Ілюстративні матеріали. Рис. 8.1. Сутність контролю

Рис. 8.1. Сутність контролю

Рис. 8.2. Модель процесу контролю

Таблиця 8.1

Основні методи вимірювання реальних процесів,

що здійснюються в організації

Таблиця 8.2

Класифікація систем контролю

Рис. 8.3. Види управлінського контролю за часовим параметром

Рис. 8.4. Основні складові системи фінансового контролю

Менеджери Менеджери

вищого рівня нижчого рівня

		План діяльності

	Обговорення, узгодження і затвердження

ФАЗА

	Обговорення та оцінка

3 ФАЗА

Рис. 8.5. Схема процесу бюджетування

Рис. 8.6. Графік Гантта щодо виконання замовлення на виготовлення письмових столів

2 6

4 1

1 2 4 4 1

3 1

1 4

Рис. 8.7. Визначення критичного шляху

Рис. 8.8. Графічна інтерпретація функціонування систем управління запасами з незалежним попитом

Самоперевірка знань:

Тести

I. Одиничний вибір. Виберіть єдину правильну відповідь.

1. Чинники, що обумовлюють ефективність поточного контролю:

а) охоплення широкої сфери діяльності організації

б) побудова ефективної системи комунікації

в) можливість з’ясувати причини відхилень від стандартів

г) забезпечення інформацією для вдосконалення планування в майбутньому

2. Концепція бюджетів опрацьовується:

а) менеджерами нижчого рівня управління

б) менеджерами вищого рівня управління

в) менеджерами середнього рівня управління

3. Показники здатності фірми повернути борги та відшкодувати збитки за рахунок власного капіталу:

а) коефіцієнт чистого прибутку

б) коефіцієнт поточної ліквідності

в) коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів

ВІдповіді:1- г; 2-б; 3-б.

II. Множинний вибір. Виберіть кілька правильних відповідей.

4. Функції заключного контролю:

а) забезпечення інформацію для удосконалення планування у майбутньому

б) оперативне реагування керівника на відхилення, що виникають

в) побудова ефективної системи мотивації

г) забезпечення якості/кількості "вхідних" ресурсів в організацію

5. Параметри ефективної системи контролю:

а) всеосяжність та об’єктивність

б) безперервність, регулярність, невідворотність

в) гнучкість

г) економічність

д) зрозумілість для тих, кого перевіряють

е) дієвість та своєчасність

6. Прояви дисфункціонального ефекту системи контролю:

а) підвищення стандартів діяльності підлеглих

б) необ’єктивного покарання підлеглих

в) маніпулювання результатами контролю

г) намагання підлеглих виглядати “краще” за критерієм, який контролюється

7. Інструменти непрямого контролю поведінки працівників:

а) селекція кадрів

б) формалізація

в) дисциплінарний вплив

г) винагородження

д) підсилення мотивації

8. Інструменти управлінського контролю:

а) ревізія, аудит

б) бухгалтерський облік

в) бюджетування

г) аналіз беззбитковості

д) аналіз фінансових коефіцієнтів

е) аналіз чутливості

9. Склад основних етапів контролю як функції управління:

а) визначення цілей контролю

б) вимірювання реального виконання

в) дисциплінарний вплив на працівників

г) розробка стандартів діяльності

д) коригуючі дії

е) винагородження діяльності працівників

10. Реакції менеджера на результати порівняння реального виконання із стандартами в процесі контролю:

А) нічого не робити

б) коригувати діяльність підлеглих

в) коригувати стандарти діяльності

г) здійснювати винагородження підлеглих

11. Недоліки особистих спостережень як методу вимірювання реального виконання в процесі контролю:

а) фільтрація інформації

б) значні витрати часу

в) негативна реакція підлеглих

г) швидке отримання інформації

ВІдповіді:4-а,б,г; 5-а,в,г;6-б,в,г; 7-а,в,г; 8-а,в,г,д; 9-а,г,д; 10-а,б,в; 11-а,б,г.

III. Упорядкований вибір. Визначте правильну послідовність.

12. Послідовність етапів «циклу контролю»:

а) аналіз причин відхилення

б) порівняння досягнутих параметрів із стандартами

в) встановлення стандартів (бажане виконання роботи)

г) дійсне виконання роботи

д) впровадження заходів із коригування процесів

е) розробка програми внесення змін

ж) розпізнавання відхилень

з) вимірювання дійсного виконання

13. Послідовність етапів процесу складання бюджету:

а) аналіз розбіжностей між фактичним станом і бюджетом, звітність за допомогою доповідей

б) здійснення кроків з управління

в) коригування цілей та основних напрямків діяльності

г) визначення цілей, настанов, основних напрямків діяльності

д) формулювання політики, висування ініціативи

е) обговорення, узгодження та затвердження концепції бюджетів

ж) розробка планів діяльності, формулювання концепції бюджетів

з) делегування завдань з виконання бюджетів менеджерам нижчого рівня

к) обговорення та оцінка представлених аналітичних звітів, узгодження кроків з управління

л) обговорення та оцінка результатів управління, формулювання політики

Відповіді: 12 –в,г,з,б,ж,а,д,е; 13- а, г,д,е,ж,з,б,к,л.

Питання, які виносяться на іспит

1. Визначення поняття «контроль». Модель процесу контролю (основні складові процесу контролю та їх взаємозв’язки).

2. Характеристика процедури вимірювання реальних процесів в організації (сутність основних методів, їх переваги і недоліки; об’єкти контролю).

3. Характеристика типів реакції керівника на результати порівняння реального виконання з встановленими стандартами у процесі контролю.

4. Види управлінського контролю за критерієм часу здійснення контрольних операцій (їх сутність, переваги і недоліки).

5. Характеристика параметрів ефективної системи контролю. Сутність поняття «дисфункціональний ефект системи контролю».

6. Сутність бюджетування як інструменту управлінського контролю (поняття «бюджет» і цілі його розробки; центри відповідальності та їх основні типи).

7. Характеристика основних фаз процесу складання бюджету (схема процесу бюджетування, зміст основних етапів).

8. Інструменти операційного контролю, їх стисла характеристика.

9. Характеристика моделі процесу контролю поведінки працівників в організації (основні елементи моделі і їх взаємозв’язки).

10. Характеристика підходів до оцінки діяльності працівників в організації (за абсолютними стандартами, за відносними стандартами, за критерієм досягнення цілей організації; їх переваги, недоліки, умови застосування).

11. Характеристика основних складових прямого управлінського контролю поведінки працівників в організації (винагородження, підвищення кваліфікації, підсилення мотивації, дисциплінарний вплив).

12. Характеристика основних складових непрямого управлінського контролю поведінки працівників в організації (селекція кадрів, організаційна культура, формалізація, тренінг).

ТЕМА 9.Лідерство

Мета СРС – З¢ясувати природу лідерства та усвідомити взаємозв’язки між категоріями «вплив», «влада», «залежність», «лідерство». Ідентифікувати різні підходи до вивчення лідерства. З¢ясувати сутність та оцінити основні здобутки теорії особистих якостей лідера.

Джерела знань:

Література

1. Бодди Д., Пейтон Р. Основы менеджмента. – СПб: Изд. "Питер", 2001. – с. 189-211.

2. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник, – 3-е изд. – М.: Гардарика, 2001. – с. 402-408, 469-526.

3. Дафт Р. Менеджмент. – СПб.: Изд. "Питер", 2000. – с. 464-491

4. Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов В.А. Менеджмент для керівників. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2009. – с. 319-327

5. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 2002. – с.

6. Робінс С.П., ДеЧенцо Д.А. Основи менеджменту / Пер. з англ. А.Олійник та ін. – К.: “Основи”, 2002. – с. 432-466.

7. Лекція 9.

Ключові поняття:

Соціально-психологічна природа лідерства обумовила появу надзвичайно великої кількості різних концепцій лідерства, висвітлення яких в навчальній літературі часто розрізняється як за рівнем деталізації, так і за логікою викладання матеріалу. Тому в процесі самостійного вивчення теми рекомендується дотримуватися питань типової програми курсу з орієнтацією на сформульовані навчальні цілі. Грунтовні відповіді на програмні питання теми можна знайти в підручнику Віханського О.С. і Наумова О.І.[ 2 ]. Звичайно, перелік основних теорій лідерства, вивчення яких передбачено програмою курсу, далеко не вичерпує всієї їх сукупності. Для студентів, яких глибоко інтересують проблеми лідерства корисним буде й розгляд інших (не передбачених програмою) теорій лідерства. Зокрема, варто звернути увагу на модель ситуаційного лідерства Стінсона-Джонсона [ 2 ], на ситуаційну модель прийняття рішень Врума-Єттона [ 7 ], на дев’ятнадцять категорій поведінки лідера, запропонованих Г.Юклом [ 6 ]. Сучасні проблеми і підходи до вивчення лідерства, найбільш повно розглянуті у підручниках Роббінса С.П. і ДеЧенцо Д.А. [ 7 ], Дафта Р. [ 3 ] Окремі аспекти практичного застосування результатів теоретичних досліджень лідерства оригінально висвітлені у монографії Кредісова А.І. і Панченка Е.Г [ 4 ]. Лідерство як специфічний тип управлінської взаємодії в своїй основі спирається на відносини влади (домінування і підпорядкування), впливу і наслідування. Отже і вивчення теми доцільно розпочати із з’ясування категорій “вплив”, “влада”, “залежність”, “повноваження”. Особливу увагу при цьому необхідно звернути на концепцію влади (ключові положення якої наведені на рис. 9.1. ілюстративних матеріалів до даної теми). Для усвідомлення концепції влади важливо розібрати сучасну класифікацію джерел влади, яка ґрунтується на результатах досліджень Дж. Френча, Б.Рейвена, К.Хейлса. Знання змісту різних джерел влади та основи їх походження є важливою передумовою для визначення категорії “лідерство”. Лідерство слід розглядати як здатність (а точніше мистецтво) однієї особи так, залежно від ситуації, поєднувати різні джерела влади, щоб в процесі впливу на інших людей забезпечити досягнення спільних цілей. З наведеного визначення випливає, що лідерство є функцією лідера, його послідовників і ситуаційних змінних. На вивчення впливу саме цих факторів і спрямовані всі дослідження лідерства. Кращому усвідомленню природи лідерства сприяє і його порівняння з власне управлінською діяльністю. На відміну від управління лідерство передбачає наявність в організації послідовників, а не підлеглих. З методичної точки зору складність вивчення теми “Лідерство” полягає у необхідності засвоєння основних положень значної кількості різних теорій. Тому розгляду змісту теорій лідерства має передувати їх поділ на певні групи. Класифікацію підходів до вивчення лідерства чітко обґрунтовано в підручнику Віханського О.С. і Наумова О.І. [ 2 ]. За цією класифікацією розрізняють чотири типи підходів до вивчення лідерства: з позицій особистих якостей лідера, з позицій поведінки лідера, з позицій врахування впливу ситуаційних факторів і з позицій ситуаційного аналізу рис характеру лідера. Кожний із зазначених підходів пропонує своє рішення проблеми ефективного лідерства, але не претендує на остаточне розв’язання цієї проблеми.

В процесі вивчення третього питання теми необхідно засвоїти основні положення найвідоміших поведінкових концепцій лідерства: “теорії Х” і “теорії Y” Д.МакГрегора, концепції трьох стилів керування К.Левіна, двофакторної моделі лідерства вчених університету штату Огайо, концепції лідерства Р.Лайкерта, концепції типів управління Р.Блейка і Дж.Моутон. Увагу при цьому слід зосередити на з’ясуванні сутності виділених в рамках цих теорій стилів лідерства та прикладних аспектах кожної із зазначених концепцій. Гіпотеза про те, що лідерська поведінка має бути різною за різних ситуацій становить основну ідею ситуаційного підходу до вивчення лідерства. Вивчення теми “Лідерство” завершується розглядом сучасних концепцій лідерства: концепції атрибутивного лідерства, концепції харизматичного лідерства, концепції перетворюючого лідерства. На відміну від попередніх підходів до вивчення лідерства, які робили односторонній наголос або на особисті якості лідера, або на його поведінку, або на ситуацію, за якої він вибирав потрібний стиль; сучасні концепції лідерства намагаються поєднати їх, тобто провести ситуаційний аналіз ефективного лідерства як сукупності якостей лідера і їх прояву в його поведінці. Саме на такі відмінності в першу чергу слід звертати увагу в процесі самостійного вивчення основних положень сучасних концепцій лідерства.

Поиск по сайту: