Виклад основного матеріалу. Савчев А.М.,студент 5 курсу,

УДК 342.565.2

Савчев А.М.,студент 5 курсу,

Юридичного факультету,

Бердянського університету менеджменту і бізнесу

Науковий керівник: Іванов А.М.

ПАРЛАМЕНСЬКИЙ КОНТРОЛЬ В УКРАЇНІ

В статті аналізуються проблеми правового регулювання парламентського контролю на сучасному етапі. Пропонуються зміни до законодавчих актів стосовно удосконалення даних правовідносин.

Ключові слова:реформа, контроль, доручення, посадова особа, запит, парламент.

Постановка проблеми. Будь-яка реформа має спиратися на відповідну законодавчу базу. Це є необхідною умовою ефективного реформування. Сучасне українське законодавство ще дуже далеке від досконалості. Воно не сприяє інноваційному розвитку держави. Також, на жаль, маємо приклади невиконання вимог чинних законів. Тобто, на сучасному етапі розвитку України існують правові проблеми: невідповідність існуючої нормативно-правової бази сучасним умовам та потребам країни; відсутність ефективної системи контролю за дотриманням та виконанням законодавства.

Функція контролю є однією з найважливіших у системі державного управління. ЇЇ здійснення допомагає значно поліпшити процес прийняття рішень та управлінську діяльність. Як зазначає Сушинський О.І.: «контроль - це одна з основних функцій управління, представляє одну із стадій управлінського процесу і виступає способом забезпечення законності та державної дисципліни» [1, с. 27].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед сучасних українських авторів, що зробили найбільший внесок в опрацювання функції парламентського контролю в Ук­раїні, слід відзначити таких, як О. В. Висовень, А. М. Колодій, О. О. Майданник, О. В. Мельничук, М. П. Орзіх, Н. Г. Плахотнкж, Л. А. Сидорчук.

Метою дослідження є аналіз проблем щодо парламентського контролю у чинному законодавстві України та надання пропозицій щодо усунення прогалин у його нормативному регулюванні.

Виклад основного матеріалу.

Здійснення контролю є важливим як на центральному, так і на місцевому рівнях управління. Значними повноваженнями щодо здійснення контролю наділена Верховна Рада України Згідно зі ст. 8.1.1. Регламенту ВРУ, «Верховна Рада України відповідно до встановлених Конституцією України повноважень безпосередньо або через свої органи здійснює контроль за забезпеченням консти­туційних прав, свобод і обов'язків громадян України, додержанням законів та інших актів, які вона приймає, за виконанням загальнодер­жавних програм і бюджету, діяльністю органів, а також посадових осіб, яких вона обирає, призначає або затверджує» [2, с. 100].

Відповідно до статті 85 Конституції України, до повноважень Верховної Ради України належать здійснення контролю за дія­льністю Кабінету Міністрів України та здійснення парламентського контролю у межах, визначених цим законом. [3]. ДАЛІ ІДЕ ТЕКСТ

Висновки. Зрозуміло, що ці заходи не є вичерпними. На сучасному етапі необхідно налагодити взаємодію між законодавчою та виконавчою гілками влади, між тими, хто розробляє та тими, хто виконує зако­ни, розробити більш чіткі та ефективні механізми парламентського контролю.

Беручи до уваги майбутнє реформування політичної системи, Верховна Рада має запровадити якісно нові для України та необхід­ні для правової демократичної держави механізми і норми здійс­нення влади, отже за чинної системи неможливою є діяльність функ­ціонально незалежних та ефективно захищених державних структур і службовців, які зобов'язані у межах своєї компетенції спиратися виключно на закони, а не на вказівки всевладних посадовців. І ці зміни, у кінцевому підсумку, мають привести до співпраці та поси­лення взаємодії між законодавчою і виконавчою гілками влади, між розробниками та виконавцями.

Окреслені проблеми здійснення контролю за дотриманням законів свідчать про неефективність цієї роботи і підводять до розуміння необхідності розробки і прийняття Закону “Про парламентський контроль в Україні”.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА :

1. Сушинський О. І.Контроль у сфері публічної влади: теоретико-методологічні та організанійно-правові аспекти: Монографія / О.І. Сушинський. – Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2002.– 468 с.

2. Регламент Верховної Ради України. - К.: Парламентське вид-во, 2002. – 132 с.

3. Конституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р.– К.: Преса України, – 1997. – 80 с.

4. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення: Закон України від 1 липня 2003 року, № 345 // Відомості Верховної Ради. – № 6. – 2004. – Ст. 117.

Поиск по сайту: