Процесуальний порядок його реалізації

Поняття «права на позов» - це право громадян на захист прав і свобод від порушень та протиправних посягань в цивільному судочинстві у справах позовного провадження. Право на позов як право на захист складається з права на пред'явлення позову і права на його задоволення. Право на позов у процесуальному розумінні відрізняється від права на позов у матеріальному розумінні за підставами виникнення і реалізації зазначених повноважень.

Право на пред'явлення позову (право на позов у процесуальному розумінні, право на звернення з вимогою до суду) – це надана і забезпечена заінтересованим особам можливість звернутися до суду першої інстанції з вимогою про розгляд і вирішення цивільно-правового спору з метою захисту суб'єктивних майнових та особистих немайнових прав і охоронюваних законом інтересів. Правом на пред'явлення позову наділені всі громадяни, підприємства, установи, організації, а також іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні підприємства і організації, Прокурор, органи держави, органи місцевого самоврядування. Право на пред'явлення позову є складовою передбаченого ст. 3 ЦПК права кожної особи на звернення до суду за захистом. Цьому праву відповідає обов'язок суду вирішити питання про прийняття до свого розгляду звернену до нього заяву і відкрити провадження у справі.

Право на задоволення позову (право на позов у матеріальному розумінні) – це право на одержання захисту, право на позитивне вирішення справи. . Право на позов у матеріально-правовому розумінні, його виникнення, здійснення, припинення, весь правовий режим існування регулюється нормами цивільного, трудового, сімейно-шлюбного та інших галузей матеріального права.

Реалізація права на пред'явлення позову.Для реалізації цього права треба: а) наявність чи відсутність певних обставин (умов); б) додержання встановленого законом порядку пред'явлення позову. При відсутності умов реалізації права на пред'явлення позову суд відмовляє у прийнятті позовної заяви та відкритті провадження у справі в суді (ч. 2 ст. 122 ЦПК).

. Умови реалізації права на пред'явлення позову:

а) наявність у особи цивільної процесуальної правоздатності (тобто здатності мати цивільні процесуальні права і обов'язки), яка визнається за всіма громадянами і юридичними особами, та вони можуть бути сторонами у справі. Цивільна процесуальна правоздатність тісно пов'язана з цивільною, трудовою тощо, але має самостійний галузевий характер. На відміну від цивільної правоздатності, яка у певних випадках може бути обмежена за вироком суду, обмеження і позбавлення цивільної процесуальної правоздатності судом не передбачено, і відмова від права на звернення до суду, від права на пред’явлення позову є недійсною. Але сторони за взаємною згодою можуть це зробити, передавши розгляд спору на вирішення третейського суду. При пред'явленні позову перевірка цивільної процесуальної правоздатності сторін виникає тільки щодо підприємств, установ і організацій шляхом встановлення наявності у них статусу юридичної особи.

б) наявність у спорі цивільно-правового характеру (спір випливає з цивільних, сімейних, трудових та інших правовідносин). Спір про право характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їхніх прав і обов'язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод у судовому порядку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди.

в) підвідомчість справи суду. Це означає, що тільки суд, а не інший юрисдикційний орган має право вирішувати спір у конкретній справі.

г) відсутність рішення суду, що набрало законної сили, ухваленого у тотожній справі,

ґ) відсутність рішення третейського суду, за цією справою;

д) смерть фізичної особи, а також припинення юридичної особи, які є однією зі сторін у справі,якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

До встановленого законом процесуального порядку пред'явленняпозову належить:

а) додержання процесуальної форми вираження позову, якою є письмова позовна заява;

б) оплата позовної заяви судовим збором та несення інших судових витрат;

в) дієздатність особи, яка подає позовну заяву;

г) наявність повноваження на ведення справи у представника, який пред'являє заяву від імені позивача.

ґ) подання позовної заяви з додержанням правил про підсудність.

Поиск по сайту: