Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Н.9 Візуальна оцінка стану дорожнього одягу

⇐ ПредыдущаяСтр 29 из 30Следующая ⇒

Н.9.1 Результати огляду проїзної частини дороги можуть бути використані для початкової наближеної оцінки міцності дорожнього одягу та його працездатності. Оцінювання стану проїжджої частини і реєстрація найбільш характерних видимих деформацій і руйнувань дорожнього одягу на основі огляду повинні передувати детальним інструментальним вимірюванням.

Н.9.2 До початку випробувань дорожнього одягу необхідно, якщо можливо, вивчити такі проектні й експлуатаційні документи:

а) подовжній профіль і план траси (за проектною документацією);

б) особливості будівництва дороги, включаючи погодно-кліматичні умови під час зведення земляного полотна й улаштування конструктивних шарів дорожнього одягу, технологію провадження робіт (за журналом виконання робіт);

в) перелік заходів щодо утримання дороги і дані про час проведення ремонтних робіт, про види ремонтів із позначенням стану дорожнього одягу перед ремонтом, про обсяг і технологію виконаних робіт, їхню якість, застосовані матеріали, погодно-кліматичні умови при ремонтних роботах (за паспортом дороги, актами прийняття робіт, журналами виконання ремонтних робіт);

г) дані обліку складу й інтенсивності руху автомобілів за весь період експлуатації дороги (за зведеними відомостями);

д) результати виконаних раніше обстежень (за дефектними відомостями).

Після виконання вище перерахованих робіт слід візуально оцінити стан дорожнього одягу й установити види, розміри дефектів і можливі причини їхнього утворення (таблиця Н.1).

На підставі аналізу отриманих даних дорога розбивається на характерні ділянки за вимогами Н.4.

Н.9.3 У разі браку вихідних даних про конструкцію дорожнього одягу, вид ґрунту земляного полотна, стан матеріалу в шарах дорожнього одягу, на кожному поперечнику характерних ділянок дороги на зовнішній смузі накату на відстані 1 – 2 м від краю проїжджої частини виконують розкриття дорожнього одягу. При розкритті визначають тип, товщину, вологість і стан підстиляючого ґрунту, а також виділяють окремі шари дорожнього одягу і виконують опис найбільш характерного стану матеріалу і шару в цілому. Виділення кожного шару виконується на основі візуального огляду стінок вирубки з попереднім їхнім очищенням.

Шари можуть бути виділені за видом матеріалу, за такими зовнішніми ознаками, як колір, запах (при вмісті органічного в'яжучого). При розташуванні крупнопористих шарів (щебеневих, шлакових) на піщаній основі окремі щебінки можуть вклинюватися в поверхню шару. Не слід допускати в цьому випадку помилки і виділяти границю щебеневого шару за нижньою гранню окремих щебінок.

Н.9.4 При розкритті дорожнього одягу виконується вимірювання товщини всіх шарів. Товщина кожного шару вимірюється за периметром вирубки в чотирьох місцях з точністю до 0,5 см. Обчислюється середня товщина кожного шару для даного місця випробування.

У процесі розбирання дорожнього одягу робиться опис кожного шару за такими ознаками:

- оцінюється матеріал шару за міцністю (відзначається наявність роздавлених щебінок, внутрішній знос, ступінь забруднення матеріалу);

- відзначається стан покриття щодо деформмативності й зносу (наявність тріщин, сіток тріщин, осідань, лущення асфальтобетонного покриття).

- для матеріалів, укріплених органічним в'яжучим, відзначається якість і кількість в'яжучого в шарі (недостатня кількість або надлишок в'яжучого в шарі, ступінь рівномірності розподілу в'яжучого в шарі), ступінь в'язкості в'яжучого.

- оцінюються технологічні особливості кожного шару (ступінь ущільнення, наявність рухливості матеріалу, візуально – фракційний склад, нерівномірна товщина шару, занижена товщина шару порівняно з необхідним мінімальним ступенем перемішування із в'яжучим).

- оцінюються особливості, пов'язані з умовами служби шару (місце розташування шарів у системі, ступінь зволоження матеріалу й джерела зволоження, вимивання в'яжучого в шарі, сліди розмокання матеріалу).

Н.9.5 Одночасно з розкриттям і описом дорожнього одягу відбирають зразки матеріалів для подальшого лабораторного дослідження. Вага зразків піску і при необхідності ґрунтів земляного полотна повинна бути 1 – 2 кг, гравійних, щебеневих сумішей і асфальтобетону – 5 – 8 кг залежно від розміру зерен мінерального матеріалу. При відбиранні зразків матеріалів і ґрунтів слід виходити з того, що кількість зразків, призначених для лабораторних випробувань, повинна бути достатньою для характеристики роботи конструкції та її стану.

Н.9.6 При необхідності розрахунку фактичної міцності нежорстких дорожніх одягів за даними розкриття оцінювання стану кожного шару одягу рекомендується виконувати за допомогою чотирьох поправочних коефіцієнтів: коефіцієнта впливу міцності складових шару – К_мц, коефіцієнта впливу в'яжучого – К_в, коефіцієнта впливу якості технології – К_т, коефіцієнта впливу умов служби — К_с.

Числові значення поправочних коефіцієнтів для оцінювання розрахункової фактичної міцності нежорстких дорожніх одягів, наведені в таблиці Н.2.

Н.9.7 Стосовно матеріалу кожного шару, з урахуванням властивостей і можливої типової технології будівництва, встановлюють найбільш характерні розрахункові величини модулів деформації. За допомогою шкали поправочних коефіцієнтів, на основі візуального оцінювання, при розкритті вносять виправлення величини модулів деформації шарів. Після цього встановлюють розрахункові фактичні значення модулів деформації кожного шару дорожнього одягу за залежністю:

Е_Фш=Е_n·К_м·К_в·К_Т··К_с. (Н.1)

За даними виміру товщини й встановлених фактичних значень розрахункових модулів деформації шарів визначається еквівалентний розрахунковий модуль деформації дорожнього одягу Е_еф_.

Н.9.8 3 метою прийняття обґрунтованих рішень при проектуванні посилення дороги необхідно проведення детальних інженерно-геологічних обстежень окремих ділянок дороги з метою одержання достовірних даних про стан земляного полотна, водовідвідних і дренажних споруд.

Оцінювання стану земляного полотна, водовідвідних і дренажних споруд робиться на підставі вивчення матеріалів експлуатаційної служби, візуальних і інструментальних обстежень. У підсумку повинні бути отримані матеріали, що характеризують:

а) наявність і стан здимальних ділянок і ділянок дороги з недостатньою несучою здатністю ґрунту земляного полотна;

б) наявність і стан водовідвідних і дренажних споруд, ґрунтові і гідрологічні умови місцевості;

в) конструкцію земляного полотна і стан окремих конструктивних шарів.

Обстеження, як правило, проводять у весняний, найбільш несприятливий період роботи дорожніх конструкцій.

Н.9.9Обстеження здимальних ділянок дороги полягає в детальному вивченні ґрунтових і гідрологічних умов місцевості, характеру поверхневого стоку, в описі рослинного покриву, рельєфу місцевості, поперечного профілю земляного полотна й укосів, стану роботи дренажних споруд, у встановленні меж здимальних ділянок, часу повторності дії здимання, зовнішніх ознак його прояву, джерел зволоження, заходів боротьби із здиманнями, що застосовувалися, та їхньої ефективності.

При обстеженні здимальних ділянок особливу увагу слід звертати на вимірювання вологості ґрунтів земляного полотна по глибині і на встановлення джерел зволоження ґрунтів (поверхневі чи ґрунтові води). З цією метою зі скважин не рідше, ніж через 0.5 м по глибині, відбирають зразки ґрунтів для визначення природної вологості. У результаті детального обстеження здимальних ділянок доріг встановлюють водний режим земляного полотна і дорожнього одягу, причини здимання і намічають протиздимальні заходи.

Н.9.10Довжина ділянок дороги з недостатньою несучою здатністю земляного полотна може бути визначена візуально чи за станом покриття. Наявність тріщин у вигляді зірок на покритті свідчить про здимання ґрунтів земляного полотна при їхньому промерзанні.

Наявність густої сітки тріщин на поверхні покриття, що переходить на окремих ділянках дороги в колійність, осідання і пролами дорожнього одягу, свідчить про втрату несучої здатності ґрунтів земляного полотна внаслідок весняного перезволоження.

Ділянки з недостатньою несучою здатністю ґрунтів земляного полотна повинні бути детально обстежені у весняний період з метою встановлення причин надлишкового зволоження. Насамперед необхідно встановити джерело зволоження земляного полотна, глибину залягання ґрунтових вод стосовно поверхні покриття, наявність і тривалість застою поверхневих вод у насипу, на узбіччях і покритті, ступінь зволоження земляного полотна опадами, вид ґрунтів, що складають насип, і його висоту, наявність дренажних споруд і їхню здатність до подальшої роботи.

Таблиця H.1 – Перелік і характеристика дефектів дорожнього одягу нежорсткого типу

Види дефектів дорожнього одягу	Визначення виду дефекту	Основні ознаки	Місце виникнення дефекту	Основні причини дефекту

1 Деформації	Скривлення покриття, обумовлене зсувом і стисканням
1.1 Нерівності покриття	Нерівномірна зміна рівня покриття (осідання-опуклість) у поздовжньому і поперечному напрямку	Поздовжня нерівність розвивається поступово, збільшується під час консолідації основи і ґрунтів. Поперечна нерівність, нечітко виявлена деформація по смузі накату		Недостатня і нерівномірна несуча здатність основи і ґрунтів, недостатня зсуво-стійкість асфальтобетону
1.2 Колійність	Поперечна пластична деформація покриття на смузі накату	Колія характеризується шириною й глибиною	На смузі накату	Важкий та інтенсивний, каналізований рух, недостатня зсувостійкість асфальтобетону
1.3 Хвилі	Поздовжні хвилі, гребінь покриття над його первісним рівнем, супроводжується іншими типами деформацій	Сітки тріщин, пролами. Хвилі мають коротку довжину, але відносно велику амплітуду	На смузі накату (на ділянках раптового гальмування)	Недостатня міцність конструкції, різке гальмування, недостатня зсувостійкість асфальтобетонного покриття чи основи
1.4 Осідання	Різке скривлення профілю покриття у вигляді впадин з округлими краями у визначених зонах	Осідання глибиною до 4 – 5 см	Перед мостами та в інших місцях	Недостатнє ущільнення ґрунту, незадовільний водовідвід
2 Тріщиноутворення	Порушення цілісності покриття
2.1 Волосяні тріщини	Тонкі дрібні тріщини, найчастіше на смузі накату	Тріщини шириною 1 – 2 мм, чіткіше видні на вологому покритті	На всьому покритті, частіше на смузі накату	Недостатня кількість в'яжучого, випалений бітум, утомленість дорожнього одягу

Продовження таблиці Н.1


2.2 Сітка тріщин	Безліч тріщин у вигляді сітки	Сітка тріщин у вигляді безлічі багатокутників	Спочатку на смугах накату і крайці проїжджої частини, потім на всьому покритті	Недостатня несуча здатність дорожнього одягу через перезволоження хитливих ґрунтів чи недоущільнення, втома дорожнього одягу
2.3 Зсув частини дорожнього одягу	Поздовжні тріщини на покритті	Осідання частини дорожнього одягу з утворенням поздовжньої тріщини	На стику основної і розширеної проїжджої частини, на слабких ґрунтах	Недостатня несуча здатність конструкції розширення, консолідація водонасичених слабких ґрунтів
2.4 Облом краю плити	Осідання краю покриття з утворенням подовжніх тріщин і сітки тріщин	Тріщиноутворення починається у поздовжньому напрямку, згодом утворюються сітки тріщин і осідає частина дорожнього одягу	Край покриття	Недостатня несуча здатність краю дорожнього одягу, обумовлена пере-зволоженням ґрунтів узбіччя, недостатня ширина проїжджої частини
2.5 Поперечні тріщини	Повторювані тріщини, що розвиваються під прямим кутом до осі дороги на визначеній відстані одна від одної	Поперечні тріщини температурного характеру, що розширюються в холодний період року, на відстані 3 – 20 м одна від одної	На покритті напівжорсткого дорожнього одягу й інших конструкціях	Дорожній одяг складається із шарів з різним коефіцієнтом температурного розширення, старіння асфальтобетону чи використання бітумів, що не відповідають вимогам нормативних документів
2.6 Тріщини в хаотичному напрямку	Хаотичні тріщини	Відбиті тріщини у найрізноманітніших напрямках	На напівжорсткому дорожньому одязі	Відбиття тріщин, що виникли в шарах із застосуванням мінеральних в'яжучих через недостатню несучу здатність ґрунтів

Продовження таблиці Н.1


2.7 Руйнування шва	Поздовжні і поперечні тріщини, що утворюються на з'єднанні двох смуг асфальтобетонного покриття	Тріщини з'являються майже на прямій лінії, що є поздовжньою при укладанні двох смуг асфальтобетонного покриття, чи поперечною при поновленні укладання	На стику з покриттям, що знову укладається	Порушення технології укладання асфальтобетону
2.8 Зсув з розривом покриття	Горизонтальний зсув шару зносу	Дугоподібні волосяні тріщини у зоні гальмування, що значно розкриваються в процесі руйнування	На ділянках доріг з частим гальмуванням	Недостатнє зчеплення між шарами, тонкий шар зносу (2-3 см), незадовільний склад асфальтобетону
2.9 Тріщини в місцях осідань	Тріщини в конструкції дорожнього одягу, обумовлені розтягуючими напруженнями	Поздовжні і поперечні тріщини, сітки тріщин	На підходах до мостів, у місцях недостатньої щільності	Недостатня несуча здатність ґрунтової основи, осідання ґрунтів на підході до мосту
3 Дезінтеграція	Розпад матеріалу шару зносу і покриття на шматки
3.1 Лущення	Дефекти у вигляді поглиблень на невеликих ділянках шару зносу	Утворення неглибоких вибоїв при відшаровуванні шару зносу		Незадовільна якість матеріалів, розшарування суміші при транспортуванні, порушення зв'язку між шарами
3.2 Вибоїни	Місцеві руйнування дорожнього покриття у вигляді поглиблень у верхньому шарі	Вторинне руйнування покриття після утворення в ньому тріщин		Порушення технології укладання і складу суміші, старіння асфальтобетону
3.3 Пролами	Дефекти у вигляді поглиблень більше, ніж у одному шарі в обмеженій зоні	Повне руйнування дорожнього одягу з різким скривленням профілю покриття		Недостатня несуча здатність

Кінець таблиці Н.1


3.4 Поверхневі вибоїни	Руйнування в шарі зносу у вигляді пластин	Поверхневі вибоїни невеликого розміру		Порушення технології укладання, недостатня кількість в'яжучого чи випалене в'язке
4 Руйнування покриття	Руйнування покриття без дезінтеграції матеріалів дорожнього одягу
4.1 Виступання бітуму	Випотівання органічного в'яжучого	Бітум у вигляді плями, що виступає на поверхні покриття		Порушення складу асфальтобетону, надлишок бітуму
4.2 Викришування кам'яного матеріалу	Відшаровування шару зносу	Винос частини кам'яного матеріалу		Недотримання технології укладання шару зносу
4.3 Покриття з відкритою текстурою	Застосування покриття з високою пористістю	Руйнування покриття при повторних циклах промерзання-відтавання		Незадовільні технологія укладання та склад суміші
5. Інші дефекти	Дефекти, викликані порушенням технології та неправильною експлуатацією
5.1 Руйнування на стику смуг укладання	Руйнування шву, але не у вигляді тріщини	Колієутворення на стику смуг укладання	На стику укладання суміжних смуг	Незадовільна технологія укладання
5.2 Руйнування крайки покриття	Нерівна лінія краю покриття	Осідання краю покриття	На крайці покриття	Відсутність бічного упора, недостатня міцність основи
5.3 Руйнування в місцях сполучення з іншою конструкцією	Різна реакція неоднакових за несучою здатністю конструкцій дорожніх одягів	Утворення виступу	На підходах до мостів, на переїздах, перехрестях	Осідання ґрунтової основи, недостатнє ущільнення конструкції
5.4 Механічне руйнування	Руйнування, обумовлене впливом не передбачених машин і устаткування	Сліди гусениць, руйнування краю покриття снігоприбиральними, великовантажними машинами		Порушення режиму експлуатації дороги

Таблиця Н.2 – Значення поправочних коефіцієнтів

Найменування коефіцієнта	Можливі відхилення від норми	Числове значення коефіцієнта

К_мц – вплив міцності складових шару	Матеріал шару однорідний, міцний. Руйнувань і зносу немає.	1,00
На покритті окремі рідкі тріщини (поперечні, поздовжні, косі).	0,90
На покритті деформації у вигляді частих тріщин (поперечних, поздовжніх, косих).	0,80 – 0,85
На покритті значні деформації у вигляді сітки тріщин розміром 0,5 – 0,6 м у поперечнику.	0,65 – 0,70
На покритті значні деформації на площі у вигляді густої дрібної сітки тріщин зі сторонами менше 15 – 20 см у поперечнику й осіданнями у місці тріщин зі сторонами не менше 15 – 20 см у поперечнику й осіданнями в місцях тріщин.	0,45 – 0,50
У щебеневому шарі є окремі роздавлені щебінки (5 – 10 %), спостерігається внутрішній знос або в шарі щебеню утримується до 10 % дріб'язку розміром менше 2 мм.	0,85 – 0,90
Вміст роздавлених щебінок у шарі становить 15 – 20 % або у шарі присутній дріб'язок (менше 2 мм) – 15 – 20 %.	0,65 – 0,70
Вміст роздавлених щебінок у шарі становить 25 – 30 % або у шарі присутній дріб'язок (менше 2 мм) – 25 – 30 %.	0,45 – 0,50
Матеріал шару цілком розпався під впливом навантаження.	0,30
К_в – вплив в'яжучого	Матеріал повністю оброблений в'яжучим (рівномірно), що забезпечує міцне зчеплення.	1,00
Брак в'яжучого в шарі (на поверхні окремих щебінок світлі плями, наявність в шарі необроблених агрегатів).	0,90
Наявність в шарі в достатній кількості в'яжучого досить високої в'язкості або рідкого в'яжучого, що не забезпечує належного міцного зчеплення матеріалу.	0,70 – 0,80
Ледь помітні сліди в'яжучого в шарі (результат недостатнього дозування).	0,50 – 0,60
Надлишковий вміст в'яжучого в шарі (жирна суміш).	0,80 – 0,85
К_т – вплив якості технології	Шар щільний, міцно зв'язаний, рівномірної і достатньої товщини, рухливості в шарі немає, розподіл в'яжучого у шарі рівномірний.	1,00
Занижена товщина шару в порівнянні з необхідною, значне коливання товщини шарів по периметру. Матеріал шару неоднорідний, розподіл в'яжучого в шарі нерівномірний.	0,85 – 0,90
Недостатнє ущільнення зв'язних шарів. Шар порівняно легко розбирається за допомогою інструмента (брухту, лопати).	0,80
Шар пухкий, рухливий, зв'язність у шарі відсутня (недоущільнення або застосування одномірного матеріалу).	0,50 – 0,60
У верхній частині ґрунтової основи є окремі дрібні щебінки (у невеликій кількості), що підвищує міцність шару.	1,10 – 1,20
К_с – вплив умов служби	Шар міцний, щільний, сухий, має достатнє зчеплення. Слідів розмокання матеріалу і вимивання в'яжучого немає.	1,00
Є незначне зволоження матеріалу шару, що не викликає поки що його руйнування.	0,90 – 0,95

Кінець таблиці Н.2


К_с – вплив умов служби	Є постійні джерела зволоження. Матеріал шару зволожений, забруднений, помітне вимивання в'яжучого.	0,70 – 0,80
Матеріал шару зволожений, сліди розмокання матеріалу.	0,60 – 0,70
Матеріал шару повністю розпався внаслідок зволоження	0,55 – 0,6

Н.9.11Для правильного призначення заходів щодо осушення земляного полотна при капітальному ремонті дороги особливо важливе встановлення стану існуючих дренажних і водовідвідних споруд. Для підстильного шару слід визначити його товщину, якість піску за його гранулометричним складом і коефіцієнтом фільтрації, ступенем замулення шару. На підставі цих даних встановлюється придатність і відповідність існуючого дренуючого шару в дорожній конструкції.

Детальному обстеженню підлягають споруди, що відводять воду з підстильного шару. У випадку, якщо відведення води з-під проїжджої частини здійснюється суцільним дренувальним шаром, пісок під узбіччями слід піддати тим самим випробуванням, що і шар під проїжджою частиною. Якщо відведення води здійснюється дренажними трубами, необхідно встановити їхню придатність для подальшої роботи. Потім послідовно обстежують цілісність труб, місця стиків, вхідні і вихідні отвори труб, ступінь їхнього забруднення, розміри та якість фільтруючих обсипок.

Н.9.12Обстеженню також підлягає система поверхневого водовідводу існуючої дороги з метою встановлення стану водовідводу і усіх водовідвідних споруд, проектування заходів щодо їх капітального ремонту чи влаштування нових споруд.

При обстеженні необхідно з'ясувати причини, що перешкоджають відведенню води від смуги дороги та з узбіч. При цьому звертають увагу на:

а) відсутність чи несправність водовідвідних (водопропускних) споруд і водовідвідних канав;

б) недостатність поздовжнього ухилу існуючих канав і дна резерву, поперечного ухилу проїжджої частини й узбіч, загромадження водовідводних споруд наносами, заростання травою чи чагарником, келійність і інші деформації на проїзній частині й узбіччях;

в) замулення існуючих дренажних і водозабірних споруд.

У результаті обстеження ділянок доріг, що проходять на болотах, встановлюють стан земляного полотна, ґрунту насипу, ступеня занурення насипу в торф і його конфігурацію, щільність торфів під насипом і поза насипом, вологість і ступінь розкладання торфів, категорію болота і характер мінерального дна, наявність під насипом руху води.

⇐ Предыдущая 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 282930 Следующая ⇒

Поиск по сайту: