Процес доказування відбувається у всіх стадіях кримінального процесу у формах і способами, залежно від особливостей кожної стадії.
Особливості процесу доказування полягають у такому. 1. Кожна стадія мас прятамашіе тільки для неї коло засобів Доказування — пізнавальних дій.
125
Наприклад, у стадії порушення кримінальної справи для доказування може бути застосовано:
• відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб (ч. 4ст. 97 КПК);
• витребування необхідних документів (ч. 4 ст. 97 КПК). У стадії досудового слідства:
• проваджений слідчих дій (допитів, очних ставок, пред'явлення для впізнання, відтворення обстановки та обставин події тощо);
• вимога до підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явити предмети і документи, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані тощо.
Деякі пізнавальні засоби можна застосовувати у кількох стадіях. Наприклад, огляд місця події — в стадіях порушення кримінальної справи, досудового слідства, судового розгляду, апеляційного провадження. А експертизу не проводять у стадіях порушення кримінальної справи, попереднього розгляду справи суддею, касаційного провадження, виконання вироку.
2. У кожній стадії є власні суб'єкти доказування. Під час порушення кримінальної справи і досудового слідства це, як правило, є органи дізнання та досудового слідства; в суді — суд, суддя.
3. Хоча коло обставин, що підлягають доказуванню у кожній кримінальній справі, визначено у загальній статті КПК (ст. 64), все ж таки вони мають свою специфіку у кожній стадії. Приміром, винуватість особи у вчиненні злочину не встановлюють у стадії порушення кримінальної справи та виконання вироку,
4. Для кожної стадії процесу можуть бути специфічними і межі доказування. Згідно з правилами вільної оцінки доказів суб'єкт, який веде процес, у кожній наступній стадії здійснює їх оцінку за власним внутрішнім переконанням. Останнє ж зумовлено індивідуальними особливостями розумової діяльності, життєвим та професійним досвідом, умовами діяльності в тій чи іншій стадії. Ці обставини, своєю чергою, зумовлюють розширення або звуження меж доказування.
ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 6:
1. Процес доказування здійснюється у всіх стадіях кримінального процесу у формах і способами, шо залежать від особливостей кожної стадії.
2. Особливими в кожній стадії кримінального процесу є: коло засобів доказування; коло суб'єктів доказування; коло обставин, що підлягають доказуванню; межі доказування.
ВИСНОВКИ З ТЕМИ:
1. Кримінально-процесуальний закон України, на відміну від законодавства держав Євросоюзу, містить легальне визначення доказів, згідно з яким ними можуть бути будь-які фактичні дані.
2. Невід'ємними ознаками кримінальне-процесуальних доказів є їх допустимість, належність, достовірність та достатність.
3. Об'єктивна істина є пізнавальним ідеалом, якого мають прагнути суб'єкти кримінальне-процесуального доказування.
4. Елементами процесу доказування є: 1) побудова і динамічний розвиток версій; 2) збирання доказів; 3) перевірка доказів; 4) оцінка доказів; 5) обґрунтування висновків у справі, які не можна розглядати як етапи доказування.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ
Нормативно-правові акти
1. Закон України від 18 лютого 1992 р. "Про оперативно-розшукову діяльність" // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 12. — Ст- 303.
2. Закон України від ЗО червня 1993 р. "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 35. - Ст. 358.
3. Закон України від 22 травня 2003 р. "Про електронні документи та електронний документообіг" // Відомості Верховної Ради України. -2003. - № 36. - Ст. 275.
4. Инструкция о порядке изъятия, учета, хранения и передачи вещественных доказательств по уголовным делам, ценностей и иного имущества органами предварительного следствия, дознания и судами от 18 октября 1989 г.: Письмо Генеральной прокуратуры СССР, Верховного Суда СССР, МВД СССР, Министерства юстиции СССР, КГБ СССР .Ч- 34/15 от 12 февраля 1990 г.
5. Постанова Пленуму Верховного Суду України від ЗО травня 1997 p. Л"9 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973—2004): Офіційне видання / За заґ. ред. В. Т. Маляренка. — К.. 2004.
Наукові та навчальне-методичні джерела
1. Баштега Р. Охорона таємниці сповіді у кримінальному судочинстві // Право України. — 2004. - № 6,
2. Белоусов А. В. Процессуальное закрепление доказательств при расследовании преступлений. — М., 2001.
3. Білаусов О. І. Оцінка окремих джерел доказів у кримінальному судочинстві: Посіб. для слідчих і суддів. — К., 1996.
4. Бочаров Д. Про- місце доказового права в системі права // Право України. — 2003. — № 2,
6. Громов Н. А., Зайцева С. А. Оценка доказательств в уголовном процессе. - М., 2002.
7. Грошевий Ю, Дідоренко Е., Розовський Б. К р им інально- процесуальні аспекти о перегнано-роз шуко во; діяльності // Право України. — 2003. —
N» 1.
8. Зыенецкии В. С. Проблемы формирования совокупности доказательств в уголовном процессе. — Харьков, 2004.
9. Зеленецкий В. С. Прокурорский надзор за исполнением закона о всестороннем, полном и объективном исследовании обстоятельств уголовного дела в стадии предварительного расследования. — Харьков, 1990. ]
11. Кипнис Н. М. Доказывание в уголовном процессе. Традиции и современность. — М., 2000
12. Костім М. Щодо реалізації принципу з'ясування істини у кримінальному судочинстві // Право України. — 2004. — № 7.
11 Курылее С. В. Основы теории доказывания в советском правосудии. — Минск, 1969.
14. Лобойко Л. М. Структура предмета доказування у дослідчому кримінальному процесі // Наук, вісник Дніпропетровського юрид. Ін-ту МВС України. - 2000. - № 3.
15. Ляш А. А. Вещественные доказательства в досудебных стадиях уголовного процесса. — К., 1991.
16. Михеенко М. М. Доказывание в советском уголовном процессе. -К., 1984.
17. Нор В. Т. Проблеми теорії і практики судових доказів. — Львів, 1978.
18. Оперативно-розыскная деятельность и уголовный процесс: Учебн.-практич. пособие / Под общ. ред. В. В. Чернышева, В. Я. Кикотя. — М., 2002.
19. Попелюшко В. О. Предмет доказування в кримінальному процесі (кримінально-проиесуальні та кримінально-правові аспекти). — Острог, 200!.
20. Салтееський М. Про поняття доказів у новому кримінально-процесуальному законодавстві // Право України. — 1996. — № 1.
21. Стахівський С. М. Показання свідків як джерело доказів у кримінальному процесі. — К.., 2001.
22. Тертоїшпик В. М. Нетрадиционные способы и формы собирания и исследования доказательств при расследовании преступлений. — Харьков, 1994.
23. Тертишник В. М., Козаченко [. П., Антонов К. В. Використання в кримінальному процесі матеріалів оперативно-розшукової діяльності т^ гарантії захисту прав і свобод людини. — Дніпропетровськ, 2004.
24. Тертышник В. М., Слинько С. В. Теория доказательств. — Харьков, 1998.
25. Шевченко В. Співвідношення понять "факту", "фактичних даних", "відомостей про факти" та "доказової інформації" // Право України. -2003. - № 2.