Особливості методології та теоретичні джерела інституціоналізму

Інституціоналізм - провідний напрям економічної думки ХХ ст.

Його зародження та становлення відбулось на межі ХІХ-ХХ ст. в економічній теорії США та ряду країн Європи (Англія, Німеччина).

Традиційний американський інституціоналізм виник і сформувався в якості ідейної та наукової альтернативи неокласичній теорії.

Теоретичні джерела інституціоналізму:

n історичний напрям в німецькій економічній теорії,

n вплив європейського соціал-реформізму,

n ідеї соціал-дарвінізму та ін.

Особливості методології інституціоналізму

Інституціональний підхід означав передусім істотне розширення предмету економічної теорії.

Предметом дослідження інституціоналістів стала економіка як сукупність економічних та неекономічних інституцій. Звідти походить і назва напряму.

Під інституціями розумілась сукупність норм, правил, рамкових обмежень взаємодії та поведінки.

В предмет дослідження включались інституції неформальні (неофіційні – традиції, звичаї) та формальні, тобто такі, що отримали правове та організаційне оформлення у вигляді законів та установ.

Методологічні принципи інституціоналізму:

1. інституційний метод дослідження;

2. філософія соціального позитивізму та прагматизму; визнання суспільних інституцій такими, що піддаються реформуванню та вдосконаленню; визнання ідеї керованої еволюції;

3. історизм, еволюціонізм; розробка факторів та етапів суспільного розвитку;

4. перевага емпірично-описових методів; скептичне ставлення до абстрактного методу;

5. широкий міждисциплінарний підхід до пізнання суспільних процесів; врахування досягнень інших суспільних дисциплін, соціальних факторів; заперечення на цій основі "чистої" неокласичної економічної теорії;

6. принцип технократичного детермінізму - визнання в якості фактору економічного розвитку прогресу науки, техніки.

Основні течії традиційного американського інституціоналізму

Структура традиційного американського інституціоналізмупредставлена трьома основними течіями:

n соціально-психологічна (технократична) течія на чолі з Т. Вебленом;

n соціально-правова (юридична) течія на чолі з Дж. Коммонсом;

n кон'юнктурно-статистична (емпірико-прогностична) течія на чолі з У. Мітчеллом.

Поиск по сайту: