Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Теплофізичні характеристики матеріалів і ґрунтів



Таблиця Г.1

Ч.ч. Матеріал Коефіцієнт теплопровідності λ Вт/(м.к.) Еквівалент за гранітним щебенем ε1 =
Асфальтобетон щільний 2,4 1,15
Те саме, пористий 2,25 1,22
Те саме, високо пористий 2,2 – 1,9 1,30 – 1,36
Литий асфальтобетон 2,45 1,1
Цементобетон 2,4 1,88
Чорний щебінь 1,02 1,35
Щебінь з просочуванням в'язким бітумом 1,15 1,27
Шлаковий щебінь 1,6 1,76
Щебінь і гравій, оброблені цементом 1,96
Піски, укріплені комплексними в'яжучими 1,86
Піски укріплені цементом 1,75 1,03
Крупноуламкові ґрунти і ПГС, укріплені в'яжучими 1,9 0,99
Маломіцні вапняки, укріплені вапном 1,16 1,27
Суглинки, укріплені мінеральними і комплексними в'яжучими 1,45 1,13
Супіски укріплені мінеральними і комплексними в'яжучими 1,51 1,11
Щебінь гранітний 1,80
Щебінь вапняковий 1,39 1,15
Гравій 1,80
Пісок крупний 2,32 0,88
Пісок середньої крупності 2,44 0,87
Пісок дрібний 2,32 0,9
Піщано-гравійна суміш 1,9 1,00
Примітка 1. Характеристики, необхідні для розрахунку конструкцій на міцність, визначають, користуючись вказівками до додатка Е. Примітка 2. Розрахунковими значеннями теплофізичних характеристик різних дорожньо-будівельних матеріалів, що наведені в таблиці Г.1, слід користуватися лише за відсутності приладів та обладнання для експериментального визначення цих характеристик.

 


ДОДАТОК Д

(довідковий)

 

Розрахункові характеристики ґрунту робочого шару земляного полотна

 

Д.1 Розрахункові значення параметрів ґрунту можна визначити за результатами безпосередніх лабораторних випробувань, а також за даними пробного короткочасного навантаження підстилаючого ґрунту земляного полотна в розрахунковому стані.

Д.2 За відсутності можливості виконати випробування розрахункові характеристики ґрунту можуть бути встановлені, виходячи з виду ґрунту та його розрахункової вологості.

Д.3 Розрахунковими параметрами деформативності й міцності ґрунтів земляного полотна є модуль пружності Егр, кут внутрішнього тертя (р і коефіцієнт зчеплення Сгр.

Д.4 При призначенні розрахункових параметрів ґрунтів враховуються вид ґрунту, умови зволоження земляного полотна, природні умови дорожнього району, категорія дороги, теплофізичні властивості нижнього шару дорожнього одягу.

Д.5 У таблиці Д.1 приведені значення розрахункової вологості ґрунтів при глибокому заляганні ґрунтових вод, хорошому поверхневому водовідводі та наявності пористих граничних шарів у одязі.

У таблиці Д.2 приведені значення розрахункової вологості ґрунтів при глибокому заляганні ґрунтових вод, тривалому застої води в бічних канавах і наявності пористих граничних шарів у одязі.

У таблиці Д.З приведені значення розрахункової вологості ґрунтів при близькому заляганні ґрунтових вод і наявності пористих граничних шарів у одязі.

У таблиці Д.4 приведені значення розрахункової вологості ґрунтів при глибокому заляганні ґрунтових вод, хорошому поверхневому водовідводі та наявності щільних граничних шарів у одязі.

У таблиці Д.5 приведені значення розрахункової вологості ґрунтів при глибокому заляганні ґрунтових вод, застої води в бічних канавах і наявності щільних граничних шарів у одязі.

У таблиці Д.6 приведені значення розрахункової вологості неоднорідності характеристик міцності ґрунтів.

Параметри ґрунтів приведені з „Методичних рекомендацій по визначенню розрахункових параметрів ґрунтів при проектуванні дорожніх одягів в УРСР". Харків, 1974 p., 14 с.

 


Таблиця Д.1

№ дорожнього району Шифр дорожнього району Типовий ґрунт у районі Середня районна розрахункова відносна вологість ґрунтів полотна для категорій, Wр
І-ІІ III-IV
ІІ.Р.1 Супісок, пісок 0,72 0,69
ІІ.Р.2 Суглинок 0,74 0,71
ІІ.Р.3 Суглинок 0,70 0,67
ІІІ.Р.4 Суглинок 0,69 0,66
ІІІ.Р.5 Суглинок 0,71 0,68
ІІІ.Р.6 Важкий суглинок, глина 0,61 0,59
ІІІ.Г.7 Суглинок 0,83 0,80
ІІІ.Г.8 Важкий суглинок 0,72 0,69
IV.P.9 Важкий суглинок, глина 0,61 0,59
IV.P.10 Важкий суглинок, глина 0,63 0,60
IV.P.11 Важкий суглинок 0,72 0,69
IV.P.12 Важкий суглинок 0,69 0,66
IV.P.13 Важкий суглинок, глина 0,58 0,55
IV.P.14 Важкий суглинок 0,56 0,54
IV.P.15 Суглинок 0,58 0,56
IV.P.16 Суглинок 0,57 0,56

Таблиця Д.2

№ дорожнього району Шифр дорожнього району Типовий ґрунт в районі Середня районна розрахункова відносна вологість ґрунтів полотна для категорій, Wр
І – ІІ III – IV
ІІ.Р.1 Супісок, пісок 0,74 0,70
ІІ.Р.2 Суглинок 0,76 0,73
ІІ.Р.3 Суглинок 0,71 0,69
ІІІ.Р.4 Суглинок 0,70 0,68
ІІІ.Р.5 Суглинок 0,72 0,70
ІII.Р.6 Важкий суглинок, глина 0,63 0,60
ІII.Г.7 Суглинок 0,85 0,82
ІІІ.Г.8 Важкий суглинок 0,74 0,70
IV.P.9 Важкий суглинок, глина 0,63 0,60
IV.P.10 Важкий суглинок, глина 0,64 0,62

 


Кінець таблиці Д.2

IV.P.11 Важкий суглинок 0,74 0,70
IV.P.12 Важкий суглинок 0,70 0,68
IV.P.13 Важкий суглинок, глина 0,59 0,56
IV.P.14 Важкий суглинок 0,57 0,55
IV.P.15 Суглинок 0,60 0,57
IV.P.16 Суглинок 0,58 0,57

Таблиця Д.3

№ дорожнього району Шифр дорожнього району Типовий ґрунт в районі Середня районна розрахункова відносна вологість ґрунтів полотна для категорій,
І – ІІ III – IV
ІІ.Р.1 Супісок, пісок 0,75 0,72
ІІ.Р.2 Суглинок 0,78 0,74
ІІ.Р.3 Суглинок 0,74 0,70
ІІІ.Р.4 Суглинок 0,72 0,69
ІІІ.Р.5 Суглинок 0,74 0,71
ІІI.Р.6 Важкий суглинок, глина 0,64 0,61
ІІІ.Г.7 Суглинок 0,87 0,83
ІII.Г.8 Важкий суглинок 0,75 0,72
IV.P.9 Важкий суглинок, глина 0,64 0,61
IV.P.10 Важкий суглинок, глина 0,66 0,63
IV.P.11 Важкий суглинок 0,75 0,72
IV.P.12 Важкий суглинок 0,72 0,69
IV.P.13 Важкий суглинок, глина 0,61 0,58
IV.P.14 Важкий суглинок 0,59 0,56
IV.P.15 Суглинок 0,61 0,58
IV.P.16 Суглинок 0,60 0,57

Таблиця Д.4

№ дорожнього району Шифр дорожнього району Типовий ґрунт в районі Середня районна розрахункова відносна вологість ґрунтів полотна для категорій, Wр
І – ІІ III – IV
ІІ.Р.1 Супісок, пісок 0,65 0,62
ІІ.Р.2 Суглинок 0,67 0,65
ІІ.Р.3 Суглинок 0,63 0,61

 


Кінець таблиці Д.4

ІІІ.Р.4 Суглинок 0,62 0,60
ІІІ.Р.5 Суглинок 0,64 0,62
III.Р.6 Важкий суглинок, глина 0,55 0,53
ІII.Г.7 Суглинок 0,75 0,72
ІІІ.Г.8 Важкий суглинок 0,65 0,62
IV.P.9 Важкий суглинок, глина 0,55 0,53
IV.P.10 Важкий суглинок, глина 0,57 0,55
IV.P.11 Важкий суглинок 0,65 0,62
IV.P.12 Важкий суглинок 0,62 0,60
IV.P.13 Важкий суглинок, глина 0,52 0,50
IV.P.14 Важкий суглинок 0,51 0,49
IV.P.15 Суглинок 0,53 0,61
IV.P.16 Суглинок 0,52 0,51

Таблиця Д.5

№ дорожнього району Шифр дорожнього району Типовий ґрунт в районі Середня районна розрахункова відносна вологість ґрунтів полотна для категорій, Wp
I – II III – IV
ІІ.Р.1 Супісок, пісок 0,66 0,63
ІІ.Р.2 Суглинок 0,68 0,66
ІІ.Р.З Суглинок 0,64 0,62
ІII.Р.4 Суглинок 0,63 0,61
ІІІ.Р.5 Суглинок 0,65 0,63
Ш.Р.6 Важкий суглинок, глина 0,56 0,54
III.Г.7 Суглинок 0,76 0,73
ІІІ.Г.8 Важкий суглинок 0,66 0,63
IV.P.9 Важкий суглинок, глина 0,56 0,54
IV.P.10 Важкий суглинок, глина 0,58 0,55
IV.P.11 Важкий суглинок 0,66 0,63
IV.P.12 Важкий суглинок 0,63 0,61
IV.P.13 Важкий суглинок, глина 0,53 0,51
IV.P.14 Важкий суглинок 0,52 0,50
IV.P.15 Суглинок 0,54 0,51
IV.P.16 Суглинок 0,52 0,51

 


Таблиця Д.6

Ґрунт Коефіцієнт варіації
Модуля пружності, СЕгр Кута внутрішнього тертя, Сφ Зчеплення, Сс
(0,5 – 0,75) WТ (0,76 – 0,9) WТ (0,5 – 0,9) WТ (0,5 – 0,9) WТ
Пісок        
крупний 0,37 0,37 0,05 0,40
середньої крупності 0,37 0,37 0,07 0,40
мілкий 0,36 0,36 0,10 0,40
однорозмірний 0,34 0,34 0,12 0,40
пилуватий 0,34 0,31 0,14 0,40
Супісок        
легкий пилуватий, важкий 0,32 0,30 0,16 0,30
пилуватий легкий 0,33 0,27 0,18 0,34
крупний 0,33 0,33 0,20 0,38
Суглинок        
легкий, важкий, легкий пилуватий 0,32 0,27 0,20 0,38
Глина 0,32 0,27 0,22 0,42
Примітка 1. Приведені значення СЕгрЛаб характеризують розкид міцнісних характеристик ґрунту в середньому, враховуючи також вплив похибок, які вносяться відбором, транспортуванням, зберіганням зразків, похибок приладів та інших факторів, характерних для лабораторних випробувань. Примітка 2. Коефіцієнт варіації модуля пружності грунту земляного полотна визначається за формулою: СЕгрЛаб = 0,0565 + 0,065 ·ln(Егр), де Егр — модуль пружності ґрунту земляного полотна або матеріалу незв'язних шарів. Примітка 3. Між коефіцієнтом варіації кута внутрішнього тертя Сφ, та зчеплення Сс для супісків, суглинків та глин є така залежність: Сс = 2 · Сφ – 0,02. Примітка 4. Розрахункові значення коефіцієнта варіації розраховують за формулою: СЕгр = СЕгрЛаб · Кd = СЕгрЛаб·(1/(1 + 2h / D)).

Таблиця Д.7 – Розрахункові значення характеристик ґрунтів

Різновид глинистих ґрунтів Число пластичності, JP Вміст піщанистих часток (2 – 0,5мм), % за масою Показники Розрахункові значення характеристик за вологістю ґрунту, частки від WL
0,5 0,55 0,60 0,65 0,70 0,75 0,80 0,85 0,90
Пісок:
крупний     Еу, МПа
φ, град
С, МПа 0,004
середньої крупності     Еу, МПа
φ, град
С, МПа 0,004
дрібний     Еу, МПа
φ, град
С, МПа 0,003
однорідний     Еу, МПа
φ, град
С, МПа 0,003
пилуватий     Еу, МПа
φ, град
С, МПа 0,026 0,024 0,022 0,018 0,014 0,012 0,011 0,010 0,009
Супісок:
піщанистий від 1 до 7 більше 50 Еу, МПа
φ, град
С, МПа 0,022 0,016 0,014 0,013 0,011 0,010 0,007 0,005
пилуватий від 1 до 7 менше 50 Еу, МПа
φ, град
С, МПа 0,022 0,02 0,014 0,013 0,011 0,010 0,007 0,005

 


Кінець таблиці Д.7

Суглинок:
легкий піщанистий від 7 до 12 більше 40 Еу, МПа
φ, град
С, МПа 0,0035 0,026 0,024 0,018 0,014 0,011 0,009 0,006 0,004
легкий пилуватий від 7 до 12 менше 40 Еу, МПа
φ, град
С, МПа 0,04 0,03 0,03 0,019 0,015 0,012 0,009 0,007 0,005
важкий піщанистий від 12 до 17 більш 40 Еу, МПа
φ, град
С, МПа 0,05 0,035 0,03 0,022 0,016 0,013 0,010 0,008 0,007
важкий пилуватий від 12 до 17 менше 40 Еу, МПа
φ, град
С, МПа 0,05 0,035 0,03 0,022 0,016 0,013 0,010 0,008 0,007
Глина:
легка піщаниста від 17 до 27 більше 40 Еу, МПа
φ, град
С, МПа 0,06 0,04 0,032 0,024 0,02 0,02 0,010 0,008 0,01
легка пилувата від 17 до 27 менше 40 Еу, МПа
φ, град
С, МПа 0,06 0,04 0,032 0,024 0,02 0,02 0,010 0,008 0,01
важка більше 27 не нормується Еу, МПа
φ, град
С, МПа 0,06 0,044 0,034 0,025 0,020 0,015 0,010 0,006

Таблиця Д.8 – Коефіцієнти перерахунку величини зчеплення в залежності від розрахункової кількості прикладення навантажень

Розрахункова відносна вологість Значення kNC у залежності від сумарної кількості прикладення навантажень (Σ NP) Значення k у залежності від сумарної кількості прикладення навантажень (Σ Np)
103 104 105 106 103 104 105 106
Супіски
0,50 1,0 1,0 0,63 0,48 0,38 1,0 1,0 0,52 0,39 0,35
0,55 1,0 1,0 0,62 0,47 0,37 1,0 1,0 0,50 0,39 0,33
0,60 1,0 1,0 0,62 0,46 0,36 1,0 1,0 0,50 0,38 0,34
0,65 1,0 1,0 0,57 0,43 0,33 1,0 1,0 0,49 0,38 0,33
0,70 1,0 1,0 0,50 0,42 0,33 1,0 1,0 0,48 0,41 0,33
0,75 1,0 1,0 0,45 0,36 0,27 1,0 1,0 0,48 0,41 0,33
0,80 1,0 1,0 0,45 0,36 0,27 1,0 1,0 0,47 0,41 0,32
0,85 1,0 1,0 0,45 0,36 0,27 1,0 1,0 0,44 0,35 0,29
0,90 1,0 1,0 0,44 0,35 0,25 1,0 1,0 0,37 0,30 0,24
Суглинки і глини
0,50 1,0 1,0 0,60 0,48 0,45 1,0 1,0      
0,55 1,0 1,0 0,57 0,47 0,43 1,0 1,0 0,60 0,48 0,41
0,60 1,0 1,0 0,53 0,46 0,41 1,0 1,0 0,58 0,45 0,37
0,65 1,0 1,0 0,52 0,45 0,38 1,0 1,0 0,52 0,38 0,33
0,70 1,0 1,0 0,48 0,37 0,32 1,0 1,0 0,47 0,36 0,30
0,75 1,0 1,0 0,45 0,33 0,27 1,0 1,0 0,50 0,33 0,27
0,80 1,0 1,0 0,44 0,28 0,20 1,0 1,0 0,38 0,23 0,19
0,85 1,0 1,0 0,43 0,25 0,15 1,0 1,0 0,38 0,23 0,19
0,90 1,0 1,0 0,42 0,20 0,13 1,0 1,0 0,30 0,19 0,17
Примітка. Значення зсувних характеристик при Σ Np = 1 використовуються при розрахунку на статичну дію навантаження. При Σ Np > 106 розрахункові значення φ і с потрібно приймати за стовпчиком "106".

 


ДОДАТОК Е

(довідковий)

 

Міцнісні та деформаційні характеристики матеріалів конструктивних шарів дорожнього одягу

Е.1 Матеріали, що містять органічне в'яжуче, мають пружно-в'язко-пластичні властивості. Модулі пружності цих матеріалів, як і їх міцнісні характеристики, значною мірою залежать від температури і режиму навантаження – швидкості прикладення навантаження, тривалості її дії і т. ін. Міцність таких матеріалів залежить, крім того, від повторності навантаження і умов роботи в конструкції.

Оскільки конструкції дорожнього одягу на перегінних ділянках піддаються в основному впливу рухомих навантажень, а на стоянках, зупинках, перехрестях і т.п. – статичному впливу від засобів транспорту, орієнтовні значення модуля пружності асфальтобетону та інших матеріалів наведені нижче в таблицях Е.1 –Е.6.

Таблиця E.1

Матеріал Марка в'яжучого Характеристики для розрахунку на згин
Модуль пружності Е, МПа Коефіцієнт варіації, СЕ RЛаб, МПа Коефіцієнт варіації, CR Показник втоми m knp
І, II, III ДКЗ
Щільний полімер-асфальто-бетон (термопласти) 0,09 14,0 0,10 7,0 3,1
(термоеласто-пласти) 0,09 12,0 0,10 6,5 2,9
Щільний асфальтобетон І – II марки БНД-40/60 0,09 10,0 0,10 6,0 3,7
БНД-60/90 0,10 9,8 0,10 5,5 4,0
БНД-90/130 0,10 9,5 0,10 5,0 4,5
БНД-130/200 0,11 9,3 0,12 4,5 5,1
БНД-200/300   9,1     5,8
СГ-130/200 0,13 9,0 0,14 4,3 6,8
Пористий асфальтобетон БНД-40/60 0,10 8,3 0,12 4,5 7,2
БНД-60/90, 0,11 8,0 0,12 4,3 8,2
БНД-90/130 0,12 7,8 0,14 4,0 8,6
БНД-130/200 0,12 7,6 0,15 3,75 9,0
БНД-200/300   7,0     9,6
Високопористий щебеневий асфальтобетон БНД-40/60 0,11 6,0 0,15 4,3 8,8
БНД-60/90 0,12 5,8 0,15 4,0 9,3
БНД-90/130 0,12 5,5 0,15 3,75 9,8
                   

Таблиця Е.2

Матеріал Марка бітуму Розрахункові значення короткочасного модуля пружності Е, МПа, при температурі покриття, °С  
 
+10 +20 +30 +40  
Полімерасфальтобетон Щільний асфальтобетон Термопласти  
Термоеластопласти  
БНД-40/60  
БНД-60/90  
БНД-90/130  
БНД-130/200  
СГ-130/200  
СГ-70/130  
МГ-70/130  
Пористий і високо-пористий асфальтобетон БНД-40/60  
БНД-60/90  
БНД-90/130  
БНД-130/200  
Примітка 1. Якщо даних безпосередніх регіональних спостережень за температурою покриття немає, можна застосовувати як розрахункову температуру асфальтобетону в дорожньо-кліматичних зонах У-І та У-ІІ – 20 °С, у зоні У-ІII –30 °С, в У-IV – 40 °С. Примітка 2. Модулі пружності щільного асфальтобетону подані в таблиці стосовно до сумішей типу Б. При температурах від 30 до 40 °С модулі пружності для сумішей типу А слід збільшити, а типів В, Г, Д – зменшити на 20 %. Примітка 3. Модулі пружності пористого і високопористого асфальтобетону подані в таблиці стосовно до піщаних сумішей. При температурі від 30 °С до 50 °С модулі пружності для дрібнозернистих сумішей слід збільшити на 10 %, а для крупнозернистих сумішей – на 20 %. Примітка 4. Розрахункові значення короткочасного модуля пружності Е приведені для використання в розрахунках конструкцій за пружнім прогином і зсувом в ґрунті та проміжних шарах одягу.  

Е.2 При розрахунку асфальтобетонного покриття на міцність необхідно мати дані про його розрахункову температуру, тобто температуру, при якій покриття в конкретних умовах працює найбільш напружено. В районах сезонного промерзання дорожніх конструкцій незалежно від того, у якій дорожньо-кліматичній зоні вони знаходяться, найбільш несприятливі умови для роботи покриття настають на початку весни при низькій позитивній температурі покриття, з урахуванням якої складено таблицю Е.1.

До кінця весни при значному відтаюванні земляного полотна модуль пружності асфальтобетону зменшується, що несприятливо позначається на опорі зсуву ґрунту земляного полотна і проміжних шарів одягу. Оскільки інтенсивність підвищення температури повітря у весняно-літній час різна в різних дорожньо-кліматичних зонах, то й розрахункова температура покриття також неоднакова. У таблиці Е.2 приведені значення короткочасного модуля пружності асфальтобетону при різних температурах. Розрахункові значення температури в даному випадку бажано уточнювати за результатами регіональних спостережень.

Е.3Дані таблиць Е.1 і Е.2 відносяться до асфальтобетону на бітумах марок БНД.

Е.4 У таблицях Е.1, Е.2 і Е.3 приведені значення деформаційних і міцносних характеристик асфальтобетону, що використовуються в розрахунках за критерієм опору розтягу при згині (таблиця Е.1), опору зсуву в ґрунті і шарах із зернистих та малозв'язних матеріалів (таблиці Е.2 і Е.3), пружного прогину поверхні покриття конструкції (таблиця Е.2).


Таблиця E.3

Вид асфальтобетону Вид суміші Розрахунковий модуль пружності Е при статичній дії навантаження, МПа, при розрахунковій температурі, °С
+20 +30 +40
Щільні суміші, тип Б Крупнозерниста
Щільні суміші, типи Г, Д Дрібнозерниста
Пористі і високопористі суміші Піщана
Крупнозерниста
Дрібнозерниста
Піщана
Примітка. Модулі пружності асфальтобетону типу А збільшують на 20 %, а типу В зменшують на 20 %

Е.5 При розрахунку дорожнього одягу на статичну дію навантаження розрахункові значення модуля пружності асфальтобетону необхідно приймати за таблицею Е.3.

Е.6 Розрахункові значення характеристик матеріалів і ґрунтів, укріплених в'яжучими речовинами, слід приймати за таблицею Е.4. У таблиці Е.5 приведені також характеристики шарів з неукріплених зернистих матеріалів.

Характеристики матеріалів, приведені в таблицях Е.4, Е.5, а також у таблиці Е.6 до нагромадження диференційованих за тривалістю дії навантаження даних слід застосовувати при розрахунках як на короткочасне, так і на тривале (статичне) навантаження.

Е.7 Розрахункові значення деформаційних і міцнісних характеристик теплоізоляційних матеріалів, що використовуються в розрахунках на міцність дорожніх одягів з теплоізолюючими шарами, слід приймати за таблицею Е.6.

Таблиця Е.4

Ч.ч. Матеріал Розрахункові характеристики матеріалів і ґрунтів, укріплених в'яжучими
Модуль пружності Е, МПа Коефіцієнт варіації, се Міцність на розтяг при згині, R, МПа
Щебінь і гравій, оброблені цементом, марок:      
0,15 0,7
0,15 0,6
0,16 0,5
Крупноуламкові ґрунти і гравійно-піщані суміші оптимального чи близьких до оптимального складів, укріплені комплексними в'яжучими:      
І клас міцності 900 – 700 0,15 0,55 – 0,45
II клас міцності 650 – 500 0,17 0,42 – 0,35
III клас міцності 450 – 300 0,19 0,32 – 0,25
Те саме, укріплені цементом:      
І клас міцності 800 – 550 0,16 0,46 – 0,34
II клас міцності 530 – 350 0,18 0,33 – 0,25
III клас міцності 320 – 280 0,20 0,22 – 0,20

 

Те саме, укріплені активною золою-виносу або гранульованим шлаком, вапном, фосфатними в'яжучими та іншими композиційними в'яжучими з них з добавками чи без добавок ПАР, дьогтем і т. п.:      
І клас міцності 700 – 530 0,17 0,40 – 0,32
II клас міцності 500 – 330 0,18 0,31 – 0,22
III клас міцності 300 – 250 0,20 0,20 – 0,18
Крупноуламкові ґрунти і гравійно-піщані суміші оптимального чи близьких до оптимального складу, укріплені в'язким бітумом або емульсією на в'язкому бітумі 350 – 250 0,20 0,35 – 0,30
Крупноуламкові ґрунти і гравійно-піщані суміші неоптимального складу, піски (крім дрібних, пилуватих і однорозмірних), супісок легкий, крупний, щебінь маломіцних порід і відходи каменедроблення, укріплені комплексними в'яжучими:      
І клас міцності 800 – 650 0,16 0,50 – 0,42
II клас міцності 600 – 450 0,17 0,40 – 0,32
III клас міцності 420 – 280 0,19 0,31 – 0,24
Те саме, укріплені цементом:      
І клас міцності 700 – 500 0,17 0,40 – 0,30
II клас міцності 480 – 330 0,18 0,28 – 0,22
III клас міцності 300 – 250 0,20 0,19 – 0,18
Те саме, укріплені в'яжучими, зазначеними в порядковому номері 4:      
II клас міцності 450 – 300 0,19 0,25 – 0,17
III клас міцності 280 – 200 0,21 0,16 – 0,12
Те саме, укріплені в'язким бітумом або      
емульсією на в'язкому бітумі 300 – 200 0,21 0,30 – 0,25
Піски дрібні і пилуваті, супісок легкий і пилуватий, укріплені комплексними в'яжучими:      
І клас міцності 750 – 600 0,16 0,47 – 0,40
II клас міцності 550 – 400 0,18 0,37 – 0,30
III клас міцності 380 – 250 0,20 0,28 – 0,22
Те саме, укріплені цементом:      
І клас міцності 650 – 480 0,17 0,35 – 0,26
II клас міцності 450 – 300 0,19 0,25 – 0,18
III клас міцності 260 – 220 0,21 0,16 – 0,13
Те саме, укріплені в'яжучими, що зазначені у поз. 4 цієї таблиці:      
II клас міцності 430 – 280 0,19 0,22 – 0,11
III клас міцності 230 – 180 0,22 0,08 – 0,07
Те саме, укріплені в'язкими бітумами або емульсіями на в'язких бітумах 300 – 220 0,21 0,25 – 0,20
           

 


Продовження таблиці Е.4

Побічні продукти промисловості (кам'яні матеріали і крупноуламкові ґрунти, які відповідають рудним копалинам, золошлакові суміші, формувальні суміші, фосфоритні „хвости" і т.п.), укріплені комплексними в'яжучими:      
І клас міцності 700 – 550 0,16 0,45 – 0,37
II клас міцності 530 – 350 0,18 0,36 – 0,28
III клас міцності 320 – 200 0,21 0,26 – 0,12
Те саме, укріплені цементом:      
І клас міцності 600 – 420 0,17 0,30 – 0,22
II клас міцності 400 – 250 0,20 0,20 – 0,14
III клас міцності 220 – 180 0,22 0,12 – 0,09
Те саме, укріплені в'яжучими, зазначеними у поз. 4 цієї таблиці:      
II клас міцності 350 – 220 0,20 0,15 – 0,09
III клас міцності 200 – 130 0,23 0,08 – 0,06
Те саме, укріплені в'язкими бітумами      
або емульсіями на в'язкий бітумах 250 – 180 0,22 0,20 – 0,15
Супіски важкі і пилуваті, суглинки легкі, укріплені комплексними в'яжучими:      
І клас міцності 600 – 500 0,17 0,40 – 0,35
II клас міцності 450 – 300 0,19 0,32 – 0,25
III клас міцності 280 – 150 0,22 0,24 – 0,10
Те саме, укріплені мінеральними в'яжучими – цементом, золою-виносу, гранульованим шлаком:      
І клас міцності 500 – 350 0,18 0,22 – 0,16
II клас міцності 350 – 230 0,20 0,16 – 0,12
III клас міцності 200 – 120 0,24 0,09 – 0,07
Те саме, укріплені в'яжучими, зазначеними у поз. 4 цієї таблиці:      
II клас міцності 300 – 200 0,21 0,12 – 0,08
III клас міцності 180 – 100 0,24 0,06 – 0,05
Те саме, укріплені емульсіями на в'язких бітумах 250 – 180 0,22 0,17 – 0,10

 


Кінець таблиці Е.4

Суглинки важкі і пилуваті, глини піщанисті і пилуваті, укріплені мінеральними і комплексними в'яжучими:      
II клас міцності 330 – 200 0,21 0,12 – 0,08
III клас міцності 180 – 80 0,25 0,06 – 0,05
Примітка 1.Під комплексними в'яжучими розуміють цемент + в'язкий бітум або емульсії на в'язкому бітумі; цемент + полімерне в'яжуче, цемент (вапно) + активні золи-виносу або гранульовані шлаки і т.п. Примітка 2. Більші значення розрахункових характеристик приймають при: а) використанні більш якісних мінеральних матеріалів і активних в'яжучих; б) укріплення матеріалів і ґрунтів неорганічними в'яжучими в дорожньо-кліматичних зонах У‑ІII та У-IV; в) укріпленні в'язким бітумом і бітумною емульсією на в'язкому бітумі в дорожньо-кліматичних зонах У-І та У-ІІ. Примітка 3. Коефіцієнт варіації міцності на розтяг при згині CR визначається за формулою CR=CE – 0,05.

Е.8 Розрахункові характеристики неукріплених маломіцних кам'яних матеріалів приймають по рисунку Е.1.

 

На кривих показано число пластичності часток в суміші, розміром менше 0,63 мм
Рисунок Е.1 – Залежність модуля пружності Е від вмісту часток n розміром, менше 0,63 мм (або показника дробильності маломіцного щебеню), для щебеневих і гравійних матеріалів (сумішей)

 

Під маломіцними кам'яними матеріалами розуміють гравій, щебінь, гравійні, щебеневі і гравійно-(щебенево)-піщані суміші, в яких міститься або може утворитися в процесі будівництва та експлуатації основи надлишкова, порівняно з діючими нормами, кількість дрібних часток з числом їхньої пластичності до 7. Передбачається застосування: природних або штучно складених сумішей із вмістом зерен гравію (щебеню), крупніше 5 мм, не менше, ніж 20 %, щебеню з осадових порід марок 400, 300 і 200 за дробильністю, щебеню з вивержених і метаморфічних порід марки 600 за дробильністію жерстви, опоки, ґрунтощебеню і т. ін.

Пружнодеформаційні й міцнісні властивості маломіцних матеріалів залежать в основному від процентного вмісту і числа пластичності суміші фракцій розміром, дрібніше 0,63 мм. Для щебеню число пластичності цих фракцій визначається після його стандартного випробування на дробильність або зношення.

Розрахункові характеристики шарів із щебеневих сумішей і щебеню для доріг в дорожньо-кліматичних зонах У-ІІ та У-ІII встановлюють за графіком (рисунок Е.1); для доріг в кліматичній зоні У-IV значення цих характеристик варто збільшувати на 25 %. Розрахункові характеристики шарів із гравійних і гравійно-піщаних сумішей для доріг у кліматичній зоні У-IV встановлюють за графіком (рисунок Е.1); для доріг у кліматичних зонах У-II та У-ІII значення цих характеристик слід зменшити на 30 %.

Таблиця Е.5

Матеріал (ґрунт) Розрахункові характеристики Примітка
Модуль пружності Е, МПа Кут внутрішнього тертя φ, град Зчеплення см, МПа
Чорний щебінь, вкладений за способом заклинки за ВСН 123‑77 600 – 900 Більші значення – для покриття, менші – для основ
Шар із щебеню марок 1000 – 1400, влаштований за способом просочення в'язким бітумом за ВСН 123-77 400 – 600 Те саме
Щебінь фракційний марок 800 – 1400, вкладений за способом заклинки за ДСТУ Б В.2.7‑30:      
з міцних осадових та метаморфічних порід 350 – 450
з магматичних порід 250 – 350
Фракційний щебінь, укріплений цементно-піщаною сумішшю за способом просочення за ВБН В.2.3-218-002  
Шлак з підібраним гранулометричним складом за ГОСТ 3344:       Більші значення при стійкій структурі шлаку
активний 350 – 450
слабоактивний 200 – 300
Рядовий шлаковий щебінь 150 – 200
Кам'яна бруківка, пакеляж 400 – 500
Ґрунт, укріплений рідким бітумом за ВСН 123-77:       Більші значення – при змішуванні в установці і застосуванні бітумної емульсії
супісок піщанистий 150 – 200 25 – 35 0,02 – 0,035
суглинок, супісок пилуватий 80 – 150 15 – 25 0,02 – 0,035
Піщано-гравійні суміші за ДСТУ Б В.2.7-30 0,03  
               

 


 

Кінець таблиці Е.5

Пісок, що відповідає вимогам ДСТУ Б В. 2. 7-32: 0,007 Показники см і Е, прийняті при залишковій пористості піску, ущільненого до максимальної щільності 26 % < n < 32 %, при n < 26 % збільшуються на 20 %, а при n > 32 % зменшується на 20 %
дуже крупний, підвищеної крупності та крупний 0,006
середній та дрібний 0,005

 

Таблиця E.6

Теплоізоляційний матеріал Розрахункові характеристики
Модуль пружності, Е, МПа Межа міцності при згині, R, МПа
Пінопласт марки ПС-4 13,0 – 33,5 0,8 – 1,2
Стіропорбетон 500,0 – 800,0 0,3 – 0,4
Аглопоритовий щебінь, оброблений в'язким бітумом 400,0 0,4
Керамзитовий гравій, оброблений в'язким бітумом 500,0 0,4
Гравій (щебінь) з легкими заповнювачами, оброблені в'язким бітумом 500,0 0,8
Цементоґрунт із перлітом 130,0 0,2
Те ж саме, з полістиролом, складу: гранули полістиролу 3-2 % пісок 97 – 98 % (% від маси) цемент 7-6 % 300,0 0,2
Те ж саме, з керамзитом, складу: пісок 75 % керамзит 2,5 % цемент 6 % 300,0 0,3
Бітумоцементоґрунт із перлітом, складу: перлітовий щебінь 25 – 20 % пісок 75 – 80 % цемент 4 – 6 % бітум 12 – 10 % від (маси піску, перліту і цементу) 200,0 – 300,0 0,2 – 0,3
Цементоґрунт з аглопоритом, складу: супісок або пісок 70 – 80 % аглопорит 30 – 20 % цемент 6 % 250,0 – 350,0 0,25 – 0,35
Золошлакові суміші, укріплені цементом 150,0 0,4
Ґрунт, укріплений золою-виносу 200,0 0,4
Цементоґрунт, оброблений бітумною емульсією 0,6

ДОДАТОК Ж

(довідковий)

 

Розрахункові навантаження.
Параметри для визначення розрахункового сумарного числа прикладення навантаження за термін служби дорожнього одягу

Ж.1 При проектуванні дорожніх одягів за розрахункові (крім випадків, зазначених у 3.3.2 даних Норм) приймають нормовані навантаження згідно ДБН В.2.3-4, що відповідають граничним навантаженням на вісь автомобілів (таблиця Ж.1).

Таблиця Ж.1

Група розрахункового навантаження Нормативне статичне навантаження на вісь, кН Нормативне статичне навантаження на поверхню покриття від колеса розрахункового автомобіля, Qpозp, кН Розрахункові параметри навантаження
р, МПа Dн, см Dд, см
а1 57,5 0,80 30,0 34,5
А2 0,60 33,0 37,0
Б 0,50 28,0 32,0

Ж.2 Основні дані про навантаження, що передаються на дорожнє покриття серійними автотранспортними засобами, наведені в таблиці Ж.2.

Ж.3Значення сумарного коефіцієнта приведення визначають за формулою:

, (Ж.1)

де n – число осей у даного транспортного засобу для приведення якого до розрахункового навантаження визначають коефіцієнт Sіcyм,

Sn – коефіцієнт приведення номінального динамічного навантаження від колеса з кожної із n осей транспортного засобу до розрахункового динамічного навантаження.

Ж.4Коефіцієнти приведення навантажень Sn визначають за формулою:

, (Ж.2)

 

де Qдн – номінальне динамічне навантаження від колеса на покриття;

Qрозд – розрахункове динамічне навантаження від колеса на покриття;

β – показник степені, що приймається рівним 4,4.


Таблиця Ж.2

Ч.ч. Автотранспортний засіб Повна маса автотранспортного засобу, т Коефіцієнти приведення до розрахункового навантаження, кН
  Легкі
FIAT Ducato 14 2,8 D 3,25 0,01686 0,00178 0,00096
FORD Transit FT 150 2.5 D 3,2 0,01630 0,00172 0,00093
IVECO Daily 35 S 12V 3,5 0,02313 0,00244 0,00132
MERCEDES-BENZ Sprinter 200-3001) 3,5 0,02313 0,00244 0,00132
MERCEDES-BENZ Sprinter 4001) 4,6 0,06870 0,00726 0,00392
Peugot Boxer 350M 2,5D 3,5 0,02313 0,00244 0,00132
VOLKSWAGEN LT31 2.5D 3,1 0,01463 0,00155 0,00084
ГАЗ 2705 "ГАЗель" 3,5 0,02313 0,00244 0,00132
УАЗ 3741 2,8 0,00270 0,00040 0,00021
ГАЗ 2752 "Соболь" 2,66 0,00351 0,00037 0,00020
  Середні
DAF LF FA 45.130-06 6,2 0,21590 0,02281 0,01233
IVECO Daily 50 С 13 V 5,2 0,12553 0,01326 0,00717

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.