Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Агрокліматичні ресурси



Агрокліматичні ресурси – це співвідношення тепла, вологи, світла, яке необхідне для вирощування сільськогосподарських культур. Вони визначаються географічним положенням території в межах кліматичних поясів і природних зон (рис. 20). Характеризують агрокліматичні ресурси три показники – сума активних температур повітря, тривалість періоду з активними температурами, коефіцієнт зволоження.

Агрокліматичні ресурси оцінюються переважно за сумою активних температур та зволоженістю території. Середньодобові температури, що перевищують 10 °С, називають активними. Їхню величину за рік підсумовують. Найбільша сума активних температур спостерігається на Південному березі Криму (3600 °С). На рівнинах вона зменшується до 2400 °С на півночі і до 1600 °С - у верхів'ях Карпат. Отже, рівнинні території України є достатньо теплими для вирощування більшості культур помірного поясу. Середньо- і пізньостиглі сорти соняшнику, кукурудзи, винограду можуть достигати лише у південних районах країни і на Закарпатті. [16]

Рис. 20. Агрокліматичне районування України [24]


Щодо зволоження території, то воно надмірне у Карпатах та Західному Поліссі, де плоскорівнинний рельєф зумовлює потребу в осушенні земель. Територія решти Полісся та більшості Лісостепу достатньо зволожена і сприятлива для вирощування льону, картоплі, цукрових буряків. Східна частина Лісостепу та Степу мають недостатнє зволоження і потребують зрошення. [16]
Найбільша величина сонячної радіації і кількість сонячних днів в Україні характерна для Кримського півострова. Тому тут ресурси сонячної енергії можуть використовуватись для виробництва електроенергії. У Криму та Карпатах спостерігається найбільше вітрів, що часто характеризуються великою швидкістю (40 м/с), використання енергії вітру у гірських та деяких рівнинних районах (будівництво вітряних двигунів, електростанцій) має значну користь для господарства. [16]

Рекреаційні ресурси

Велике значення в рекреаційній оцінці території має клімат. Клімат, як і рельєф, екзотичність, пейзажне різноманіття місцевості, визначає різні аспекти рекреаційного використання території. Одним з об'єктивних показників для оцінки впливу погоди на тепловий стан людини є рівень комфортності кліматичних умов.

Крім цього, узагальнюючим показником, який характеризує сприятливість кліматичних умов длярекреаційної діяльності, є оцінка контрастної зміни погоди, яка властива гірському клімату і залежить від висоти над рівнем моря, крутизни та орієнтації схилів, форм рельєфу і закритості горизонту. Цей показник включається в путівники і рекламні буклети.

Для клімату найкраще – тепле літо і помірно холодна зима з стійким сніговим покривом або спекотне тривале літо і коротка тепла зима без стійкого снігового покриву. Добрий - сприятливі кліматичні умови протягом 7-9 місяців: спекотне і сухе літо і м'яка зима зі стійким сніговим покривом. Задовільний - сприятливі кліматичні умови протягом 3-6,5 місяця: прохолодне дощовеліто і м'яка зима з нестійким сніговим покривом або спекотне засушливе літо і сувора зима. Поганий - сприятливі кліматичні умови менше 3 місяців: спекотне засушливе літо і нестійка зима з незначним сніговим покривом або без нього. Дуже поганий - сприятливі кліматичні умови протягом 1-2 місяців: коротке прохолодне літо і тривала зима або спекотне літо і безсніжна зима. [20]

Природні рекреаційні ресурси - це природні умови, об'єкти, явища, які сприятливі для рекреації - відновлення духовних і фізичних сил, витрачених під час праці, навчання, творчості. Природні рекреаційні ресурси України різноманітні (рис. 21). Вся її територія знаходиться в смузі кліматичного комфорту. Україна має прекрасні умови для організації відпочинку на берегах і лиманах Чорного та Азовського морів, водойм і річок, у Кримських горах та Українських Карпатах. Але слід відмітити, що в результаті аварії на Чорнобильській АЕС якість рекреаційних ресурсів помітно знизилася. Разом з тим в Україні існують традиційні і перспективні санаторно-курортні райони з ефективними унікальними ресурсами для відпочинку і лікування.

Рис. 21. Природні рекреаційно-туристичні ресурси України [24]

Найкращим з точку зору забезпеченості кліматичних ресурсів є Південний рекреаційний район, до складу якого входять приморські території Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької і Донецької областей та Автономної Республіки Крим. Даний район є порівняно посушливим (середньорічна кількість опадів 300-400 мм, переважно у холодний період) з дуже теплим і тривалим літом, теплою зимою, ранньою і короткою весною. Південний берег Криму характеризується м'яким субтропічним кліматом середземноморського типу. В межах названого району виділяються три підрайони: західний, кримський і східний. [13]

Західний підрайон (Одеська, Миколаївська області та західна частина Херсонської) характеризується помірним кліматом - більшою кількістю опадів, вищою відносною вологістю повітря і нижчою температурою морської води у літньо-осінній період. Тут зосереджені значні ресурси для організації грязьового лікування у вигляді намулової грязі солених озер і лиманів (Куяльницький та ін.). Значний ефект дають купання в морській воді, сонячні та повітряні ванни.

Кримський підрайон, особливо невелика витягнута вздовж берега територія Південного берега Криму, захищена з півночі горами. Тут зосереджені надзвичайно сприятливі кліматичні ресурси для відпочинку та лікування: тепла волога зима з температурою січня +1...+5°С, липня - близько +25°С. У літньо-осінній період випадає невелика кількість опадів, переважає ясна безхмарна погода. Кількість годин сонячного сяйва тут коливається від 2000 до 2500 на рік. Сприятливі передумови для відпочинку і лікування є також у східній та західній частинах Криму. Унікальні грязі для лікування зосереджені в районах Євпаторії, Феодосії, Сак та в багатьох інших населених пунктах. [18]

Значні рекреаційні ресурси є у східному підрайоні, який простягається вздовж Азовського моря. Клімат у цьому підрайоні більш континентальний, температура менш солоної морської води вища. Підрайон має сприятливі кліматичні водно-морські та грязьові ресурси.

Унікальні рекреаційні ресурси є також у Карпатах, Передкарпатті і Закарпатті, які входять у вигляді підрайонів у великий Карпатський район. Він характеризується значною кількістю опадів (700-800 мм на рік у рівнинних районах і до 1700 мм в горах), високою відносною вологістю повітря, м'якою зимою, теплим дощовим літом і помірно теплою сухою осінню. Сніг у горах досягає товщини 40-80 см і лежить протягом 3,5-4 місяців. Гірські райони характеризуються чистим повітрям, насиченим влітку та восени ароматом ялин, ялиць і ялівцю, а також різнотрав'ям та листяними лісами. У районі розташовані великі масиви лісів, джерела цінних і різноманітних за своїм хімічним складом та лікувальними властивостями мінеральних вод, в ряді випадків унікальних. [18]

Найбільшу цінність мають водно-кліматичні та лісові ресурси групи Шацьких озер (їх тут близько 30), в тому числі такі великі, як Світязь (площа близько 2,5 тис. га, максимальна глибина 58 м), Пулемецьке, Люцимир, Пісочне, Острів'янське, Перемут та ін. Значну частину регіону займає Шацький національний парк (майже 20 % його площі, близько 6500 га, припадає на озера). їх чиста вода, здебільшого з піщаними берегами, аромат соснових лісів, ресурси різноманітних дикорослих плодів, ягід і грибів, значні рибні ресурси, а також теплий і м'який вологий клімат - усе це створює винятково сприятливі умови для лікування та відпочинку, для формування тут нового санаторно-курортного комплексу державного значення.

Перспективними для залучення до господарської діяльності є рекреаційні ресурси Лісостепової зони. Клімат тут м'який, вологість повітря дещо менша, ніж на Поліссі, опади переважають у першій половині літа. Складовою частиною рекреаційних ресурсів є чисті поверхневі, а також підземні мінеральні води, у тому числі лікувальні води.

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши кліматоутворюючі чинники, загальні риси клімату, кліматичні ресурси, зміни клімату та вплив його на господарську діяльність, можна зробити висновок, що територія України лежить у помірно континентальній області помірного кліматичного поясу. На Південному березі Криму — субтропічний середземноморський. В Українських Карпатах і Кримських горах спостерігаються зниження температур повітря по вертикалі знизу вгору, збільшена кількість опадів порівняно з сусідніми рівнинними територіями. Для країни в цілому характерне збільшення континентальності клімату із заходу на схід. Сумарна сонячна радіація становить на півночі країни 3500-4000, в південних районах — 4600-5200 МДж/м2на рік. Циркуляція атмосфери зумовлює перенесення повітряних мас, їх трансформацію і взаємодію. На територію України приходять морські повітряні маси — арктичні (з півночі), помірні (з регіонів помірних широт Атлантики) і рідко — тропічні (з південних районів Атлантики). Континентальні помірні і тропічні повітряні маси приходять із внутрішніх районів Євразії відповідних широт.

Для клімату України характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Антициклони менше рухливі, ніж циклони, тому в Україні переважають дні з антициклональними (ясними, сонячними) погодами — у середньому на рік їх 230-235 (проти 135-130 днів із циклональними погодами).

Підстильна поверхня впливає на всі кліматичні показники. Наприклад, гірські хребти Карпат і Криму захищають відповідно Закарпаття і Чорноморське узбережжя від холодних арктичних повітряних мас. Середньосічневі температури на північному сході країни від -7 до -8° С, а на Південному березі Криму (Ялта) +4 °С. Середньолипневі температури на заході України +18 °С, а на півдні — від +22 °С до +23 °С і вище. Опади розподіляються нерівномірно, їх річна кількість зменшується з заходу і північного заходу (550-650 мм/рік) на південь і південний схід (до 300-350 мм/рік). Максимум опадів припадає на Кримські гори (понад 1000 мм/рік) і Українські Карпати (понад 1500 мм/рік). Значні зміни висоти Сонця над горизонтом, тривалості дня, циркуляції атмосфери, а також характеру підстилаючої поверхні у різні нори року в помірному поясі визначають закономірне чергування сезонних типів погоди.

У помірно континентальній області клімату України виділяють на рівнині атлантико-континентальну і континентальну підобласті, а у Карпатах - Карпатську і Закарпатську.

Для Закарпатської кліматичної підобласті характерна м'яка зима з частими і тривалими відлигами, коли температура повітря піднімається до +10°С і вище. Середня температура взимку становить -2,5...-5°С. Не кожний рік формується стійкий сніговий покрив. Літо починається на початку травня і закінчується у середині вересня. Загальна тривалість теплого періоду перевищує 9 місяців. Липневі температури становлять +20...+21°С, річна кількість опадів – 600-700 мм. Основна частина опадів буває влітку. Навесні спостерігаються заморозки, які зумовлені вторгненням арктичних повітряних мас. Осінь здебільшого тепла і суха, із сонячною погодою. Сприятливі кліматичні умови Закарпаття зумовили його високий ступінь освоєності.

Погодні процеси і кліматичні умови підобласті Українських Карпат формуються під впливом атлантичних і середземноморських циклонів, які приносять значні опади протягом року (в різних частинах підобласті випадає від 600-800 до 1400-1500 мм), а також залежать від місцевих умов (розчленованість гірських масивів, їх різна експозиція, крутизна схилів і висота над рівнем моря). Літо тут прохолодне й вологе, температури повітря біля підніжжя гір становлять +16...+18°С, а в горах – +13...+7°С.
Зима в Українських Карпатах прохолодна. В окремі роки теплі повітряні маси з Атлантики пом'якшують зиму, зумовлюють тривалість відлиги. Взимку середні температури не перевищують -6...-12°С. Сніговий покрив стійкий, висота його становить 30-50 см. На Говерлі та інших вершинах сніг зберігається до середини травня. Інтенсивне танення снігу навесні і зливові дощі формують на гірських річках іноді катастрофічні паводки.
Підобласть має великі оздоровчі можливості.

Рівнинна кліматична підобласть охоплює Українське Полісся і Лісостеп, що зумовлює різноманітність і неоднорідність її кліматичної характеристики. Погодні процеси і кліматичні умови підобласті формуються під впливом атлантичних циклонів, але розподіл опадів у її межах нерівномірний, закономірно зменшується з північного заходу (750-600 мм на рік) на південний схід (500-400 мм на рік). Середня температура повітря в січні на північному заході становить – 4°С, а на південному сході підобласті – 8°С, в липні – відповідно +19°С й +21,5°С [1]. На північному заході і півночі підобласті кількість опадів перевищує випаровування, що є однією з причин заболоченості території. На півдні і південному сході, навпаки, вологи випаровується більше, ніж випадає. Континентальність клімату – характерна особливість півдня і південного сходу рівнинної підобласті: у період бездощів'я, що може тривати 50-60 діб, шкідлива дія його на розвиток сільськогосподарських культур іноді посилюється суховіями і пиловими бурями. Помірно тепле літо і помірно холодна зима сприяють господарській діяльності людей, що зумовлює високий ступінь її освоєння.
На Південному березі Криму погода взимку визначається впливом помірних повітряних мас, а влітку - тропічних. Тому опади тут характерні в основному взимку, бувають і у вигляді снігу, але сніговий покрив не утворюється. Літо сонячне, сухе і спекотне.
Клімат України сприятливий для життя і діяльності людини. Кліматичні умови враховують, коли вибирають місця для будівництва житла, господарських об'єктів, транспортних шляхів. Від них залежить робота водного транспорту.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Антонов В.С. Короткий курс загальної метеорології/ В.С. Антонов – Чернівці: Рута, 2004. – 336 с.
  2. Географічна енциклопедія України: в 3-х т.- К.: Укр. енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1989-1993
  3. Дроздов О. А. Климатология/ О.А. Дроздов – Л.: Гидрометеоиздат, 1990. – 250 с.
  4. Клімат України: презентація/ [авт. Клименко В.Г.]. – Харків, 2015 – 42с.
  5. Масляк П.О. Географія України: Підручник для 8-9 кл.

сер. шк./О.П. Масляк, П.Г. Шищенко – К.: Зодіак-ЕКО, 1998.

6. Метеорологія і кліматологія: підруч. / За ред. С.М. Степаненко. – Одеса: ТЕС, 2008. – 534 с.

  1. Навчальний атлас України. – К. : НВП «Картографія», 1997. – 41 с.

8. Природа Украинской ССР. Климат. – К.: Наукова думка, 1984. – 232 с.

9. Прусов В. А. Динамічна метеорологія: Підручник./ В.А. Прусов, С.І. Сніжко - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2009. - 383 с.

  1. Семенченко Б.А. Физическая метеорология. – М.: Аспект-Пресс, 2002. – 416 с.
  2. Сніжко С. І. Метеорологія: Підручник./С.І. Сніжко, Л.В. Паламарчук, В.І. Затула - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2010. - 592 с.
  3. Україна. Географічний атлас для дітей молодшого та середнього шкільного віку. - К.: НВП ―Картографія‖, 1996. – 32 с.
  4. Физико-географическое районирование Украинской ССР. – К.: Изд-во Киев.ун-та, 1968
  5. Хромов С.П. Метеорология и климатология для географических факультетов./С.П. Хромов – Л.: Гидрометеоиздат, 1983. – 456 с.
  6. Шищенко П.Г. Прикладная физическая география /П.Г. Шищенко. – К.: Выща школа, 1988.
  7. Щербань І. М. Основи агрометеорології: Навчальний посібник./І.М. Щербань - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2011. - 223 с.

17. http://ukrmap.su/uk-g8/872.html

18. http://ukr-tur.narod.ru/fisgeo/fisukr/klimat/klimatukr.htm

19. http://uhmi.org.ua/pub/np/256/7_Rybchenko_Revera.pdf

20. http://osvita.ua/vnz/reports/geograf/25998/

21. http://pidruchniki.com/10560412/geografiya/klimat

22. http://www.slideshare.net/BodyaDishkant/microsoft-office-power-point-44890938

23. http://necu.org.ua/climate/

24. http://subject.com.ua/textbook/geography

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.