В юридичній роботі відокремлюють такі напрямки юридичної діяльності: суддівську, прокурорську, слідчу, адвокатську нотаріальну, консультативну.
Найзначущою серед них є суддівська ( суддя носій державної влади, суддя незалежний при розгляді справ, забезпечувати загальні цінності).
Професія судді є однією з найбільш складних юридичних професій (судячи по зарплаті і пенсії).
Робота судді чітко регламентована (КПК, ЦПК, ГПК, КАС).
2. Функціональні аспекти суддівської діяльності
Функціональні аспекти суддівської діяльності наступні:
· Соціальний,
· Комунікативний,
· Організаційний…
Соціальний аспект це – виховання у громадян поваги до закону, законності. Розповсюдження правових знань, правової інформації.
Комунікативний аспект це – спілкування з юридичними та фізичними особами на принципах гуманізму, законності, гласності, рівності громадян перед законом і судом.
Це – і персональна відповідальність за свої дії, і забезпечення ефективності правосуддя.
Організаційний аспект:
Це – узгодженість дій, взаємопорозуміння, безконфліктність стосунків між учасниками судового провадження які суддя досягає завдяки своїм організаційним здібностям. Це і підтримання дисципліни в залі суду:
3. Зміст суддівської діяльності
Основні дії суддівської діяльності:
а) вивчення матеріалів справи;
б) витребування додаткових матеріалів, необхідних для судді;
в) винесення постанов, проведення окремих судових дій, призначення експертиз;
г) організація проведення судового засідання;
д) заслуховування сторін, постановка питань;
є) підготовка і проголошення судових рішень, забезпечення їх виконання.
Вимоги до кандидатів у судді:
- не мати судимості; (не знята чи погашена судимість, і не бути під слідством);
- не бути обмеженими у дієздатності;
- мати юридичну освіту; 25 років; стаж роботи не менше 3-х років; 10 років проживати в Україні; володіти українською мовою.
Пройти випробування перед кваліфікаційною комісією. Дочекатись указу Президента, дати присягу.
Як його вже призначив президент суддя не може бути: народним депутатом; належати до політичної партії чи руху; входити до складу органів влади, самоврядування; займатись підприємницькою діяльністю (крім наукової, викладацької, творчої у вільний час)
- роз’яснення законодавства фізичним та юридичним особам;
- надання правової та організаційної допомоги іншим органам;
- винесення окремих постанов про усунення порушень закону;
- підготовка та подання звітів про результати роботи суду та ін.
4. Контроль за суддівською діяльністю
Його слід розглядати в трьох рівнях: контроль центральних органів державної влади; внутрішньо-системний контроль; контроль з боку юридичних і фізичних осіб.
В зв’язку з розподілом влади на законодавчу, виконавчу і судову кожна з гілок влади здійснює контроль за діяльністю інших 2-х. Це парламентські слухання; пожиттєве обрання суддів ВРУ; затвердження штатної чисельності суддів, структури судів України.
Це і організаційний контроль з боку органів влади (Міністерством юстиції, Вищою радою юстиції, Адміністрацією президента).
Внутрішньо-системний контроль. Верховний Суд України приймає керівні роз’яснення і контролює їх виконання всіма судами України. Розглядає справ и у порядку повторної касації; виключного провадження.
Обласні суди переглядають справи у апеляційному порядку і контролюють їх. До внутрішнього контролю відноситься і діяльність кваліфікаційних комісій: проведення кваліфікаційної атестації суддів; порушення дисциплінарного провадження щодо суддів; проведення службових перевірок; присвоєння кваліфікаційних класів; надання висновків про звільнення судді з посади та ін. (див. Закон України «Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів» 1994 р.).
До цього контролю відноситься діяльність органів суддівського самоврядування (зборів, конференцій, Рад суддів, з’їздів суддів). На них обговорюють питання: застосування судами законодавства України; удосконалення роботи суддів; удосконалення структури судів; і все, що, наболіло.
Контроль з боку юридичних і фізичних осіб включає в себе: контроль з боку ЗМІ, політичних партій, громадських організацій, окремих громадян.