Демократична держава. Демократія як форма реалізації народовладдя

Демократія – це форма такої держави, яка застосована на здійсненні народовладдя шляхом забезпечення широких прав і свобод громадян, їх участі у формуванні і функціонуванні апарату політичної влади і контролю за його діяльністю.

Системотворчою, сутнісною ознакою та визначальним принципом демократії виступає влада народу (народовладдя). Всі інші принципи демократії щодо влади народу являють собою обслуговуючу формалізуючи роль.

Риси:

1. Визнання народу верховним суверенним носієм і джерелом державної влади.

2. Визнання політичної свободи громадян

3. Політична рівноправність участі громадян у формуванні органів держави і організації контролю за їх діяльністю.

4. Державний характер демократії

5. Реальна можливість народу періодично змінювати склад представницьких органів

6. Правозаконність

7. Взаємна відповідальність держави і громадянина.

Державний характер демократії зумовлений самою природою політичної влади і процесом її реалізації. Державна влада реально вимагає свого здіснення на постійній, безперервній і професійній основі.

Основними ж засобами контролю та передоручення виступають строковість обійняття посад, можливість проведення позачергових виборів, відкритість та доступність інформації про діяльність органів держави.

Правозаконість розкриває внутрішній зміст державної організації та здійснення влади народу. З внутрішнього боку право законність характеризує наявність саме правових законів. Сучасне праворозуміння розглядає право як сіру свободи і рівності, що відображає панівні уявлення про справедливість і потреби суспільного розвитку, основи яких складаються в процесі повторювальних суспільних відносин, що визнаються, схвалюються та охороняються державою. Зовнішній бік право законності являє собою вимогу неухильного додержання правових законів усіма суб’єктами, що означає не що інше, як додержання і здійснення юридичної оформленої волі народу.

Взаємна відповідальність держави і громадянина полягає в такому: з одного боку, держава відповідальна за свою представницьку діяльність перед верховним суб’єктом влади, а разом з тим і кожним його членом, а з другого – кожен громадянин як підвладний суб’єкт влади має відповідати за свою неналежною діяльністю є недодержання та невиконання правових законів. Наведені характеристики дозволяють тлумачити демократію як суспільну цінність, вага якої визначається її роллю в житті суспільства. Загально історична цінність демократії полягає в тому, що вона є втіленням багатовікової мрії людства про забезпечення в суспільстві для кожної людини справжньої свободи і рівних прав у економічній, соціальній, політичній сферах.

Принципи демократії

Принципи демократії– безумовна вимога, яка випливає з самої сутності демократії і належить до всіх її суб’єктів та інститутів. До фундаментальних принципів належать: закріплення та гарантованість прав і свобод людини, політична багатопартійність (плюралізм), поділ влади, гласність, залучення населення до вирішення питань державного значення. Вони є запорукою успішного застування багатьох інших принципів – урахування громадської думки , співробітництва різних політичних сил, узгодження їх інтересів, урахування і охорони прав меншості, взаємоконтролю органів, що належать до різних гілок державної влади, підзвітності і підконтрольності посадових осіб та управлінських органів перед представницькими органами і населенням.

1)Конституційне закріплення прав і свобод і обов’язків людини та їх реальна, а не декларативна гарантованість. Права і обов’язки в такому суспільстві встановлюються на основі рівності всіх перед законом. Рівність прав і свобод особи пов’язана із цілеспрямованою діяльністю держави на забезпечення поєднання свободи однієї людини зі свободою всіх і кожного; 2)принцип плюралізму. В конституції закріплено, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Політичний плюралізм має бути заснований на рівному ставленні держави до всіх політичних груп створенні для них однакових умов функціонування. Принцип плюралізму передбачає однакове ставлення держави до проявів волі як більшості так і меншості. Він виключає будь-яку дискримінацію етнічних, релігійних, політичних меншин. Принцип урахування прав меншості є важливим засобом посилення відповідальності більшості при підготовці, прийнятті і реалізації тих чи інших владних актів. Принцип побудови влади в державі на засадах її поділу на різні гілки ( законодавчу, виконавчу та судову), який здійснюється спеціально уповноваженими державними органами за умови невтручання кожної з гілок влади у сферу діяльності іншої. За цієї умови, враховуючи існування системи стримувань і противаг між різними гілками влади, виключається можливість узурпації влади якимось органом чи особою. Таким чином, створюються сприятливі умови для забезпечення реальних прав людини, в тому числі її залучення до вирішення державних справ. 4) Принцип гласності вимагає забезпечення відкритості державного і суспільного життя, усіх джерел інформації, можливості її вільного пошуку, одержання і поширення всіма суб’єктами суспільних відносин відповідно до їх потреб. 5) Залучення населення до участі в роботі державних органів може відбуватися в різні способи. Це може мати місце в рамках як безпосередньої так і представницької форм здійснення народовладдя ( через депутатів, участь у зборах виборців, громадських обговореннях, через радіо, пресу, телебачення, у роботі робочих груп при вищих державних органах, постійних комітетів парламенту тощо).

107. Форми та інститути демократії.

Демократія із зовн боку вираж у відповідних формах, із внутрішнього – склад із інститутів.

Форми демократії – це масштабні зовнішні прояви демократії. До форм належить:

· участь громадян у вирішені державних справ (пряма і представницька демократія)

Пряма демократія – це можливість населення реалізувати свою владу через вибори, референдуми, плебіцисти.

Представницька демократія – це здійснення влади населення через обраних представників. Органи безпосередньо обрані населенням є первиними (ВРУ та ПУ), органи створені первиними органами є вториними.

· Організація діяльності системи державних органів на основі демократичних принципів (гласність, прозорість, виборність, законність)

· Максимальне гарантування реалізації прав і свобод людини і громадянина.

Інститути демократії – це структурні і функціональні елементи політичної системи суспільства, що організаційно і юридично оформлені і безпосередньо складають демократичний режим у державі.

Види інститутів демократій:

· За складністю структури:

· базові інститути (суперність). Наприклад інститут прав і свобод людини і громадянина.

· Комплексні інститути (інститут виборів)

· Прості інститути (інститут політичної агітації)

· За призначенням:

· структурні (інститут уповноваженого з прав людини)

· функціональні інститути (інститут депутатського запиту)

· структурно-функціональні

· За юридичним значенням прийнятих рішень

· імперативні (вибори на референдумі)

· консультативні ( інститут всенародного обговорення)

· За сферами суспільних відносин

· економічний

· політичні

· соціальні

· екологічні

· За формами діяльності держави:

· інститут у сфері забезпечення прав людини

· у сфері нормотворчості

· у сфері здійснення правосуддя і контролю (інститут гласності судового розгляду)

Поиск по сайту: