І методологічне значення

Розділ 1.

Основні типи сучасних філософсько-правових систем

Тема 7 Ю р и д и ч н и й п о з и т и в і з м

Походження, сутність, історичний розвиток філософського позитивізму

Юридичний позитивізм: гносеологічний зміст і методологічне значення

Нормативізм Г.Кельзена: чисте право і право реальне

Неопозитивізм в праві та аналітична юриспруденція. Концепція Г.Харта

Правовий позитивізм і марксистська теорія права

______________________________________

Походження, сутність, історичний розвиток

Філософського позитивізму

Позитивізм характерний для англомовних країн

В XIX столітті виникає філософський позитивізм і на його основі – юридичний позитивізм.

______________________

Засновником єфранцузький філософ Огюст Конт (1798-1857) – класик соціологічної думки; фундатор науки соціологія; йому належить сам термін “соціологія”.

Все людство у своєму інтелектуальному розвитку пройшло 3 етапи:

1. релігійний (міфологія, іслам, християнство) – віра у надприродне;

2. філософський(ірраціональний) – обґрунтування абсолютного – це все болтологія, не конкретне, пусте, не має значення

3. позитивний чи науковий (раціональні методи пізнання) – варто мислити позитивно, реально, тобто так, щоб це можна було перевірити експериментально на практиці. Все інше – нереальне і непозитивне.

Позитивізм по О.Конту має такі а с п е к т и:

♂ Позитивне – це те, що реальне, а не уявне.

♂ Позитивне – це точне, однозначне, можна його перевірити.

♂ Позитивне – це те, що існує, на відміну від негативного, тобто стверджує щось позитивне.

______________________

В. Будь-якапроблема розв’язується за допомогою чисто наукового, позитивного методу. Позитивізм – це емпіричний стиль мислення людей-реалістів.

______________________

Позитивізм пережив декілька періодів його піднесення:

1. Класичний позитивізм О.Конта (середина XIX століття);

2. Позитивізм гносеологічного плану (кінець XIX століття) – Мах, Оствальд, Богданов, Авенаріус;

3. Неопозитивізм (30-ті рр. XX століття);

4. Аналітична (лінгвістична) філософія (50-ті рр. XX століття);

5. Постпозитивізм (60-80-ті рр. XX століття ) – Карл Поппер, Томас Кун, Імре Локатос, Фієрабент.

В. ♂ Ці всі хвилі говорять про те, що сама позитивістська парадигма – стійка і поки що невичерпна.

♂ Джерелом всього є потяг людини до реального, емпіричного мислення.

♂ Якщосуспільство мислить позитивно,то іправо відчуває позитивне мислення.

Юридичний позитивізм: гносеологічний зміст

і методологічне значення

Виникненню юридичного позитивізму (в XIX столітті) передує етап природного права.

______________________

В юридичному позитивізмі право постає у формі закону. Все інше – не право.

---------------------------------

♥ Гносеологічним змістом підходу є те, що з цим висновком можна погодитись.

♂ Закон є результатом загально-пізнавального процесуі по механізму більш справедливого закону бути не може (коли ухвалюється закон, то йде дискусія у ВРУ – це справедливо і виступає як істинний закон) і таким чином формується догма права.

______________________

Основним методом виступає формально-догматичний метод. Оскільки є право, яке існує у формі закону, то аналізувати догму (норму) права, зв`язок, систематизувати догми (побудувати систему законодавства) можна за допомогою формальної логіки. Право виступає як логічна система і в ньому не може бути прогалин. Якщо вони і є, то заповнюються дуже просто: за допомогою формально-догматичного методу.

Логічно виводиться із системи права і норма, яка повинна бути на місці системи. Звідси іде те, що право виступає як завершена, повна, логічна система. Завдання юриста полягає в логічному тлумаченні норми права, завдання судді також чисто логічне (перша фігура силогізму). Інколи юридичний позитивізм називають юриспруденцією понять.

Основні принципи, які виникли і зараз використовуються у всьму світі:

1) принцип верховенства закону;

2) формальна визначеність догми права;

3) юридична техніка;

4) виникнення науки юридичної логіки, як науки, яка розкриває внутрішню структуру і функціонування права.

Отже, право є логіка, а юридичний позитивізм - певна логічна теорія права.

В юридичному позитивізмі характерний принцип: говорити про реальне, конкретне. Реальним виступає стаття закону, догма права (принцип реальності). В юридичному позитивізмі право - це тільки догма. Позитивне право - це писане законодавство, яке теж іде з юридичного позитивізму. Ідеї, принципи права - це не право

Поиск по сайту: