Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ І КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИНЦИПІВ КРИМПШІЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА



Принципи кримінальне-процесуального права — це закріплені в правових нормах вихідні положення, що відбивають панівні в дер­жаві політичні та правові ідеї і визначають сутність організації і діяльності компетентних державних органів щодо порушення, до-судового слідства і судового розгляду кримінальних справ.

Ознаки принципів кримінально-процесуального права:

1) вони втілені у формі правових норм. Не можна вважати прин­ципами ті наукові та політичні ідеї, що не дістали відображення у нормах права;

2) норм и-принципи є не вивідними, а навпаки — із них виводяться всі Інші норми кримінально-процесуального права (які перебувають "під нормами-принципами");

3) вони є на й загальнішими, фундаментальними правовими поло­женнями;

4) на їх основі побудована і діє вся кримінальне-процесуальна система (ця ознака принципів характеризує процес ізсередини);

5) вони характеризують кримінальний процес у цілому — ззовні;

6) норми-принципи діють на всіх або на більшості стадій кримі­нального процесу і обов'язково в його центральній стадії — судовому розгляді кримінальної справи;

7) порушення одного принципу, як правило, призводить до по­рушення інших принципів і тим самим до порушення законності при провадженні у кримінальній справі;

8) недотримання хоча б одного принципу спричиняє скасування прийнятих у справі рішень та інші негативні наслідки.

Кожна ознака і всі вони в цілому підкреслюють загальність поло­жень, що є принципами кримінально-процесуального права. Однак у літературі триває полеміка вчених щодо наявності або відсутності специфічних загальних правових положень (принципів), притаман­них для окремих стадій.

36

Прибічники виокремлення принципів для кожної стадії (В, С. Зе-леиєцький та ін.) стверджують, шо існування загальних принципів процесу не заперечує наявності специфічних закономірностей, влас­тивих окремим стадіям, а, отже, і відповідних (приватних) принципів. Вони називають принципами стадій положення, врегульовані гла­вою 11 КПК "Основні положення досудового слідства" та главою 24 КПК "Загальні положення судового розгляду".

Проти виокремлення принципів окремих стадій категорично виступали С. А, Альперт та М. М. Михеєнко. Вони вважали, що загальні положення стадій с лише проявом у них загальнопропе-суальних принципів, їх можна називати загальними умовами (рисами, правилами). Інакше поняття принципу нівелюється.

Іноді до принципів кримінал ьно-проііесуального права вілносять і такі положення, як економічність, планування, ефективність, на­уковість, гуманізм, справедливість, толерантність тощо, їх не можна вважати принципами процесуального права, бо вони притаманні для всіх видів людської діяльності, в тому числі й тієї, що її не врегульовано нормами права.

Загальну кількість принципів кримінал ьно-процесуального права не визначено. На думку Т. М. Добровольської, їх 17; В. М. Тертиш-ника — 38, М. М. Михеєнка — 18.

Таку їх велику кількість виокремлюють за рахунок включення до системи принципів кримінально-процесуального права положень, що не мають ознак принципів, а є тільки їх елементами. Наприклад, локументованість є елементом принципу публічності (офіційності), а забезпечення ознайомлення особи, яку притягують до відпові­дальності, з обвинуваченням і допустимість судового розгляду справи тільки в межах пред'явленого обвинувачення — принципу

змагальності.

Зважаючи на неоднозначний підхід до класифікації принципів кримінального процесу, Ю. М. Грошевий запропонував вважати таки­ми тільки ті дев'ять правових положень, що їх визначено у ст. 129 Конституції України як "основні засади судочинства".

Втім, завдання щодо однозначного визначення кількості принципів кримінального процесу заздалегідь приречене на невда­чу. Переважна більшість правових положень, шо їх відносять до принципів процесу, є загальними для всіх або для декількох галузей права. В кримінально-процесуальному праві вони лише по-особли­вому виявляють свою дію,

Значення принципів кримінально-процесуального права полягає в

тому, шо вони є:

1) гарантією дотримання прав і законних інтересів особи в кри­мінальному процесі;

2) гарантією прийняття законних і обгрунтованих рішень у

кримінальній справі;

37

3) вихідними положеннями для тлумачення окремих кримі­нально-процесуальних норм;

4) засобом, завдяки якому досягається упорядкованість у розв'язанні питань, щодо яких € прогалини в праві, та у випадках застосування кримінально-проиесуального права за аналогією;

5) підґрунтям для вирішення всіх суперечностей, що виникають під час провадження у кримінальній справі.

Усі принципи кримінального процесу тісно пов'язані між собою, взаємно обумовлюють один одного, а тому утворюють систему. Своєю чергою, в ній системі можна виокремити принципи, що мають однакові ознаки. В процесуальній літературі залежно від певних ознак принципи кримінально-процесуального права поділяють на кілька груп.

За юридичною силою джерела, в якому їх закріплено:

конституційні — в Конституції України (головним чином у розділі 2 та в ст. 129);

спецішіьиі (інші) — в інших законах, передусім у КПК.

Поділ принципів процесу на конституційні та спеціальні зовсім не означає, що одні із них (конституційні) є головними, а інші (спеціальні) — другорядними. Всі вони мають у кримінальному про­цесі однакові юридичну силу і значення.

Залежно від поширеності ча функціональні частини кримінальна-процесуальної діяльності'розрізняють принципи:

• обвинувачення (переслідування);

• захисту;

Ф правосуддя (вирішення справи).

Залежно від поширеності на галузі права принципи поділяють на:

загальішправові, тобто ті, що діють у всіх галузях права (наприк­лад принцип законності), але виявляються з певними особливостями а кримінально-процесуальному праві;

міжгалузеві — діють у кількох галузях права (наприклад принцип змагальності) і також по-особливому — е кримінально-процесуаль­ному праві;

галузеві — діють лише в межах кримінального процесу (наприк­лад принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, під­судному права на захист).

Характеристику принципів кримінально-процесуального права буде дано відповідно до останньої класифікації, бо вона узгоджу­ється із класифікацією принципів права, що її вивчають у в межах навчальної дисципліни "Теорія держави і права".

ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 1:

1. Принципи кримінальне-процесуального права діють у всіх або у переважній більшості стадій процесу, серед яких обов'язково має бути стадія судового розгляду.

2. Загальні правові положення, що поширюють дію на окремі стадії кримінального процесу, не мають значення принципів.

3. Принципів кримінальне-процесуального права не може бути багато, бо тоді нівелюється їх принципове значення.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.