Психологія особистої безпеки

Професійний ризик є зараз об'єктивною умовою діяльності співробітників багатьох служб та підрозділів органів внутрішніх справ. Забезпечення особистої професійної безпеки співробітників, тобто зведення професійного ризику до можливого мінімуму - проблема складна і комплексна. Разом з тим, навіть виконання співробітниками органів внутрішніх справ службово-бойових завдань безпосередньо не пов'язаних з ризиком для життя (охорона громадського порядку при несенні патрульно-постової, дорожньо-патрульної служби тощо), вимагає особливих психологічних якостей, високої психологічної стійкості і здатності переносити значну психоемоційне навантаження.

У процесі несення служби з охорони громадського порядку, співробітники міліції здійснюють перевірку документів у осіб, підозрюваних у вчиненні правопорушень, проводять фізичне затримання правопорушників, особистий обшук, доставляють затриманих до органів внутрішніх справ. При цьому неминуче виникають ситуації, пов'язані з підвищеним ризиком можливого нападу на співробітників міліції, спроб заволодіння їх табельною зброєю. Аналіз практики свідчить, що помилки, допущені співробітниками при здійсненні таких дій, послужили причиною невиправдано великого числа травмованих серед особового складу підрозділів міліції (Д. А. Корецький, 1993, 2001; В. А. Лефтеров, 2001).

Психологія особистої безпеки - галузь психологічної науки, що вивчає психологічні причини і механізми нещасних випадків, поранень та загибелі співробітників ОВС, особливості поведінки потерпілих і розробляє психологічні методи забезпечення безпеки персоналу в небезпечних ситуаціях професійної діяльності.

Особливе місце в системі забезпечення особистої безпеки співробітників займають заходи педагогічного характеру. Як показує вітчизняний і зарубіжний досвід діяльності правоохоронних органів, рівень особистої безпеки співробітника в значній мірі залежить від ступеня його загальної професійної підготовленості і наявності професійного досвіду, і, крім того, від ефективності спеціального навчання тактиці і прийомам забезпечення особистої безпеки.

Діяльність співробітників правоохоронних органів відбувається найчастіше в напружених, складних умовах, пов'язаних із застосуванням зброї, фізичної сили, спеціальних засобів. Виконуючи свої професійні обов'язки, співробітникам міліції доводиться витримувати і долати надмірні фізичні і емоційні навантаження, що характеризує умови їх діяльності як екстремальні.

Вивченням психологічних закономірностей діяльності співробітників правоохоронних органів при виникненні екстремальних обставин і ситуацій, розробкою науково обгрунтованих психологічних заходів забезпечення ефективності індивідуальної та спільної діяльності працівників в цих умовах займається екстремальна юридична психологія. Це розділ юридичної психології, присвячений вивченню психологічних закономірностей, що виявляються у спільній діяльності співробітників правоохоронних органів в надзвичайних (кризових) ситуаціях, в ситуаціях найбільш гострого протиборства зі злочинністю, пов'язаних з підвищеним ступенем професійного ризику, небезпеки для життя і здоров'я, вимагають граничної мобілізації фізичних, психологічних і духовно-моральних якостей особистості .

Специфічно складні умови протікання діяльності співробітників правоохоронних органів визначають особливу важливість розвитку потенційних можливостей, особистісних особливостей, здібностей та вміння ефективно пристосовуватися до цих умов, формувати і зберігати високий рівень активності нервово-психічного стану і працездатності, тобто вміння формувати оптимальний стиль життєдіяльності, активну життєву позицію, оптимальний рівень саморегуляції психофізіологічних функцій. Специфіка такої діяльності визначає підвищені вимоги до здатності співробітників до довільної регуляції свого стану і поведінки.

Поиск по сайту: