Опорядження поверхонь синтетичними штукатурками

Штукатурні роботи - це процес нанесення покриття на поверхні будівельних елементів. Таке покриття може бути виконане нанесенням на поверхню шарів штукатурного розчину (так звана мокра штукатурка) або обшиванням опоряджуваної поверхні штукатурними листами заводського виготовлення (суха штукатурка). Шар розчину (штукатурка) після затвердіння і наступного оброблення поліпшує захисні властивості конструкції (теплотехнічні, звукоізоляційні тощо), створює необхідні санітарно-гігієнічні та естетичні умови.

Штукатурка захищає поверхні будівельних елементів від шкідливих атмосферних і техногенних впливів, високих температур і подовжує термін експлуатації будинків і споруд. Штукатурно-декоративне опорядження — система прикрас інтер'єрів і фасадів будинків різними за фактурою, текстурою і кольором матеріалами за допомогою простого оброблення їхніх поверхонь обштукатуренням, а також складного оздоблення орнаментами, скульптурами, розписом тощо.

Штукатурно-декоративне опорядження підкреслює особливу виразність, парадність, монументальність, високі естетичні властивості будівель і застосовується при будівництві театрів, вокзалів та інших будинків житлового та громадського призначення. Штукатурно-декоративне опорядження умовно поділяють на чотири види: 1) опорядження поверхонь декоративними мінеральними штукатурками на основі традиційних мінеральних в'яжучих (вапна, цементу) і нетрадиційних мінеральних паст на основі вапна; 2) опорядження поверхонь декоративними полімерцементними штукатурками на основі сухих розчинових сумішей із мінеральних в'яжучих (цементу, вапна) і органічних зв'язуючих— термопластичних полімерів, а також на основі традиційних полімерцементних паст; 3) опорядження поверхонь декоративними синтетичними штукатурками на основі синтетичних смол у вигляді дисперсії і розчинів; 4) опорядження інтер'єрів та фасадів будинків високодекоративним покриттям, (венеціанські штукатурки).
У загальному обсязі будівництва опоряджувальні роботи займають значну частину (25—30 %). Тому зниження їхньої вартості та трудо­місткості має важливе значення для інтенсифікації будівництва. Вели­копанельне і великоблокове будівництво зменшує обсяг опоряджувальних робіт безпосередньо на будівельному майданчику. Значну час­тину цих робіт виконують на заводах, застосовуючи механізацію і до­сягаючи значного зниження трудомісткості опоряджувальних операцій.

Для успішного виконання завдань кожен будівельник, зайнятий на опоряджувальних роботах, має добре опанувати технологію їх виконання, будову і роботу машин і ме­ханізмів, які застосовуються, передові методи організації праці.

В Україні вже намітилися тенденції до заміни традиційних штукатурних розчинів, мокрих способів штукатурення більш прогресивними матеріалами і технологіями. Йдеться про сухі модифіковані будівельні суміші, високо декоративні покриття, полімермінеральні і синтетичні штукатурки, а також сухі способи опорядження поверхонь,наприклад,застосування гіпсокартонних комплектних систем, високу ефективність яких засвідчує світовий та європейський досвід.

Сухі модифіковані опоряджувальні суміші мають стабільні властивості

й, отже, їх застосування сприяє поліпшенню якості будівельних робіт і підвищенню продуктивності праці, зниженню витрат на транспортування і зберігання, зменшенню втрат матеріалів під час виконання робіт. Жоден матеріал не досяг такого ступеня технологічності, виразності й простоти, як високодекоративні опоряджувальні покриття, полімермінеральні та синтетичні штукатурки.

На жаль, нині в Україні більшим попитом користуються іноземні високодекоративні штукатурки, зокрема, так звані «венеціанські штукатурки». Це декоративне покриття, яке імітує мармур або інші гірські породи різних малюнків, хроматичних ефектів і художніх композицій. Вони мають позитивні робочі характеристики, високу стійкість до різних впливів, забезпечують високі адгезійні властивості й швидке висихання.

Вітчизняні будівельні організації, серед яких холдингова компанія «Київміськбуд» та її будівельні трести, для опорядження житлових і громадських будинків визнають за краще застосовувати синтетичні штукатурки на зразок «Байраміксу».

Сьогодні у будівництві застосовують комплектні гіпсові системи, які мають безмежні можливості дизайну, високі протипожежні та звукоізоляційні властивості, різне функціональне призначення, як опоряджувальне, так і декоративно-конструктивне.

Крім розроблення комплектних систем сухої штукатурки німецька фірма Knauf («Кнауф»), ураховуючи традиційну тенденцію в будівництві багатьох країн щодо застосування мокрих технологічних процесів, розробила й впровадила в будівельну практику нові комплектні штукатурні системи, прогресивні будівельні технології, інструменти й машини для реалізації цих технологій, а також технічну документацію. До складу комплектних систем належать різноманітні штукатурні сухі суміші, з яких можна легко та швидко приготувати економічні та високоякісні ґрунтувальні й штукатурні розчинові суміші потрібної консистенції й зручного укладання.

Будівництво значно зменшує обсяг опоряджувальних робіт, особливо на будівельному майданчику. Значну частину цих робіт в даний час виконують на заводах, де виготовляють вже готові великі опоряджені будівельні конструкції. Деякі опоряджувальні процеси важко піддаються механізації чи автоматизації на будівельному майданчику. Тому їх слід доручити спеціалізованим заводам.

Тривають роботи, пов’язані із запровадженням механізації та автоматизації виробництва матеріалів і виробів з переходом до цехів і заводів-автоматів. Застосовуючи на заводах механізацію і автоматизацію, можна досягти значного зниження трудомісткості опоряджувальних операцій.

Опоряджувальні роботи (штукатурні, облицювальні, малярні) виконують після закінчення всіх загальнобудівельних, санітарно-технічних та електромонтажних робіт. Після опорядження будинку приміщення набувають закінченого вигляду, створюються потрібні санітарно-гігієнічні та естетичні умови для життя, праці та відпочинку людей.

Підвищення якості роботи залежить від робітника, його ставлення до обов’язків та праці всієї бригади. Багато будівельних бригад працюють з гарантійними паспортами або за системою бездефектної роботи.

На даний час на будівництві працюють десятки тисяч малярів. Власне вони і завершують будівельний процес і підготовляють будинки до експлуатації. Малярні фарбування захищають будівельні конструкції від руйнівної дії атмосферних впливів, збільшують їхню довговічність. Опоряджені кімнати, приміщення стають більш привабливими та красивими. Тому всі малярі-працівники повинні знати добре технологію виробництва опоряджувальних робіт, будову та роботу малярних машин і механізмів, новітні методи організації праці.

Законодавство України з питань забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення вимагає створення підзаконних актів у сфері попереджувального та поточного санітарного нагляду за проектуванням, будівництвом, реконструкцією і експлуатацією житлових будинків і комплексів, які відповідали б сучасним науковим уявленням про ступінь ризику в житловому середовищі.

Необхідність збереження енергії та захисту помешкання від шуму викликала широке впровадження нових опоряджувальних конструкцій.

В Україні відсутні нормативно-технічні документи з проектування, будівництва та експлуатації житлових будинків, які б відповідали сучасним вимогам. Санітарна служба країни змушена користуватись застарілими документами. В них відсутня інформація з радіоактивності будівельних матеріалів, неіонізуючого випромінювання, радону і побічних продуктів його розпаду, ультрафіолетового випромінювання, зараження грибками опоряджувальних поверхонь і будівельних конструкцій.

Використання новітніх технологічних, технічних, конструкційних, проектних рішень у житловому будівництві потребує більш тісної співпраці органів санепідемслужби України і Держбуду України, гнучкості у вирішенні складних питань при внесенні змін в існуючі нормативні документи й створенні нової нормативної бази. Необхідність гармонізації законодавства з Європейським Союзом вимагає корекції вимог до житлового будівництва з огляду на міжнароднірекомендації в цій галузі знань. Без спеціальної (додаткової) підготовки штукатурять поверхні у таких випадках:

• 
  якщо відхилення поверхні та кутів конструкції від вертикалі становить не більше ніж 10 мм на поверх – при укладанні з цегли і дрібних блоків або у разі виготовлення конструкції з деревини; не більше ніж 20 мм – при укладанні з буту, бутобетону та бетону;
• 
  якщо відхилення перекриття від горизонталі не перевищує 2 мм на 1 м довжини і 10мм на одне приміщення.

На поверхнях не повинно залишатися незакладених великих отворів, щілин та борозен.

Дерев'яні стелі та перегородки обшивають дошками завширшки не більше ніж 10см. Широкі дошки мають бути розколоті та закріплені цвяхами так, щоб залишились повздовжні щілини.

Штукатурити всі вертикальні конструкції будівлі можна лише після їхньої усадки. Дерев’яні стіни з колод чи брусків, а також саманні штукатурять лише після повної усадки, бажано через кілька місяців після спорудження (90 – 100 діб).

До початку штукатурних робіт у будинку потрібно закінчити такі роботи:

• 
  улаштування всіх видів основ під «чисті» підлоги;
• 
  улаштування перегородок із законопачуванням щілин по периметру;
• 
  улаштування віконних та двірних блоків із законопачуванням щілин між коробками і стінами;
• 
  улаштування вбудованих шаф і підвіконників, обштукатурення ніш, стін за приладами опалення і борозен під приховану проводку опалення, обштукатурення поверхні за трубами і ніш електрощитків;
• 
  установлення вентиляційних коробів, прочищення вентиляційних каналів;
• 
  установлення шаф для електроосвітлювальних і низьковольтних приладів;
• 
  закріплення перегородок до несівних конструкцій із заповненням розчином і затиранням місць прилягання;
• 
  основні санітарно – технічні роботи (монтаж і випробування систем центрального опалення, водопроводу, каналізації і газопроводу);
• 
  перевірка у стінах вентиляційних каналів і газоходів;
• 
  прокладання прихованої електропроводки для силових освітлювальних і слабких струмів;
• 
  закріплювання гачків для підвішування світильників;
• 
  установлення огорож, сходів, балконів;
• 
  установлення стояків електрообладнання (електроосвітлення, телефонізації, телебачення);
• 
  установлення стояків сміттєзбірників; очищення приміщень від будівельного сміття; влаштування тимчасових сміттєзбірників для видалення сміття з поверхів;

Якість штукатурки залежить від якості розчину, способу опорядження штукатурного шару, а також від виду і якості поверхні, що підлягає обштукатурюванню. Щоб штукатурний шар міцно тримався на поверхні, вона має бути шорсткою. Конструкції, які штукатурять, повинні бути стійкими, міцно закріпленими, збудованими в межах дозволених відхилень по вертикалі й горизонталі. Якщо конструкція вібруватиме, то нанесений на неї шар штукатурки тріскатиметься і відшаровуватиметься, а в разі відхилень конструкції від вертикалі або горизонталі потрібно буде наносити на неї потовщений шар розчину та виконувати додаткові роботи щодо підготовки поверхонь, зокрема, вирубувати виступи, набивати сітку або цвяхи, обмотуючи їх дротом.

Щоб забезпечити добре зчеплення розчину з поверхнею, її відповідним способом підготовляють, тобто надають їй шорсткості, очищують від пилу, бруду та інших забруднень.

Обштукатурюють різні поверхні: кам’яні, цегляні, бетонні, шлакобетонні, дерев’яні, глинобитні, саманні…; всі вони вимагають різної підготовки. Трудомісткість підготовки поверхні залежить від степеня твердості останньої. Краще всіх обробляються гіпсові, шлакобетонні, цегляні поверхні, погано піддаються обробці бетонні.

Цегляні поверхні стін, виконані впустошовку, перед штука­туренням обмітають від пилу і змочують водою. Цегляні поверх­ні зі швами, заповненими розчином, а також бетонні поверхні насікають троянкою, зубилом, насічним молотком тощо, утворю­ючи на них похилі борозни 3...5 мм завглибшки на

відстані

50...80 м одна від одної (рис. 2). Виконуючи цю операцію, треба працювати в захисних окулярах і рукавицях, користуватись справним інструментом.
підготовлена (насічена)

до штукатурення
Після насікання поверхню очи­щають від пилу віниками, щітками або за допомогою стисненого повіт­ря, що подається в приміщення по шлангах від компресорної устано­вки, рясно змочують водою, аби під час штукатурення вода з розчину не так швидко всмоктувалась у по­верхню. Змочують і промивають поверхню водою, набризкуючи її щітками або зі шлангів, приєд­наних до водопровідної мережі. Якщо шви цегляної кладки за­повнені розчином повністю, то їх вибирають на глибину не менш як 10 мм.

Одним з найважливіших чинників, що визначає якість штука­турки, є міцне зчеплення її з поверхнею, на яку вона накидається. За недостатнього зчеплення штукатурка відшаровується від по­верхні, а потім відпадає.

Щоб забезпечити добре зчеплення розчину з поверхнею, її підготовляють, тобто надають їй шорсткості, очищають від пилу, напливів розчину смоли (ці матеріали послаблюють міцність зчеплення штукатурного розчину).

До підготовки поверхонь перевірте вертикальність і горизон­тальність конструкцій. Допустимі відхилення кутів мурування від вертикалі на один поверх цегляних стін не повинні переви­щувати 10 мм, на усю висоту будинку — 30 мм.

Нерівності на вертикальних поверхнях, призначених під об­штукатурювання, допускаються для стін з цегли до 10 мм. Відхи­лення рядів мурування за горизонталлю на 10 м довжини стіни допускаються до 20 мм.

Якщо в процесі перевірки з'ясується, що відхилення переви­щують норми, дефекти усувають.

Розглянемо підготовку цегляних стін, мурованих різними спо­собами.

Підготовка цегляних стін, мурованих впустошовку (шви розчином не заповнені)

Поиск по сайту: