Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Практичне заняття до теми № 2



Задача № 1.

Правила валютного регулювання Росії з приводу відкриття резидентами рахунків в іноземних банках мають екстериторіаль­ний характер. У даній ситуації виникає колізія між нор­мами іноземного приватного права і нормами російського валют­ного законодавства, оскільки відповідні норми валют­ного права є не публічно-правовими, а відносяться до сфери цивільного регулювання. Валютне право Росії є комплексом публічно-правових і приватноправових розпоряджень. Правила російського валютного законодавства з приводу відкриття рахунків в іноземних банках мають приватноправовий характер: правовідносини з приводу відкриття і ведення банківських рахунків регулюються цивільним правом. У таких правилах є публічно-правовий елемент, але він не є переважаючим, отже, дані правила в цілому відносяться до приватного права.

Питання:

1. Що означає «екстериторіальний характер правових норм»?

2. Що є «нормами публічного права з приватноправо­вим ефектом»?

3. Можливо, правильніше говорити про «нор­ми приватного права з публічно-правовим ефектом»?

4. Чи входять такі норми в структуру міжнародного приватного права і чи можливо рішення колізійного питання про їх вживання в іноземній державі?

Задача № 2.

При розгляді в російському суді суперечки з приводу порушення контракту між російською та англійською компаніями виникло питання про повноваження директора компанії, що підписав договір з анг­лійського боку. Вочевидь, це питання не може регулюватися російським законодавством щодо юридичних осіб. Його рішення слід шукати в англійському праві, яке суттєво відрізняється від російського (Росія належить до конти­нентальної правової системи, а Великобританія – до системи загального права). У даній ситуації право Великобританії є «особистим законом» англійської компанії. Таким чином, в подіб­них випадках російський суддя вимушений вирішувати спірне питання за нормами не російського, а якого-небудь іноземного права. Для того, щоб суддя мав можливість застосувати норми іноземного права, в праві його власної країни повинна існувати дозволяюча такий незвичайний крок норма, писана чи неписана.

Питання:

1. Чи у всіх випадках розгляду суперечок з приводу приватноправових відносин, обтяжених іноземним елементом, виникає питання про вживання іноземного права?

2. Чому питання про повноваження директора компанії, що підписав договір з англійського боку, не може регулюватися російським законодавством про юриди­чних осіб?

3. Чи можна вважати імперативом твердження, що відповідь на питання про повноваження директора англійської компанії слід шукати в англійському праві?

4. Що собою має конти­нентальна правова система і система загального права?

5. Чи можна стверджувати, що вживання судом норм іноземного права є «незвичайним» кроком?

6. Чи зустрічаються неписані норми, які відсилають до іноземного права?

 

Задача №3

МПП. Яке з наступних визначень правильне? Дайте оцінку кожному визначенню:

а) галузь міжнародного публічного права, яка регулює економічні відносини між державами;

б) галузь національного права, яка регулює відносини між приватними особами і державою з приводу здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

в) галузь національного права, яка регулює відносини між фізичними та юридичними особами з різних держав;

г) сукупність норм національного права, що регулює участь громадян України в зовнішньоторговельній діяльності.

 

Задача №4

Уряд Великобританії придбав в уряду Австралії 1000 т мороженого м'яса. Покупка була оформлена на звичайних бланках, що використовуються в м'ясній торгівлі.

Питання:

Яким правом повинна регулюватися дана угода: міжнародним публічним чи міжнародним приватним правом? Визначте його природу.

 

Задача №5

Яким чином вплинули на розвиток МПП наступні події і тенденції:

• розпад СРСР і трансформація деяких внутрішньодержавних господарських зв'язків у зовнішньоекономічні;

• міграційні процеси на території колишнього СРСР;

• лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, кількісне та якісне поглиблення зовнішньоекономічних зв'язків вітчизняних суб'єктів підприємницької діяльності;

• інтеграційні процеси в рамках Європейського Союзу, в які залучена Україна;

• зміна структури економічних відносин на тери­торії України?

 

Задача №6

Які з нижче перерахованих джерел містять норми МПП:

• договір між декількома державами про відмову від використання сили в міжнародних відносинах;

• ІНКОТЕРМС–2000;

• закон про оподаткування доходів іноземних юридичних осіб;

• Митний кодекс України;

• угода між іноземною фірмою та Україною про видобуток янтарю в Рівненській області на умовах розділу продукції;

• угода між Україною та Казахстаном про заохочення та взаємний захист інвестицій;

• курс міжнародного приватного права В.Л. Чубарєва;

• Кодекс про адміністративні правопорушення України;

• Віденська конвенція 1980 р. про договори міжнародного купівлі-продажу товарів.

 

Задача №7

Стаття 9 Конституції України свідчить: «Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України».

Питання:

1. Які відносини регулює дана стаття?

2. Який акт має більшу юридичну силу: ЦК України або міжнародний договір України? Конституція України або міжнародний договір України? Закон України або міжнародний договір України?

 

Задача №8

Стаття 38 Статуту Міжнародного Суду ООН містить наступні положення:

«1. Суд, який зобов'язаний вирішувати передані йому спори на підставі міжнародного права, застосовує:

a) міжнародні конвенції, як загальні, так і спеціальні, встановлюючи правила, ясно визнані державами, що сперечаються;

b) міжнародний звичай як доказ загальної прак­тики, визнаної правовою нормою;

c) загальні принципи права, визнані цивілізованими на­ціями;

d) із застереженням, вказаним в ст. 59, судові рішення та док­трини найбільш кваліфікованих фахівців з публічно­го права різних націй як допоміжний засіб для визначення правових норм.

Ця постанова не обмежує права Суду вирішувати справу ex aequo et bono, якщо сторони з цим згодні».

Питання:

Чи всі перераховані джерела можуть регулювати відносини в сфері МПП? Наведіть приклади.

Самостійна робота до теми 2 – 4 години

Питання для самостійного опрацювання

1. Сфера виникнення колізійних законів.

2. Історія виникнення колізійного методу регулювання в міжна­родному приватному праві.

3. Співвідношення між колізійними нормами та нормами, які виз­начають дію законів у часі.

4. Матеріальний метод правового регулювання, його переваги та недоліки.

5. Множинність колізійних прив'язок.

6. «Кульгаючі» правовідносини та «кумулятивні» колізійні норми.

 

Теми рефератів та доповідей:

1. Поняття та види колізійних норм.

2. Типи колізійних прив’язок.

3. Розвиток колізійного права в Україні.

Індивідуальна робота до теми 2 – 1 година

1. Теорія про «конфлікт кваліфікацій».

2. Основи застосування іноземного права.

3. Встановлення змісту іноземного права.

4. Застереження про публічний порядок.

5. Обхід закону в міжнародному приватному праві.

6. Режим найбільшого сприяння і національний режим.

7. Взаємність і реторсія.

8. Підстави для застосування реторсії.

Тема 3: Суб’єкти МПП

 

Лекційне заняття – 1 год.

Семінарське заняття – 2 год.

Практичне заняття – 2 год.

 

Фізичні особи як суб'єкти міжнародного приватного права. Поняття «іно­земець» в українському праві.

Джерела правового регулювання положення фізичних осіб в міжнародному приватному праві України та іноземних держав. Міжнародні договори України та іноземних держав як джерела правового регулювання положення фізичних осіб в міжнародному приватному праві. Визначення статусу фізич­них осіб в рамках Співдружності Незалежних Держав.

Колізійні критерії визначення особистого статусу по праву України та праву іноземних держав. Сфера дії особистого статусу.

Юридичне значення поняття «подвійне громадянство» в Україні.

Режими правового статусу іноземців в Україні. Цивільно-правовий статус біженців та вимушених переселенців в Україні.

Цивільна право- та дієздатність українських громадян за кордоном. Способи захисту прав та інтересів українських громадян за кордоном.

Юридичні особи як суб'єкти міжнародного приватного права.

Джерела правового регулювання положення юридичних осіб в міжнарод­ному приватному праві України та іноземних держав.

Колізійні критерії визначення особистого статусу юридич­ної особи по праву України та праву іноземних держав. Концесійна система відношення держави до іноземних юридичних осіб. Значення визначення на­ціональності юридичних осіб. Сфера дії особистого статусу юридичної осо­би. Змінення особистого статусу юридичної особи.

Режими правового статусу іноземних юридичних осіб в Україні.

Цивільна правоздатність українських юридичних осіб за кордоном. Спосо­би захисту прав та інтересів українських юридичних осіб за кордоном.

Держава як суб'єкт міжнародного цивільного і торгового обігу. Види
участі держави в даному обігу.

Теорія «абсолютного імунітету» держави і її власності. Види «абсолютного імунітету».

Теорія «функціонального імунітету» держави і її власності.

Судовий імунітет держави та виключення з нього. Імунітет представника держави від юрисдикції. Імунітет держави і виконання судового рішення. Згода держави на відмову від імунітету (на прикладі Гарантійної структур­ної Угоди між Урядом України та урядом Сполучених Штатів Америки від 10.05.95 p.). Положення нашого національного законодавства про імунітет держави.

Література до теми:

Основна: 1, 20, 24, 52, 53, 54, 72, 84, 91, 111, 113.

Додаткова: 14, 23, 27, 30, 31, 38, 59, 64, 70, 99, 106, 110.

 

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ:

1. Правосуб’єктність фізичної особи у МПП.

2. Іноземні громадяни, які постійно проживають у державі перебування.

3. Держава як суб’єкт МПП. Поняття та види імунітету держави.

4. Особистий статут та визначення національності юридичної особи.

5. Представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності та діяльність суб’єктів господарювання України за кордоном.

 

Запитання для самоконтролю:

1. Яке значення для визначення цивільно-правового становища
іноземців мають принципи і норми загального міжнародного
права про права і свободи людини?

2. Якими законодавчими актами визначається цивільна правоздат­ність іноземця в Україні?

3. Що розуміється під принципом національного режиму і які вилучення з застосування цього принципу щодо іноземних грома­дян встановлені в українському законодавстві?

4. Як вирішуються колізійні питання дієздатності фізичних осіб?

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.