Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Контроль за суддівською діяльністю



Його слід розглядати в трьох рівнях: контроль центральних органів державної влади; внутрішньо-системний контроль; контроль з боку юридичних і фізичних осіб.

 

В зв’язку з розподілом влади на законодавчу, виконавчу і судову, кожна з гілок влади здійснює контроль за діяльністю інших 2-х. Це парламентські слухання; по життєве обрання суддів ВРУ; затвердження штатної чисельності суддів, структури судів України.

 

Це і організаційний контроль з боку органів влади (Міністерство юстиції, Вища рада юстиції, Адміністрація Президента України).

 

Внутрішньо-системний контроль. Верховний Суд України приймає керівні роз’яснення і контролює їх виконання всіма судами України. Розглядає справи у порядку повторної касації, виключного провадження.

 

Обласні суди переглядають справи у апеляційному порядку і контролюють їх. До внутрішнього контролю відноситься і діяльність кваліфікаційних комісій, проведення кваліфікаційної атестації суддів, порушення дисциплінарного провадження щодо суддів, проведення службових перевірок, присвоєння кваліфікаційних класів, надання висновків про звільнення судді з посади та інше.

 

До цього контролю відноситься діяльність органів суддівського самоврядування (зборів, конференцій, Рад суддів, з’їздів суддів). На них обговорюють питання: застосування судами законодавства України; удосконалення роботи суддів; удосконалення структури суддів; тощо.

 

Контроль з боку юридичних і фізичних осіб включає в себе: контроль з боку ЗМІ, політичних партій, громадських організацій, окремих громадян.

Поняття прокурорської діяльності.

В системі правоохоронних органів України прокуратура є єдиним органом спеціального призначення. Це орган для здійснення контрольно-наглядових функцій. Контрольні функції здійснюють: судді, депутати, чиновники всіх рівнів влади, а прокуратура має основне завдання – здійснювати нагляд і контроль.

 

Основні завдання прокурорської діяльності:

- всебічне утвердження верховенства права;

- зміцнення правопорядку;

- захист суспільних відносин від протиправних посягань.

 

Прокуратура – державний контрольно-наглядовий орган, який здійснює нагляд за додержанням і застосуванням законів на території України.

 

Функції прокуратури:

І. Основні функції:

1. Підтримання державного обвинувачення в суді.

2. Представництво інтересів громадян або держави в суді.

3.Нагляд за органами розслідування і органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність.

4. Нагляд за місцями ув’язнення.

 

ІІ. Тимчасові функції.

1. Загальний нагляд.

2. Досудове слідство.

Принципи діяльності прокуратури

Принципи діяльності прокуратури – це основні положення, які закріплені в законі і виражають суть прокуратури.

 

Зокрема, в Конституції України, міжнародних договорах, конвенціях, ратифікованих Верховною Радою України, Законі «Про прокуратуру України», КПК, ЦПК, ГПК та інших.

 

В цих законах закріплені наступні принципи: централізації, незалежності, захисту прав громадян на засадах їх рівності перед законом, публічності (офіційності), гласності, єдності і законності.

 

Принцип централізації (стаття 6 Закону).Органи прокуратури України становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України з підпорядкуванням прокурорів нижчого рівня вищим. Що це значить:

а) підпорядкованість прокурорів йде тільки по вертикалі, кожен прокурор нижчого рівня підпорядкований прокурору вищого рівня, а всі – Генеральному прокурору України;

б) цей принцип дозволяє забезпечити оперативне керівництво всією діяльністю прокуратури;

в) забезпечує можливість звертатися до вищого прокурора в необхідних випадках з вимогами і поданнями з питань здійснення прокурорського нагляду;

г) обов’язковість для всіх прокурорів наказів та інструкцій Генерального прокурора України;

д) порядок призначення прокурорів, присвоєння класних чинів;

є) кожен вищий прокурор відповідає за організацію роботи підпорядкованих йому прокурорів;

ж) кожен прокурор вищого рівня має право прийняти на себе повноваження підлеглого йому прокурора;

з) підпорядкований прокурор зобов’язаний діяти тільки в межах встановлених законом компетенції. Вийти за ці межі він може лише за дорученням прокурора вищого рівня і за умови, що він буде діяти за законом.

 

Принцип незалежності (статті 6,7 Закону). Органи прокуратури здійснюють свої повноваження на підставі законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об’єднань чи їх органів.

 

Вона ґрунтується тим, що:

а) втручання органів державної влади, ЗМІ, партій у діяльність прокуратури забороняється;

б) вплив у будь-який формі на працівника прокуратури тягне за собою юридичну відповідальність;

в) звернення представника влади, посадових осіб з приводу конкретних справ, не можуть містити будь-яких вказівок або вимог щодо результатів їх вирішення;

г) ніхто не має права без дозволу прокурора або слідчого розголошувати дані перевірок і слідства до їх завершення;

 

У Кримінальному кодексі України є розділ 15 – злочини проти авторитету влади. Цілий ряд статей захищають діяльність прокуратури.

 

Стаття 343 КК – втручання в діяльність працівника правоохоронного органу (позбавлення волі до 4 років), стаття 345 КК – погроза або насильство щодо працівника правоохоронних органів (позбавлення волі до 14 років), стаття 347 КК – умисне знищення майна працівника правоохоронних органів (позбавлення волі до 5-х років); стаття 348 КК – посягання на життя працівника правоохоронних органів (довічне ув’язнення), стаття 349 КК – захоплення працівника правоохоронних органів як заручника (позбавлення волі до 15 років).

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.