Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ЗУПИНЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА



1. Поняття, підстави, умови і правові наслідки зупинення досудового слідства.

2. Процесуальний порядок зупинення досудового слідства.

2.1. Процесуальний порядок зупинення досудового слідства у разі, якщо невідоме місцеперебування обвинуваченого.

2.2. Процесуальний порядок зупинення досудового слідства у разі, якщо психічне або інше тяжке захворювання обви­нуваченого перешкоджає закінченню провадження у справі.

2.3. Процесуальний порядок зупинення досудового слідства у разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин.

3. Пщстави і процесуальний порядок відновлення зупине­ного досудового слідства і пщстави закриття справи, слідство у якій зупинено.

1. ПОНЯТТЯ, ПІДСТАВИ, УМОВИ І ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ЗУПИНЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА

Зупинення досудового слідства — це тимчасова вимушена перер­ва у провадженні досудового слідства, зумовлена обставинами, що унеможливлюють його подальше провадження.

Згідно зі ст. 206 КПК досудове слідство в кримінальній справі зупиняють за такими підставами':

1. Якщо місце перебування обвинуваченого невідоме (п. 1 ч. 1 ст. 206, ст. 207 КПК). Характерною ознакою цієї підстави зупинення досу­дового слшства є те, що слідчий знає, хто вчинив злочин, але місце перебування цієї особи не встановлено з різних причин. Закон ці причини не перелічує, однак зі слідчої практики випливає, що най­поширенішою є переховування обвинуваченого. Як правило, осо­би, що вчинили тяжкі злочини, ховаються одразу ж після вчинення злочину або отримання відомостей про порушення кримінальної справи.

Досудове слідство за цією підставою зупиняють, якщо виконано такі процесуальні умови:

1) у справі зібрано достатні та неспростовні докази, які вказують на те, що злочин вчинено певною особою;

Особливістю зупинення дізнання є те, що рішення про це може бути І прийнято тільки у разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин.

230

2) щодо такої особи винесено постанову про притягнення як обвинуваченого;

3) виконано всі слідчі дії, провадження яких можливе за відсут­ності обвинуваченого, вжито всіх можливих заходів до знайдення, отримання та збереження всіх доказів у справі. Дотримання цієї умови має на меті, по-перше, забезпечення реалізації принципу публічності (ст. 4 КПК), а, по-друге, дає змогу слідчому якомога швидше зафіксувати обставини, що мають значення для справи, і після встановлення місця перебування обвинуваченого одразу роз­почати виконання дій з його участю;

4) обвинувачений сховався від слідства, а вжитими заходами вста­новити його місце перебування не вдалося.

2. Якщо психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого пе­решкоджає закінченню провадження в справі (п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК).

Провадження у справі може бути зупинено за наявності таких умов:

1) хвороба обвинуваченого є тяжкою. Закон не містить переліку психічних чи інших захворювань, а вказує лише, що хвороба має бути тяжкою. В практиці діяльності слідчих органів таким визнають захворювання, за якого стан здоров'я обвинуваченого не дозволить допитати його як обвинуваченого або залучити до участі в інших слідчих діях;

2) хвороба має тимчасовий, а не хронічний характер. Це означає, то вона є виліковною, а тому можна очікувати одужання обвину­ваченого. Якщо захворювання є хронічним, то слід розглянути пи­тання про закриття кримінальної справи за ч. 2 ст. 7 КПК у зв'язку Іі зміною обставин (особа внаслідок тяжкого захворювання уже не с суспільне небезпечною);

3} захворювання обвинуваченого мас засвідчити лікар, який пра­цює в лікувальній установі, або своїм висновком судово-медична чи судово-психіатрична експертиза;

4) виконано всі слідчі дії, провадження яких можливе за відсут­ності хворого обвинуваченого, вжито всіх можливих заходів до знай­дення, отримання та збереження всіх доказів у справі.

Не можна зупиняти досудове слідство за п. 2 ст. 206 і ст. 208 КПК у тому разі, якщо у справі призначено стаціонарну судово-медичну або судово-психіатричну експертизу. Незалежно від тяжкос­ті захворювання обвинуваченого з ним провадять слідчу дію -експертизу, а тому говорити про неможливість участі обвинуваче­ного у провадженні слідчих дій не можна.

3. Якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин (п. З ч. 1 ст. 206, ст. 209 КПК).

Прийняти таке рішення можна за умови, що під час розслі-лУвання справи вжито всіх заходів до виявлення, закріплення та збереження всіх доказів у справі та встановлення особи, яка вчи­нила злочин, але встановити її так і не вдалося.

231

Перелік підстав, за якими зупиняють досудове слідство (ст. 206 КПК), є вичерпним і поширеному тлумаченню не підлягає. Будь-які інші обставини, що перешкоджають закінченню досудового слідства, наприклад, хвороба потерпілого, експерта, тривале відрядження обвинуваченого не можуть бути підставою до зупи­нення провадження у справі. Тому за їх наявності розслідування у справі має тривати, а якщо строк досудового слідства спливає, слід­чий повинен порушити перед відповідним прокурором клопотання про продовження строку слідства в порядку, передбаченому ст. 120 і КПК.

У Російській Федерації (РФ) провадження у справі може бути зупинено також у разі, якщо громадянин, реалізуючи своє право (ч. 4 ст. 125 Конституції РФ), вирішив звернутися зі скаргою до Конституційного Суду РФ. Згідно зі ст. 98 Закону РФ про Консти­туційний Суд останній у разі прийняття скарги до розгляду сповіщає про це орган, у провадженні якого перебуває справа. Одержавши таке повідомлення, слідчий, керуючись ст. 103 згаданого закону, може зупинити провадження до прийняття Конституційним Судом рішення за скаргою.

За вітчизняним законодавством громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи також мають право на конституційне звернення (п. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 43 Закону України "Про Конституційний Суд України"), тобто на заявления письмово­го клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи (ч. І ст. 42 згаданого Закону).

Згідно з ч. З ст. 57 того ж Закону строк провадження у справах за конституційними зверненнями не повинен перевищувати 6 місяців.

Доцільно було б у КПК регламентувати підставу до зупинення досудового слідства у кримінальній справі, пов'язану з поданням і розглядом конституційного звернення обвинуваченого про тлума­чення застосованого щодо нього закону і Конституції України. Шестимісячний строк конституційного провадження порівняно зі строком, на який зупиняється досудове слідство за іншими підста­вами, не є значним.

Правові наслідки рішення про зупинення досудового слідства:

!) кримінально-процесуальні:

припинення провадження слідчих та інших процесуальних дій;

• переривання перебігу строку досудового слідства;

• переривання перебігу строку тримання під вартою особи, яка сховалася від слідства;

2) криміпально-правові:

• зупинення перебігу строків давності притягнення до кримі­нальної відповідальності особи, яка ухиляється від слідства (ч. 2

ст. 49 КК).

У літературі висловлено пропозицію (В. М. Тертишник) про те, що зупинення досудового слідства у зв'язку із невстановленням особи, яка вчинила злочин, має зумовлювати і цивільно-правові наслідки: передбачене ч. 1 ст. 1177 ЦК відшкодування фізичній особі (потерпілому) майнової шкоди, завданої внаслідок злочину. Згідно з ч. 2 цієї ж статті ЦК умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка постраждала від злочину, встановлено законом. Однак досі відповідного закону в Україні немає.

Отже, після зупинення досудового слідства кримінальну справу не вважають завершеною. Вона й далі залишається за слідчим, так би мовити, "висить" на ньому. Справа може бути предметом проку­рорських чи відомчих перевірок щодо об фу нто в ан ості та законності зупинення слідства.

Необхідність зупинення досудового слідства за українським про­цесуальним законом зумовлено жорсткими строками провадження у кримінальній справі та необхідністю їх продовження (ст. 120 КПК). Між тим, у багатьох закордонних державах через брак регу­лювання процесуальних строків інституту зупинення провадження у справі немає взагалі (Франція) або ж він діє тільки в судових стадіях процесу (Німеччина)'.

ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 1:

1. Зупинення досудового слідства зумовлюють об'єктивні причини.

2. Перелік підстав до зупинення досудового слідства є вичерпним.

3. Зупинення досудового слідства має як кримінально-проце­суальні, так і крим і надь но-правові наслідки.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗУПИНЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА

За наявності однієї із визначених законом (статті 206—209 КПК) підстав досудове слідство зупиняється мотивованою постановою слідчого, яка не потребує затвердження прокурором. Останньому направляють її копію.

1 У Німеччині існує інститут тимчасового припинення провадження у справі в стадії відкриття судового розгляду. Згідно ї § 205 КПК Німеччини "якщо відкриттю судового розгляду заважає тривала відсутність обвинуваченого або 'нша, пов'язана з його особою, перешкода, то суд шляхом прийняття постанови може тимчасово припинити провадження у справі. Головуючий в разі необхід­ності зобов'язаний забезпечити збереження доказів".

232

233

Якщо в справі притягнуто двох або декількох обвинувачених, а підстави для зупинення справи стосуються не всіх обвинувачених, слідчий вправі виділити і зупинити справу щодо окремих обвинува­чених (часткове зупинення слідства) або зупинити провадження в усій справі (повне зупинення слідства).

2.1. Процесуальний порядок зупинення досудового слідства у разі, якщо невідоме місцеперебування обвинуваченого

1. Якщо невідоме місцеперебування обвинуваченого, то слідчий оголошує його розшук, керуючись при цьому правилами, передба­ченими статтями 138 та 139 КПК'. Розшук може бути оголошено як під час досудового слідства, так І одночасно із його зупиненням.

2. Якщо одночасно зупиняють слідство та оголошують розшук обвинуваченого, то:

- про це складають єдину постанову, в якій, окрім даних, указаних у ст, 130 КПК. зазначають:

— обставини розслідуваного злочину;

- підстави та умови зупинення провадження;

— підстави та умови оголошення розшуку;

- доручення та вказівки органам дізнання про провадження розшукових дій;

— місце, куди треба направити обвинуваченого після затримання;

• копію постанови направляють:

- прокуророві;

- органу дізнання, якому доручають провадження розшуку;

• до органу дізнання для належної організації розшуку направ­ляють також такі документи:

• копію постанови про притягнення особи як обвинуваченого;

— копію постанови про обрання запобіжного заходу (якщо такий захід було обрано);

— довідку про особу розшукуваного, в якій зазначають дані об­винуваченого: прізвище, ім'я, по батькові, перелік родичів і їх місце проживання, останнє місце проживання і роботи, відомості про судимість, особливі прикмети, звички, особисті зв'язки та всі інші дані, які, на думку слідчого, можуть бути корисними для розшуку;

— фото обвинуваченого;

— статистичну картку форми 3 (про зупинення досудового слід­ства).

' Підставою до оголошення розшуку є не встановлення місця перебування обвинуваченого (ч. 1 ст. 138 КПК). Вона є тотожною до підстави зупинення досудового слідства, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 206 КПК Однак у ст. 138 КПК. окрім наявності гюгтян^ии про притягнення особи як обвинуваченого, не ста­виться інших умов оголошення розшуку (виконання всіх слідчих дій. що ві можливим у відсутності обвинуваченого, тошо).

234

3. Направивши ці документи до органу дізнання для організації розшуку обвинуваченого, слідчий повинен здійснювати також са­мостійно безпосередню розшукову діяльність шляхом:

• направлення запитів до установ кр им і нальн о -виконавчої систе­ми, де розшукуваний обвинувачений може відбувати покарання за вчинення іншого злочину;

• направлення запитів до органів міліції за місцем можливого перебування обвинуваченого;

• використання даних, отриманих під час розслідування інших кримінальних справ тощо.

4. У разі затримання обвинуваченого, якого розшукували і що­до якого обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, орган розшуку негайно повідомляє прокуророві за місцем затримання.

5. Прокурор протягом 24 годин перевіряє, чи дійсно затриманий є тією особою, яку розшукували. Переконавшись у наявності закон­них підстав для арешту, дає санкцію на відправлення заарештова­ного етапом до місця провадження досудового слідства.

2.2.Процесуальний порядок зупинення досудового слідства у ралі, якщо психічне або інше тяжке захворювання

обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження у справі

1. Складають постанову про зупинення досудового слідства до одужання обвинуваченого.

2. За наявності до того підстав обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід може бути змінено або скасовано, однак це не повинно загрожувати вирішенню завдань кримінального процесу.

3. Якщо захворів один обвинувачений, а у справі притягують як обвинувачених кількох осіб, слідчий повинен визначитися щодо доцільності виділення справи в окреме провадження стосовно об­винуваченого, який захворів.

4. Після зупинення провадження у справі слідчий повинен:

• підтримувати контакт із лікарем, який лікує обвинуваченого, з метою вчасного встановлення моменту закінчення лікування і відновлення слідства;

• припиняти можливі спроби обвинуваченого ухилитися від ліку­вання або від слідства тощо.

2.3.Процесуальний порядок зупинення досудового слідства у разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила .злочин

І. Перед зупиненням досудового слідства з цієї підстави слідчий Направляє до органу дізнання доручення jb порядку ч. З ст. 114 на встановлення особи, яка вчинила злочин.

235

2. Одержавши від органу дізнання матеріали виконання дору­чення, в яких вказано на неможливість встановлення особи, слідчий складає постанову про зупинення досудового слідства до встанов­лення особи, яка вчинила злочин.

3. Після зупинення досудового слідства з цієї підстави орган дізнання разом із слідчим, який прийняв Іде рішення, повинні вжити всіх можливих заходів щодо розкриття злочину (частини 3 і 4 ст. 104, ч. З ст. 114, ст. 209 КПК), Формулювання закону "не встановлено особу, яка вчинила злочин" означає, по суті, визнання того, щорозслідування зайшло в глухий кут, а слідчий не виконав одного із завдань кримінального процесу — не розкрив злочин. Взаємодія слідчого з органом дізнання в разі зупинення слідства за цією під­ставою полягає в;

• самостійному вивченні та обговоренні матеріалів криміналь­ної справи;

• обміні інформацією;

• узгодженому провадженні розшукових дій;

• спільному аналізі зупинених кримінальних справ за способом вчинення злочину тошо.

Закон закріплює процесуальні гарантії встановлення особи, яка вчинила злочин. Однак на практиці є чимало випадків, коли особу не вдалося встановити, через що відсоток розкриття злочинів -основний показник діяльності органів дізнання — знижується. Така ситуація зумовлює штучне (часто незаконне) підвищення ("покра­щання") показника розкриття злочинів органами дізнання, однак, звісно, це не свідчить про підвищення ефективності діяльності з розкриття злочинів. Тому що діяльність у закордонних державах конструюють таким чином, шоб розкриття злочинів і досудове викриття винних здійснювала поліція, яка в одних державах має назву судової (Франція), в інших — кримінальної (Німеччина). Слідчий або відповідний суддя розпочинає провадження тільки після того, як поліцією під наглядом прокурора злочин буде розкрито, встановлено особу, яка підлягає притягненню як обвинувачений, і зібрано матеріали, необхідні для переслідування її перед судом.

ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 2:

1. Слідство може бути зупинено у всій кримінальній справі або щодо окремих обвинувачених.

2. Про зупинення досудового слідства слідчий складає постанову, яка не підлягає затвердженню прокурором.

3. Одночасно із зупиненням досудового слідства слідчий мом оголосити розшук обвинуваченого, який сховався; скасувати запо­біжний захід (за виняіком' взяття під варту) шсдо сбг.кнузаченог який тяжко захворів.

236

3. ПІДСТАВИ І ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК

ВІДНОВЛЕННЯ ЗУПИНЕНОГО ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА

І ПІДСТАВИ ЗАКРИТТЯ СПРАВИ,

СЛІДСТВО У ЯКІ Й ЗУПИНЕНО

Кримінальне-процесуальний закон доволі стисло регламентує підстави відновлення зупиненого досудового с,іїдства, В ст. 210 КПК зазначено: "у разі потреби відновити досудове слідство слідчий скла­дає постанову...". Така потреба виникає у разі, якщо:

1) немає підстав до зупинення слідства;

• обвинуваченого, що ухилявся від слідства, знайдено і його участь у справі забезпечено;

• обвинувачений видужав і може брати участь у слідчих діях;

• особу, яка підлягає притягненню як обвинувачений, встанов­лено;

2) необхідно і можливо провести слідчі дії за відсутності обви­нуваченого.

Процесуальний порядок відновлення досудового слідства:

1. Слідчий складає постанову про відновлення досудового слідства.

2. Копію цієї постанови направляє прокуророві.

3. Виконує необхідні слідчі дії,

4. Якщо після цього не зникли підстави до зупинення слідства, то знову зупиняє його.

Підстави закриття криміна,іьноі справи, досудове слідство у якій зупинено (ст. 211 КПК):

1) закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, зазначених у статтях 49 і 106 КК, а у випадках, •згаданих у ч. І ст. 7 КПК "Порядок звільнення від кримінальної відповідальності і від покарання внаслідок зміни обстановки", — і до закінчення цих строків;

2) наявність однієї (або кількох) обставин, передбачених пунк­тами 4, 8—11 ч. 1 ст. 6 КПК.

Процесуальний порядок закриття кримінальних справ буде роз­глянуто у наступній лекції.

ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 3:

1. Зупинене досудове слідство відновлюють у разі, якщо немає підстав до його зупинення або якщо є потреба провести проце­суальні дії, в тому числі і за відсутності обвинуваченого.

2. Про відновлення досудового слідства слідчий складає постано­ву, яка не потребує затвердження прокурором.

3. Кримінальну справу, досудове слідство у якій зупинено, може бути закрито.

237

ВИСНОВКИ З ТЕМИ:

1. Передумовою виникнення інституту зупинення досудового слідства стало встановлення жорстких строків його провадження.

2. Перелік підстав зупинення досудового слідства не підлягає розширеному тлумаченню.

3. Зупинення слідства здійснюється тільки за наявності підстав і умов та в передбаченому законом порядку.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ

Наукові танавчально- методичні джерела

1 Боголюбская Т. В. Деятельность следователя органов внутренних дел по розыску скрывшихся обвиняемых. — М,, 1986.

2. Быков В. М., Ломовский В. Д. Приостановление производства по уголовному делу. - М., 1978.

3. Дубинскии А. Я. Приостановление дознания и предварительного след­ствия. — К., 1964.

1. Мадютін І. А. Підстави та процесуальний порядок зупинення досу­дового розслідування. — К., 2000.

5. Малютін І. А. Зупинення досудового розслідування. — К., 2003.

6. Репкин Л. М. Приостановление предварительного следствия. — Вол­гоград, 1971.

7. Сергеев А. Б., Сергеев К. А. Приостановление предварительного след­ствия. — Челябинск, 2003.

8. Шимановский В. В. Законность и обоснованность приостановления следователем уголовного дела. — Л., 1985.

9. Якупов Р. X. Возобновление предварительного следствия. — Волго­град, 1976.

238

ЛЕКЦІЯ 12

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.