Економічні погляди Т. Мальтуса

Іншим відомим представником англійської класичної політичної економії першої третини ХІХ ст. був Т.Р.Мальтус (1766-1834).

Основні його твори - "Нарис про закон народонаселення..." (1798), "Принципи політичої економії" (1820) - праця, що мала полемічну спрямованість на окремі погляди Рікардо.

В процесі вивчення економічного вчення Т.Р.Мальтуса слід звернути особливу увагу на такі найбільш вагомі його теорії:

* теорія народонаселення;

· теорія реалізації та відтворення.

В теорії народонаселення зроблена спроба пов'язати проблеми економічного розвитку з прискоренням темпів зростання населення. Слід грунтовно осмислити аргументи автора на користь висновку про неминуче зубожіння суспільства під впливом демографічних факторів. Важливо також зрозуміти наявні теоретичні помилки, обумовлені неврахуванням розвитку продуктивних сил та технічного прогресу.

Теорія народонаселення Т.Р.Мальтуса започаткувала сучасне неомальтузіанство, яке досліджує демографічний чинник соціально-економічного зубожіння в країнах з високим рівнем народжуваності (Китай, Індія) та з традиційною економікою (країни центральної Африки та ін.).

Зміст теорії реалізації Т.Р.Мальтуса необхідно осмислити в якості неортодоксальної для класичної школи інтерпретації проблеми реалізації ринкового продукту. Її неортодксальність полягає у визнанні можливості загального ринкового надвиробництва внаслідок недостатності попиту в економіці "чистого капіталізму". На думку Мальтуса, вартість суспільного продукту вище наявного попиту робітників та підприємців. З метою досягнення повної реалізації (рівноваги) Мальтус пропонував активне залучення додаткового попиту "третіх осіб", тобто невиробничого населення - чиновництва, армії, землевласників, священиків). Ідею Т.Р.Мальтуса про здатність доходів "третіх осіб" компенсувати недостатний попитвисоко оцінив Дж.М.Кейнс. В ній він побачив перше теоретичне обгрунтування заходів по створенню додаткового попиту з метою формування рівноважного ринкового попиту, ринкової рівноваги.

Теорія реалізації Мальтуса випередила свій час, визнаючи ще на початку ХІХ ст. принципову можливість загальної ринкової нерівноваги. Тому вона не отримала визнання та поширення серед сучасників і не залишила прихильників не тільки в класичній спадщині, але і в неокласичній теорії ХІХ - ХХ ст.

Вперше вагомість теорії реалізації Мальтуса була розкрита майже через сто років Дж.М.Кейнсом, який відзначив науковий пріоритет її автора в постановці проблеми недостатного попиту, підкреслив, що саме у Мальтуса запозичив раціональне наукове зерно для власної теорії ефективного попиту.

Теоретичні погляди Ж. Б. Сея

Значний внесок у розвиток класичного ринкового лібералізму та розробку проблем економічної теорії зробив Ж.Б.Сей (1767-1832). Найбільшу відомість та визнання вченому принесли наступні концепції:

* теорія трьох факторів виробництва;

· теорія реалізації та відтворення - закон Сея.

Теорія трьох факторів виробництва є подальшим розвитком класичного факторного витратного підходу до розкриття суті вартості. Важливо побачити спадкоємність цієї теорії з смітіанською концепцією визначення вартості сумою доходів. Три виробничих фактора (праця, капітал, земля) розглядались в теорії Сея як основні джерела створюваних ними доходів та рівнозначні джерела вартості:

Фактори

Виробництва Доходи

працяÞ заробітна плата

капіталÞ прибуток

земляÞ рента

Вартість розумілась як результат взаємодії та виробничої результативності трьох факторів риробництва. Сей увійшов в історію класичної школи як автор найбільш універсальної витратної факторної теорії вартості.

Трьохфакторна концепція вартості Сея надалі трансформувалась у факторну модель витрат виробництва, знайшла поширення в неокласичній теорії. Використовується в якості провідної теоретичної моделі в сучасному мікроекономічному аналізі - при розкритті структури та динаміки виробничих витрат, у побудові виробничої функції.

Важливо також збагнути теоретичне та методологічне значення теорії реалізації Ж.Б.Сея. Суть її полягає у розгляді ринкового обміну як обміну товару на товар, де гроші відіграють миттєву роль посередника обміну. Скільки товару постачається на ринок, стільки і купується. Загальний обсіг пропозиції визначає загальний рівень попиту. Основний зміст теорії Сея полягав у доведенні неможливості загальної ринкової нерівноваги, в обгрунтуванні того, що пропозиція породжує адекватний попит. Ця концепція стала теоретичним обгрунтуванням стихійного ринкового саморегулювання та отримала визнання як ортодоксальна класична теорія ринків та реалізації. Підхід Сея до проблеми ринків став переважаючим в класичній школі, а також цілком поділявся неокласиками на початку ХХ ст. На ньому грунтувалась ідія невтручання держави в економіку.

В сучасній макроекономічній теорії закон Сея є символом прихильності ідеї автоматичного саморегулювання ринку. Слугує критерієм теоретичного поділу економістів на прибічників і противників активного державного втручання в ринкові процеси. Закон Сея визнається представниками сучасної неокласики - прихильниками обмеженого державного втручання в економіку. Концептуально заперечується кейнсіанцями.

Поиск по сайту: