Психологія організації злочинних угрупувань

Характерною особливістю є створення основної злочинної групи, яка має високий рівень саморегуляції, ієрархічну структуру, яка включає трьох ланкову а в ряді випадків більш високий рівень управління, керівництва, підлеглості і розподілу функцій між злочинцями. У більшості випадків ці злочинні угрупування мають пірамідальну структуру, на вершині якої знаходиться основний лідер, а в безпосередньому його оточенні невелика група осіб, які приймають основні рішення. Психологія злочинної групи в якості спеціального розділу кримінальної психології і досліджує генезис, утворення, структуру, розподіл ролей, а також психологічний механізм управління. Багато злочинців ставши членами злочинного угрупування діють активніше, поскільки така діяльність підкріплюється груповим авторитетом. В цьому розділі аналізуються злочинні групи по різних категоріях злочину: крадіжки, бандитизм, групове зґвалтування, групове хуліганство та ін. і при цьому виявляються як особливості, які характерні для кожного виду, так і загальні закономірності формування і функціонування. Нерозкритий і непокараний своєчасно злочинець загрозливий не тільки тому, що він сам нагліє і від дрібних злочинів часто переходить до великих, але й тим, що безкарність здійснює великий вплив на формування злочинних установ у інших не стійких осіб і допомагає створенню злочинних груп.

Створення злочинної групи, це не тільки кількісне, але й якісне зрушення та зростання соціальної загрози. При аналізі злочинної групи виділяється наступні фігури її учасників:

1. Організатор групи в цілому, або окремих її учасників.

2. Виконавець на відповідній ділянці.

3. Другорядний виконавець.

4. Опозиціонер «слаба ланка групи», може бути вольовою людиною – суб’єкт, який внутрішньо не згідний із здійснюваним злочином, в якому приймає участь. Часто ця ланка породжує в середині групи конфліктну ситуацію. Відмова від продовження злочинної діяльності для члена злочинної групи приносить додаткові труднощі у порівнянні зі зміною статуса злочинця, так як любе судження про новий суспільний статус, де важливо його признання оточуючими, уява, яка склалася про виконувану ними роль змінюється не так швидко, як би хотілось.

При аналізі злочинної групи мають значення наступні фактори:

1. Причини обєднання в дану групу:

неможливо здійснити злочин без обєкту

спільність злочинних інтересів

Особистісні симпатії

Спільні норми поведінки, Спільні переконання, Аналогічні дефекти правосвідомості і т. д.

2. Внутрішньогрупові конфлікти і протиріччя. Організована злочинність – це система зв’язків, яка веде до концентрації, монополізації, до окремих видів злочинної діяльності.

3. Організовану злочинність можна розглядати, як складну систему з різнохарактерними зв’язками між групами, які здійснюють злочинну діяльність у виді промисла і прагнуть забезпечити свою безпеку з допомогою підкупу міліції.

В нашому суспільстві паразитують злочинні структури, фундаментом яких є фінансовий потенціал тіньової економіки, а дахом корумповані співробітники органів внутрішніх справ.

Вищий рівень представлений високоорганізованими спільнотами типу «синдикати». Їхня внутрішня структура добре розвинена, а члени групи наділені чітко визначеними ознаками. Серед них багато професійних злочинців, вони мають стабільну ієрархічну структуру, використовують принцип «розподілу праці», планують злочини і використовують сучасні технічні засоби.

Аналіз зв’язків, їхні типи:

а) Інформаційний зв'язок, він йде зверху вниз і знизу вверху. Це розпорядження про кількість товару, цінностей, які потрібно вкрасти, про дії, які для цього потрібно здійснити, повідомлення про виконання цих дій.

Б) передача краденого від одних учаників групи до інших, по мрі руху цього майна в ході методичорго процесу.

в) складання документів, які потрібно здійснити

В) розподіл грошей крадених, або реалізації краденого товару

Поиск по сайту: