Щодо зміни найменування юридичної особи. У разі зміни найменування юридичної особи (а також зміни прізвища/імені/по батькові фізичної особи) державний виконавець за наявності підтверджуючих документів вправі змінити назву сторони власною постановою, яка підлягає затвердженню начальником відділу ДВС.
Щодо надсилання кореспонденції. Постанови про відкриття виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачу в обов’язковому порядку повинні надсилатися рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення. З огляду на це, якщо зазначені постанови направлені простою кореспонденцією, то особа буде вважатися неналежно повідомленою з відповідними правовими наслідками. Відтепер боржник буде вважатися належно повідомленим про відкриття виконавчого провадження у тому разі, якщо відповідна постанова направлена на адресу, що зазначена у виконавчому документі. Відтак, слід порадити відповідачам точно зазначати свою адресу суду/іншому органу, який уповноважений видавати виконавчі документи, для уникнення проблем при здійсненні виконавчого провадження.
Щодо повернення виконавчого документа за заявою стягувача. Повернення виконавчого документа стягувачу за його власною письмовою заявою не позбавляє його права на повторне звернення з заявою про відкриття виконавчого провадження. Відтак, боржникам, які домовляються зі стягувачами про добровільне виконання рішення слід грамотно оформлювати відповідні правовідносини та не погоджуватися на процедуру, пов’язану із поверненням виконавчого документа стягувачу за його заявою, задля уникнення можливості стягнення.
Щодо арешту коштів на рахунку. Арешт, накладений державним виконавцем на кошти на рахунках боржника, автоматично поширюється на всі кошти, розміщені на рахунках, які будуть відкриті після накладення зазначеного арешту.
Щодо проведення оцінки. Обов’язкова незалежна оцінки має проводитися лише у разі складності процедури або наявності заперечень боржника або стягувача. Звіт про оцінку, який складається незалежним оцінювачем у разі проведення окремої процедури оцінки, буде чинним виключно протягом 6 місяців. Після цього за необхідності потрібно буде проводити нову процедуру оцінки.
Щодо механізмів примусової реалізації. На комісійних умовах реалізується майно, вартість якого не перевищує 150 НМДГ (2550 грн.), товари побутового вжитку, інше рухоме майно (якщо стягувач не проти). Якщо майно не продано протягом 2 місяців воно може бути знижене у вартості протягом 10 днів, але не більше ніж на 30%. Повторна уцінка не повинна перевищувати 50% початкової вартості майна. Нереалізоване майно буде передаватися стягувачу в рахунок погашення боргу за первісною вартістю. Така норма покликана певним чином захистити боржника від продажу його майна за очевидно заниженими цінами.
Щодо звернення стягнення на кошти відокремлених підрозділів, то воно здійснюється незалежно від наявності грошових коштів на рахунку власне юридичної особи.
Щодо оскарження дій державного виконавця. Якщо сторони й надалі мають право подавати скаргу до суду, який видав виконавчий документ, то інші зацікавлені особи повинні подавати скарги до адміністративного суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства. Тобто, якщо Ви є стороною по справі (позивач, відповідач, 3 особа), тоді оскаржуєте дії виконавця до того суду, який розглядав саму справу. Якщо ж Ви не є стороною, проте в процесі виконання державний виконавець певним чином порушує Ваші права (напр., описав/наклав арешт на Ваше майно, хоч з Вас нічого і не стягували), тоді пишете скаргу (у формі звичайного адмін. позову) до адміністративного суду.
Щодо виселення з житла. Новий закон не дає державним виконавцям права виселяти людей на вулицю просто за фактом боргу. Для таких дій потрібне мотивоване рішення суду. Самого факту наявності боргу недостатньо навіть для проникнення в квартиру боржника. Це дуже важливо, оскільки є порядок арешту коштів та іншого майна боржників, передбачений статтею 52 Закону «Про виконавче провадження». Передусім виконавці конфіскують кошти боржника у гривнях та іноземній валюті на рахунках і вкладах. Тільки після цього, якщо в боржника не виявиться коштів та інших цінностей, яких буде достатньо для задоволення вимог заявника, конфіскація поширюється на майно, що належить боржникові, за винятком того, котре, згідно із законом, не може бути вилучене. Квартири в цьому списку, зрозуміло, немає.
Конфіскувати житло або земельну ділянку не можна тільки в тому разі, якщо сума стягнення не перевищує 10 мінімальних заробітних плат і це житло в людини єдине. Зрозуміло, що борги громадян за банківськими кредитами обчислюються набагато більшими сумами.
Щодо боржників-комунальників. Буває, що загальна сума заборгованостей за комунальні послуги перевищує 10 мінімумів, але, оскільки загальний борг розкидано по різних конторах, застосувати закон до боржника доволі важко. Рішення суду може об’єднувати різні види боргів, і на підставі такого рішення суд видає виконавчий лист, який подається в органи виконавчої служби. Для боржника головною запорукою збереження житла є така умова: загальна сума у виконавчому документі не повинна перевищувати 10 зазначених зарплат. Хоча виконавець не може проникнути в житло без рішення суду, за новим законом він може безперешкодно входити в інші приміщення та комори, які належать вам або зайняті вами. Вдосконалена процедура оскарження оцінки майна, передбачена кримінальна відповідальність для експерта за відмову без поважних причин видати висновок або за видачу висновку, що містить явно неправдиві відомості.
Щодо продажу майна. Рухоме конфісковане майно вартістю не більше 2550 грн. продаватиметься на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні та річкові судна продаються тільки на відкритих торгах (аукціонах). Якщо будь-яке майно не продали протягом двох місяців, то воно підлягає уцінці не більше ніж на 30%. Якщо не продали вдруге – процедура така ж, як попередня, але уцінка можлива не більше ніж на 50% від початкової вартості майна. Підвищено відповідальність боржників за невиконані зобов’язання. Наприклад, за неявку до виконавця без поважних причин передбачено штраф на суму від 340 до 1190 грн. (ст. 188-13 КУпАП).
Суму штрафів становлять для фізичних осіб від 170 до 340 грн. тощо. До Кримінального кодексу України додано дві статті - 342 і 343, які передбачають відповідальність у вигляді штрафу від 1700 до 3400 грн., виправні роботи терміном до двох років, арешт до шести місяців, обмеження волі на строк до п’яти років і навіть позбавлення волі на строк до п’яти років, залежно від проступку. Це стосується таких правопорушень, як опір діям державного виконавця під час виконання ним службових обов’язків і втручання в діяльність працівника державної виконавчої служби.
Щодо обмеження виїзду боржника. У разі ухиляння боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звернутися в суд для встановлення тимчасового обмеження права виїзду боржника - фізичної особи (або керівника боржника - юридичної особи) за межі України. Сам факт наявності боргу не дає виконавцям підстав для беззастережного обмеження виїзду боржника, відповідне рішення суду має бути мотивованим. Тепер в Україні «невиїзними» стають і за звичайний борг. Якщо ж боржник не з’явився до державного виконавця без поважної причини, новий закон дозволяє ухвалити постанову про його приведення через органи внутрішніх справ.
