ІІІ. Мезо-неолітИЧНА ЕПОХА

121. Епоха мезоліту в Середземномор’ї і країнах Стародавнього Сходу розпочалася: в XI–X тис. до н. е.

122. Коли на півдні Східної Європи відбувся перехід від мезоліту до неолітичної епохи :в середині VI тис. до н. е.

123. Якими хронологічними рамками мезолітична епоха визначається на території України :X (ІХ) – VI тис. до н. е.

124. З початком мезоліту наступила нова геологічна епоха:голоцен

125. Які з вказаних характеристик природи відповідають фауні мезолітичної епохи на території Європи :закінчується льодовиковий період, зникають холодовитривалі тварини пізнього палеоліту

126. Коли розпочався процес ґрунтоутворення і формування сучасної гідрографічної сітки :у мезоліті

127. Мезолітична епоха в Україні припадає на такі визначені палеоботаніками періоди :пребореальний, бореальний і частково на атлантичний

128. Культурні шари мезолітичних стоянок найчастіше залягають :неглибоко в ґрунті , найчастіше на надзаплавних терасах

129. Однією з характерних рис господарства мезолітичної епохи було:початки переходу до відтворюючого способу господарства

130. Однією з характерних рис мезолітичної епохи було винайдення :лука, стріли та мікролітів

131. Поширення лука і стріли сприяло :індивідуалізації процесу полювання

132. Першою твариною яку приручила людина в мезоліті була: собака

133. Які причини спричинили кризу мисливського господарства : винайдення досконаліших засобів полювання , скорочення чисельності дичини , індивідуалізація полювання

134. В якому регіоні України в період мезоліту найбільше розвинулося рибальство :на півночі

135. Які з рибальських снастей були винайдені у мезоліті:рибальські сіті

136. Для якої історичної епохи характерні поняття «мікроліти» і «макроліти»:мезоліту

137. Особливістю образотворчого мистецтва епохи мезоліту було :зникнення печерного живопису

138. Скільки на території України відомо мезолітичних стоянок :понад 400

139. Хто з вказаних нижче дослідників вперше поставив питання про культурно-територіальне членування археологічних пам’яток України : П.П. Єфіменко

140. За складом знарядь праці мезолітичні пам’ятки України поділяють на такі зони :південну і північну

141. Найбільш дослідженими у південній степовій мезолітичній зоні є Кримські стоянки:Шан – Коба, Сюрень-ІІ, Кукрек

142. Вкажіть число досліджених мезолітичних могильників на території України: чотири

143. Для могильників волосько-васильківського типу характерні поховання у вигляді:скорчених трупопокладень

144. Матеріали мезолітичних могильників волосько–васильківського типу вперше дали змогу дослідити :поховальний обряд

145. Посипання покійників червоною вохрою ототожнювалося із: символом вогню і крові

146. Найповніше дослідженими стоянками північної полісько-лісостепової зони є : Дробишеве, Минівський Яр, Нобель, Корост

147. Стоянки північної зони мезолітичних пам’яток поділяють на : ранні і пізні

148. Які з перелічених культур належать до північної зони пам’яток :дніпро-прип’ятська

149. До якої зони пам’яток відноситься свідерська культура: північної

150 Кудлаївська культура доби мезоліту була поширена: у Верхньому Подністров’ї

151 Вкажіть хронологію нового кам’яного віку:VI-ІV тис. до н.е.

152 У неоліті людина переходить до: відтворюючих форм господарства

IV. Енеоліт

181.Назвіть хронологію мідного віку: ІV-ІІІ тис. до н.е.

182. Термін «енеоліт» означає: новий кам’яний вік

183. З енеолітом пов’язане опанування людиною: перших металів: міді і золота

184. В господарстві енеолітичних племен виникають наступні досягнення: орне землеробство з використанням тяглової сили бика

185. В епоху енеоліту людина винаходить перший сухопутний колісний транспорт:гарбу

186. В епоху енеоліту знаряддя праці виготовляються з: каменю, кременю і міді

187.В період енеоліту в землеробстві домінувало: орне оброблення ґрунту

188. Серед основних характерних рис енеолітичної епохи виберіть одне неправильне твердження: поява кераміки виготовленої на гончарному крузі з плоским дном

189. У мідному віці відбувається перший великий суспільний поділ праці. Він зумовлений відокремленням: землеробства від скотарства

190 Зміни в соціальній структурі суспільства в епоху енеоліту зумовлені: соціальним і майновим розшаруванням населення

191. Однією з найбільш вивчених і яскравих культур епохи енеоліту на території України є:трипільська культура

192. Трипільська культура датується:ІV-ІІІ тис. до н.е.

193. Трипільська культура споріднена з культурою:кукутені

194. Трипільська культура була відкрита:В. Хвойкою у 1893 р.

195. Назва трипільської культури походить від:поселення біля с. Трипілля на Середньому Дніпрі

196. Назвіть відомих дослідників трипільської культури:В. Хвойка, Т. Пассек, К. Черниш, С. Бібіков, В. Збенович

197. Вкажіть територію поширення трипільської культури: Лісостепове Правобережжя, Прикарпаття, Волинь, Північне Причорномор’я в районі Одеси

198. У розвитку трипільської культури виділяють наступні періоди: ранній, середній і пізній

199. Назвіть хронологію раннього періоду трипільської культури:поч. IV –сер. ІV тис. до н.е

200. Назвіть характерні риси раннього періоду трипільської культури:невеликі поселення з житлами-землянками

201. Назвіть хронологію середнього періоду трипільської культури:ІV-ІІІ тис. до н.е.

202. Назвіть характерні риси середнього періоду трипільської культури:великі за площею поселення (наприкінці періоду – поселення-гіганти площею 250-400 г1. з наземними багатокамерними глинобитними житлами

203. Назвіть хронологію пізнього періоду трипільської культури: ІІІ тис. до н.е.

204. Назвіть характерні риси пізнього періоду трипільської культури: поселення невеликої площі, забудовані переважно напівземлянковими житлами

205. Назвіть пам’ятки раннього періоду трипільської культури: Лука–Врублівецька, Гринівка, Бернашівка

206. Назвіть пам’ятки середнього періоду трипільської культури: Володимирівка, Коломийщина, Трипілля

207. Назвіть пам’ятки пізнього періоду трипільської культури: Жванець, Козаровичі, Усатове, Софіівка

208. Поселення-гіганти площею 250-400 га трипільської культури відкриті у межиріччі: Дніпра і Південного Бугу

209. Вкажіть кількість житлових споруд, відкритих на Майданецькому поселенні трипільської культури на Уманщині: 1500 жител

210. За способом виготовлення кераміка трипільської культури була: ліпною

211. У середньому періоді трипільської культур існує кераміка:розписана поліхромним орнаментом

212. Кераміка трипільської культури поділяється на: столову і кухонну

213.Наявність антропоморфної і зооморфної пластики у трипільців пов’язують: з релігійними віруваннями (культом родючості, матері-прародительки)

214. Наземні житлові споруди трипільських племен були: глинобитні, одно- і двоповерхові, з двосхилим дахом, опалювалися печами

215. Моделі трипільських жител виявлено на поселеннях:Попудня, Володимирівка, Розсохуватка на Черкащині

216. У середовище трипільських племен України мідь надходила з:Балкан і Нижнього Подунав’я

217. В металургії міді трипільці знали:плавлення, витяжку, рубання, пробивання отворів

218. Основою господарства трипільських племен було:землеробство і тваринництво

219.Історична доля трипільської культури: не вивчена

220. Культура лійчастого посуду культура датується: др. пол.IV – п. пол. ІІІ тис. до н.е.

221. Хто з дослідників відкрив культуру лійчастого посуду на території України:О. Цинкаловський

222. Назва культури лійчастого посуду походить від:характерної форми посуду

223. Назвіть відомих дослідників культури лійчастого посуду:Цинкаловський, Ю. Захарук, М. Пелещишин

224. Вкажіть територію поширення культури лійчастого посуду на території України: Західна Волинь в басейні Західного Бугу

225.На території Європи культура лійчастого посуду поширена:від східних районів Польщі до Західної України

226. Скільки пам’яток культура лійчастого посуду відомо на території України:понад 40

227. Топографія поселень культура лійчастого посуду визначається: мисами на високих берегах рік або на природно захищених від ворогів плато

228. Пам’ятки культура лійчастого посуду на території України представлені: поселеннями і могильниками

229. Основою господарства населення культура лійчастого посуду було:землеробство і тваринництво

230. Вкажіть територію поширення культури кулястих амфор:східна частина Німеччини, Польща, Чехія, Волинь і Поділля

231. Назва культури кулястих амфор походить від:характерної форми посуду

232. Назвіть кількість відомих на сьогодні пам’яток культури кулястих амфор:більше 100

233. Назвіть дослідників культури кулястих амфор:І. Левицький, І. Свєшніков

234. Поселення культури кулястих амфор:вивчені погано (розкопано лише 1 поселення)

235. Курганні та безкурганні могильники культури кулястих амфор відкриті біля сіл:Колодяжне, Довге, Увисла, Хартонівці

236. Поховання культури кулястих амфор представлені:інгумаціями у кам’яних гробницях

237. У культурі кулястих амфор виявлені ритуальні захоронення:свійських тварин

238. Найпоширенішою формою посуду культури кулястих амфор є:вузькогорлі опуклобокі амфори, кулясті з широкими горлами горщики і кубки

239. Знаряддя праці культури кулястих амфор переважно виготовлялися з:каменю і кременю

240 Основа господарства носіїв культури кулястих амфор базувалася на:пастушому скотарстві

V. Бронзовий вік

241. Бронзовий вік датується II-I тисячоліттям до н.е. на території:Центрально-Східної Європи

242. Бронза – це метал, що являє собою сплав: міді та олова

243. Вкажіть правильну відповідь: бронза твердіша за мідь і має нижчу температуру плавлення

244. З яким періодом пов’язується впровадження патріархального ладу:з енеолітом

245. Яка температура плавлення бронзи: 800-900° 246. Кого Ви знаєте з дослідників археологічних пам’яток епохи бронзи:С. Березанська, І. Свєшніков, Л. Крушельницька

247. У бронзовому віці використовувалися знаряддя праці із:міді, бронзи, каменю і кременю

248. У бронзову добу вироби із бронзи на території України:співіснують з крем’яними і кам’яними

249. Що свідчить про майнову нерівність в епоху бронзи:перші багаті поховання

250. Коли було знайдено один із скарбів багатих речей у с.Бородино Одеської області:1912 р.

251. Як датується Бородінський скарб епохи бронзи:II тисячоліттям до н.е.

252. В бронзовому віці посилюється роль: батька

253. Що є доказом посилення влади чоловіка:парні поховання чоловіка і жінки з слідами насильницької смерті жінки

254. У бронзову епоху на території України поширюються:дольмени і кромлехи

255. Бронзовий вік поділяється на: ранній, середній і пізній

256. В епоху бронзового віку на території України відбувається:домінує орне землеробство

257. Подайте хронологію бронзового віку:ІІ - поч. І тис. до н.е.

258. Куди поступали метали з Балкан, Прикарпаття, Уралу і Кавказу:у Східну Європу

259. Скільки археологічних культур нараховують на території України у період II тисячоліття до н. е.:близько 20

260. Де розселялися племена тшинецько-комарівсьської культури:від Дніпра до Вісли і Одеру

261. Тшинецько-комарівська культура відноситься до епохи:середньої бронзи

262. Хто досліджував тшинецько-комарівську культуру:С.С. Березанська

263. Назва тшинецько-комарівської культури походить від населених пунктів:Тшинець у Польщі і Комарів у Подністров’ї

264. Для тшинецько-комарівської культури характерні наступні поселення: великих розмірів із дерев’яними житлами на кам’яних підвалинах або трохи заглиблені стовпової конструкції

265. Поховальні пам’ятки комарівської культури:курганні з інгумацією, рідше – кремацією

266. Характерною формою кераміки тшинецько-комарівської культури були: тюльпаноподібні ліпні горщики з геометричним орнаментом, канелюрами, шишечками

267. У якій з культур епохи бронзи поширені т.зв. «рогаті прясла»:тшинецькій

268. Де знайдено «рогате прясло» тшинецької культури з позначеннями на ньому знаків зодіаку:Таценках

269. На якій стадії розвитку у тшинецько-комарівській культури знаходилася металургія бронзи:на високій

270. На якій з пам’яток тшинецької культури було знайдено унікальну рогову сокиру-молот – пам’ятку образотворчого мистецтва населення Подніпров’я: с. Дударівка Київської обл.

271. І.К.Свєшніков досліджував культури:шнурової кераміки

272. У кін. III – п. пол. II тис. до н.е. простори східної і центральної Європи заселяли скотарські племена культур: шнурової кераміки

273. Район поширення культур шнурової кераміки охоплював території:Центральної і Східної Європи від Ельби та Одеру до Прип’яті і Дніпра

274. Основні дослідження з вивчення культур шнурової кераміки Волині і Поділля належать:І.К. Свєшнікову

275. До найбільш ранніх пам’яток бронзового віку на території лісостепового Правобережжя України, Полісся, Волині і Прикарпаття належать:поселення і могильники шнурової кераміки

276. Вкажіть другу назву культур шнурової кераміки:культура бойових сокир

277. Назва городоцько-здовбицької культури походить від населених пунктів:Городок і Здовбиця у Західній Волині

278. Поховання городоцько-здовбицької культури представлені:кремацією та інгумацією

279. Серед керамічних виробів городоцько-здовбицької та стжижовської культури поширеними є :амфори, глечики, циліндричні миски з ручками

280. Територія стжижовської культури визначається:східна частина Люблінської височини і північно-західна Волинь

281. Одним з відомих скарбів стжижовської культури, де знайдено багато сокир і прикрас, є:Стеблівський скарб

282. Глиняний посуд культур шнурової кераміки Прикарпаття та Волині характеризується наявністю значної кількості :двовухих амфор, глеків і циліндричних мисок з ручкою прикрашених шнуровим орнаментом

283. Зростання осілості підкарпатської культури шнурової кераміки вело до зменшення ролі :скотарства

284. У копальнях городоцько-здовбицької та стжижовської культури видобували:кремінь

285. Середньодніпровська культура шнурової кераміки займає територію:Середнього і Верхнього Подніпров'я, басейн Десни в межах України, Білорусі, Росії.

286. Середньодніпровська культура шнурової кераміки сформувалася:у кін. III – поч. ІІ тис. до н.е.

287. Кераміка середньодніпровської культури представлена:круглодонними глечиками, округлобокими амфорами, чашами із шнуровим орнаментом

288. На території України до числа культур шнурової кераміки належать:середньодніпровська, підкарпатська, городоцько-здовбицькоа та стжижовська культри

289. Хронологія культур шнурової кераміки припадає на:кін. ІІІ - поч. ІІ тис. до н.е.

290. Носії культури шнурової кераміки в етнологічному плані належали до:індоєвропейської групи населення

291. Пам’ятки підкарпатської культури шнурової кераміки виявлені у:басейні верхньої частини Дністра, частково у Верхньому Попрутті, на території Південної Волині

292. Розквіт середньодніпровської культури шнурової кераміки припадає на: першу половину II тис. до н.е.

293. Поселення середньодніпровської культури шнурової кераміки розташовані у:заплавах річок та чорноземних та піщаних узвишшях

294. Вперше на пам’ятки середньодніпровської культури шнурової кераміки звернув увагу:В.О. Городцов

295. У наш час пам’ятки середньодніпровської культури вивчали:І. Артеменко, М. Бондар, С. Березанська

296. На поселеннях середньодніпровської культури шнурової кераміки виявлено залишки жител:стовпової конструкції

297. Кургани середньодніпровської культури шнурової кераміки датуються:початком II тис. до н.е.

298. Мідь і бронзу носії середньодніпровської культури шнурової кераміки отримували, з: Карпато-Балканського регіону

299. Поховання середньодніпровської культури представлені: трупопокладеннями у випростаному стані або трупоспаленнями у курганах

300. Культура бойових сокир, це:культура шнурової кераміки

Поиск по сайту: