Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Завдання та мета прокурорського нагляду у цивільному процесі. Цивільна процесуальна правосуб'єктність прокурора



Завдання органів прокуратури у цивільному процесі.Прокурорський нагляд – це нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів (ст. 1 ЗУ «Про прокуратуру» N 1790-XII (1790-12) від 05.11.91р., у тому числі судом. При здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав та законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб (ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про прокуратуру»). Прокурор здійснює у суді представницьку функцію громадянина або держави у законодавчому порядку згідно зі ст. 121 Конституції України, ч. 2 ст. 45 ЦПК і ст. 35, 361, 56 Закону України “Про прокуратуру”.

Предметом прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів є:

1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, у тому числі судами, вимогам Конституції України та чинним законам;

2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності (ст. 19 ЗУ «Про прокуратуру»).

4) подання чи підтримання поданого потерпілим цивільного позову про відшкодування збитків, заподіяних злочином, з метою захисту інтересів держави, а також громадян, які за станом здоров'я та з інших поважних причин не можуть захистити свої права ( ст. 33 ЗУ «Про прокуратуру»).

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Мета прокурорського нагляду. Прокурор, який бере участь в розгляді справ у судах, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що грунтуються на законі (ст. 34 ЗУ «Про прокуратуру»).

Для здійснення цієї мети Прокурор має право вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави і суспільства, та зобов'язаний своєчасно вживати передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили. За наявності порушень закону при здійсненні судочинства прокурор має вживати заходів до їх усунення, а також використовувати право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді.

Прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання (ст. 35 ЗУ «Про прокуратуру»). Тобто, має такі само права, як і інші учасники, окрім цього Прокурор має права, обумовлені метою прокурорського нагляду.

Основні завдання представництва прокурора:

· захист прав і законних інтересів неповнолітніх, інвалідів, інших осіб, які не спроможні з будь-якихпричин самостійно захистити свої права або реалізувати процесуальні повноваження, невизначеного кола осіб, права яких одночасно порушуються,

· захист майнових та інших інтересів держави, що порушуються чи можуть бути порушені внаслідок протиправних діянь фізичних або юридичних осіб;

· поновлення порушених прав та законних інтересів людини, громадянина і держави, усунення причин та умов, що сприяли їх порушенню.

· сприяння виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону.

· своєчасне вжиття заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, керуючись принципами законності, незалежності суддів, рівності фізичних та юридичних осіб перед законом і судом.

Цивільна процесуальна правосуб'єктність прокурора.ЦПК України визначає прокурора самостійним суб'єктом цивільних процесуальних правовідносин – учасником розгляду цивільних справ у суді (ст. 45 ЦПК) і включає його до складу осіб, які беруть участь у справі (ст. 26 ЦПК). Цивільна процесуальна правосуб'єктність прокурора відрізняється від сторони тим, що він захищає сторони, а сторона – свої матеріальні права й інтереси. Прокурор має державний характер заінтересованості у справі, сторона – суб'єктивний матеріально-правовий. Прокурор не є представником сторони, навіть особливого роду, оскільки у цивільному процесі він діє від свого імені самостійно, без повноважень сторони, на підставі закону і керуючись тільки законом. Адже відповідно до п. 2 ст. 237 ЦК не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені. Він є посадовою особою державного органу – прокуратури, який без особливих доручень від цього органу, а на підставі закону, свого посадового становища виконує покладені на органи прокуратури завдання і функції. Покладене п. 2 ст. 121 Конституції України і відтворене ч. 2 ст. 45 ЦПК України на прокуратуру представництво громадян або держави у випадках, визначених законом, не означає, що прокурор у цивільному процесі є процесуальним представником громадянина або держави. Він здійснює захист їхніх прав та інтересів у суді.

Відповідно до тлумачення Конституційного Суду України від 8.04.1999 р. пред'явлення прокурором позову в інтересах держави не рівнозначне пред'явленню позову в інтересах підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Інтереси держави можуть збігатися або не збігатися як повністю, так і частково з інтересами таких державних чи приватних підприємств, установ, організацій. При цьому інтереси держави опосередковуються майновим, політичним, соціально-економічним змістом, пов'язаним з реалізацією загальнодержавних дій і програм, спрямованих на захист державної, економічної, екологічної, інформаційної безпеки, на подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, на збереження генофонду Українського народу, на охорону землі як основного національного багатства, на захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, на охорону свободи політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України (статті 13-19 Конституції України). Тому прокурор має визначити і обґрунтувати, у чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Наявність інтересу держави в певних сферах політичної, соціально-економічної та іншої діяльності визначено законодавством України, яким закріплені повноваження прокурора на порушення цивільної справи у суді загальної юрисдикції. Зокрема, ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06. 1991 р. органам прокуратури надано право на звернення до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та про припинення екологічно небезпечної діяльності (ст. 37). ЗУ «Про колективні договори і угоди» від 1.06. 1993 р. встановлено, що справа про накладення штрафів на винних службових осіб, які ухиляються під укладення колективних договорів або які не виконують їх умов, провадиться судом за поданням однієї зі сторін колективного договору, відповідних комісій або з ініціативи прокурора (ст. 20).

Згідно зі ст. 121 Конституції України, ч. 2 ст. 45 ЦПК і ст. 35, 361, 56 Закону України “Про прокуратуру” прокурором, який може шляхом пред’явлення позову в суді першої інстанції або на будь-якій стадії цивільного процесу здійснювати представництво громадян у випадках, передбачених законом, і представництво держави, підстави якого обґрунтовує сам, є: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори та прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції. Повноваження такого прокурора на участь у судовому засіданні, коли він діє на виконання конституційної функції представництва, підтверджуються службовим посвідченням. У справах, в яких прокурор не виконує функції представництва, а прокуратура виступає як сторона в цивільному процесі, повноваження їх представника, крім керівника прокуратури, повинні підтверджуватися документами, визначеними статтею 42 ЦПК ( за загальними правилами).

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.