Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Опитувальники, їх види



КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ПСИХОЛОГІЇ

 

 

Завдання за предметом практична психологія

На тему: «Дослідження особистісних рис»

 

 

Виконали

Ткаченко Ксенія

Пастухова Зінаїда

Київ-2012

План заняття

Тема: Дослідження особистісних рис

1. Визначення особистісних рис, їх особливості.

2. Опитувальники, їх види.

3. Дослідження особистості емпіричними опитувальниками (ММРІ або СМИЛ), та факторними опитувальниками (Методика дослідження особистості Кеттелла, Локатор Великої П’ятірки)

4. Методика вивчення локусу контролю особистості (за Дж. Роттером)

5. Методики вивчення ступеня самоактуалізації особистості (за Шостромом).

 


 

Визначення особистісних рис, їх особливості.

Кожну особистість сприймають як носія певних рис, властивостей, якостей. Усі люди роблять певні вчинки, які можна назвати добрими, чесними, великодушними, та це не означає, що можна прогнозувати таку їх поведінку і надалі. Риси не є типовими для всієї групи, а характерні для окремої людини. Якщо порівняти тип особистості з груповим портретом, то риса - характеристика, яка виходить за межі узагальненого образу, стійка якість, властива конкретній людині, що виявляється в різних ситуаціях.

Особистісна риса (риса особистості) - гіпотетична базова диспозиція або характеристика особистості, яку можна використовувати для пояснення постійності і послідовності її поведінки.

 

На основі результатів кореляційно-факторних досліджень Дж.-П. Гілфорд і В. Циммерман виокремили 13 факторів структури особистості:

- загальна активність (енергійність, швидкість дій, любов до них);

- домінування (ініціативність, відстоювання своїх прав, прагнення до лідерства);

- мужність (безстрашність, брак співчуття, невисока емоційність);

- самовпевненість (компетентність, прагнення до визнання, урівноваженість);

-спокій(холоднокровність, розслабленість, мала стомлюваність, низька дратівливість, висока концентрація на поточній роботі);

- товариськість (соціальна активність, соціальна стабільність, інтерес до лідерства);

- рефлексивність (мрійливість, цікавість, споглядальність);

- депресія (емоційна і фізична пригніченість, тривога, неспокій);

- емоційність (легкість виникнення і збереження емоцій, поверховість переживань, фантазування);

- самообмеження (стриманість, самоконтроль, серйозність);

- об'єктивність (реалістичність, тверезість оцінок);

- поступливість (легкість зміни позиції, дружелюбність);

- співпраця (терпимість до зауважень, відсутність егоїзму, довірливість).

 

Визначення рис особистості використовується у військовій, віковій, екстремальній психології. Широко використовується визначення рис психологічною службою закладів освіти.

 

Отже, поняття "риси особистості" (особистісні риси) можуть мати різне тлумачення в межах певної теорії. Зокрема, їх можна трактувати як стійкі особливості поведінки людини, що повторюються в різних ситуаціях; як стабільну схильність поводитися певним чином, що виражається у різних соціальних умовах. Особистісні риси є структурним особистісним утворенням і можуть діагностуватися тестами для діагностики особистості загалом.

 


Опитувальники, їх види.

Опитувальники особистісні -сукупність методичних засобів для вивчення та оцінки окремих властивостей і проявів особистості. Кожна з методик являє собою стандартизовану анкету, що складається з набору пропозицій, зі змістом яких випробовуваний може або погодитися або не погодитися. Питання сформовані так, щоб відповідаючи на них випробовуваний повідомляв досліднику про своє самопочуття, про типових формах поведінки в різних ситуаціях, оцінював свою особистість з різних точок зору, освітлював особливості своїх взаємовідносин з оточуючими і т.д..

Простота вживання опитувальників, легкість обробки отриманих результатів, їх наочність, обгрунтованість зарубіжних інтерпретаційних схем багаточисельними і, здається, сповна переконливими дослідженнями, — все це часто породжує ілюзію, що у результаті ми маємо в своєму розпорядженні об'єктивне і достовірне знання про особу. Небезпека цієї ілюзії в тому, що вона відводить від достовірно наукового, поглибленого вивчення особи, підміняючи його зовні достовірними показниками і кореляціями.
Працюючи з особистісними опитувальниками, які були, є і в найближчому майбутньому будуть найбільш популярними інструментами оцінки особи, кожен фахівець-психолог повинні чітко знати, що є цими психодіагностичними методиками, що ховається за їх зовнішнім виглядом.

Особистісні опитувальники зовні є різної величини. Кількість питань (тверджень) в них значно варіюється. У деяких опитувальниках до 20 завдань, в інших — декілька сотень (наприклад, MMPI складається з 550 тверджень).

Отримувані за допомогою особових опитувальників дані наводяться у вигляді кількісних оцінок, які в багатовимірних шкалах, як правило, перетворяться в різного типа стандартизовані показники.

Насамперед видіялють:

опитувальники окремих рис особистості - для діагностики окремих рис характеру:

ü багатофакторні (про багатьох рисах), наприклад Кеттела (14 -, 12 -, 16-тіфакторние)

ü однофакторні

ü двохфакторні.

 

Безліч особових опитувальників, розроблених до теперішнього часу, по діагностичній спрямованості можна підрозділити на:

• опитувальники рис особи (наприклад, опитувальники Р. Кеттелла, особистісний опитувальник Айзенка, );
• опитувальники типологічні (наприклад, опитувальники Р. Айзенка);
• опитувальники мотивів (наприклад, опитувальник А. Едвардса, А. Едвардс «Список особистісних переваг», форма з вивчення особистості »Д. Джексона, опитувальники А. Мехрабяна );
• опитувальники інтересів (наприклад, Огляд професійних інтересів Кьюдера, Таблиця для орієнтовного визначення кращого типу майбутньої спеціальності Е.А. Климова, Орієнтовно-діагностична анкета інтересів С.Я. Карпіловська (ОданИ);
• опитувальники цінностей (наприклад опитувальник Д. Супера);
• опитувальники установок (наприклад, Л. Терстоуна і Е. Чейва «Вимірювання установок»)

 

Відповідно до принципу, покладеного в основу конструювання, слід розрізняти:
• опитувальники факторні, для конструювання яких використовується факторний аналіз (наприклад, опитувальники Р. Кеттелла);
• опитувальники емпіричні, які створюються на основі критерійно-ключового принципу (наприклад, MMPI).


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.