Прокуратура захищає громадян незалежно від: національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, соціального чи майнового стану.
Принцип публічності (офіційності).
Прокуратура вживає заходи до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили; поновлення порушених прав, притягнення до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.
Більш повно він висвітлений в ст. 4 КПК України. «Суд, прокурор, слідчий і орган дізнання зобов’язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання».
Обов’язки прокурора:
1. Порушити кримінальну справу, розслідувати (доручити слідчому), якщо йому стало відомо про злочин, незалежно від прохання потерпілого.
2. З’ясувати всі обставини справи.
3. Передати справу до суду і підтримувати обвинувачення.
4. Якщо не погодиться з вироком – подати апеляцію, касацію.
5. Вжити заходів до виконання судових рішень.
Винятки – справи публічного, приватно-публічного обвинувачення (стаття 27 КПК); звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим (стаття 8 КПК).
Принцип гласності.
Прокуратура діє гласно, інформує органи державної влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення. Це має значення для підвищення дієвості діяльності прокуратури, профілактики правопорушень.
Принцип єдності.
Прокуратура України становить єдину систему. У ст. 32 КПК вказується:
Прокурор – Генеральний прокурор України, прокурор АР Крим, прокурор області, прокурор міста Києва, районний, міський прокурор, військовий прокурор, транспортний прокурор та інші прокурори, прирівняні до прокурорів областей, районних або міських прокурорів, їх заступники і помічники, прокурори управлінь і відділів прокуратур, які діють у межах своєї компетенції.
Кожен прокурор виступає як представник єдиної системи прокуратури. На всіх прокурорів розповсюджується єдині принципи діяльності, єдине законодавство (цей принцип діє у всіх сферах на всіх рівнях).
Принцип законності.
Це вимога нормативного характеру, яка зобов’язує прокурорів точно і неухильно виконувати закони України (стаття 4 Закону про прокуратуру, стаття 8 Конституції України, стаття 5 КПК України).
42. Завдання прокурорського нагляду.
Прокуратура, як частина системи державних органів є самостійний багатопрофільний державно-правовий інститут. Прокуратура є незалежною від місцевих органів влади єдиною централізованою системою, очолюваною Генеральним прокурором України, якому підпорядковані всі, в тому числі військові і спеціальні, нижчестоячі прокурори. Відповідно до Конституції Генеральний прокурор України призначається Президентом за згодою Верховної Ради. Заступники Генерального прокурора України призначаються Генеральним прокурором як члени колегії. Прокурори областей і прирівняні до них прокурори також призначаються Генеральним прокурором. Вказані, а також всі інші прокурори призначаються Генеральним прокурором на 5 років. На такий же термін призначається і Генеральний прокурор.
Об'єктом прокурорського нагляду є виконавча діяльність державних органів влади, місцевого самоврядування, громадських організацій та їх посадових осіб, а предметом — Конституція і закони України, які зобов'язані виконувати вищевказані суб'єкти правовідносин.
Об'єктами прокурорського нагляду є: державні інспекції міністерств і відомств;органи міліції, підрозділи Збройних Сил, Прикордонних військ, Національної гвардії та інших військових формувань; представницькі органи влади, державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, нотаріату, громадські організації, а також їх посадові особи.
Не можна розглядати прокуратуру як орган боротьби зі злочинністю та іншими правопорушенями. Прокуратура — це орган нагляду за додержанням законів у боротьбі, яку повинні вести професіонали — органів внутрішніх справ, Служби безпеки, митних органів, органів охорони державного кордону, державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, лісової охорони тощо, що прямо приписується їм законом.
Не прокуратура, а органи державної податкової служби України, наприклад, зобов'язані забезпечувати своєчасне виявлення порушень законодавства про податки і платежі до бюджету і вживати визначених законом заходів до Правопорушників, не прокуратура, а Національний банк України зобов'язаний забезпечувати виявлення порушень законодавства з боку комерційних банків та інших банківських установ, не прокуратура, а органи екологічної безпеки зобов'язані забезпечувати виявлення порушень природоохоронного законодавства і притягати винних до правової відповідальності.
Завдання ж прокуратури в тому, щоб державні органи, посадові особи діяли на підставі законності, забезпечували відповідно до наданих їм прав і покладених на них обов'язків охорону правопорядку, державних інтересів, прав і свобод громадян. Це вимагає від прокурорів зосередити увагу на дійовому нагляді за тим, чи належним чином посадові особи органів державного контролю здійснюють контроль за додержанням законодавства на дорученій їм ділянці роботи, необхідність якого передбачена Конституцією і законами України, і на перевірці його здійснення. Прокуратура зобов'язана засобами прокурорського нагляду жорстко впливати на роботу органів позавідомчого контролю, пов'язану з виявленням правопорушень, встановленням причин останніх, умов, що сприяють їх вчиненню, притягненням винних до відповідальності.
Завдання прокурорського нагляду виражені в ст.ст. 1,4,5 Закону України "Про прокуратуру", де сказано про єдині завдання і шляхи їх здійснення.
Тобто нині на прокуратуру покладено обов'язки здійснення нагляду за додержанням законів органами місцевої влади та їх виконавчими комітетами, органами управління й контролю, юридичними та фізичними особами, громадськими об'єднаннями, посадовими особами, а також за відповідністю законам актів, які ними видаються.
Крім того, прокуратура забезпечує також нагляд за додержанням законів органами, які провадять оперативно-розшукову діяльність, за дізнанням і попереднім слідством, за додержанням законів у місцях тримання затриманих і попереднього ув'язнення, а також за виконанням судових вироків, за додержанням законів органами військового управління, військовими частинами й закладами. Прокурори беруть участь у розгляді судами кримінальних, цивільних та арбітражних справ і в разі порушення при цьому закону приносять касаційні подання.
Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що прокурори не можуть і не повинні виконувати не властиві їм функції й підміняти (дублювати) органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб.