Юридична відповідальність – це передбачені нормами права і здійснювані в правових відносинах у процесуальному порядку уповноваженими державою суб’єктами засоби державного примусу до особи, яка вчинила правопорушення, що тягне для неї обов’язок зазнавати несприятливих наслідків особистого майнового або організаційного характеру, вид і міра яких передбачені санкціями правових норм.
Ознаки:
· Полягає в офіційній негативній оцінці з боку суспільства і держави поведінки правопорушника;
· Обов’язкова наявність визначених законом фактичних підстав, застосування тільки за реально вчинене правопорушення;
· Наявність юридичних підстав;
· Пов’язана з державним примусом у формах каральних і правовідновлюючих заходів, тобто відповідальність тягне за собою застосування до правопорушника з боку держави певних негативних для нього санкцій, обмежень майнового, особистого чи організаційного характеру з метою охорони правопорядку, що здійснюється шляхом примусового поновлення порушених прав та покарання правопорушника;
· Застосовується лише до суб’єктів ( фізичних та юридичних осіб) винних у вчиненні конкретного правопорушення власними діями.
· Здійснюється виключно уповноваженими державою компетентними органами відповідно до приписів матеріальних і процесуальних норм;
· Здійснюється такими органами в рамках правозастосовної діяльності з додержанням процесуальних форм – особливого процесуального порядку, встановленого процесуальним законом.
Під підставами юридичної відповідальності розуміється певна сукупність обставин, за наявністю яких вона є можливою і належною. Якщо такі підстави відсутні, відповідальність виключається.
Підстави поділяються на: фактичні та юридичні.
Для юридичної відповідальності є необхідним таке:
· Наявність визначених законом фактичних підстав, фактичною підставою юридичної відповідальності є наявність складу реально вчиненого правопорушення щодо якого вся необхідна сукупність передбачених законом елементів є доведеною і за вчинення якого в законі передбачено конкретні санкції фактичною підставою юридичної відповідальності не можуть бути такі форми втілення як наміри, переконання, думки вподобання, схильності, які самі по собі, без їх зовнішнього прояву в конкретних вчинках не можуть контролюватися державою .
· Наявність юридичних підстав, тобто порушення правових норм;
Юридична відповідальність пов’язана з використанням офіційної юридичної процедури обвинувачення у вчиненні правопорушення у зв’язку з цим доцільно розрізняти:
· Юридичні підстави притягнення до відповідальності особи, яка вчинила правопорушення;
· Підстави настання юридичної відповідальності для правопорушника, вина якого доведена доказами і знайшла офіційне втілення у вигляді процесуального документа – правозастосовного акта, виданого компетентним державним органом з додержанням усіх вимог до такої процедури;
Вирішуючи питання про юридичну відповідальність, слід також перевірити наявність чи відсутність підстав, що виключають, звільняють від неї.
Підстави, що виключають юридичну відповідальність – це спеціально визначені законом винятки з правил, згідно з якими діяння, що зберігає ззовні вигляд правопорушення, за певних обставин таким не вважається, а особа не підлягає юридичній відповідальності.
До таких підстав належать:
· Неосудність ( обумовлена хворобливим станом психіки особи її нездатність усвідомлювати свої вчинки або керувати ними під час скоєння суспільно шкідливого вчинку);
· Необхідна оборона (кожна людина має право на необхідну оборону, при захисті своїх прав чи прав інших осіб, що охороняються законом, а також охоронюваних законом інтересів суспільства від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння шкоди особі, що вчинила замах, незалежно від того, чи мала ця особа можливість звернутися до правоохоронних органів);
· Крайня необхідність – вид протиправної поведінки, який є приступним у випадках усунення небезпеки, що загрожує інтересам держави, суспільства, особи або правам громадян, якщо таку небезпеку неможливо було усунути іншими засобами, а заподіяна шкода є меншою на відміну від тієї, що була відвернута;
· Мало значущість ( правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпечності);
· Казус ( об’єктивно шкідливе і протиправне діяння, яке порушує права інших суб’єктів і за яке законотворень своєчасно не передбачив юридичну відповідальність, тому відсутні власне юридичні підстави притягнення особи до такої відповідальності;
· Фізичний або психічний примус( виключає відповідальність у випадках,коли особа завдає шкоди правам інших осіб унаслідок примусу, тиску з боку. Отже, в такому разі відсутньою є суб’єктивна сторона особи.