Тема 20. Заочний розгляд цивільної справи

1. Поняття та умови проведення заочного розгляду справи

2. Порядок винесення заочного рішення та його зміст

3. Перегляд заочного рішення

4. Скасування та оскарження заочного рішення, набирання законної сили

Поняття та умови проведення заочного розгляду справи

Заочний розгляд справи відбувається без участі відповідача та базується на дослідженні усних пояснень позивача та інших наявних у справі матеріалів. Право вибору - брати участь у судових засіданнях чи ні - залишається за відповідачем. І якщо явка в суд - це право сторін, то повідомлення суду про причини неявки в судове засідання сформульоване законом як обов’язок (ст.77 ЦПК). Заочний розгляд справи в цивільному судочинстві не є самостійним видом провадження За суттю - це один із можливих наслідків неявки в судове засідання відповідача.

Умови проведення заочного розгляду справи.За ст. 224 ЦПК у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача. За ст. 226 ЦПК про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.Заочний розгляд - це міра вимушена, зумовлена необхідністю своєчасного захисту прав позивача в цивільному судочинстві. Найменування такої форми судового розгляду цивільної справи вказує на заочність для відповідача, оскільки позивач у такій справі повинен бути присутній у судовому засіданні. Інститут заочного провадження спрямований також на розвиток ч. 3 ст. 27 ЦПК про те, що особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки. Таким чином, заочне провадження є додатковою гарантією позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи. Проте в окремих випадках розгляд справ у порядку заочного провадження не спрощує, а ускладнює процес та дає відповідачу можливість його затягнути, оскільки він має право на скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, після чого справа розглядається в загальному порядку.

Таким чином, суди повинні дотримуватись таких умов проведення заочного розгляду справ:

· неявка відповідача в судове засідання;

· належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання;

· відсутність поважних причин неявки відповідача;

· відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності;

· відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи.

Лише за наявності всіх п’яти умов суд може провести заочний розгляд справи. Неявкою відповідача є його особиста відсутність, а також відсутність його представника. Неявка відповідача в судове засідання після оголошеної перерви, зупинення провадження у справі та поновлення її слухання не дає підстав для ухвалення заочного рішення, оскільки відповідач брав участь у попередніх засіданнях, йому роз’яснювали його права та обов’язки, він висловлював свою думку і ставлення до позовних вимог. Заочне рішення може ухвалюватися лише у справах позовного провадження. У разі надходження від відповідача заяви про розгляд справи у його відсутності суд також не вправі ухвалювати заочне рішення. Ця умова не передбачена в ст. 224 ЦПК, однак випливає зі змісту ст. 169, відповідно до якої неявка відповідача в судове засідання, якщо від нього надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, не є перешкодою для розгляду справи в загальному порядку.

Поиск по сайту: