Поняття і види судових постанов

Судові постанови – це рішення, ухвали судів як акти правосуддя у справі, процесуальна форма вираження діяльності щодо застосовування права, причому рішення – ухвалюються, а ухвали – постановляються (ст. 209 ЦПК).У рішеннях ухвалюються вирішення по суті справ позовного провадження і окремого провадження. Це акти правосуддя у справі, які ґрунтуються на встановлених у судовому засіданні фактах і застосуванні норм матеріального і процесуального права. В ухвалах постановляються постанови суду, якими вирішуються лише окремі питання, заявлені перед судом особами, які беруть участь у справі, у заявах і клопотаннях, що виникли самостійно у процесі порушення, розвитку і припинення судочинства у справі. Ці окремі питання пов'язані з рухом справи у суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду.

Види судових рішень за формою. За ст. 208 ЦПК судові рішення викладаються у таких формах: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови. Питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених ЦПК, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду, а у випадках, передбачених статтями 389-6 та 389-11 ЦПК - постановленням ухвали. Перегляд судових рішень Верховним Судом України закінчується ухваленням постанови.

Види судових рішеньзалежно від способу захисту права і правових наслідків, які вони викликають:

· Рішення про присудженнядо виконання (або утримання від виконання) певних дій - це постанови суду, якими підтверджуються права, обов'язки та законні інтереси сторін, і одна сторона присуджується виконати на користь другої певні дії або утриматися від їх виконання (про стягнення завданої шкоди, авторської винагороди, виселення з жилого приміщення).

· Рішення про визнання наявності (або відсутності) правовідносин (або юридичних фактів) – постанови суду, якими підтверджується наявність або відсутність між сторонами певних юридичних відносин, певних обставин чи юридичних фактів (визнання права власності, визнання факту родинних відносин громадян тощо).

· Конститутивні рішення про перетворення правовідносин – це постанови суду, спрямовані на зміну чи припинення правовідносин. Наприклад, рішення про виділ частки зі спільного майна, припинення договору найму жилого приміщення, розірвання шлюбу тощо.

Види судових рішеньзалежно від обсягу розв'язаних ними питань:

· Завершальні (основні) рішення повністю вирішують всі правові вимоги, передані на розгляд суду.

· Додаткові рішення вирішують окремі правові вимоги, з приводу яких сторони подавали докази і давали пояснення, що не були розв'язані основним рішенням (ст. 220 ЦПК).

Види судових рішеньзалежно від визначеності:

Альтернативні рішення - це ті, якими встановлюється два можливих точно визначених способи його виконання, передбачені нормами матеріального права. Наприклад, коли позивач у процесі розгляду справи погодився замінити спірний предмет на інший або одержати його вартість.

Факультативні – це рішення, що зобов'язують відповідача до виконання певних дій, а у випадку неможливості їх виконання водночас визначають інший спосіб це зробити. Суд, присуджуючи предмет позову, може визначити порядок його виконання, зокрема вказати у рішенні вартість, яку належить стягнути з відповідача, якщо при виконанні рішення присудженого майна не буде у наявності.

Види судових рішеньза обсягом:

Часткові (окремі) – це рішення, якими вирішуються окремі правові вимоги, що були достатньо встановлені судом або визнані відповідачем, можливе ухвалення часткових рішень щодо як окремих позивачів, так і окремих відповідачів. В одній справі може бути ухвалено декілька рішень.

Проміжні - це рішення, яким вирішено спірну вимогу про право, із залишенням невирішеної вимоги про її розмір.

Суть судового рішення

Суть рішення суду зумовлюється метою і завданням цього процесуального акта. Судове рішення – акт правосуддя у цивільних справах, у зв'язку з чим визначення його суті невіддільно від завдань і мети правосуддя, на досягнення яких воно спрямовано, від його політичної, економічної і юридичної характеристики. Суть судового рішення у тому, що воно є основним і найважливішим актом правосуддя, ухваленим у передбаченому законом порядку ім'ям України і спрямованим на захист гарантованих Конституцією України прав, свобод та законних інтересів громадян й організацій, державних і суспільних інтересів, зміцнення законності і правопорядку, на запобігання правопорушенням, виховання громадян і посадових осіб на засадах поваги до Конституції, законів України, честі, гідності і рівності людини перед законом і судом. Судове рішення є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Основним Законом принципу верховенства права.

Неправильним буде визначення суті судового рішення за допомогою застосованих ним способів захисту права, передбачених ст. 16 ЦК, зокрема визнання права, поновлення становища, яке існувало до порушення права, і припинення дій, що його порушують; присудження до виконання в натурі, припинення або зміни правовідносин.

Рішення суду має такі елементи:

· підтвердження наявності або відсутності між сторонами правовідносин,

· акт застосування норм матеріального і процесуального права тощо.

· елементи імперативного характеру, наказу, примусової сили держави. Це специфічна гарантія, що забезпечує реалізацію права.

· елементи декларативного характеру, підтвердження наявності або відсутності між сторонами спірних правовідносин, права чи факту, що має юридичне значення.

· підсумки діяльності суду першої інстанції щодо розгляду і вирішення справи по суті.

· усунення спору між сторонами, захист прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, державних і суспільних інтересів.

· реалізація владної волі держави – сторони присуджуються додержуватися певної поведінки щодо існуючих між ними правовідносин.

· охорона державного і суспільного устрою України, системи господарства і власність.

· оцінка спірної вимоги чи правовідносин та дій заінтересованих осіб.

· виконує виховну функцію шляхом закріплення у свідомості громадян повагу до них і правопорядку, правил співіснування.

Поиск по сайту: