Особливості предмета та методології історичного напряму

Особливості методології:

n Історичний метод - вивчення еволюції, розвитку господарської системи; ретельна періодизація етапів економічного розвитку.

n Економічний націоналізм - абсолютизація національних особливостей економічного розвитку.

n Емпіризм в якості альтернативи абстрактно-аналітичному методу класиків.

n Міждисциплінарний підхід в економічних дослідженнях, синтез економічного знання з іншими галузями суспільствознавства.

n Врахування неекономічних та нематеріальних чинників економічного розвитку.

Визнання суттєвої роли суспільних інститутів (національних, державних) всупереч методологічному індивідуалізму класиків.

На основі означеного підходу в німецькій економічній думці ХIХ ст. сформувалась своєрідна інтерпретація предмету економічної науки, який зводився до вивчення історії розвитку національної господарської системи та економічної ролі держави.

Національна система політичної економії Ф. Ліста.

Засновником нової теоретичної системи став німецький економіст Ф.Ліст (1789-1846).

Історичні умови виникнення:

· гальмування соціально-економічного розвитку;

· збереження залишків феодалізму навіть на початку ХIХ ст.: економіко-територіальної роздробленості, митних кордонів, відсутності єдиного національного ринку та ін.;

· тривале економічне відставання, що проявилось у доіндустріальній фазі розвитку виробництва на початку ХІХ ст.;

· державна регламентація всіх сфер життєдіяльності суспільства;

· політичний консерватизм, домінування в політичний структурі профеодальних еліт, політична слабкість національної буржуазії;

· відсутність на початку ХIХ ст. системних економіко-теоретичних досліджень;

· вплив на економічні погляди національно орієнтованої історичної думки та філософського суб'єктивного ідеалізму (І.Кант, Й.Фіхте, А.Мюллер).

Теоретичні підходи Ф. Ліста:

Ø ствердження ідеї національної своєрідності історичного розвитку кожної господарської системи, специфічності законів національного економічного розвитку;

Ø теорія продуктивних сил суспільства та їх розширена інтерпретація; в ній Ф.Ліст поряд з такими традиційними матеріальними елементами, як засоби виробництва, включив в структуру продуктивних сил і чисельні нематеріальні чинники: "людський капітал" (наукові відкриття, знання, освіту, винаходи, досягнення культури), етику, мораль, суспільні інститути (уряд, право, пресу, релігію та ін.);

Ø ідея "індустріального виховання" нації; вона полягала в обгрунтуванні необхідності державного сприяння, підтримки та спрямування господарських зусиль на прискорений індустріальний розвиток;

Ø теоретичне обгрунтування політики державного "виховного протекціонізму" - свідомої цілеспрямованої політики держави щодо захисту внутрішнього ринку; створення стимулюючих умов для промислового розвитку; переваги вільної торгівлі Ліст визнавав лише для економічно розвинутих країн.

Ф. Ліст започаткував періодизацію етапів економічного розвитку за критерієм еволюції галузей економіки:

1) стан дикості;

2) скотарська стадія;

3) землеробська;

4) землеробсько-мануфактурна;

5) землеробсько-мануфактурно-комерційна;

Нова історична школа.

Подальша еволюція історичного напряму в економічній думці Німеччини привела до формування та розвитку нової історичної школиу 70-90-ті рр. ХІХ ст.

Основними її представниками були Г.Шмоллер, Л.Брентано, К.Бюхер.

Нова історична школа розвинула методологічні традиції старої історичної школи:

· врахуванням соціальних, правових та широкого кола інших неекономічних факторів економічного розвитку;

· впровадженням етичного методу;

· врахуванням економічної ролі держави;

· розробкою консервативного (Г.Шмоллер) та ліберально-реформістського (Л.Брентано) варіантів соціально-економічної політики.

Консервативну течію нової історичної школи очолив Г. Шмоллер.

Визначальні риси теорії Шмоллера:

- концептуальне заперечення теоретичного характеру політичної економії; вчений вважав, що сучасна йому економічна наука мала цілком зосередитись на зборі статистичного та фактичного матеріалу, теоретичне пояснення якого вважав передчасним;

- домінування історико-емпіричного підходу у дослідженні генезису та подальшої еволюції національної господарської системи;

- міждисциплінарний підхід, що полягав у включенні в історико-економічні дослідження елементів етнографічного, психологічного, соціального, етичного аналізу.

Консерватизм його ідейно-теоретичних поглядів полягав у проголошенні "могутнього, законного монархізму", "мудрого і твердого уряду" основними умовами ефективного розвитку суспільства та економіки.

Г.Шмоллер визнавав більш дієздатними режими авторитарного типу. З метою запобігання соціальних потрясінь закликав правлячі класи до здійснення соціально-економічних реформ згори.

Л. Брентано очолював ліберально-реформістську течію нової історичної школи та соціального руху, виступав активним ідеологом, організатором та популяризатором тред-юніонізму в Німеччині.

- В економічній науці, як і Шмоллер, був прихильником емпіризму та противником загальних теоретичних підходів.

- Головною запорукою класового миру та соціального прогресу вважав діяльність профспілок.

- Л.Брентано відомий як засновник ідеї "організованого капіталізму", вагомим фактором якого вважав діяльність картелів, які породжують тенденції планомірності та покращення економічного становища робітників.

Поиск по сайту: