Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Лабораторна діагностика



•Проводиться з метою:

діагностики захворювання; виявлення носіїв;

контролю ефективності лікування або санації носіїв;

виявлення збудника у зовнішньому середовищі (вода);

контролю дезінфекційних заходів.

Матеріал для дослідження:

•випорожнення, блювотні маси, жовч, секційний матеріал, вода відкритих водойм, стічні води, харчові продукти та ін.

Методи діагностики:

Бактеріологічний. Проводять в декілька етапів.

•посів матеріалу у 1% пептонну воду і на лужний агар, середовище TCBS

•через 6-8 год на рідкому середовищі утворюється плівка, яку досліджують за наступними тестами:

- виготовлення мазка, фарбування за Грамом

- вивчення рухливості збудника (метод “висячої” краплі

- постановка РА на склі з холерною сироваткою

Попередній позитивний результат

•через 10-12 год визначають результати посіву на лужному агарі та TCBS агарі. При наявності підозрілих колоній:

- готують мазки-препарати та фарбують за Грамом;

- ставлять РА на склі О1 сироваткою.

При позитивному результаті чисту культуру накопичують та ідентифікують за:

- біохімічними властивостями (біля 13 тестів – тріада Хейберга, нітрозоіндолова реакція, реакція Фогеса-Проскауера, короткий строкатий ряд Гіса, тест на оксидазу)

- за антигенними властивостями (визнячення серовару Огава, Інаба, Гікошима)

- тести для диференціації біоварів

•Експрес-діагностика (попередня відповідь через 2-4 год)

- реакція імобілізації збудника холери - РІФ

- РНГА з антитільним діагностикумом - ПЛР

 

Бактеріоскопічний метод

- фарбування мазків за Грамом

- вивчення рухливості (“висяча” крапля)

 

Серологічний метод (використовують для ретроспективної діагностики)

- РА - РНГА - ІФА ( для виявлення антитоксичних антитіл)

 

Профілактика(конвенційна)

 

Неспецифічна:

•постійне спостереження та індикація збудника у відкритих водоймах;

•охорона джерел водопостачання;

•посилений санітарний нагляд за харчоблоками;

•раннє виявлення хворих та носіїв;

•дезінфекція осередків виявлення

 

Специфічна:

•убита вакцина – вводять підшкірно – імунітет на 6 місяців

•жива атенуйована – вводять на слизову оболонку ротової порожнини – імунітет на 1 рік

•анатоксин – вводять підшкірно - імунітет більше року

•гамаглобулін

•бараняча імунна сироватка

 

Хіміопрофілактика

•тетрациклін протягом 3 діб

 

Лікування

•етітропне (тетрациклін)

•патогенетичне (відновлення водно-сольового обміну)

V.parahaemolyticus

•був виділений в 1950 р в Японії

•зараження відбувається при вживанні в їжу сирих або напівсирих морських продуктів, а також при купанні. В результаті розвивається харчова токсикоінфекція. При потраплянні збудника в рану може викликати ранову інфекцію.

•Основний метод діагностики: бактеріологічний.

 

V.vulnificus

•був відкритий у 1976 р.

•один із найбільш патогенних нехолерних вібріонів

•виявляють у морській воді, рибі, молюсках, ракоподібних

•викликає ранові інфекції, які

характеризуються швидким розвитком

некрозу. Особливо важкою формою є

первинна септицемія (летальність біля

 

 

50 %

 

•Основний метод діагностики -

бактерілогічний

 

 


 

Рід Plesiomonas

 

•Види:

•A. hydrophila

•A. veronii

•Морфологія

•Гр- кокобацили

•Рухливі монотрихи

•В мазках-препаратах

розташовуються поодиноко,

парами, короткими ланцюгами

•Спор і капсул не утворюють

 

 


 

Біологічні властивості:

 

 

•Широко розповсюджені у

прісній та морській воді, стічних

водах.

•Шляхи передачі:

•Аліментарний

•Контактний (через пошкоджену

шкіру)

 

 


 

Патогенність

 

•Холероподібний токсин (токсин

Азао)

•Ферменти патогенності:

•Протеази

•Амілази

•Ліпази

•нуклеази

 

 


 

Патогенез

 

•Аеромонади викликають:

•Ранові інфекції

•Сезонні діареї

•Септицемії

•Абсцеси, перитоніти,

ендокардити, пневмонії (у

імунодефіцитних осіб)

 

 


 

Лабораторна

діагностика

 

•Матеріал для дослідження:

випорожнення, ректальні

мазки, кров, рановий вміст.

•Методи діагностики:

•Бактеріологічний.

•Профілактика

•Неспецифічна

•Лікування

•симптоматичне

 

 


 

Рід Plesiomonas

 

•Види:

•P.shigelloides

•Морфологія:

•Гр- палички

•Рухливі (лофотрихи)

•Спор та капсул не утворюють

 

 


 

Патогенність

 

•Цитотоксини

•Ентеротоксини

•Ендотоксини

•Адгезини

 

 


 

Епідеміологія та

патогенез

 

•Збудник виділяють із гідробіонтів

(молюски, ракоподібні, риби)

•Шляхи зараження:

•Аліментарний

•Плезіомонади викликають:

•Гастроенетерини

•Позакишкові ураження

(менінгіти, септицемії, артрити,

холецистити (у імунодефіцитних

осіб та дітей)

 

 


 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.