Початок і завершення роботи, головне меню

Методичні рекомендації

Для успішного засвоєння матеріалу з курсу “Основи інформатики та обчислювальної техніки” потрібно дотримуватись такої схеми:

Ø послідовно виконувати лабораторні роботи у відповідному модулі;

Ø заздалегідь ознайомитися з теоретичними відомостями, завданнями та контрольними запитаннями до відповідної лабораторної роботи;

Ø законспектувати теоретичний матеріал у звіт з лабораторної роботи;

Ø виконати завдання до лабораторної роботи на лабораторному занятті;

Ø засвоїти основні дії, описані у лабораторній роботі;

Ø виконати завдання для самостійної роботи та законспектувати хід роботи у звіт;

Ø відповісти самостійно на всі контрольні запитання;

Ø оформити звіт з лабораторної роботи;

Ø захистити роботу перед викладачем.

Захист лабораторних робіт відбувається послідовно в кожному з модулів.При захисті лабораторної роботи курсант повинен:

Ø продемонструвати виконані завдання до лабораторної роботи і для самостійної роботи на комп’ютері;

Ø відповісти на всі запитання викладача за даною темою;

Ø подати звіт про виконання роботи.

Звіт з лабораторних робіт оформлюється або на аркушах формату А4, або в окремому зошиті. Окрім підписаної титульної сторінки, звіт складається з таких розділів:

1. Номер лабораторної роботи, тема, мета.

2. Стислий конспект теоретичного матеріалу (відповіді на основні контрольні запитання).

3. Формулювання кожного з завдань для самостійної роботи, хід його виконання та машинні результати виконання.

4. Висновок.

5. Підпис, дата.

Слід бути уважним під час визначення і занотовування у звіт назв файлів, контрольних чисел або фраз із текстових файлів. Оцінюється повнота і якість виконання лабораторної роботи, зміст відповідей та оформлення звітів.

МОДУЛЬ № 1

ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА WINDOWS XP.

СИСТЕМНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПРОГРАМИ ПІД ОПЕРАЦІЙНУ СИСТЕМУ WINDOWS XP

Лабораторна робота № 1

Операційна система Windows XP

План

1. Основні принципи роботи із системою Windows XP.

2. Файлова система.

3. Початок і завершення роботи, головне меню.

4. Дії з вікнами: відкривання, закривання, перетягування.

5. Папки, файли, ярлики та дії над ними.

6. Програма Проводник.

Теоретичні відомості

Серед усіх системних програм, з якими доводиться працювати користувачам комп’ютерів, особливе місце займають операційні системи. Операційна система (ОС) – це програма, яка виконується під час вмикання комп’ютера. Вона забезпечує користувачу та прикладним програмам зручний засіб спілкування (інтерфейс) з пристроями комп’ютера. У складі ОС можна відокремити три частини: командну мову, файлову систему та систему управління зовнішніми пристроями.

Зараз нараховується декілька десятків різних типів ОС для ПК. Найбільш розповсюдженими серед них є MS-DOS, Windows 9Х/2000, Windows XP, Windows Vista.

Windows– високопродуктивна, багатозадачна і багатопоточна операційна система з графічним інтерфейсом і розширеними можливостями. Windows дає можливість одночасного виконання декількох прикладних програм, перемикання між ними, налаштування нового обладнання та ін. ОС Windows сумісна з DOS-програмами. Кожна прикладна програма виконується у своєму вікні. Windows має зручний графічний інтерфейс користувача, що дуже спрощує роботу у системі.

Файлова система

При роботі з ОС Windows використовують ряд нових понять і термінів: об’єкт, ярлик, значки, панель задач, головне та контекстне меню та інше. Основними інформаційними об’єктами є файли. Файлом називається область на диску або іншому машинному носії, що зберігає інформацію, впорядковану за деякими ознаками. Оскільки Windows орієнтовано на роботу з документами, то файли називаються документами а програми, що створюють та обробляють їх – прикладними програмами. Для ідентифікації кожному файлу надається ім’я, що складається з 2 частин – назви та розширення. Назва може складатися з букв, цифр та різних спецсимволів, довжиною до 255 символів (використовуються великі та малі літери латинського алфавіту та Кирилиці). Розширення має від 1 до 4 символів і можуть бути довільними, але є стандартні, загальноприйняті. Приклади імен файлів: text1.txt, my.dat, self.exe, command.com, zed.html.

Розширення імені файла є необов’язковим. Воно, як правило, описує зміст файла. Велика кількість програм встановлюють розширення імені файла, за ним можна визначити, яка програма його створила. Приклади розширень:

Ø .com, .exe – готові до виконання програми;

Ø .txt – текстові файли;

Ø .doc, .docx – файли, створені текстовим процесором Microsoft Word;

Ø .xls, .xlsx – файли, створені електронними таблицями Microsoft Excel;

Ø .mdb – файли, створені системою управління базами даних Microsoft Access;

Ø .bmp, .jpg – графічні файли;

Ø .htm, .html – Web-сторінка.

Складовими елементами ПК як сховища інформації є диски (жорсткі, флеш-диски, оптичні диски). Кожний з них зберігає файли, які можна впорядкувати за певною тематикою в папки.

Папка – це місце на диску, в якому зберігається інформація про файли: їх адреса, розмір, час останньої модифікації та інше. Папка теж має ім’я. Розширення для папок не використовується. На кожному диску може бути кілька папок, що у свою чергу, мають інші папки. Кожна папка може містити ще й файли. Так утворюється ієрархічна деревоподібна структура папок. Об’єднувати файли в групи, швидко знаходити їх дозволяє спосіб організації зберігання файлів на диску – файлова система ОС.

Спосіб збереження файлів на дисках комп’ютера називається файловою системою. Ієрархічна структура, у вигляді якої операційна система відображає файли і папки диска, називається файловою структурою.

До основних операцій з файловою структурою належать:

Ø навігація по файловій структурі;

Ø запуск програм і відкриття документів;

Ø створення каталогів;

Ø копіювання файлів і каталогів;

Ø переміщення файлів і каталогів;

Ø видалення файлів і каталогів;

Ø перейменування файлів і каталогів.

На кожному диску міститься багато різних файлів. Будь-який файл може розташовуватися як прямо на диску, так і в довільному каталозі, який, у свою чергу, також може розташовуватися в іншому каталозі (рис. 1).

На кожному диску є один головний (або кореневий) каталог, наприклад: A:, C:, D: (рис. 1). У ньому реєструються файли та підкаталоги 1-го рівня, в них можуть бути підкаталоги 2-го рівня і т. д. Наприклад, для кореневого каталогу диска С: підкаталогами 1-го рівня є: ARC, PROGRAM FILES, WINDOWS, STUDENTS, TEMP, а файлами 1-го рівня – config.sys, command.com, autoexec.bat (рис. 1). Каталоги P14-1, P14-2, P14-3 є підкаталогами каталогу STUDENTS, тобто стосовно до кореневого каталогу – це каталоги 2-го рівня (рис. 1). Як видно з рис. 1, диск А: не має жодного каталогу 1-го рівня, на ньому лише один файл 1-го рівня my.doc; диск D: зовсім порожній.

Для опису розташування файла на диску використовується шлях доступу до файла – послідовність каталогів, відокремлених символом “\”(зворотній слеш). Наприклад, шлях доступу до файла my.doc має такий вигляд A:\my.doc; до файла mytext.txt – C:\STUDENTS\P14-1\IVANENKO\LAB1\mytext.txt; до файла arj.exe – C:\ARC\arj.exe (рис. 1). Отже повне ім’я файлу складається з імені диску, шляху та імені файлу. Наприклад D:\STUDENTS\TEST\lab.doc.

Каталог, з яким у даний момент працює користувач, називається поточним. Наприклад, якщо працюєте з каталогом LAB1 (рис. 1), тоді він вважається поточним.

A: my.doc

С: ARC arj.exe

rar.exe

PROGRAM FILES

WINDOWS

STUDENTS P14-1 IVANENKO LAB1 mytext.txt

PETRENKO

SIDORENKO

P14-2

P14-3

TEMP

config.sys

command.com

autoexec.bat

D:

Рис. 1. Приклад структури збереження інформації на дисках

Під час проведення основних операцій з файлами одного каталогу інколи потрібно використання групового імені файлів або шаблону, який записується на основі виділення деяких ознак, за якими необхідні файли можна об’єднати у групу. У груповому імені (шаблоні) можна використовувати всі допустимі символи алфавіту для позначення імені файла, а також символ ? та символ *. Символ ? означає будь-який один допустимий символ алфавіту, а символ * позначає декілька будь-яких допустимих символів. Наприклад, шаблони для таких груп файлів:

Ø file1.txt, file2.txt, file3.txt шаблон має вигляд file?.txt;

Ø file1.txt, mytext.txt шаблон має вигляд *.txt;

Ø autoexec.bat, autoexec.bak шаблон має вигляд autoexec.*;

Ø vc.com, vc.mnu, vcw.txt шаблон має вигляд vc*.*;

Ø file1.txt, autoexec.bat шаблон має вигляд *.* (тобто всі файли).

Основні принципи роботи із системою Windows XP

Початок і завершення роботи, головне меню

При завантаженні операційної системи Windows XP на екрані з’являється відповідна заставка. Процес завантаження може зайняти кілька хвилин, і необхідно почекати його закінчення.

На робочому столі розташовується панель завдань і декілька значків (рис. 2), що дозволяють швидко запускати програми або відкривати потрібні документи. Розташування і склад значків може бути різним. Наприклад, значок Мой компьютер (може бути відсутнім на робочому столі) призначений для роботи з дисками і файлами комп’ютера, а значок Корзина дозволяє видаляти непотрібні файли і відновлювати помилково вилучені файли.

У лівій частині панелі завдань розташована кнопка Пуск (рис. 3), її часто називають головним меню Windows. За допомогою головного меню можна запускати різні завдання, відкривати документи, користуватися довідковою інформацією і багато іншого.

Щоб відкрити це меню, необхідно клацнути мишею на кнопці Пуск. Повторне натискання кнопки забере меню з екрана. Після натисканні миші на кнопку Пуск на екрані з’явиться головне меню операційної системи Windows XP (рис. 4).

Рис. 4. Головне меню Windows

Мои документи відкриває папку, в якій можна зберігати власні файли користувача.

Недавние документы – меню, що показує 15 документів і папок, які останніми відкривав користувач.

Музыкавідкриває папку де можна зберігати звукові файли.

Мой компьютердає доступ та інформацію про диски та пристрої підключених до ПК.

Сетевое окружение дає доступ та інформацію про папки та файли на інших ПК.

Панель управления – відкриває вікно, що забезпечує доступ до всіх інструментів, які дають змогу змінювати програмну конфігурацію системи або її параметри.

Принтеры и факсы – відображує встановлені принтери та дає змогу встановити нові.

Для одержання початкових відомостей про використання Windows, допомоги, усунення неполадок і одержання технічної підтримки використовується пункт меню Справка и поддержка.

Поиск – меню, яке використовують для пошуку файлів або папок, а через мережу – конкретного ПК.

Меню Выполнить запускає прикладні програми.

Выход из системыдозволяє закрити програми, вийти із системи та перемкнутися на іншого користувача.

Завершить работу дає змогу безпечно вимкнути ПК без втрати інформації.

Натискання кнопки Все программы відкриває список програм, установлених на даному комп'ютері. Вибравши її, ви можете запустити будь-яку програму (рис. 5).

Рис. 5. Пункт меню Все программы

Праворуч у центральній частині меню розташовані команди перегляду вмісту важливих папок комп’ютера, а також команди настроювання системи.

У нижній частині меню розташовані команди для завершення роботи Windows. З їхньою допомогою можна тимчасово припинити роботу комп’ютера, перевантажити комп’ютер або вимкнути його. Крім того, можна закінчити роботу на комп’ютері поточного користувача, щоб дати можливість попрацювати іншому курсанту.

Якщо встановити покажчик миші в область головного меню, у меню з’являється горизонтальна смуга, що позначає обрану команду меню. При русі покажчика миші уздовж меню, виділення елемента переміщається слідом за покажчиком. Деякі елементи меню мають у правій частині зображення стрілки . Це означає, що дана команда меню призначена для відкриття ще одного, вкладеного меню. Відзначимо, що при встановленні нових програм у меню Все программы звичайно автоматично додаються нові команди для запуску цих програм. Щоб перейти до вкладеного меню, потрібно підвести покажчик миші до зображення стрілки . При цьому вкладене меню відкриється, і ви можете переміщатися по ньому так само, як і по головному, тобто переміщуючи покажчик миші. Для вибору команди меню досить клацнути на ній мишею.

Якщо в одному з вкладених меню ви побачите команду , то дане меню показано не цілком. Якщо ви довго не користувалися однією з команд меню, то можете не знайти її при черговому відкритті головного меню. Операційна система Windows XP ховає рідко використовувані команди меню, щоб вони не відволікали вас. Ця можливість може бути відключена. Щоб побачити всі без винятку команди, потрібно клацнути мишею на команді , і на екрані з’являться сховані раніше команди допоміжного меню.

Рано чи пізно роботу з комп’ютером слід закінчити, і його потрібно вимкнути. Дуже важливо правильно завершити роботу комп’ютера, коли ви використовуєте Windows.

Вимикання комп’ютера під час роботи Windows може зіпсувати важливу системну інформацію і призвести до непрацездатності системи. Тому просто вимкнути комп’ютер при роботі з Windows не можна. Для правильного закінчення роботи із системою Windows XP необхідно скористатися командою головного меню Завершение работы, розташованої поруч із кнопкою в нижній частині головного меню. На екрані з’явиться діалог Завершение работы Windows (рис. 6). Цей діалог пропонує вам зробити вибір способу завершення роботи, натиснувши одну з великих кнопок у центрі діалогу. Якщо ви натиснете кнопку Отмена, то діалог буде прибраний з екрана, і ви повернетеся до звичайної роботи з Windows XP.

Рис. 6. Діалог завершення роботи Windows