Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Умови реалізації права на пред'явлення позову



Для позитивного вирішення питання про відкриття конкретної справи у суді недостатньо наявності у заінтересованої особи права на пред'явлення позову, необхідно ще і реалізувати це право у належному порядку.
Виходячи зі змісту діючого цивільного процесуального законодавства щодо порядку звернення до суду, пред'являється вичерпний перелік вимог. На відміну від випадків недотримання передумов права на пред'явлення позову, недотримання порядку (умов) реалізації права на пред'явлення позову хоча і тягне неможливість порушення провадження по справі в суді, однак не є непереборним. Позивач може виправити допущені помилки та повторно звернутися до суду з тотожним позовом на загальних підставах.
До порядку (умов) реалізації права на пред'явлення позову належать:
1. Підсудність справи даному суду.
Якщо спір не підсудний даному суду, суддя відмовить у прийнятті позовної заяви не тому, що немає права на пред'явлення позову, а тому, що відсутня передбачена законом умова реалізації права на пред'явлення позову.
Якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві (ст. 115 ЦПК України).
2. Процесуальна дієздатність позивача.
Дана обставина повинна бути встановлена суддею, що приймає заяву. Доказами, що підтверджують наявність або відсутність дієздатності, є паспорт, рішення суду (для визнаних обмежено дієздатними та недієздатними), свідоцтво про шлюб.
3. Наявність належно оформлених повноважень на підписання
або пред'явлення позовної заяви.
Позовна заява подається до суду першої інстанції в письмовій формі та підписується позивачем або його представником (п.З ст. 119 ЦПК України).
Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження (п.7 ст. 119 ЦПК України).
4. Сплата судового збору.
5. Дотримання реквізитів позовної заяви.
Згідно з ч.2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
Таким чином, зміст позовної заяви становлять обов'язкові відомості, необхідні для розгляду та вирішення позову в суді.
Отже, недотримання позивачем умов реалізації права на пред'явлення позову, а також відсутність у позивача самого цього права, виявлені до порушення цивільної справи, процесуально фіксуються в ухвалах про відмову в прийнятті позовної заяви або про повернення позовної заяви, право оскарження яких прямо закріплено у ст.293 ЦПК.
Самостійною підставою повернення позивачеві позовної заяви є його заява про повернення йому позову, що означає відмову позивача від використання судової форми захисту права або законного інтересу (п.1 ч.З ст.121 ЦПК).

 

Питання 64 Підготовча частина судового розгляду

 

Цей етап носить попередньо-перевірочний характер і полягає у тому, що процесуальні дії суду та інших учасників процесу спрямовуються головним чином на визначення можливості розгляду справи по суті в конкретному судовому засіданні. Послідовність вчинення процесуальний дій в підготовчій частині судового засідання визначається ст.ст. 163-172 ЦПК.

У підготовчій частині вирішуються такі питання: чи може справа розглядатися цим складом суду; чи можливе засідання при наявній явці учасників процесу, при наявності наявних доказів; про відводи (якщо такі заявлено) тощо.

Підготовча частина починається з відкриття судового засідання головуючим та оголошення, яка справа розглядатиметься. Після цього суд вирішує питання про явку осіб: секретар судового засідання доповідає, хто з’явився, чи вручені повістки особам, які не з’явилися, та які є відомості про причини неявки останніх.

 

Заслухавши секретаря, суд встановлює особу тих, хто з’явився. У кожної особи з’ясовується прізвище, ім’я, по батькові, рік народження, місце проживання та роботи. Порядок встановлення особи залежить від суб’єкта та обставин справи.

Якщо у справі бере участь перекладач, йому роз'яснюються його права та обов'язки та під розписку він попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Крім того, перекладач приводиться до присяги, текст якої підписується ним та разом з розпискою приєднуються до справи.

Наступною процесуальною дією є видалення свідків із зали судового засідання у відведені для цього приміщення. При цьому судовий розпорядник повинен вжити заходів щодо того, щоб свідки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав.

У цій же частині головуючий оголошує склад суду, прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання та роз’яснює учасникам справи їх процесуальні права та обов‘язки (зокрема, право заявляти клопотання перед судом, право на відвід тощо), про що зазначається в журналі судового засідання. У першу чергу розглядаються заяви про відводи, після вирішення яких, головуючий з’ясовує чи є в учасників процесу клопотання в зв’язку з розглядом справи. Якщо заяви та клопотання заявляються, суд заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, вирішує їх. За результатами розгляду заяв та клопотань постановляється ухвала, при цьому відмова у задоволенні клопотання не перешкоджає у подальшому заявляти таке ж клопотання чи заяву. 75% за Наш счёт

 

Обуться модно и со скидкой - можно здесь!

modnakasta.ua

Скидка 40%

 

Суд також вирішує питання про наслідки неявки в судове засідання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі (ст. 169 ЦПК), в тому числі, про відкладення розгляду справи.

 

Питання 65 Відвід судді та інших учасників Відповідно до ст. 2, 8 ЦПК, цивільні справи вирішуються на основі закону, за умов, що виключають сторонній вплив на них. Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об′єктивності суду є право відводу.Можливість заявити відвід суду має забезпечити надійний захист процесу від ймовірного негативного впливу з боку упередженого суду. Метою відводу судді є недопущення до вирішення справи упередженого судді.

 

2. Підстави для відмову судді можуть мати об‘єктивний чи суб‘єктивний характер. Об‘єктивною підставою для відповіду судді є його попередня участь у справі, а саме те, що під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання.

 

Зазначена обставина є безумовною підставою для відводу і у разі її наявності суддя повинен заявити самовідвід. Під попереднім вирішення справи слід розуміти усі випадки, коли справа розглядалася в судовому засіданні незалежно від того, чи завершився її розгляд постановленням рішення суду. Підставою для відводу може бути лише безпосередня участь судді, про відвід якого йдеться, у цій справі.

 

3. Об‘єктивною підставою для відводу є родинні стосунки з особами, які беруть участь у справі. Зокрема, суддя підлягає відводу, якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі.

 

З цих підстав суддя підлягає відводу і тоді, коли зазначені у ній особи вступили або залучені у справі після початку розгляду справи.

 

Перелік родичів є виключний. Не має правового значення та не може бути підставою для відводу за п.2 ч.2 коментованої статті кумівство та інші форми соціальної спорідненості осіб.

 

4.Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може піставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов‘язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими. Наприклад, суддя може заявити самовідвід з цієї підстави, якщо він або його близькі родичі у тій чи іншій мірі залежні від однієї з сторін.

 

Якщо заяву про відвід з цієї підстави подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування. Чинним законодавством не передбачено якими саме засобами доказування можуть бути доведені підстави для відводу, зокрема чи допускається доведення обгрунтованості відводу показаннями свідків. Виходячи із сутності судового доказування, яке має на меті переконати суд в існуванні певних фактів, вважаємо, що доказування підстав для відводу, який вирішується самим суддею, не має практичного сенсу, оскільки докази оцінює суддя, якому заявлено відвід. Саме з цієї причини більшість заяв про відвід відхиляється саме через недоведеність. Натомість, якщо з підстав, передбачених п.2 або 4 частини 1 коментованої статті відвід завляють іншим учасникам процесу, то доказування підстав для відводу здійснюється в загальному порядку.

 

В предмет доказування по справі можуть входити обставини, які мають значення для правильного її вирішення, зокрема й ті, що стосуються об‘єктивності суду. Тому заявляючи відвід з підстав, які можуть бути доказані іншими засобами доказування, ніж письмові докази, заявник вправі заявити клопотання про виклик свідків, витребування письмових доказів або призначення експертизи.

 

Для мотивування заяви про відвід з цих підстав заявник повинен володіти достовірною інформацією про особисте життя судді. Це практично неможливо, тому й ця підстава застосовується в реальній судовій практиці нечасто. Якщо відвід з цих підстав все ж заявлено, то він, швидше за все, буде відхилений. 5. Обставинами, що викликають сумнів в об‘єктивності та неупередженості судді можуть бути незаконні дії судді під час розгляду справи, ігнорування законних вимог сторони, створення перешкод для реалізації процесуальних прав, нерівне ставлення до сторін, нетактовна поведінка судді тощо. Для того, що б ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

 

Ця підстава може бути підставою для відводу лише з ініціативи осіб, які беруть участь у справі. Самовідвід з цієї підстави суддя заявити не може, адже у нього не може бути сумнівів у власній об‘єктивності чи неупередженості.

 

Формулювання п.4 ст. 20 ЦПК України свідчить про те, що підстави для заявлення клопотання про відвід не носять вичерпного характеру.

 

6. Новеллою ЦПК є те, що відсутня така підстава відводу судді, як його участь під час попереднього попереднього вирішення цієї справи в якості прокурора, яка мала місце у ЦПК 1963р. На нашу думку, це недолік коментованої статті.

 

7. Відвід може застосовуватися як тактичний прийом затягування процесу, оскільки заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті з постановленням ухвали, яка формляється окремим документом. Окрім того, після задоволення заяви про відвід справа підлягає розгляду новим складом суду.

 

Стаття 22цпк – інші учасники цив процесу Дія норми, яка регулює інститут відводу суддів, аналогічна за винятком деяких відмінностей за змістом дії статті, що передбачає підстави відводу для інших суб'єктів цивільного процесу, перелічених у коментованій статті, за правилами якої відводу підлягають також секретар судового засідання, експерт, спеціаліст та перекладач.

Хоча зазначені в коментованій статті суб'єкти цивільного процесу не беруть участі в ухваленні рішення, однак їх особиста зацікавленість, необ'єктивність може справити несприятливий вплив на хід судового розгляду і його результат. Наприклад, складаючи протокол, на секретаря судового засідання, за попередньо діючим ЦПК, а ведення журналу та повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу за новим ЦПК, покладається обов'язок об'єктивності викладення в матеріалах справи істинного ходу справи. Адже результат судового засідання та майбутнє оскарження рішення у великій мірі залежить від змісту викладених обставин. Таким чином, незаінтересованість у справі особи секретаря судового засідання має таке ж велике значення як і незаінтересованість судді. В цей же час законодавець ввів норму, якою зазначив, що попередня участь секретаря в якості секретаря у попередньому судовому засідання не є підставою для відводу останнього.

Секретар судового засідання веде журнал судового засідання. Тому його не- об'єктивність чи упередженість до осіб, які беруть участь у справі, може виявитися у внесені до журналу неповних, неточних або завідомо спотворених даних.

Перекладач виконує допоміжну функцію в процесі — забезпечує спілкування суду з особами, які не володіють мовою, якою відбувається судочинство. Він повинен правильно вести переклад з найбільшим ступенем точності, сприяти суду у здійсненні правосуддя в конкретній цивільній справі, коли її учасники не володіють мовою, якою здійснюється судове провадження.

Дотримання принципу національної мови судочинства є однією з гарантій всебічного та об'єктивного розгляду справи, винесення законного та обґрунтованого рішення. Об'єктивність і неупередженість перекладача суттєво впливають на повноту реалізації учасниками процесу своїх прав так само як і на правильне дослідження багатьох доказів у справі.

Від точного та правильного перекладу залежить і виконання учасниками процесу своїх обов'язків, вчинення процесуальних дій відповідно до вимог закону. Перекладач, який заінтересований будь-яким чином у результаті справи, може свідомо перекрутити переклад, допустити неточність в інтересах однієї із сторін. Тому якщо є сумніви в об'єктивності перекладу, особа вправі заявити відвід перекладачу.

На нашу думку, для перекладача слід було б встановити додаткову підставу для відводу — недостатнє для правильного перекладу знання мови.

Одним із суб'єктів цивільного процесу, який також може бути відведений, є експерт, оскільки він також безпосередньо сприяє здійсненню правосуддя. Крім загальних підстав для відводу, передбачених в ч. 1 ст. 20, що встановлює підстави відводу судді, законодавець в коментованій статті встановлює додаткові підстави відводу експерта та спеціаліста, які обумовлені специфікою їх процесуального становища, як осіб, котрі є носіями спеціальних знань у певній галузі знань. Тому висновок експерта чи технічна допомога спеціаліста може істотно вплинути на результат справи. Залежність зазначених суб'єктів (службова чи інша, в тому числі і наявність родинних відносин) від будь-кого із заінтересованих осіб процесу є підставою для відводу так само, як і для інших учасників процесу.

Ще однією безпосередньою підставою для відводу як експерта, так і спеціаліста може бути їх некомпетентність, що проявляється в тому, що з'ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери їх спеціальних знань. Питання про відвід вищезазначених учасників процесу вирішує суд, що розглядає справу керуючись своїм внутрішнім переконанням та обставинами справи. Для вирішення питання про відвід суд виходить до нарадчої кімнати та постановляє ухвалу. З огляду на те, що часто думка судді може не збігатися з думкою інших учасників процесу (зокрема сторін в процесі), суд, відмовляючи у клопотанні про відвід з підстави некомпетентності, зобов'язаний мотивувати своє рішення і пояснити, чому вони (судді) не згодні з думкою особи, яка подала клопотання про відвід.

Попередня участь у справі як перекладача, спеціаліста або експерта не може бути визнана підставою для їх відводу, а щодо експерта та спеціаліста бути підставою, що підтверджує їх некомпетентність.

Згідно ч. 3 коментованої статті усі наведені в ній особи мають право вдруге брати участь у розгляді справи, але тільки в тій самій процесуальній якості. Тобто особа, яка раніше виступала в справі як експерт, не може брати участі в новому розгляді справи як пе­рекладач або в якості іншого суб'єкта цивільного процесу і навпаки.

Додатково див. коментар до ст. 20 ЦПК.

 

Питання 66 Розгляд цивільної справи по сутіСудовий розгляд — це одна зі стадій цивільного процесу, яка є обов’язковою, основною і відбувається у формі судового засідання, тобто судове засідання є зовнішньою формою судового розгляду.

Дана стадія складається із чотирьох частин:

підготовча;

розгляд цивільної справи по суті;

судові дебати;

постановлення та оголошення судового рішення.

Мета підготовчої частини судового засідання — встановити можливість розгляду справи в даному засіданні, вирішити питання, які мають попереднє значення для другої частини судового розгляду справи. Розгляд справи відбувається в залі суду, усно і при незмінному складі суддів. Керує судовим засіданням голова суду або суддя. Права та обов’язки головуючого викладені в ст. 162 ЦПК України. Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних осіб з’явився, чи вручені повістки особам, котрі не з’явилися, та які є відомості про причини їх неявки. Перевірка і повідомлення даних про явку учасників процесу забезпечують суду можливість зробити правильний висновок про необхідність виконання тих чи інших процесуальних дій.

Заслухавши секретаря, суд встановлює особи тих, хто з’явився.

Якщо у справі бере участь перекладач, то йому пояснюють його права й обов’язки. Він попереджається також про кримінальну відповідальність за здійснення завідомо неправильного перекладу. До обов’язків перекладача входить переклад усіх процесуальних дій суду, кожного пояснення і заяви учасників справи. Переклад повинен здійснюватись повно і точно. Скорочений переклад навіть окремих процесуальних дій не допускається.

Свідки видаляються із залу судового засідання у відведену для них кімнату до вирішення питань про відвід суддів і про можливість вирішення справи без осіб, що не з’явилися. Такий порядок має за мету усунути можливість впливу на показання свідків таких обставин, як вирішення судом питань по суті справи, а також пояснень сторін та інших учасників справи.

Головуючий роз’яснює учасникам справи їх право заявляти відводи. Після вирішення питання про відводи сторонам та іншим учасникам справи пояснюються їх права та обов’язки (ст. 170 ЦПК).

Особи, які беруть участь у справі, можуть заявляти клопотання перед судом щодо процесуальних дій, які вони вважають за необхідне здійснити (про заміну неналежної сторони, притягнення до справи третіх осіб, витребування нових доказів і т. п.).

Розглянути справу повно і винести законне рішення можна лише за умови, що в судовому засіданні візьмуть участь усі учасники процесу. В ст. 172 ЦПК (зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до статей 172, 173 і 229 Цивільного процесуального кодексу України» від 17 лютого 2000 р.) перелічені наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі. Залежно від причин неявки особи розгляд справи може бути відкладено, або заява може бути залишена без розгляду (ст.ст. 172, 174, 175, 176 ЦПК). Відкладаючи розгляд справи, суд виносить ухвалу, в якій вказує причини відкладення, заходи, яких необхідно вжити для усунення цих причин, та день нового судового засідання. Розгляд справи після її відкладення починається спочатку.

У цій же частині судового засідання пояснюються права та обов’язки експерта, він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову від виконання покладених на нього обов’язків або за дачу завідомо неправдивого висновку.

Коли виконані всі перелічені дії, суд переходить до розгляду справи по суті.

Це друга частина судового засідання. Мета її полягає в дослідженні доказів з точки зору їх достатності й достовірності, на основі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, необхідних для правильного вирішення справи.

Розгляд справи по суті починається доповіддю одного із суддів, у якій викладаються суть справи, вимоги позивача, зміст обставин, на які він посилається для обґрунтування своїх вимог, а також називаються докази, які є у справі. Суддя не повинен висловлювати думку про обґрунтованість вимог позивача або заперечень відповідача. Такий висновок може бути зроблений лише судом у дорадчій кімнаті після дослідження всіх обставин справи.

 

Головуючий чи суддя повинен з’ясувати, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача, чи не бажають сторони закінчити справу мировою угодою або передати її на розгляд до третейського суду.

Після доповіді по суті справи суд досліджує докази у порядку, передбаченому ст.ст. 180, 181, 182, 186, 187, 188, 190 ЦПК України.

Сторони та інші особи можуть заявляти додаткові клопотання, давати додаткові пояснення. Вислухавши їх, суд постановляє ухвалу про закінчення з’ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Особи, які беруть участь у судових дебатах, у своїх виступах дають правову оцінку спірним правовідносинам, висловлюють свої судження по суті спору. Учасники дебатів підводять підсумки розгляду справи, допомагають суду правильно та всебічно оцінити докази, посилаються на закон, на основі якого, на їхню думку, слід вирішити справу. Порядок проведення судових дебатів викладений у ст. 194 ЦПК.

Судові дебати проводяться незалежно від кількості учасників процесу, не обмежені в часі, обмежені лише предметом судового розгляду справи. У своїх виступах учасники справи не можуть посилатися на матеріали, які не були досліджені в судовому засіданні. Але іноді у ході судових дебатів постає необхідність перевірити окремі факти або докази. В такому випадку суд поновлює розгляд справи по суті, про що виносить ухвалу. Потім проводяться судові дебати.

Після закінчення судових дебатів суд видаляється у дорадчу кімнату для постановлення та оголошення судового рішення. Вхід у дорадчу кімнату стороннім особам заборонений.

Рішення постановляється тими суддями, які входили до складу суду, що розглядав справу. Недотримання цього правила є підставою для відміни судового рішення. Якщо суддя не може брати участі у прийнятті рішення, то він замінюється іншим, і справа розглядається спочатку.

При колегіальному розгляді справи судове рішення постановляється більшістю голосів, викладається в письмовій формі і підписується всім складом суду. Описки й неточності виправляються шляхом закреслення неправильних слів або речень і написання над ними змінених.

Постановлене рішення оголошується привселюдно (крім рішень про усиновлення дітей громадянами України). Головуючий пояснює зміст рішення і порядок його оскарження. Після проголошення рішення суд, який постановив його, не вправі сам скасувати або змінити це рішення. Суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені арифметичні помилки чи описки (ця дія вчиняється в судовому засіданні).

Суд, який постановив рішення, має право постановити додаткове рішення (ст. 214 ЦПК) у таких випадках:

1) якщо відносно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не постановлено рішення;

2) якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точно розміру присудженого стягнення або не вказав, які дії слід учинити;

3) якщо суд не вказав на негайне виконання рішення у випадках, передбачених ст. 217 ЦПК;

4) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Питання про постановлення додаткового рішення може бути порушене протягом десяти днів з дня постановлення основного. Додаткове рішення постановляється в судовому засіданні з викликом сторін. Воно не може змінювати суть основного рішення або містити в собі висновки про права й обов’язки осіб, які не брали участі в справі.

У разі, коли рішення є неясним, суд, який вирішив справу, на прохання учасників справи або органу державного виконання може роз’яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту (ст. 215 ЦПК).

Сторонам та третім особам, притягнутим до участі у справі, які фактично не були присутніми в судовому засіданні під час розгляду справи, суд надсилає копії рішення і ухвал протягом п’яти днів з дня їх оголошення.

У судовому процесі можуть виникнути ускладнення:

зупинення провадження по справі;

закриття провадження по справі;

залишення заяви без розгляду.

Зупинення провадження по справі означає, що суд тимчасово зупинив розгляд справи у зв’язку з обставинами, які перешкоджають цьому розгляду, — до їх усунення або виконання зацікавленими особами необхідних дій.Эта "шишка" на ноге лечится быстро!

 

Зупинення розгляду справи відрізняється від відкладення розгляду справи такими ознаками:

підстави зупинення справи точно визначені законом, а перелік підстав відкладення розгляду справи є невичерпним;

строки зупинення провадження по справі залежать від часу дії обставин, які стали його причиною. Строки відкладення справи встановлює сам суд;

якщо провадження по справі зупинено, то забороняється здійснювати будь-які процесуальні дії, а розгляд справи відкладається для виконання певних процесуальних дій;

ухвала суду про зупинення провадження може бути оскаржена, а про відкладення — ні.

Зупинити провадження по справі може суд першої інстанції в судовому засіданні.

Підстави зупинення провадження по справі поділяються на обов’язкові для суду (ст. 221 ЦПК України) та факультативні (ст. 222 ЦПК України). Ці обставини стосуються сторін і третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору.

Закриття провадження по справі — це закінчення провадження по справі без постановлення судового рішення. Має місце за наявності підстав, які свідчать про те, що процес виник неправомірно або його продовження є неправомірним. Підстави закриття провадження по справі значною мірою збігаються з підставами відмови у прийнятті позовної заяви і визначені ст. 227 ЦПК України (цей перелік є вичерпним). За наявності цих підстав суд не має права вирішувати справу по суті. В разі закриття провадження по справі повторне звернення до суду по спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Ухвала про закриття провадження може бути оскаржена.

Залишення заяви без розгляду — це закінчення провадження без постановлення судового рішення за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, а також при повторній неявці сторін. Підстави залишення заяви без розгляду визначені ст. 229 ЦПК. Після усунення обставин, які перешкоджають прийняттю заяви, сторона знову може пред’явити цей же позов. Саме цим дана форма відрізняється від закриття провадження по справі.

По кожній справі, яка розглядається в судовому засіданні, складається протокол. Він є процесуальним документом, який відображає весь хід судового розгляду: в ньому вказуються процесуальні дії, здійснювані судом під час розгляду справи. Повнота записів у протоколі судового засідання, об’єктивне відображення у ньому ходу процесу — це основа для постановлення правильного рішення, гарантія контролю за його законністю й обґрунтованістю в касаційному і наглядовому порядку.

Всі дії суду, пов’язані з процесуальною процедурою розгляду справи, слід заносити в протокол у такій самій послідовності, в якій вони відбувалися, без скорочення слів. Якщо суд фактично виконав певні дії, але вони в протоколі не зафіксовані, вищестоящий суд вправі зробити висновок, що ці процесуальні дії не виконувались.

Протокол судового засідання веде секретар. Підписують протокол суддя, який веде судове засідання, і секретар. Лише в окремих випадках у ньому можуть ставити свої підписи інші особи.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитись з протоколом судового засідання і упродовж трьох днів після підписання протоколу подавати свої зауваження з приводу допущених у ньому неточностей або неповноти записів. Зауваження на протокол повинні бути розглянуті протягом п’яти днів з дня їх подання.

Отже, значення стадії розгляду цивільних справ визначається змістом діяльності суду першої інстанції і виконуваних ним функцій у цій частині розвитку цивільного судочинства. Шляхом розгляду цивільних справ здійснюються функції правосуддя і виконуються завдання цивільного судочинства — захист прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб і держави.

 

Питання 67 Поняття, послідовність зміст і значення судових дебатів.)

 

У судових дебатах виступають з промовами особи, які беруть участь у справі. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

2. У судових дебатах першим надасться слово позивачеві та його представникові.

3. Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь.

4. Третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги щодо предмета спору, та її представник у судових дебатах виступають після сторін.

5. За клопотанням сторін і третіх осіб у судових дебатах можуть виступати лише їхні представники.

6. Органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, виступають у судових дебатах першими. За ними виступають особи, в інтересах яких відкрито провадження у справі.

7. Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що

розглядається судом, або повторюється. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право

останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.

1. Коментована стаття присвячена третій частині судового засідання - судовим дебатам.

Судові дебати являють собою виступи осіб, які беруть участь у справі. В часі ніхто з них не обмежений, але суддя керує дебатами у тому напрямку, щоб йшлося тільки про обставини справи і докази та їх дослідження у судовому засіданні. Послідовність виступів з промовами визначена даною статтею: позивач, третя особа на його стороні, їх представники, відповідач, третя особа на його стороні, їх представники, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, її представник, органи державної виконавчої влади і органи місцевого самоврядування, які дають висновки в справі. Якщо ініціаторами справи були прокурор, органи державної влади і органи місцевого самоврядування, інші особи та органи, яким законом надано право захищати у суді права, Эта "шишка" на ноге лечится быстро!

У разі

потреби суд може надати учасникам дебатів можливість обмінятися репліками.

2. Дебати повинні докладно відображатися у журналі судового засідання. Разом з тим на практиці їх часто розцінюють як формальність, вказуючи буквально таке; «позивач - прошу позов задовольнити; відповідач - прошу у позові відмовити». Однак у дебатах особи, які беруть участь у справі, повинні викласти свої думки відносно того, які обставини слід вважати встановленими або невстановленими, якими доказами ці факти підтверджуються або спростовуються, тобто висловити суду свою думку про результати дослідження фактів і доказів та свою оцінку досліджених матеріалів справи.

3. Коментована статгя закріплює за учасниками дебатів право обмінятися репліками, тобто короткими виступами по підсумках дебатів. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.

 

Питання 68 Відкладення судового розгляду. Стаття 191.. 1. Суд може відкласти розгляд справи у випадках, встановлених цим Кодексом, а також у разі неможливості розгляду справи у зв'язку

з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі в справі інших осіб.

2. У разі неможливості продовження розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання нових доказів суд оголошує перерву на час, необхідний для цього.

3. Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні. Учасників цивільного процесу, які не з'явилися або яких суд залучає вперше до участі в процесі, викликають у судове засідання на призначений день.

4. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.

5. У справі про розірвання шлюбу суд може відкласти розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення.

6. Якщо розгляд справи відкладався, справа розглядається спочатку.

7. У випадках, коли сторони не наполягають на повторенні пояснень учасників цивільного процесу, наданих раніше, знайомі з матеріалами справи, в тому числі з поясненнями учасників цивільного процесу, якщо склад суду не змінився і до участі у справі не було залучено інших осіб, суд має право надати учасникам цивільного процесу можливість підтвердити раніше надані пояснення без їх повторення, доповнити їх і поставити додаткові питання.

І. Коментована стаття визначає правила щодо одного із способів подолання перешкод на шляху розвитку процесу по цивільній справі - про відкладання розгляду справи та оголошення перерви в її розгляді.

Кожен випадок відкладення розгляду справи є затягуванням у її розгляді, тому це небажана обставина. Однак краще довше розглядати справу, ніж неправильно її вирішити.

Відкладення розгляду справи являє собою перенесення її розгляду на інший, точно обумовлений час. Відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву, суд зазначає день і годину, на які призначається нове судове засідання. Вичерпного переліку підстав відкладення розгляду справи цивільний процесуальний закон не містить, тобто суд може відкласти розгляд справи не тільки в прямо зазначених у цьому Кодексі випадках, але також у зв'язку

з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі у справі інших осіб.

Відкладення справи необхідно відрізняти від оголошення перерви в її розгляді. Таких відмінностей дві: а) за підставами; б) за наслідками. Підставами відкладення є необхідність залучення у процес судді на заміну відведеного, інших осіб, які беруть участь у справі, або інших учасників процесу (свідків, спеціалістів та ін.), а підставою оголошення перерви - неможливість продовження роз­гляду справи у зв'язку з необхідністю подання нових доказів. Наслідком відкладення справи є розгляд її спочатку, а для оголошення перерви коментована стаття такої вимоги не передбачає, хоча практично у більшості випадків так буде і при закінченні перерви.

2. Підстави відкладення можна розділити на дві групи:

а) суб'єктивні підстави, тобто такі, що залежать від учасниківпроцесу: неявка у судове засідання будь-кого з учасників процесу,без яких неможливий розгляд справи у даному судовому засіданні.У деяких випадках така неможливість може виникнути внаслідоквини суду або інших учасників процесу (неявка без поважних при­

чин, неналежне повідомлення про день засідання, нестача доказівунаслідок неякісної підготовки справи);

б) об'єктивні підстави: недостатність доказів унаслідок новихобставин, задоволення клопотань про відвід, надання подружжюстроку для примирення тощо.

3. Відкладення розгляду справи та оголошення перерви оформляється протокольною ухвалою. Учасникам, що з'явилися, продень нового судового засідання повідомляється під розписку. Привідкладенні розгляду справи суд допитує свідків, що з'явилися, в

судовому засіданні у присутності осіб, які беруть участь у справі. Тільки у виняткових випадках свідків можна не допитувати і невикликати у нове судове засідання.

4. У справах про розірвання шлюбу строк відкладення може бути тривалішим, ніж по інших справах. Провадження у цих спра­вах повинно відкладатися тоді, коли суд вважає, що сім'ю ще можна зберегти. У цьому разі судді повинні, як видається, вчинити певні дії, спрямовані на примирення подружжя: спільна бесіда з ними, притягнення громадськості тощо (див. п. 5 постанови № 8 Пленуму Верховного Суду України від 31 серпня 1979 р. «Про судову практику в справах про розірвання шлюбу»).

5. Після закінчення строку відкладення провадження у справі розпочинається заново, тобто за передбаченим у ЦПК порядком. У зв'язку з цим видається не цілком виправданим не включення ЦПК про безперервність судового розгляду, тому що цей принцип допускав розгляд інших справ у перерві розгляду даної справи але з додержанням при його поновленні зазначеного правила коментованої статті.

6. Якщо після поновлення провадження сторони не наполягають на повторенні пояснень учасників процесу, знайомих з матеріалами справи, склад суду не змінився, не змінився і склад учасників справи, суд може надати учасникам процесу можливість підтвердити раніше дані пояснення без їх повторення, доповнити їх і задати додаткові запитання.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.