу вогнестійкості не менше REI 150-у будинках І ступеня вогнестійкості; не менше REI 120-у будинках II, III ступенів вогнестійкості) із самостійними шляхами евакуації (коридорами, сходовими клітками, вестибюлями тощо), ліфтовими шахтами.

9.6 Вбудовані (прибудовані) приміщення незалежно від призначення, які розраховані на одночасне перебування більше 500 людей, повинні відокремлюватися від інших приміщень протипожежними стінами і перекриттями 1-го типу.

9.7 Приміщення (групи приміщень) загальною місткістю більше 100 місць, які складають єдиний архітектурний об'єм одного функціонального призначення (приміщення громадського харчування, культурно-дозвіллєвого призначення, житлові зони й інші групи приміщень), повинні бути виділені в окремий протипожежний відсік (протипожежними стінами класу вогнестійкості не менше REI 150-у будинках І ступеня вогнестійкості; не менше REI 120-у будинках II, III ступенів вогнестійкості) та мати самостійні шляхи евакуації (коридори, сходові клітки, вестибюлі).

9.8 Допускається у будинках готелів розміщувати підприємства роздрібної торгівлі загальною площею не більше 500 м2 за умови відокремлення їх від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу.

9.9 При розміщенні в складі готелів ресторанів, вар'єте та інших громадських приміщень місткістю більше 50 людей необхідно передбачати не менше одного евакуаційного виходу з цих приміщень на сходову клітку або беспосередньо назовні.

Допускається розміщувати на експлуатованих покрівлях готелів літні ресторани, кафе, оглядові і прогулянкові площадки за умов:

- одночасної місткості не більше 50 людей;

- застосування в усіх шарах покрівлі (крім пароізоляції) негорючих матеріалів;

- влаштування евакуаційних виходів, що ведуть до двох розосереджених сходових кліток.

9.10 У будинках І-III ступенів вогнестійкості офісні приміщення, які розташовані на поверхах із житловою зоною, повинні бути відокремлені від приміщень іншого призначення глухими протипожежними перегородками 1-го типу і мати вихід по окремому коридору на сходові клітки. Вихід із зазначених офісних приміщень до загальних сходових кліток будинку допускається передбачати через протипожежні двері 1-го типу (у будинках І, II ступенів вогнестійкості), 2-го типу (у будинках III ступеня вогнестійкості).

 

9.11 Проектні рішення будинків готелів із атріумами (пасажами) повинні відповідати вимогам додатка К ДБН В.2.2-9.

9.12 Розміщення лазень і саун на житлових, підвальних і підземних поверхах забороняється за винятком розміщення лазень з мокрими процесами (вологі, парові, трав'яні тощо) у житлових номерах готелів.

9.13 Застосування евакуаційних сходових кліток, в залежності від умовної висоти готелю, слід передбачати згідно з ДБН В.2.2-9. При цьому у будинках готелів не слід застосовувати незадимлювані сходові клітки типу Н2, а сходові клітки типів СК1, СК2 повинні мати двері з ущільненнями у притулах та з пристроями для самозачинення.

9.14 У готелях матеріали покриття підлог на шляхах евакуації (загальних коридорах, сходових клітках, вестибюлях тощо) повинні відповідати вимогам ДБН В. 1.1-7, а покриття підлог у приміщеннях - вимогам ДБН В.2.2-9.

9.15 У двоповерхових будинках готелів із кількістю не більше 10 номерів як другий евакуаційний вихід із другого поверху допускається передбачати вихід на зовнішні сходи типу СЗ.

9.16 Вхідні двері в номери будинків готелів повинні мати клас вогнестійкості не менше ЕІ 30.

9.17 При визначенні параметрів шляхів евакуації розрахункову кількість людей у приміщеннях необхідно збільшувати проти проектної місткості в 1,25 раза, за винятком видовищних й інших приміщень з регламентованою кількістю місць, а також підприємств роздрібної торгівлі, де чисельність покупців слід приймати з розрахунку однієї людини на 3 м2 площі торговельного залу, включаючи площу, зайняту під обладнання.

9.18 Відстані по шляхах евакуації від найбільш віддалених вхідних дверей номерів готелів до дверей сходових кліток повинні бути не більше зазначених у таблиці 9.

 

Таблиця 9

Ступінь вогнестійкості будинку Відстань, м, при щільності людського потоку під час евакуації D, люд/м2
D ≤ 2 2 < D ≤ 3 3 < D ≤ 4 4 < D ≤ 5 D > 5
із готельних номерів, розташованих між сходовими клітками або зовнішніми виходами
І -III
ІІІб, IV
IIIa, IVa, V
із готельних номерів з виходами у тупиковий коридор або хол
I-ІII
IIІб, IV
IIIa, IVa, V
Примітка 1. Щільність людського потоку D, люд/м2 визначається відношенням кількості людей, які евакуюються, до площі шляху евакуації (площі загального коридору будинку). Примітка 2. Відстань від вхідних дверей номерів готелів до дверей сходових кліток визначається по коридору до: -дверей сходових кліток типів СК1, СК2; -дверей виходу на повітряну зону сходової клітки типу Н1; -дверей виходу в протипожежний тамбур-шлюз сходових кліток типів НЗ, Н4.

9.19 При розміщенні на шляхах евакуації дверей, що замикаються за умовами експлуатації, у них повинні бути передбачені запори, що відчиняються (без ключа) з боку тих, хто евакуюється.

9.20 У будинках готелів (секційних будинках - у кожній секції) з умовною висотою понад 26,5 м слід передбачати не менше одного ліфта, що має режим роботи "Транспортування пожежних підрозділів", влаштування якого слід здійснювати згідно з НАПБ Б.01.007.

9.21 Розміщення трансформаторних підстанцій у готелях повинно передбачатися на першому, цокольному, підвальному або першому підземному поверхах, які мають вихід безпосередньо назовні. Трансформаторні підстанції повинні бути з сухими трансформаторами.

9.22 Всі готелі підлягають обладнанню автоматичними системами пожежної сигналізації.

9.22.1 Готелі, які розраховані на 50 та більше номерів (незалежно від поверховості), обладнуються адресними системами автоматичної пожежної сигналізації з встановленням виносного пристрою індикації про пожежу.

9.22.2 Сигнали про спрацювання систем протипожежної автоматики виводяться на пульти централізованого пожежного спостереження.


 

9.22.3 Автоматичними установками пожежогасіння обладнуються будинки готелів з умовною висотою понад 26,5 м. У зазначених будинках необхідно влаштовувати диспетчеризацію систем протипожежного захисту з обладнанням пульта керування.

9.22.4Приміщення електронних АТС та серверних готелів категорій **** та ***** необхідно обладнувати системами газового пожежогасіння.

9.22.5 Кухонне обладнання та системи вентиляції ресторанів готелів необхідно обладнувати спеціальними установками локального пожежогасіння згідно з вимогами НАПБ Б.06.004.

9.22.6 У приміщеннях, де встановлюються приймально-контрольні прилади, слід розміщувати плани поверхів (картки або плани пожежогасіння, узгоджені з місцевим органом Держпожнагляду).

9.23 Готелі слід обладнувати знаками безпеки та покажчиками згідно з ДСТУ ISO 6309 та ДБН В.2.5-28.

9.24 У готельних номерах та приміщеннях для обслуговуючого персоналу, які розташовані у будинках із атріумами (пасажами), у готелях умовною висотою понад 26,5м категорії *** і більше, у готелях **** і ***** категорій незалежно від умовної висоти слід влаштовувати шафи зберігання засобів індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі. Такі шафи повинні бути вбудованими (у стіну, перегородку) або навісними (кріпитися до стіни, перегородки), розміщуватися на висоті від 0,5 м до 1,0 м (від низу шафи до рівня підлоги), мати отвори для провітрювання. Кількість засобів індивідуального захисту органів дихання визначається за кількістю місць у готельних номерах та кількістю обслуговуючого персоналу. Габаритні розміри шаф повинні забезпечувати можливість розміщення зазначених засобів у шафі із розрахунку кількості місць у готельних номерах, кількості обслуговуючого персоналу та габаритних розмірів цих засобів. Зазначені засоби індивідуального захисту органів дихання повинні мати сертифікат відповідності.

Примітка. На дверцятах шаф (із зовнішнього боку) повинен бути напис "Засоби індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі".

9.25 Готелі слід оснащувати вогнегасниками згідно з НАПБ Б.03.001. При цьому на кожному поверсі готелів слід передбачати розміщення не менше двох переносних вогнегасників.

Вогнегасники повинні відповідати ДСТУ 3675 та розміщуватися згідно з вимогами ГОСТ 12.4.009, НАПБ Б.01.008. Місцезнаходження вогнегасників має бути позначено знаком згідно з ДСТУ ISO 6309, який розміщується на видному місці.

Примітка. Готелі повинні бути забезпечені вогнегасниками до початку здачі їх в експлуатацію.

9.26 У будинках готелів умовною висотою 47 м і більше вікна у зовнішних стінах повинні бути з класом вогнестійкості не менше Е 30.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.