Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Течії ісламу: суніти та шиїти



Більшу частину мусульман складають суніти та шиїти. Найбільш поширеним напрямом ісламу є сунізм (майже 90% мусульман).

 

Сунізм спирається на Коран і Суну. Сунізм вважається головним ортодоксальним напрямом ісламу. Прихильники сунізму вважають, що імамом усіх мусульман є халіф, який охороняє релігію та керує світськими справами. Якщо харіджити відстоюють безумовну виборність імама, яким може стати праведний мусульманин незалежно від походження, то суніти зберегли традицію обрання імамом араба з племені курейшитів, з яким умма укладає договір (мубайа).

Сунітське богослов'є (калам) формувалось поступово, в його межах існують чотири основних методи вирішення складних богословських та правових проблем і відповідно чотири школи ісламського (сунітського) права - мазхаби. Проте суннізм зберігає єдність віровчення і культу. Всі чотири школи визнаються сунітам рівноправними і включені до зведеної системи мусульманського права шаріату.

В межах суннізму в VІІІ ст. виникла містична течія ісламу суфізм. Суфії (від слова "суф", так називали жорстку тканину з верблюжої вовни, яку вони носили замість одягу) - це досить різноманітна за складом група ревностних прихільників чистоти ісламу, які шляхом праведного життя намагаються наблизитись до Аллаха, розчинитися в ньому, пізнати його вищу Божу істину. Суфії вели аскетичний спосіб життя, відмовлялись від майна, не переймались мирськими проблемами і навіть не вважали для себе обов'язковім дотримуватись обрядів. Замість п'ятиразової молитви вони доводили себе до стану релігійного трансу за допомогою екстатичного танцю або внутрішнього зосередження на зразок медитациї.

На думку релігієзнавців суфізм складався на основі ортодоксального ісламу під впливом христянського аскетизму, ідей неоплатонізму та буддизму. Суфії розробили вчення про тарікат (таріка -шлях) - послідовні стадії-стани духовного піднесення, остання з яких означає сходження мюріда (того, хто шукає) до вищіх таємниць суфізму.

В XІ ст. суфії утворюють дервішські ордени на зразок чернечих. Ордени мали чітку структуру та ієрархію. На чолі ордену стояли "святі отці": шейхи, муршиди, піри, ішани. Святі отці мали не тільки абсолютний авторитет але й владу над мюрідами - учнями.

Опозиційний іслам (шиїзм). Другий розкол в ісламі виник також у VІІ ст. і пов'язаний з іншим ніж у суннітів розумінням природи верховної влади в ісламі. За шиїтською (шиїти - від шиа, що в перекладі з арабської означає угруповання, партія) доктриною верховна лада надана імаму Аллахом, тому імам не може бути обраним.

Після загибелі Алі і встановлення халіфату Омейядів, прихильники Алі не підкорились. Вони проголосили, що вища влада глави мусульман є спадкоємною у роду Алідів, оскільки Алі був одружений з дочкою Мухаммеда Фатімою і був двоюрідним братом його.

Для шиїзму характерний виразний культ Алі, якого шанують нарівні з Мухаммедом. Існує навіть варіант Корану, до якого крім 114 сур додали суру "Два світила", в якій Мухаммед і Алі поставлені поряд. Є шиїтська легенда згідно з якою Джебраїл помилився і передав Коран не Алі а Мухаммеду, оскільки двоюрідні брати були дуже схожі. В Сунні шиїти визнають тільки ті хадиси в яких йдеться і про Алі. Крім них вони створили свої перекази - хабари (ахбари). Досить розвинений в шиїзмі і культ Фатіми, а також синів Алі - Хасана і Хусейна. Особливу роль в шиїтській громаді відіграють аліди - нащадки Алі (сеїди), які мають виключне право носити зелений одяг і чорний тюрбан.

Шиїти створили вчення про святих імамів (потрібно відрізняти від звичайних імамів). Згідно з цим вченням головою правовірних може бути тільки імам з числа алідів. Шиїти визнають 12 імамів - потомків Хасана і Хусейна, їх дітей, онуків тощо. Особливе місце займає 12-й імам Мухаммед, який в підлітковому віці зник (ІX ст). Цей 12-й імам, якого називають "прихованим імамом", повинен повернутись як Махді - месія, спаситель і принесе з собою царство істини і справедливості.

Значну роль у шиїзмі відіграють духовні вожді (улеми, муджтахіди, аятоли) вважається, що вони промовляють від імені прихованого імама. Авторитет духовного лідера вищій за авторитет носіїв верховної адміністративної влади, незважаючи на те, що він може не проявлятись зовні. В умовах гонінь у шиїтів склалась практика такийї - дозвіл приховувати свої релігійні погляди, видаючи себе за правовірного сунніта. Важливе значення в шіїзмі має езотерична, внутрішна доступна тільки посвяченим доктрина (ал-батін), яка може значно відрізнятись від екзотеричної, зовнішної (аззахір) призначеної для простих правовірних.

Ці особливості шиїзму, а також те, що тривалий час шиїзм був гнаною релігією, привело до виникнення в його межах великої кількості сект, течій та напрямків.

Головні розходження в шиїзмі стосуються суперечок навколо осіб і кількості святих імамів. Так зейдіти вважали п'ятим імамом Зейда онука імама Хусейна. Майже одночасно із Зейдітами виникла секта Ісмаїлітів, які підтримали Ісмаїла , якого батько - шостий імам Джафар позбавив права стати наступним імамом. Проте ісмаїліти створили оригінальне вчення яке відрізняється від інших шиїтських сект.

Згідно з вченням ісмаїлітів, Аллах еманує свою сутність Світовий Розум у світ через пророків, яких є сім, Адам, Ной, Авраам, Морйсей, Ісус, Мухаммед та другий Мухаммед - син Ісмаїла. А перервах між пророками божу сутність несут імами, яких теж семеро. Останній імам є також пророком він завершує божествену еманацію. Відповідно до кількості пророків та імамів історія поділяється також на сім етапів, в процесі зміни яких все живе народжується та помирає за законами перероджень. Мета існування у ісмаїлітів - досягнення вищого знання, поверненню до Світового розуму і припиненню перероджень.

Додатки

1. Ставлення ісламу до амулетів і талісманів є, здебільшого негативним, хоча на практиці амулети зустрічаються, наприклад:

“Рука Фатіми” –амулет. Фатіма бінт Мухаммед (біля 605—632) — дочка пророка Мухаммеда та його першої дружини Хадіджі. Вийшла заміж за Алі ібн Абі Талібом, пізніше четвертого Праведного Халіфа (656—661). Від її дітей Хасана і Хусейна ведуть родовід всі нащадки пророка.

 

2. Символ ісламу – півмісяць з зіркою визнають не всі мусульмани (хоча півмісяць прикрашає прапори багатьохмусульманських держав, не усі, хто сповідує цю релігію, згодні вважати його своїм символом, наприклад, іранці-шиїти[8])

 

 

3.Мусульманський одяг. Не обмежується звичним для нас поняттям «паранджа». Є такі елементи та види одягу: хіджаб, нікаб, чадра, куфія, джилбаб, абайя, буркіні, Мусульманський одяг уже опинявся в центрі дискусій у Франції. 2004 року в країні було заборонено носіння хіджабу в державних школах.

4.Французький журнал опублікував комікс про життя Мухаммеда. У Франції у продажі з'явилися комікси про життя пророка Мухаммеда, які створили автори сатиричного щотижневого журналу Charlie Hebdo. Освітня мета. Участь у створенні взяли і мусульмани.

Посилання на відео сюжет:

http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?frantsuzkiy_zhurnal_opublikuvav_komiks_pro_zhittya_muhammeda&objectId=293756

 


[1] Походить від араб. مسلم‎‎ muslim — "віддані ісламу", у жіночому роді араб. مسلمة‎‎ muslimа, пов’язане з араб. áslama — «підкорений, відданий»; до української мови прийшло через посередництво тюрських і перської мов)

[2] Араби належать до індосередземноморської раси. Первісна батьківщина арабів — Центральна і Південна Аравія. Внаслідок арабських завоювань 7—8 століть і розширення торговельних зносин араби розселились і по інших країнах.

[3] Західна цивілізація виникла у VIII – IX ст.

[4] http://dt.ua/SOCIETY/sotsiologi_pidrahuvali_kilkist_viryan_na_zemli_naybilshe_hristiyan_i_musulman.html

[5] Кислюк К.В. Релігієзнавство .

[6] Пример хадиса:

Булуг аль-Марам — 1343. Передают, что Шаддад ибн Аус, да будет доволен им Всевышний Аллах, рассказывал, что Посланник Аллаха, мир ему и благословение Аллаха, сказал: «Воистину, Аллах предписал умение во всех делах. Если убиваете, то убивайте надлежащим образом, если же зарезаете, то зарезайте надлежащим образом. И пусть каждый из вас заточит свой клинок и не причиняет страданий жертве».Этот хадис передал Муслим.

1018. Передают, что Хаким ибн Му‘авийа, да будет Всевышний Аллах доволен им и его отцом, рассказывал со слов своего отца о том, что однажды он спросил:«О Посланник Аллаха! Каковы наши обязанности перед нашими женами?» Он сказал: «Ты обязан кормить их, если ешь сам, и одевать их, если одеваешься сам. И ты не имеешь права бить их по лицу, оскорблять и выгонять за пределы дома». Этот хадис передали Ахмад, Абу Давуд, ан-Насаи и Ибн Маджа, а Ибн Хиббан и аль-Хаким назвали его достоверным. Неполностью и без цепочки рассказчиков этот хадис также передал аль-Бухари.

[7] Шевченко М. В. Словник-довідник з релігієзнавства. – К.:Наукова думка. – 2004. – С. 385.

[8] Вокруг света. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.vokrugsveta.ru/quiz/662/




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.