Вплив основних типів інженерних споруд на навколишнє природне середовище

І. Гідротехнічні споруди.

Гідротехнічне будівництво, зокрема, те, яке пов'язане зі створенням високих гребель і великих водосховищ, дуже впливає на природні умови, змінюючи положення місцевого базису ерозії й мікроклімат, призводить до зміни умов живлення і дренування підземних вод, активізує схилові процеси тощо. Це дуже відповідальні споруди, тому що внаслідок їх руйнування виникає катастрофічне затоплення великих територій з містами і селищами.

Техногенний вплив на навколишнє середовище під час будівництва і експлуатації гідротехнічного комплексу проявляється по-різному і з різною інтенсивністю:

1. Відбувається зміна пружно-деформованого стану присхилових масивів гірських порід внаслідок додаткового обводнення і збільшення фільтраційного тиску на схилах, погіршення міцностних і деформаційних властивостей за рахунок зволоження.

2. Різке коливання рівнів у верхньому б'єфі створює пульсуючий гідродинамічний тиск змінного спрямування.

3. Змінюються гідрогеологічні умови на територіях, що межують з водоймами. Відбувається зсувна і хвильова переробка берегів під дією ритмічного коливання рівня води у водосховищах і фільтраційне деформування схилів.

Фільтраційне деформування може виникати з таких причин:

· розчинення карбонатних порід;

· переміщення або вимивання пухкого заповнювача тріщин чи карстових порожнин;

· суфозійне винесення;

· ерозійне підземне розмивання.

4. діяльність людини, спрямована на будівництво гребель та комплексу споруд разом з водосховищами може спричинити виникнення нових ендогенних процесів на територіях, зокрема, землетрусів.

ІІ. Канали.Влив каналів на довкілля є дуже різноманітним. Будівництво цих споруд супроводжується накопиченням відвалів порід, які спотворюють рельєф і забруднюють прилеглу територію; порушується стійкість схилів на ділянках підрізування, що зумовлює активізацію давніх і утворення нових зсувів.

Виїмки каналів змінюють поверхневий і підземний стік, сформований у природних умовах. Одночасно відбувається підживлення першого від поверхні водоносного горизонту водою з каналів. Усе це призводить до підтоплення знижених форм рельєфу та зміни умов живлення і дренування ґрунтових вод на великих територіях.

ІІІ. Водосховища.Водосховища мають значний вплив на стан навколишнього середовища на великих площах. Його зміна відбувається під дією таких факторів:

1. хвильовий вплив на береги водойм зумовлює формування нового профілю схилу, яке посилюється коливаннями рівня води (сезонними чи річними), особливо в гірських водоймах;

2. заповнення водойми наносами порушує рівновагу між розмиванням та накопиченням наносів у руслі, яке в нижньому б'єфі активно розмивається, особливо там, де потужність наносів є великою;

3. зміна режиму живлення і дренування підземних вод, особливо підпирання першого від поверхні водоносного горизонту, що раніше дренувався річкою;

4. інфільтрація води з водосховища в долини;

5. створення додаткового навантаження на територію від ваги води;

6. зміна кліматичних умов і теплового режиму в масивах гірських порід.

IV. Тунелі. Внаслідок будівництво тунелів і підземних споруд відбувається наступне:

1. порушення природного пружного стану масиву гірських порід, що зумовлює розвиток гірничого тиску, гірничих ударів тощо;

2. дренування підземних вод, що за умови значної водопроникності масиву гірських порід призводить до проривів води і винесення до підземних виробок пухкого матеріалу-заповнювача великих тріщин, карстових порожнин і тріщин тектонічного подрібнення.

3. дренування газів, які містяться в гірських породах. За умови великого тиску газів відбувається витиснення породи і газу. Останнє спостерігається в зонах вулканізму, вугленосних і газоносних товщах.

V. Меліоративні споруди.Зрошувальні та осушувальні меліоративні споруди можуть бути причиною розвитку ерозійних процесів, у першому випадку - за рахунок іригаційної ерозії, у другому - при переосушенні торфовищ, внаслідок чого вони можуть видуватися вітром.

Дослідженнями і спостереженнями було встановлено, що з початком зрошення відбуваються такі зміни:

1. підвищується рівень ґрунтових вод:

2. виникає небезпека забруднення підземних вод:

3. змінюється склад і властивості ґрунтів:

4. відбувається іригаційна ерозія ґрунтів.

Причини змін гідрогеологічних і ґрунтових умов на зрошувальних землях України мають комплексний характер. До них належить будівництво водосховищ, ставків і відстійників, замулення малих річок внаслідок розорювання схилів, будівництва доріг без необхідної кількості водовідвідних труб.

На осушувальних системах головним є забезпечення екологічної рівноваги не тільки на осушуваних, але й на прилеглих територіях. Екологічно обґрунтованим повинен бути режим осушення (або зволоження при подвійному регулюванні) на основі ґрунтово-гідрофізичного моніторингу і моделей родючості ґрунтів рослинного шару.

Конструкція меліоративних систем на зволожених ґрунтах повинна запобігати прояву таких небезпечних явищ, як згарища та розвіювання ґрунтів.

З метою запобігання негативному впливу будівництва осушувальних меліоративних систем на довкілля слід передбачати певний комплекс природоохоронних заходів, зокрема:

· створення буферних зон між меліоративною системою і водоприймачем;

· садіння лісосмуг уздовж каналів, залісення піщаних пагорбів;

· закріплення стінок каналів у ґрунтах, що легко розмиваються.

В усіх випадках будівництва меліоративних систем обов'язковим є виконання комплексу заходів з екології - це створення водозахисних смуг і зон санітарного захисту на малих річках і водоймах у зоні системи і на прилеглих територіях.

VI. Теплові електростанції.Теплові електростанції є однією з основних складових джерел енергетичного комплексу у світі і в Україні, зокрема. Сьогодні на теплових електростанціях (ТЕС) виробляється близько 70% загального обсягу електроенергії.

ТЕС викидають в атмосферу майже 30% загальної кількості шкідливих викидів промисловості. Вони суттєво впливають не тільки на навколишнє середовище району, де вони розміщені, але й на стан біосфери в цілому.

Стічні води ТЕС під час скидання у водойми впливають на якість води, а разом із цим і на водні організми, їхній видовий склад і кількість. Викликає небезпеку й теплове забруднення водойм. Від станції безперервно відходить потік теплої води, що скидається у водойми, а це порушує гідротермічний режим і спричиняє так зване «цвітіння» води, підвищується величина рН і зменшується швидкість фотосинтезу.

VII. Атомні електростанції.Головною причиною обмеження розвитку атомної енергетики є те, що під час аварій радіаційні наслідки є настільки великими, що вони є соціально неприйнятними. Таким чином, для АЕС повинні бути введені обмеження як на ймовірність аварій, так і на масштаб їх наслідків для навколишнього середовища.

Зміна навколишнього середовища починається з будівництвом атомних станцій. Внаслідок планування, виймання ґрунтів, заміни слабких ґрунтів на міцніші змінюються форми рельєфу ділянки і геологічна будова до відміток основ споруди. Відкачування води від будівельних виїмок і зміна умов поверхневого стоку призводять до суттєвого зниження рівня підземних вод.

З початком експлуатації площадка АЕС інтенсивно підтоплюється за рахунок інфільтрації води з водосховища-охолоджувача, підвідних і відвідних каналів. Внаслідок підтоплення і зволоження ґрунтів відбувається суфозійне винесення частинок ґрунту, активізуються екзогенні процеси.

VIII. Дороги.Вплив дорожніх споруд на навколишнє природне середовище як під час будівництва, так і експлуатації можна розглядати з урахуванням морфометричного та кінематичного (динамічного) впливів.

Морфометричний вплив споруд полягає в тому, що змінюються не тільки геоморфологічні особливості територій, де будуються дороги і шляхопроводи, але й геологічні та гідрогеологічні умови. Зазнають змін конфігурація схилів, пружність порід під час прокладання доріг у виїмках, а також гідрогеологічні умови, особливо під час будівництва доріг на заплавних частинах річок.

Для зменшення морфометричного впливу слід вибирати трасу дороги, таким чином, щоб найбільш відповідальні ділянки її траси були запроектовані в місцях з досить простими геологічними і гідрогеологічними умовами та небезпечними ерозійними процесами.

Кінематичний (динамічний) вплив визначається просторовими співвідношеннями «споруда-середовище» у часі. Основними величинами, якими оперують під час спостережень, є, звичайно, час і маса. На допомогу будівельникам приходять інструментальні методи – геодезичні та аерокосмічні.

IX. Лінії електропередачі. У сучасних умовах на організм людини впливають електромагнітні поля, джерелами яких є різні електрифіковані транспортні лінії, зокрема, лінії електропередачі. Кількість цих полів з кожним роком зростає.

Штучні ЕМП суттєво порушують природний електромагнітний стан, і значна кількість населення живе в умовах підвищеної активності ЕМП.

З метою зменшення впливу ЛЕП на довкілля і особливо на людей встановлюються зони санітарного захисту. Якщо напруга електричного поля перевищує гранично допустимі рівні, слід ужити відповідних заходів щодо її зменшення.

X. Аеродроми.Авіаційний шум суттєво впливає на середовище поблизу аеродромів, особливо коли вони розміщені в межах міст, наприклад, як аеропорт Жуляни на околиці Києва. Рівень шуму залежить від напрямку злітання та посадки літаків і трас повітряних сполучень; мінімальний рівень шуму змінюється від 98 до 108 дБ.

З метою раціонального використання території поблизу аеропортів пропонується виділяти три зони з різним ступенем акустичного упорядкування.

У першій зоні можуть розміщуватись тільки промислові та комунально-складські приміщення і споруди, у межах яких авіаційний шум не порушує допустимих нормативних вимог.

У другій зоні дозволяється будівництво промислових підприємств і в окремих випадках житлових споруд з високим рівнем звукоізоляційної здатності будівельних конструкцій.

У третій зоні дозволяється житлове будівництво без обмежень, але оздоровчі споруди будувати не рекомендується.

Поиск по сайту: