Семінарське заняття – 2 год. Питання для вивчення та розгляду:

Питання для вивчення та розгляду:

1. Підсудність.

2. Загальні положення судового розгляду

3. Строки і загальний порядок судового розгляду.

4. Незмінність складу суду.

5. Безперервність судового розгляду.

6. Наслідки неприбуття учасників судового розгляду.

7. Розпорядок судового засідання.

8. Прийняття рішень пов’язаних із забезпеченням судового розгляду.

9. Межі судового розгляду.

Завдання для самостійної роботи:

Опрацювати наступні додаткові питання:

· Запасний суддя.

· Головуючий у судовому засіданні.

· Обов'язки присутніх у залі судового засідання.

· Заходи до порушників порядку судового засідання

· Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження.

· Погодження зміни обвинувачення, висунення нового обвинувачення та відмови від обвинувачення.

Теми рефератів, доповідей:

1. Заходи до порушників порядку судового засідання
2. Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження.
3. Погодження зміни обвинувачення, висунення нового обвинувачення та відмови від обвинувачення.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке підсудність кримінальної справи?

2. Які існують види підсудності?

3. Чому не допускається спір між судами з приводу підсудності кримінальної справи?

4. Визначення меж судового розгляду?

5. Зміна обвинувачення в суді?

6. Висунення додаткового обвинувачення?

7. Відмова від підтримання державного обвинувачення?

8. Погодження зміни обвинувачення, висунення нового обвинувачення та відмови від підтримання державного обвинувачення?

Література

1. Гусев Л.Н. Подследственность и подсудность в советском уголовном процессе. М., 1974.

2. Маляренко В.Т., Вернидубов В.І. Прокурор в кримінальному судочинстві. К., Юрінокм Інтер, 2001.- 238 с.

3. Нор В.Т. Проблеми теорії і практики судових доказів / За ред. М.Л.Накловича. –Львів: Вид–во при Львів. держ. ун–ті видавничого об’єднання “Вища школа”, 1978. –140 с.

4. Оверчук С. Проблеми визначення персональної підсудності в проекті нового Кримінально–процесуального кодексу України //Підприємництво, госпо­дарство і право. –2004. – №4. – С.122–125.

5. Оверчук С. Спеціальна та персональна підсудність в аспекті принципу рівності громадян перед законом і судом // Підприємництво, господарство і право. –2004. – №2. – С.110–114.

6. Оверчук С. Судовий захист прав людини: проблеми підсудності // Матеріали регіональної наук.–практ. конф. “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні”. – Львів: Юрид. фак–т Львів. нац. ун–ту ім. Івана Франка, 2002. – С. 278–280.

7. Ткачук О. Військові суди України як складова частина судів загальної юрисдикції // Право України – 2006. – № 4. – С. 117–119.

8. Трофименко В.М. Кримінально–процесуальні гарантії особистості в стадії судового розгляду: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09. – Х., 2000. – 19с.

9. Чеджемов Т.Б. Самостоятельная и активная роль суда в исследовании доказательств в советском уголовном процессе: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Всесоюз.юрид.заоч.ин-т. – М., 1968.– 30с.

10. Шибіко В.П. “Мала реформа” судового розгляду кримінальної справи: рух від істини до змагальності? // Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи: Матеріали науково–практичної конференції, 18–19 квітня 2002 p., м. Харків / Редкол.: Сташис В.В. (голова ред.) та ін. – К.; X.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 100–105.

11. Штогун С. Концепція вдосконалення судоустрою чи продовження судової реформи? // Право України – 2006. – № 7. – С. 10–14.

12. Юрчишин В.М. Проблеми державного і приватного обвинувачення в судах України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09. – К., 2004. – 19с.

1. Бартовщук О. Судовий розгляд у розумні строки: мрії чи реальність? // Право України. – 2006. – № 7. – С. 46–48.

2. Бишкова І.Б. Деякі питання організації підтримання державного обвинувачення // Держава та регіони. – 2001. – №2. – С.96–101.

3. Гапонов А. Хруслова Л. Зміна прокурором обвинувачення в суді // Вісник прокуратури. –2002. – №6. – С.85–88.

4. Ковальова Я. Правові наслідки відмови прокурора від державного обвинувачення // Прокуратура. Людина. Держава. –2004. – №9. – С.50–53.

5. Куйбіда Р.О. реформування правосудля в україні: стан і перспективи: Монографія.- К.: Атака, 2004.- 288 с. Маляренко В.Т. Конституційні засади кримінального судочинства: монографія.-К.: Юрінком Інтер, 1999. –320 с.

6. Курільчук І. Межі судового контролю в судових стадіях кримінального процесу // Право України – 2006. – № 4. – С. 119–122.

7. Маляренко В. Т. Щодо повернення судом кримінальної справи на додаткове розслідування та прокурору // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 6. – С.2–13.

8. Маляренко В. Щодо повернення судом кримінальної справи на додаткове розслідування та прокурору // Право України. –2004. – №4. – С.3–10.

9. Маляренко В.Т., Вернидубов І.В. Підстави та правові наслідки відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді // Законодавство України: Науково–практичний коментар. – 2002. – № 5. – С. 3–24.

10. Марітчак Т.М. Проблеми визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню // Вісник Верховного Суду України. –2004. – №5. – С.40–44.

11. Матієк С. Відмова прокурора від обвинувачення як наслідок його обвинувальної діяльності //Вісник прокуратури. –2002. – №3. – С.25–29.

12. Матієк С. Наслідки відмови прокурора від обвинувачення //Вісник прокуратури. –2003. – №2. – С.54–58.

13. Нор В.Т., Павлишин А.А. Судові витрати у кримінальному процесі України. Монографія.- К.: Атака, 2003.- 176 с.

14. Попелюшко В.Чи можливий справжній змагальний судовий розгляд в українському кримінальному процесі // Право України – 2006. – № 3. – С. 94–97.

15. Репешко П. Участь спеціаліста в судовому розгляді кримінальної справи // Право України. – 1999. – № 9. – С. 78–79.

16. Саволій Н. Особливості здійснення прокурором представницької функції в судах //Вісник прокуратури. –2002. – №5. – С.81–82.

17. Сердюк В. Недоторканість та незмінюваність суддів // Вісник прокуратури. – 2006. – № 10. – С. 116–122.

18. Середа В.О. Сприяння надійному захистові прав громадян у судовому розгляді кримінальних справ засобами державного обвинувачення // Науковий вісник Львівського юридичного інституту МВС України: Збірник. – Львів: Львівський юридичний інститут МВС України. – Вип. 2 (2). – 2004. – С. 199–206.

19. Стахівський С.М. Теорія і практика кримінально-процесуального доказування: монографія. К.2005.- 272с.

20. Стефанюк В., Богданов Л., Попов Ю. Організаційно–правові та технічні засади аудіофіксування судового процесу //Право України. –2002. – №4. – С.12–16.

21. Теорія доказательств в советском уголовном процесе. Отв. редактор Н.В. Жорин, изд.-2 исправленое и дополниное М., “Юрид. лит.” 1973.-0 735 с.

22. Тертишник В.М. Гарантії істини та захисту прав і свобод людини в кримінальному судочинстві: . Монографія.- Д.: Юрид. акад. МВС України, Арт- Прес, 2002.-432 с.

23. Трофименко В. Деякі особливості відмови прокурора від обвинувачення //Вісник прокуратури. –2003. – №7. – С.73–77.

24. Трофименко В. Забезпечення права підсудного на захист //Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – №2. – С.73–77.

25. Трофименко В.М. Кримінально–процесуальні гарантії особистості в стадії судового розгляду: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09. – Х., 2000. – 19с.

26. Франтовський М. Якість підтримання державного обвинувачення //Вісник прокуратури. –2003. – №3. – С.29–30.

27. Черкова М.Ю. Зміна обвинувачення в суді не вимагає додаткового розслідування // Адвокат. – 2005. – № 3. – С. 12–16.

28. Черкова М.Ю. Право потерпілого на підтримання та зміну обвинувачення в суді першої інстанції // Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку: Зб.тез наук доп. ІІ Міжнар.наук.–практ. конф. студ.та аспірантів, 17–18 березня 2006 р. – Луцьк, 2006. – С. 392–394.

29. Чопко О, Юзефович В. Про строки розгляду кримінальних справ судами першої інстанції-Право України, 1996, № 12.

30. Шибіко В.П. “Мала реформа” судового розгляду кримінальної справи: рух від істини до змагальності? // Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи: Матеріали науково–практичної конференції, 18–19 квітня 2002 p., м. Харків / Редкол.: Сташис В.В. (голова ред.) та ін. – К.; X.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 100–105.

31. Штогун С. Концепція вдосконалення судоустрою чи продовження судової реформи? // Право України – 2006. – № 7. – С. 10–14.

32. Юркова Г. Чи відповідає інститут додаткового розслідування Конституції України. Право України, 2000, № 1.

33. Юрчишин В. Особливості підготовки прокурора до підтримання обвинувачення в суді присяжних та участь в апеляційному суді // Прокуратура. Людина. Держава. –2004. – №4. – С.48–53.

34. Юрчишин В. Підтримання державного обвинувачення у суді – першочергова конституційна функція прокуратури України // Право України. –2004. – №5. – С.131–135.

Поиск по сайту: