Організаційні форми навчання

Спосіб взаємодії вчителя та учня на уроці визначається органі­заційними формами навчання. До них належать: урок, лекція, семінар, практичні заняття, екскурсії, залік, домашня навчальна робота та ін. Головною формою організації навчання при викладанні образотворчого мистецтва є урок. Для кожного уроку вчитель роз­робляє його структуру. Серед загально-дидактичних етапів уроку визначаються такі (за І.Я. Лернером):

• Організаційний етап, на якому відбувається підготовка учнів до роботи, організація робочого місця. Цей етап може бути як на початку, так і в середині уроку, при зміні видів навчально-пізна­вальної діяльності.

• Етап перевірки домашнього завдання. При викладанні обра­зотворчого мистецтва окреме домашнє завдання може бути від­сутнім. Замість практичної роботи може бути задано спостережен­ня за явищами природи та предметним середовищем. Але дуже важливим є перегляд закінчених робіт минулого уроку, з їх пози­тивним аналізом. Цей етап краще проводити на початку уроку, щоб звільнити дитину від очікування оцінювання його діяльності.

• Етап всебічної перевірки ступеня засвоєння навчального ма­теріалу. Засобом репродуктивної бесіди, або іншими, на цьому етапі визначається засвоєння навчального матеріалу теми, яка вивчається чи повторюється, виявляються слабкі сторони, і для подальшо­го просування вносяться роз'яснення, стимулюється застосування раціональних прийомів.

• Етап підготовки учнів до активного і свідомого засвоєння на­вчального матеріалу. На цьому етапі відбувається мотивація учнів до активного сприйняття нового навчального матеріалу, актуаліза­ція раніше засвоєних знань та умінь, активізація навчально-пізна­вальної діяльності.

• Етап засвоєння нового навчального матеріалу, формування або закріплення, удосконалення, узагальнення, систематизація нових знань і умінь інтелектуального та практичного характеру. Плану­вання навчального матеріалу за темами дає можливість на перших уроках вивчення теми розкрити всі її складові, і надати уявлення про цілісний фрагмент змісту освіти, що вивчається; послідовно здійснити розкриття головних понять, алгоритмів дій, відпрацю­вання умінь та навичок, провести узагальнення та систематизацію навчального матеріалу.

• Етап перевірки розуміння і корекції засвоєння учнями нового матеріалу, на якому перевіряється розуміння учнями сутності еле­ментів змісту освіти, що вивчаються, взаємозв'язок між ними, на­дається індивідуальна допомога.

• Підведення підсумків уроку. Узагальнюються елементи знань та умінь, що вивчалися, і представляються цілісно.

• Інформація про домашнє завдання (якщо є), роз'яснюється методика виконання, звертається увага на типові помилки. На уро­ках образотворчого мистецтва більша частина практичної роботи повинна виконуватися в класі. Залишається лише її завершення до закінченого вигляду.

Форми організації навчально-пізнавальної діяльності

В арсеналі кожного вчителя є значна кількість форм організації навчально-пізнавальної діяльності, а саме:

— фронтальна форма, за характером сумісно-індивідуальна (пе­редбачає, що всі учні працюють в одному темпі за однаковим зав­данням);

— парна (організація навчально-пізнавальної діяльності за па­рами, які мають певну основу, навчальні, індивідуальні можливості учнів);

— групова (склад учнів поділяється на групи, бригади, ланки; кожна група має своє завдання, завдання рівноцінні за змістом та складністю);

— кооперовано-групова, колективна (клас поділяється на гру­пи для виконання кожною з них частини загального завдання);

— диференційовано-групова (передбачає організацію роботи груп учнів з різними можливостями, за різними завданнями, що відповідають визначеним можливостям);

— ланкова (передбачає організацію навчальної діяльності пості­йних груп учнів, за характером — послідовно-взаємодіюча);

— бригадна (передбачає організацію навчальної діяльності спеціально сформованих тимчасових груп учнів, за характером — сумісно-взаємодіюча);

— індивідуальна (самостійна робота кожного учня за особистим завданням і за самостійно обраним темпом, які залежать від на­вчальних можливостей і психічних особливостей);

— індивідуально-групова (передбачає включення окремих учнів в роботу над оригінальними завданнями при виконанні основним складом класу загального завдання) [39].

Педагогічна майстерність вчителя полягає в усвідомленні цілей навчального процесу, чіткому визначенні завдань конкретного ета­пу навчання, конкретного уроку та їх реалізації, доцільному підборі методів та форм навчання.

Поиск по сайту: