Основою для об’єктно-орієнтованого проектування служать результати об’єктно-орієнтованого аналізу. На етапі проектування використовуються такі техніки:
1. Успадковані від етапу аналізу вимог і такі, що розвиваються на етапі проектування. Це діаграми класів та діаграми об1єктів.
2. Діаграми модулів та діаграми процесів, що моделюють конкретні програмні та апаратні компоненти,які є частиною статистичної фізичної моделі.
3. Динамічні моделі, що складаються з діаграм переходів станів, що моделюють часову послідовність зовнішніх подій, що впливають на об’єкти конкретного класу.
Об’єктно-орієнтоване проектування — це методологія проектування, яка поєднує в собі процес об’єктної декомпозиції та прийоми подання як логічної і фізичної, так і статистичної і динамічної моделей проектованої системи. У цьому визначенні є дві важливі частини
Об’єктно-орієнтоване моделювання — метод, який використовує об’єктну декомпозицію; об’єктно-орієнтований підхід має свою систему позначень та пропонує багатий набір логічних і фізичних моделей для проектування систем високого ступеня складності.
В основу об’єктно-орієнтованого проектування (ООП) покладено об’єктний підхід. Головні принципи його такі:
Визначимо це так: якщо уявити процедури та функції у вигляді дієслів, а дані у вигляді іменників, то процедурні програми будуються із дієслів, а об’єктно-орієнтовані — з іменників. З цієї причини структура програм малої та середньої складності при ООП подається графом, а не деревом. Крім того, скорочена чи й відсутня область глобальних даних. Дані та дії організуються тепер у такий спосіб, що основою конструкції стають класи та об’єкти, а не алгоритми.
Методи структурного проектування мали на меті спростити процес розробки складних систем на основі алгоритмічного підходу.
Методи об’єктно-орієнтованого проектування створені, у свою чергу, для допомоги розробникам, які використовують потужні виражальні засоби об’єктного чи об’єктно-орієнтованого підходу, який базується наопису класів та об’єктів.
ООП відображає еволюційний процес у проектуванні, а не революційний; нова методологія не є різким відступом від минулих методів, а будується з урахуванням минулого досвіду.
У цьому визначенні можна вирізнити три частини.
1. ООП використовує як елементи конструкції об’єктів, а не алгоритми.
2. Кожний об’єкт є реалізацією певного класу.
3. Класи організовані ієрархічно.
Процесно-орієнтований підхід до створення ІСМ як засіб дослідження та автоматизації бізнес-процесів. Визначення бізнес-процесу. Поєднання управлінських та інформаційних технологій. Реінжиніринг бізнес-процесів під час впровадження ІС.
Сучасний підхід до управління підприємством ґрунтується на поєднанні управлінських та інформаційних технологій. Процес впровадження інформаційної системи в організацію тісно пов'язаний із перебудовою самої системи управління. Процес зміни системи управління підприємством – багатоетапний. На першому етапі необхідно визначитися із місією підприємства та його стратегічними цілями. Ці задачі вирішуються на основі аналізу зовнішнього середовища (ризику). Другий етап – це аналіз і адаптація внутрішнього середовища підприємства і з цією метою, щоб його структура і принципи функціонування відповідали місії підприємства та були спрямовані на досягнення стратегічних цілей. Цей етап має назву реінжиніринг бізнес процесів. Бізнес процеси – це ділові, адміністративні, технологічні процедури функціонування підприємства, до яких належать документообіг, управління фінансами, матеріальними потоками, персоналом, організаційно господарськими і технологічними процесами проектування виробів та інше. Аналіз та оптимізація бізнес процесів є заради досягнення стратегічних цілей.