Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

На позовну заяву про звернення стягнення на майно

Корольовський районний суд м. Житомира

Адреса : 10014, м. Житомир, майдан Соборний 1,

Житомирська область

Від представника Відповідача – 3 :

Редколес Юрія Володимировича

Адреса : Миколаївська область,

Миколаївський район,с. Радсад, вул. Зелена 3,

ІНН : 3043216455

Паспорт Серія : ЕО 725038 (виданий 23.07.1999 р.)

У особі : адвокат Михайлов Гліб Вадимович

Телефон : 03 999 0 111

Інші учасники процесу : Позивач : Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

Адреса : 49094, м. Дніпропетровськ , вул. Набережна Перемоги 50,

Код ЄДРПОУ 14360570

МФО 305299

Телефон : (056) 7896021

Відповідач – 1 : Дорошенко Віктор Вікторович

Адреса : Луганська обл.., с. Лисичанськ, вул. Московська 280,

ІНН 3068917277

Паспорт Серія : ВМ 665978(виданий 23.05.2005 року)

Відповідач – 2 : Широкий Микола Васильович

Дата народження : 1970 рік

Місце реєстрації : вул. Вітрука 20 В, кв. 3

Третя особа без самостійних вимог : Єрофєєв Артем Миколайович

Адреса : 10000, Житомерська обл.., м. Житомир, вул. Бородія 8, кв. 2

Дата народження 30.09.1988

ІНН 3059022090

Паспорт Серія : ВН 238866 (виданий 17.01.2004 року)

Справа № 296/7441/13-ц

2/296/805/14

ЗАПЕРЕЧЕННЯ

на позовну заяву про звернення стягнення на майно

У провадженні судді, Корольовського районного суду м. Житомира, Бондарчука В.В., знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"(надалі Позивач) до Дорошенка Віктора Вікторовича (надалі Відповідач – 1), Широкого Миколи Васильовича (надалі Відповідач – 2), Редколеса Юрія Володимировича (надалі Відповідач – 3) , третьої особи Єрофеєва Артема Миколайовича про звернення стянгення на майно про звернення стягнення на майно.

В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про забезпечення позову шляхом заборони УДАІ УМВС України в Житомирській області вчиняти дії щодо зняття з обліку, перереєстрації та відчуження в будь-який інший спосіб шляхом внесення інформації до відповідних баз даних щодо наступних транспортних засобів:

1. транспортний засіб марки: RENAULT; модель: PREMIUM 420 DСІ; рік випуску: 2000; тип кузову: сідловин тягач-Е; номер кузова (шасі): VF622GVA00010864;

2. транспортний засіб марки RENAULT модель: r 385; рік випуску: 1993; тип кузову: Т3; сідловин тягач-Е ;номер кузова (шасі): VF622G04A1RFP50520; реєстраційний номер AM 1995 АВ;

3. транспортний засіб марки: МІRОFRЕТ; модель: ТRS 3; рік випуску: 1998; тип кузову: н/причіп-рефрижератор-Е; номер кузова (шасі): VS8S8A3NS3RAO13066;

4. транспортний засіб марки: RENAULT; модель: PREMIUM; рік випуску 1998; тип кузову: фургон-рефрижератор-С; номер кузова (шасі): VF622ACA0A0004411;

5. транспортний засіб марки: RENAULT; модель: PREMIUM; рік випуску: 1999; тип кузову: фургон-рефрижератор-С; номер кузова (шасі): VF622ACA0A0002209;

6. транспортний засіб марки: RENAULT; модель: PREMIUM 400; рік випуску: 1999; тип кузову: сідловий тягач-Е; номер кузова (шасі): VF622GVA000100506;

7. транспортний засіб марки: SСНМІТZ; модель: SКО 27; рік випуску: 2000; тип кузову: н/причіп-рефрижератор-Е; номер кузова (шасі): 357828/6000002.

8. - транспортний засіб марки : DAF; модель: 65.400: рік випуску : 1996; тип кузова : фургон – рефрижератор – С; номер кузова XLRAE65NCOE418634;

Позивач просив вилучити у відповідачів належні їм вказані транспортні засоби, які перебувають у заставі в ПАТ КБ "ПриватБанк" та передати їх на зберігання останньому, з метою недопущення подальшого перепродажу вказаних вище автомобілів.

Суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, в частині накладення заборони УДАІ УМВС України в Житомирській області вчиняти дії щодо зняття з обліку, перереєстрації та відчуження в будь-який інший спосіб шляхом внесення інформації до відповідних баз даних вказаних вище транспортних засобів. Вимога щодо вилучення транспортних засобів фактично є позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, та має вирішуватися в судовому засіданні шляхом постановлення рішення, а тому ця вимога є передчасною.

Клопотання задовольнити частково, та було винесено ухвалу :

Заборонити Управлінню Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Житомирській області вчиняти дії щодо зняття з обліку, перереєстрації та відчуження в будь-який інший спосіб шляхом внесення інформації до відповідних баз даних щодо наступних транспортних засобів:

Між позивачем та Єрефєєвим Артемом Миколайовичем 12.12.2007 року було укладено кредитний договір № МІ-150-07 від 17.12.2007 року (надалі кредитний договір), відповідно до умов якого, останній отримав кредит у розмірі 185 000 ,00 (Доларів США) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.12.2010 року.

В забезпечення виконання зовязань за кредитним договором було укладено договір застави : №М1-150-07 зареєстрований в реєстрі за № 5834 ( надалі договір застави автотранспорту). Згідно з договором застави автотранспорту Єрофєєв А.М. надав в заставу належне йому майно, а саме :

В порушення умов кредитного договору та ст. 526 Цивільного Кодексу України , Єрофєєв А.М. свої забовязання виконав частково.

З урахуванням викладеного, станом на 03.04.2013 року заборговарість Єрофєєва А.М. становить 360 034, 74 дол. США.(триста шістдесят тисяч тридцять чотири долари США та сімдесят чотири центи), а саме :

1.- заборгованість за кредитом - 121 782,68 доларів США.

( сто двадцять одна тисяча сімсот вісімдесят два долари США та шістдесят вісім центів).

2.- заборгованість за відсотками - 137 742,25 доларів США.

(сто тридцять сім тисяч сімсот сорок два долари США та двадцять пять центів).

3.- заборгованість з пені – 100 509,81 доларів США.

( сто тисяч пятсот девять доларів США та вісімдесят один цент).

В порушення умов п. 17.7 договору застави, ч. 2 ст. 586 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про Заставу» , без згоди ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», Єрофєєв А.М. реалізівав заставні автомобілі :

Громадянину Широкому Миколі Васильовичу :

- транспортний засіб марки: МІRОFRЕТ; модель: ТRS 3; рік випуску: 1998; тип кузову: н/причіп-рефрижератор-Е; номер кузова (шасі): VS8S8A3NS3RAO13066.

- транспортний засіб марки: RENAULT; модель: PREMIUM; рік випуску 1998; тип кузову: фургон-рефрижератор-С; номер кузова (шасі): VF622ACA0A0004411;

- транспортний засіб марки: RENAULT; модель: PREMIUM 400; рік випуску: 1999; тип кузову: сідловий тягач-Е; номер кузова (шасі): VF622GVA000100506;

- транспортний засіб марки : DAF; модель: 65.400: рік випуску : 1996; тип кузова : фургон – рефрижератор – С; номер кузова XLRAE65NCOE418634;

- транспортний засіб марки: SСНМІТZ; модель: SКО 27; рік випуску: 2000; тип кузову: н/причіп-рефрижератор-Е; номер кузова (шасі): 357828/6000002;

Громадянину Редколес Юрію Володимировичу :

- транспортний засіб марки: RENAULT; модель: PREMIUM; рік випуску: 1999; тип кузову: фургон-рефрижератор-С; номер кузова (шасі): VF622ACA0A0002209;

Громадянину Дорошенко Віктору Вікторовичу :

-транспортний засіб марки: RENAULT; модель: PREMIUM 420 DСІ; рік випуску: 2000; тип кузову: сідловин тягач-Е; номер кузова (шасі): VF622GVA00010864.

20.17.2007 року ПАТ КБ «Приватбанк» зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про обтяження предмету застави. Згідно зі ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника( покупця) рухомого майна, шо є предметом обтяження. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» згоду на відчуження рухомого майна Єрофєєва А.М. без збереження не надав, а тому зареєстроване обтяження зберегло силу для нових власників – Широкого М.В., Редколес Ю.В., Дорошенко В.В.

На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року змінено найменування позивача з Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» 17.07.2009 проведено державну реєстрацію вказаних змін ( номер запису в ЄДРПОУ 12241050038006727).

Проте, на думку Відповідача – 3 та його представника , вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у зв’язку із невиконанням відповідачами взятих на себе грошових зобов’язань з посиланням на примірник кредитного договору, наданий до суду позивачем, як на належний та допустимий доказ для застосування цивільно-правової відповідальності відповідачів - є абсолютно безпідставними та необґрунтованими виходячи з наступних обставин.

У відповідності до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Тобто, доказами можуть бути будь-які фактичні дані, в тому числі і договір банківського кредиту як письмовий доказ, на підставі якого суд повинен встановити наявність обставин, що обґрунтовують вимоги позивача щодо наявності у відповідачів заборгованості за договором банківського кредиту, не виконання за цим договором грошового зобов’язання та настання цивільно-правової відповідальності, виходячи саме з умов договору як письмового доказу.

Як передбачено ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

В той час, ст. 59 ЦПК України, яка регулює питання допустимості доказів, передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За загальним принципом доказування та подання доказів, відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Таким чином, позивач як сторона по справі, зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог, зокрема щодо виникнення договірних правовідносин позики між сторонами на підставі договору банківського кредиту та не виконання відповідачем взятих на себе договором грошових зобов’язань - подавши суду відповідний оригінал договору банківського кредиту або ж його належним чином завірену копію, оскільки обов’язок подання доказів покладається на сторін.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов’язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі.

Звертаю увагу суд на те, що докази, які позивач повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, - повинні бути виключно належними та допустимими.

Відповідно до ст. 179 ЦПК України, предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Як передбачено ч.1 ст. 185 ЦПК України, письмові доказиабо протоколи їх огляду оголошуються в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть давати свої пояснення з приводу цих доказів.

Натомість, відповідачем, ОСОБА_2 було подано інший письмовий документ у вигляді договору банківського кредиту від 9 вересня 2008 року за № XXXXXX/0000479798, в якому на кожній із сторінок його сторонами було проставлено справжні підписи, які не є підробленими, а зміст першої сторінки договору (на першому аркуші в примірнику, який був наданий банком, підпис ОСОБА_7 – підроблений) частково має інші умови, зокрема в п. 1.1. примірника договору банківського кредиту наданого відповідачем ОСОБА_2 кредитор надає позивальнику кредит, а позичальник отримує його відповідно до умов кредитування за програмою кредитування «споживчий кредит на купівлю автомобіля», в той час як в примірнику договору наданого банком в тому ж п. 1.1. зазначено, що кредитор надає позивальнику кредит, а позичальник отримує його відповідно до умов кредитування за програмою кредитування «Кредит під заставу нерухомості».

У відповідності до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Крім того, ст. 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, з підстав передбачених ст. ст. 212, 213 ЦПК України, суд повинен надати оцінку кредитному договору№ МІ-150-07 від 17.12.2007 року, наданого позивачем, на предмет його належності, допустимості, достовірності як доказу окремо від інших доказів, відобразивши таку оцінку у своєму рішенні.

Таким чином, позивачем не було надано належних та допустимих доказів в рахунок обґрунтування вимог щодо наявності укладеногокредитного договору, заборгованості, яка виникла б на підставі не належного виконання Відповідачем – 3 , взятих на себе грошових зобов’язань та можливості у зв’язку із цим застосування цивільно-правової відповідальності, оскільки кредитний договірвід 9 вересня 2008 року за№ МІ-150-07 від 17.12.2007 року, наданий позивачем не є допустимим доказом, з підстав викладених в цьому запереченні, а інших доказів укладання кредитного договору як на підставу поновлення порушеного права позивачем суду надано не було, - а тому в позові необхідно відмовити, у зв’язку із недоведеністю обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

При таких обставинах, на підставі вищевикладеного та керуючись ст. 27, 128 ЦПК України, -

П Р О Ш У:

1. Прийняти до розгляду заперечення на позовну заяву Публічному акціонерному товариству «ПРИВАТБАНК» в задоволенні позову до Дорошенка Віктора Вікторовича, Широкого Миколи Васильовича, Редколеса Юрія Володимировича, третьої особи Єрофеєва Артема Миколайовича про звернення стянгення на майно про звернення стягнення на майно.

2. Відмовити Публічному акціонерному товариству «ПРИВАТБАНК» в задоволенні позову до Дорошенка Віктора Вікторовича, Широкого Миколи Васильовича, Редколеса Юрія Володимировича, третьої особи Єрофеєва Артема Миколайовича про звернення стянгення на майно про звернення стягнення на майно.

З повагою,

Поиск по сайту: