Деонтологія з грецької – наука про належне. Як належить вести себе юристам в тій чи іншій ситуації, в тому чи іншому випадку.
Юридична деонтологія – це наука про належну поведінку, обов’язки юриста, про кодекс його професійної поведінки, правила поведінки. Вживається у широку і вузькому розумінні. У вузькому розумінні – наука про застосування загальних норм права, моралі у діяльності юриста. У широкому – наука, що аналізує правові, психологічні, політичні, естетичні та етичні, і, звичайно моральні вимоги, які регламентують ставлення юриста до – клієнта і чужих колег, до всіх оточуючих.
Особливістю юридичної деонтології є те, що вона характеризує правознавство крізь призму юридичної професії і діяльності юриста, якому постійно необхідно вирішувати складні проблеми життя, свободи, честі людей. А це потребує напруги моральних сил, розуміння міри відповідальності перед клієнтом і, врешті решт, перед суспільством. Для цього потрібно знати психологію, політику, етику, естетику і багато всього іншого.
Предмет юридичної деонтології – це звід правил, якими має користуватися юрист. Це система правових, політичних, психологічних, етичних норм, що визначають режим спілкування юриста з людьми, взаємовідносини з клієнтами і його поведінкою.
Є загальна юридична деонтологія, нормативна юридична деонтологія та спеціальна юридична деонтологія.
Загальна юридична деонтологія – включає основні аспекти характеристики належного, обов’язкового в повсякденній поведінці юриста при виконанні ним своїх службових функції (напрямків його діяльності).
Нормативна юридична деонтологія – обґрунтовує практичні, моральні рекомендації, нормативні приписи до юриста будь-якої спеціалізації.
Спеціальна юридична деонтологія – висвітлює специфічні, деонтологічні особливості конкретних спеціальностей правників (адвоката, прокурора, слідчого, судді, нотаріуса, юрисконсульта), їх професіограми. Наприклад: Кодекс деонтології національної поліції Франції, Етика поліцейського ФРН, Кодекс честі працівників ОВС України, Морально-етичний кодекс поліцейського США, Кодекс правил здійснення діяльності адвоката Європейського співтовариства тощо.
Завдання та система юридичної деонтології.
Завданням юридичної деонтології є:
- розкриття значення професійного обов’язку, відповідальності юриста у правничій діяльності;
- визначення системи правил і вимог до юристів в їх взаєминах з клієнтом;
- виявлення, за яких умов конкретні взаємини можуть бути здійснені.
Юридична деонтологія входить до системи юридичних наук об’єднаних під назвою правознавство (їх більше 50.)
Система курсу «Юридична деонтологія» передбачає наступне:
- вступ до курсу – характеризує навчальну дисципліну в цілому у співвідношенні до відповідної юридичної науки, визначаються обсяги необхідних знань, їх практична значимість;
- вивчення юридичної діяльності та її основних форм прояву;
- вивчення особи юриста, його якостей через розгляд окремих напрямків професійної діяльності та особливостей юридичної професії взагалі;
- висвітлення нормативної основи здійснення професійної діяльності юристів, що в правовому аспекті має особливе значення;
- ознайомлення із особливостями роботи за окремими спеціальностями в межах юридичної професії.
Поняття та значення принципів юридичної деонтології.
Принципи юридичної деонтології – основні положення, які закріплені в нормативних актах і виражають суть юридичної деонтології. Це принципи: пріоритету людини та її прав, гуманності, законності, істинності, плюралізму, професійно-правової активності.
4. Принципи пріоритету людини та її прав.
Деонтологія юридична ґрунтується на принципах — незаперечних вимогах, що виконують функцію соціальних орієнтирів поведінки юриста в різноманітних ситуаціях.
Це, насамперед, принципи пріоритету людини, її прав, гуманності, законності, істинності, плюралізму, профес.-правової активності. Принцип гуманності означає поважне ставлення до конкр. людини з урахуванням її прав, індивід, особливостей, закон, інтересів, уміння поставити себе на місце клієнта і подивитися на ситуацію з його позиції.
Принцип законності містить вимогу до юриста при формуванні власних норм поведінки керуватися засадами чинного зак-ва. Поєднаний із справедливістю і сумлінністю, він виключає корисливість, хабарництво. Принцип істинності передбачає встановлення у кожній юрид. справі цілковитої достовірності. У пошуках істини юрист повинен бути чесним, передусім перед самим собою, продумано і зважено здійснювати службово-професійні дії, добирати юрид. факти
Принцип гуманності.
Принцип гуманності – означає поважне ставлення до конкретної людини з урахуванням її прав, індивідуальних особливостей, законних інтересів, уміння поставити себе на місце клієнта і подивитись на ситуацію з його позицій.
Принцип законності.
Принцип законності містить вимогу до юриста при формуванні власних норм поведінки користуватись засадами, нормами чинного законодавства. Здійснюючи нагляд за дотриманням законів юридичними і фізичними особами, самим дотримуватись законів. Поєднаний із справедливістю та сумлінністю він виключає корисливість.
Принцип істинності.
Принцип істинності – передбачає встановлення у кожній справі цілковитої достовірності. У пошуках істини юрист має бути чесним перед усім перед собою, продумано і зважено здійснювати службово-професійні дії, добирати юридичні факти, виключати недомовки, двозначності.
Принцип плюралізму.
Принцип плюралізму – виявляється у толерантності до ідеологічних уподобань клієнта, політичної чи релігійної переконливості, партійної належності, соціального стану.