Особливості обліку послуг сторонніх організацій

Приклад 12.1. Наше підприємство одержало рахунок за послуги зв'язку від ПАТ "Укртелеком" на суму 360 грн. (у т.ч. ПДВ). Відповідно до розрахунку розподілу послуг зв'язку, 120 грн. (у т.ч. ПДВ) віднести до загальновиробничих витрат, а 240 грн. (у т.ч. ПДВ) - до адміністративних.

O Внести дані про ПАТ "Укртелеком" у довідник "Контрагенти". Взаєморозрахунки з ним будуть вестися в розрізі договорів. Основний договір, що буде виступати замовленням для наступних документів, можна створити безпосередньо у формі редагування реквізитів постачальника.

O На підставі договору-замовлення внести новий документ "Послуги сторонніх організацій". Номер документу привласнюється автоматично, у полі Датапроставити дату отриманого рахунку за послуги.

У табличній частині документа "Послуги сторонніх організацій" у графі Послуганеобхідно вибрати потрібний елемент довідника "Номенклатура". Оскільки кожному елементу відповідає свій рахунок і вид витрат, у довіднику Номенклатура" повинно бути два записи "Послуги зв'язку" - для адміністративних витрат і загальновиробничих витрат (рис. 12.1).

Рис. 12.1. Фрагменти карток елементів довідника "Номенклатура":

1) послуги зв'язку (адміністративні); 2) послуги зв'язку (загальновиробничі)

Приклад заповненого документу "Послуги сторонніх організацій" наведений на рис. 12.2.

Рис. 12.2. Приклад вікна документу "Послуги сторонніх організацій"

12.2. Організація обліку товарних операцій у роздрібній
торгівлі

На роздрібних складах і в магазинах бухгалтерський облік ведеться у цінах продажу. Програма дозволяє організувати на роздрібних складах сумовий або кількісно-сумовий облік руху товарів, для чого призначений прапорець Сумовий обліку формі елементу довідника «Місця збереження». Якщо він встановлений, буде прийнятий тільки сумовий облік. Звичайно користувачі "1С:Бухгалтерії для України" для обліку роздрібних продажів ведуть сумовий облік. Для організації кількісно-сумового обліку необхідно щодня вносити дані за повним асортиментом і кількістю реалізованих товарів. Це великий обсяг даних, тому зручніше вести такий облік у спеціалізованій програмі (наприклад "1С:Торгівля й склад для України"), що має зв'язок безпосередньо з касовим апаратом.

Розглянемо обидва методи організації руху товарів.

 Приклад 12.2. У "Магазині 1" нашого підприємства ведуть кількісно-сумовий облік (рис. 12.3). Крім того, підприємство має торгівельну точку ("Магазин2"), де ведеться тільки сумовий облік.

Рис. 12.3. Фрагмент картки елементу довідника "Місця зберігання"

O Внести нове місце зберігання "Магазин 2" (Вид складу – магазин (роздрібний) із сумовим обліком).

Схема переміщення товарів між складами, постачальниками й покупцями, що прийнята у типовій конфігурації, представлена на рис. 12.4.

Товари надходять на оптовий склад підприємства від постачальників. При цьому формується їхня первісна вартість, у яку при необхідності додають методом прямого включення додаткові витрати, безпосередньо пов'язані із придбанням товарів. Потім з оптового складу товари переміщуються у магазин. Складів й магазинів може бути небагато, але типовою конфігурацією передбачено, що безпосередньо від постачальників товари в магазини не надходять. При переміщенні формується торговельна націнка, після цього товари продаються покупцям. У магазині можлива зміна торговельної націнки. При поверненні товару роздрібним покупцем рух відбувається у зворотному порядку - через роздрібний магазин, оптовий склад, при цьому здійснюються сторнуючи проведення.

Рис. 12.4. Схема переміщення товарів між місцями зберігання

Товарні операції, автоматизовані у "1С:Підприємство", і відповідні їм документи представлені у таблиці 12.1.

Таблиця 12.1

Товарні операції й відповідні їм документи

Поиск по сайту: