Європейський Суд: заг х-ка. Т. 2

Захист права власності т. 10

1.критер викор Суд,з’ясув чи бл втруч у пр вл люд правомірним.

- Чи була причина викликана сусп необхідністю

- Чи було це зроблено відповідно до умов, передбач заг принципами міжнар права

- ~ , передбач принцип міжнар права

2.Поняття «майно»

- Поняття власності чи “майна” тлумачиться дуже широко і може включати як рухоме і нерухоме майно, так і майнові та немайнові інтереси.

- Стосується в першу чергу матеріальних речей (зем діл і нерух майна) і нематеріального майна (акції, облігації)

- Охоплює і майнові цінності, Вкл право вимоги, в силу яких заявник може претендувати на законне очікування отримання ефективного користув пр власності

- Майн цін у комерційній справі

- Кошти, присуджені рішеннями Суду

3.Чи є грош кошти, присудж остаточним і обов ріш трет суду, майном

- власністю вваж кошти, присуджені зацік особі відпов до остат і обов ріш суду, щодо яких доведено, що вони можуть бути апробовані

4.Чи є допомога по безробіттю майном

- власністю вваж кошти, присуджені зацік особі відпов до остат і обов ріш суду, щодо яких доведено, що вони можуть бути апробовані

Заг х-ка Конвеції т.1

1.етапи розвитку конвенційної системи захисту прав людини

- утворено військ трибунал по зак 2 св війни, було засудж 19 людей, багато поруш прав люд, стало поштовхом для прийняття міжн акту із захисту пр люд

- 10 груд 1948р – заг декл прав люд

- А за 2 роки- в 1950 - Євроконвенція

- Травень 48 конгрес із юристів, гром діячів, ГО ухвалив ріш про створення заг Європ орг по захисту прав люд

- Лондон у 49р – ріш про створ Ради Європи,- статут РЄ плас ріш про прийняття біллю про права люд (Тайтеджен – створити орг із контролю за правами людини в Европі)

- Травень 49 – вже 10 дв в раді европи, була створ Консультат Асамблея, яка зайнялась розробкою Конвенції, і в

- 1950 прийнята Конвенція (чинність 53) плас створ Європ суду з прав люд в Стразбурзі

Або

- 1 період: 3.09.1953-сер 1970х. створення Європ Комісії з прав люд (1954)

- 2 етап: сер 70х-поч90х. Європ Суд видав 200 ріш. Зробився крутим і авторитетним, але тре було реформувати

- 3 етап: поч90х-31.10.1998. вирішено надати процес статус заявникам, а не тіки їх представникам. Протокол 9. Вирішено критерії неприйнятності заяви

- 4 етап: 1 лист 1998-досі. Протокол 11.(його х-ка тут)

- Нова реформа: протокол 14. Нове функціонування суду. Підвищ фільтрація суддів. Новий критерій прийнятності-завд іст шкоди заявникові. Заходи із роботи із однотипними справами(спрощена процедура)

2.зміни, внесені 11 протоколом

- передбачає перебудову контрольного механізму, створеного Конвенцією

- прописав створення Суду, критерії добору і вибору суддів, повноваження Вел Палати. Палат і комітетів, процедури прийняття рішень і прийнятності заяв

- змінив дворівневий контрол механізм-ком+суд- ЄДИНИЙ європ суд з прав людини

- право прив осіб подавати заяву пересало мати факульт х-р- звернення безпосер до суду

- істотно змін орг структура

3.які права були додані протоколами

- 1: захист пр власності, право на освіту, вільні вибори

- 4: заборона ув»язнення за борг, свобода пересування і її обмеження, заборона вислання громадян, заборона колективного висл іноземців

- 6: скасування смертної кари

- 7: оскарження у кримінал справах, не бути притягненим до суду чи покараним двічі, рівноправність кожного з подружжя

4.поняття європейського стандарту прав людини

- під «європейськими стандартами із захисту прав людини» розуміються визнані Європейським співтовариством і закріплені в його документах юридичні норми, що включають все життєво необхідні права людини, а також механізми їхньої гарантії, захисту й забезпечення на практиці. Визнання й дотримання прав людини і його основних свобод відповідно до прийнятих європейських стандартів стали критерієм у визначенні ступеня верховенства права й рівня розвитку демократії в окремих європейських країнах.„єс із зах пр люд”, крім правових норм Конвенції і її протоколів, містить, прецедентне право єдиного Європейського Суду з прав людини і його попередників: Комісії із прав людини і Європейського Суду з прав людини.

5.правові підстави застосування Конвенції в Україні

- ЗУ про вик рішень та застосув практики ЄС з прав людини

- Відповідно до статті 9 Конституції України "чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України". Таким чином, Конвенція та протоколи до неї набули статусу частини національного законодавства.

Європейський Суд: заг х-ка. Т. 2

1.Чи мають ріш Європ суду з прав людини прецедентний х-р

- Ага. чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Плюс ЗУ про вик рішень та застосув практики ЄС з прав людини

- Згідно зі ст. 17 аналізованого Закону рішення ЄСПЛ є джерелом права. Фактично, аналогічну юридичну силу поширюють на рішення ВСУ положення КАС. Хоча формально КСУ не зв’язаний практикою ЄСПЛ, однак при вирішенні конституційних спорів він досить часто звертається до його прецедентного права.

- Суд залишає державам – сторонам Конвенції право визначати, коли і до якої межі втручання [у користування тією чи тією свободою, яку ґарантує Конвенція] конечне, однак це право здійснюється під неодмінним Європейським наглядом, що охоплює як відповідне законодавство, так і практику його застосування.

2.Поняття правоположення

- правоположення — це норми, що формуються, і виступають як типове рішення при застосуванні права. Вони не лише накреслюють лінії вирішення конкретних ситуацій, але є формою практики, безпосередньо направляючи практичну діяльність юрисдикційних органів, судову практику. Всі вказані риси притаманні колізійним правилам (принципам).

- це ще не норми права. Вони не мають ознак норм права, позбавлені чіткої визначеності, не закріплені формально. Проте вони вже виходять за межі правосвідомості і зовні об’єктивуються в правозастосовних актах

3.Чи може громадянин України звертатися до Суду зі скаргою на поруш своїх прав орг іншої д-члена Ради Європи

- ТАК (?)

4.Хто здійснює міжнародний контроль за виконанням державами-членами Ради Європи рішень Суду і в яких формах

- Рішення Суду обов'язкові для держав-учасниць, і за їх виконанням наглядає Комітет міністрів Ради Європи. Отже, створений відповідно до Європейської конвенції і протоколу № 11 механізм є, по суті, наднаціональною владою.

- Якшо Комітет Мін вважає, шо нагляд за вик остаточного ріш ускладнений проблемою тлумачення рішення, то він може звернутись до Суду з метоб надання відпов роз»яснення

- Якшо сторона відмовляється вик остаточне ріш у справі, то звертається до Суду з пит недодерж двою зобов»яз

5.Які санкції застосовуються до д-ви у разі невиконання нею рішень Європейського суду

- Накладення пені на суму позову

- Крайній захід-виключення з Ради Європи

- недопущення її до засідань асамблеї

- Якщо відповідна країна ЄС не вживає необхідних заходів для виконання рішення Європейського суду впродовж періоду, визначеного Комісією, остання може направити справу до Європейського суду. При цьому вона повинна вказати одноразову суму чи розмір штрафу, які, на її думку, має сплатити відповідна країна ЄС за цих обставин. Якщо Європейський суд переконається, що відповідна країна-член не виконала його рішення, він може накласти на неї одноразові штрафні виплати.

Умови прийнятності заяви

- Повинна стосуватись обставин і фактів, що входять до його компетенції

- Перед зверненням використати всі ефектині нац засоби захисту

- Заява має бути направлена не пізніше 6 міс після винесення остат ріш нац установою

- Заява має бути обгрунтована відпов до Конв і Протоколів до неї

- Звернення не повинно бути зловживанням людини на це право

- Не може бути анонімною

- Не може порушувати питання, яке вже було розглянуте Стразбурз судом

Критерії сумісності заяви

- Ratio personae

- Ratio temporis (право передбачене)

- Ratio loci (чи р-т прояву юрисдикції д-ви)

- Ratio materiae (сумісність з поруш правами)

Право на життя. Т.4

1.Чи захищає Конвенція право на припинення життя? (евтаназія)

- Справа Претті проти СК – ст 2 без викривлення змісту не може тлумачитись як така, що надає діаметрально протилежне право-право померти. Тому жодне право на смерть не може випливати з ст 2 Конвенції. Лише збереження життя людини діє.

2.Чи є право на життя абсолютним

- Пр на життя не є абсолютним (на відміну від катування).

- Положення про частковий відступ від зобов»яз під час війни або іншої надзвич ситуації у д-ві, яка загрожує життю нації.

3.Позитивні, негативні, процесуальні обов»язки держави ст 2(життя)

- Негативний. Держ орг та посадовці не можуть позюавляти людину права на життя, за винятком ситуацій, коли це є абсолютно необхідним.

- Позитивний. Вжиття певних заходів для забезпеч ефективного здійсн пр на життя особами, котрі є під юрисдикцією держави. + обов д-ви забезпечити право на життя, закріплюючи крим-правові положення для припинення здійснення порушень проти особи

- Процесуальний. Забезпечити ефективне- поглиблене, неупереджене, прискіпливе розслідування, яке правильно встановлює факти, які є підставою для притягнення до відп-ності

4.Критерії «мінімального рівня жорстокості»

- Його оцінка має відносний характер справи, залежить від обставин: тривалість провадження, фіз.псих наслідки, стать, вік, здоров»я, зв'язок з тим, хто завдає страждання, зокрема співвідношення сили

5.Позитивні, негативні, процесуальні обов»язки держави ст3 (катування)

- Негативний. Вимагає від д-ви утримуватись від певних заборонених дій. Д-ва несе в-сть за всі свої органи і посадові особи (в т.ч. правоохоронних)

- Позитивний. Вимагає від д-ви забезпечувати гарантії недопущення поводження, несумісного з ст 3 (виховні заходи з персоналом)

- Процесуальний. Проведення розслідування за скаргами на незаконне поводження. Виявлення+покарання винних.

6.Чим відрізняється катування від всього іншого.

- Будь-яка дія, якою особі умисно завдається гострий біль чи страждання, фіз чи псих х-ру, з метою, наприклад, одерж від неї чи від 3х осіб відомостей чи зізнання, покарання за дії , які вчинила вона чи 3я особа, або з метою залякування її чи 3ї особи, або з авчинення примусу, пов»язаною із дикримінацією іншого х-ру, коли такий біль або страждання завд пос чи іншою особою, що діє як офіц особа, або коли такі дії вчиняються за підбурюванням таких осіб, їх дозволу чи мовчазної згоди.

- Цим терміном не охопл біль чи страждання, що виникає як наслідок зак санкцій

- На відміну від інших не визначає жодних винятків. Абсолютна заборона. Гарантія захисту від завдання болісного психічного завдання. Якими небезпечними порушення людини не були б, то не виправдовує посягання на право заборони на катування.

7.Чи заборона катування абсолютна

- Так. Нема винятків. Нема підстав для відступу від зобовязань.захист свободи і особист недоторканності. Див вище теж.

Поиск по сайту: